Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
12.12.2017 Справа № 927/1091/17
За позовом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, вул. О.Гончара, 55, м. Київ, 01601,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Пожмашина”, вул. Миру, 100а, селище міського типу Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583
про стягнення 24569162,02 грн.
суддя Демидова М.О.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №02-17541/08 від 07.12.2017;
від відповідача: не прибув;
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія" "Пожмашина" з вимогою про стягнення 1618119 грн. 42 коп. пені за порушення строків виконання зобов'язань, 791781 грн. 90 коп. штрафу, 2115188 грн. 79 коп. процентів за користування коштами за несвоєчасну поставку автомобіля внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору про закупівлю «Автомобілів спеціальної призначеності», код 29.10.5, згідно з ДК 016:2010, «Моторанспортні засоби спеціального призначення. Пожежно-рятувальні автомобілі для пожежогасіння і проведення рятувальних робіт», код 34144000-8, згідно з ДК 021:2015 - за державні кошти №21-5/5 від 19.08.2016.
У судове засідання 12.12.2017 прибув повноважний представник позивача.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено наявним у матеріалах справи повідомлення №1758300410662 від 06.12.2017 про вручення поштового відправлення.
На адресу суду від відповідача надійшло письмове клопотання №532 від 11.12.2017 про відкладення розгляду справи з тих підстав, що позовна заява отримана відповідачем лише 08.12.2017 та для підготовки відзиву на позовну заяву у відповідача було недостатньо часу. Крім того, відповідач зазначив про неможливість явки представника у судове засідання.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні, виходячи з такого.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
До клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем додано роздруківку з інтернет ресурсу Ukrposhta.ua про відстеження поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про порушення провадження у справі судом прийнято 05.12.2017, її копію відповідачем отримано 07.12.2017. Таким чином, відповідач мав достатньо часу для того, щоб виконати викладені в ухвалі вимоги суду, зокрема, у частині надання письмового відзиву на позовну заяву із доводами по суті спору.
Жодної вимоги ухвали суду відповідачем не виконано, відзив на позов та інші витребувані господарським судом матеріали не надано. Крім того, явка представника відповідача не визнавалася судом обов'язковою.
З урахуванням викладених обставин, а також того, що відповідачем не наведено доводів та не надано доказів неможливості розгляду спору без участі його представника, у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи слід відмовити.
Суд перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідач не надав, внаслідок чого справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
19.08.2016 між Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Пожмашина” укладено договір про закупівлю «Автомобілів спеціальної призначеності», код 29.10.5, згідно з ДК 016:2010, «Моторанспортні засоби спеціального призначення. Пожежно-рятувальні автомобілі для пожежогасіння і проведення рятувальних робіт», код 34144000-8, згідно з ДК 021:2015 - за державні кошти №21-5/5 (надалі - договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого постачальник (відповідач у справі) зобов'язався поставити у власність замовнику (позивачу у справі) автоцистерну пожежну АЦ-4-60 (5309)-505М (далі - продукція) у кількості та комплектності згідно з специфікацією (додаток 1), що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити продукцію на умовах договору.
Замовник забезпечує приймання та оплату продукції у кількості та за цінами відповідно до специфікації (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1, 2.2 ціна договору становить 369498220 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 61583036 грн. 67 коп. за цінами відповідно до тендерної пропозиції та специфікації. що на дату укладання договору еквівалентно 12966675, 62 Євро за офіційним курсом НБУ. Замовник, керуючись вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт, послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", здійснює попередню оплату постачальнику у порядку, визначеному Календарним планом розрахунків (додаток 2), за умови надходження коштів з Державного бюджету України на реєстраційний рахунок замовника.
Додатком 1 та Додатком 2 до договору сторони погодили найменування товару (автоцистерна пожежна АЦ-4-60 (5309)-505М у кількості 98 шт.), вартість товару з ПДВ 369498220 грн. 00 коп. та затвердили календарний план попередньої оплати на 2016 рік, а саме етапи попередньої оплати: 1). на протязі 5-ти робочих днів після підписання договору - 50% від загальної суми договору; 2). вересень - 15% від загальної суми договору; 3). Листопад - 10% від загальної суми договору; 4). грудень - остаточний платіж. (а.с. 46-57).
Відповідно до п. 3.1 договору постачальник здійснює поставку та якісне відвантаження продукції замовнику на територію Частини технічної служби ДСНС України у Київській області (Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 6) та несе всі витрати та ризики, пов'язані з її доставкою до вказаного місця призначення, включаючи оплату відповідних податків і інших зборів.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та реєстрації в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області і діє до 01.04.2017, а у частині поставки - до повного його виконання, але не пізніше шести місяців від дати здійснення першого платежу на виконання умов договору (п.11.1 договору).
Усі зміни до договору у випадках, передбачених статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", узгоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод між ними, які є невід'ємною частиною договору (п. 12.2 договору).
На виконання умов договору та з дотриманням календарного плану розрахунків позивачем здійснено 100% попередню оплату у розмірі 369498220 грн. 00 коп., що підтверджено платіжними дорученнями №3 від 25.08.2016 на суму 184749110 грн. 00 коп., №5 від 14.09.2016 на суму 54350010 грн. 00 коп., №31 від 23.09.2016 на суму 1074723 грн. 00 коп., №11 від 28.10.2016 на суму 36949822 грн. 00 коп., №13 від 08.11.2016 на суму 36949822 грн. 00 коп., №18 від 27.12.2016 на суму 55424733 грн. 00 коп. (а.с 58-60).
Відповідач у справі не спростовує те, що позивач свої зобов'язання з попередньої оплати виконав у повному обсязі.
Відповідно до п. 3.3 договору 30% загальної кількості продукції має бути поставлена замовнику не пізніше 01.12.2016.
У порушення п. 3.3 договору відповідач передав позивачу продукцію за актом приймання-передачі основних засобів від 08.12.2016 на суму 18851950 грн. 00 коп.(а.с 66-67), чим допустив прострочення поставки продукції на 7 днів з 02.12.2016 по 08.12.2016.
За актом приймання-передачі основних засобів від 13.12.2016 на суму 18851950 грн. 00 коп.(а.с 71-72), чим допустив прострочення поставки продукції на 12 днів з 02.12.2016 по 13.12.2016.
За актом приймання-передачі основних засобів від 20.12.2016 на суму 11311170 грн. 00 коп.(а.с 76-77), чим допустив прострочення поставки продукції на 19 днів з 02.12.2016 по 20.12.2016.
За актом приймання-передачі основних засобів від 21.12.2016 на суму 15081560 грн. 00 коп.(а.с 79-80), чим допустив прострочення поставки продукції на 20 днів з 02.12.2016 по 21.12.2016.
За актом приймання-передачі основних засобів від 26.12.2016 на суму 18851950 грн. 00 коп.(а.с 86-87), чим допустив прострочення поставки продукції на 25 днів з 02.12.2016 по 26.12.2016.
За актом приймання-передачі основних засобів від 26.12.2016 на суму 15081560грн. 00 коп.(а.с 91-92), чим допустив прострочення поставки продукції на 25 днів з 02.12.2016 по 26.12.2016.
За актом приймання-передачі основних засобів від 27.12.2016 на суму 15081560 грн. 00 коп.(а.с 94-95), чим допустив прострочення поставки продукції на 26 днів з 02.12.2016 по 27.12.2016.
Відповідно до п. 3.4 договору 100% загальної кількості продукції має бути поставлена замовнику до 01.04.2017, але не пізніше шести місяців від дати здійснення замовником першого платежу (попередньої оплати) на виконання умов договору. Допускається дострокова поставка частини продукції або продукції у повному обсязі, про що постачальник повинен повідомити замовника письмово за три робочі дні.
Відповідно до умов п. 3.4 договору та у встановлений строк відповідач 26.02.2017 передав позивачу продукцію за актами приймання-передачі основних засобів від 27.01.2017, від 02.02.2017, від 07.02.2017, від 10.02.2017 на загальну суму 56555850 грн. 00 коп.
У порушення п. 3.4 договору відповідач передав позивачу продукцію за актом приймання-передачі основних засобів від 28.02.2017 на суму 30163120 грн. 00 коп. (а.с 109-110), чим допустив прострочення поставки продукції на 2 дні з 27.02.2017 по 28.02.2017.
За актом приймання-передачі основних засобів від 01.03.2017 на суму 26392730 грн. 00 коп.(а.с 11-112), чим допустив прострочення поставки продукції на 3 дні з 27.02.2017 по 01.03.2017.
За актом приймання-передачі основних засобів від 03.03.2017 на суму 18851950 грн. 00 коп.(а.с 116-117), чим допустив прострочення поставки продукції на 5 днів з 27.02.2017 по 03.03.2017.
За актом приймання-передачі основних засобів від 15.03.2017 на суму 18851950 грн. 00 коп.(а.с 121-122), чим допустив прострочення поставки продукції на 17 днів з 27.02.2017 по 15.03.2017.
За актом приймання-передачі основних засобів від 15.03.2017 на суму 15081560 грн. 00 коп.(а.с 126-127), чим допустив прострочення поставки продукції на 17 днів з 27.02.2017 по 15.03.2017.
За актом приймання-передачі основних засобів від 17.03.2017 на суму 22622340 грн. 00 коп.(а.с 131-132), чим допустив прострочення поставки продукції на 19 днів з 27.02.2017 по 17.03.2017.
За актом приймання-передачі основних засобів від 21.03.2017 на суму 18851950 грн. 00 коп.(а.с 136-137), чим допустив прострочення поставки продукції на 23 днів з 27.02.2017 по 21.03.2017.
За актом приймання-передачі основних засобів від 24.03.2017 на суму 18851950 грн. 00 коп.(а.с 142-143), чим допустив прострочення поставки продукції на 26 днів з 27.02.2017 по 24.03.2017.
За актом приймання-передачі основних засобів від 28.03.2017 на суму 18851950 грн. 00 коп.(а.с 147-148), чим допустив прострочення поставки продукції на 30 днів з 27.02.2017 по 28.03.2017.
За актом приймання-передачі основних засобів від 30.03.2017 на суму 11311170 грн. 00 коп.(а.с 152-153), чим допустив прострочення поставки продукції на 32 днів з 27.02.2017 по 30.03.2017.
Акти приймання-передачі основних засобів підписані повноважними представника сторін.
У підтвердження викладено позивачем додані видаткові накладні відповідача, що свідчать про факт виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором з порушенням строків.
Позивач направляв на адресу відповідача претензії №1 від 21.02.2017 та №2 від 27.04.2017 з вимогою сплатити пеню за порушення строків виконання зобов'язання, штраф та процентів за користування чужими грошовими коштами у разі несвоєчасної поставки продукції (а.с. 160-169, 97-101).
У відповіді на претензію №2 (лист №188 від 12.05.2017) відповідач зазначив про виконання зобов'язань за договором з моменту відвантаження продукції у місці призначення (а.с. 173).
Відповідно до п. 8.2 договору за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує на користь замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а за прострочення понад 30 днів постачальник сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленої продукції.
Позивачем з посиланням на порушення відповідачем строку поставки на підставі п.8.2 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню за прострочення поставки тридцяти відсотків загального обсягу продукції за період з 02.12.2016 по 27.12.2016 у розмірі 1618119 грн. 42 коп. та пеню за прострочення поставки ста відсотків загального обсягу продукції за період з 27.02.2017 по 30.03.2017 у розмірі 8687657 грн. 23 коп., а також штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у сумі 791781 грн. 90 коп.
Відповідно до п.8.6 договору за користування коштами у разі несвоєчасної поставки продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми попередньої оплати за кожен день від дня, коли продукція мала бути передана замовнику, до дня фактичної передачі продукції або повернення суми попередньої оплати.
З посиланням на п. 8.6 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування грошовими коштами за періоди прострочення поставки з 02.12.2016 по 27.12.2016 у сумі 2115188 грн. 79 коп. та з 27.02.2017 по 30.03.2017 у сумі 11356414 грн. 68 коп.
В обґрунтування вимог про стягнення процентів за користування грошовими коштами позивач послався на положення ст. 693 та ст. 536 Цивільного кодексу України, а також на те, що умовами укладеного сторонами договору вказані нарахування не визначені як пеня.
Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях свого повноважного представника.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши присутнього у судових засіданнях представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню повністю з таких підстав.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України ).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення сторонами у справі договору про закупівлю «Автомобілів спеціальної призначеності», код 29.10.5, згідно з ДК 016:2010, «Моторанспортні засоби спеціального призначення. Пожежно-рятувальні автомобілі для пожежогасіння і проведення рятувальних робіт», код 34144000-8, згідно з ДК 021:2015 - за державні кошти №21-5/5 від 19.08.2016, а також факт сплати позивачем 100% попередньої оплати за договором у розмірі 369498220 грн. 00 коп.
Судом встановлено, що відповідачем у справі поставки продукції за актами приймання-передачі основних засобів від 08.12.2016 на суму 18851950 грн. 00 коп., від 13.12.2016 на суму 18851950 грн. 00 коп., від 20.12.2016 на суму 11311170 грн. 00 коп., від 21.12.2016 на суму 15081560 грн. 00 коп., від 26.12.2016 на суму 18851950 грн. 00 коп., від 26.12.2016 на суму 15081560грн. 00 коп., від 27.12.2016 здійснено з порушенням строків, встановлених умовами пункту 3.3 договору, а поставки продукції за актами приймання-передачі основних засобів від 28.02.2017 на суму 30163120 грн. 00 коп., від 01.03.2017 на суму 26392730 грн. 00 коп., від 03.03.2017 на суму 18851950 грн. 00 коп., від 15.03.2017 на суму 18851950 грн. 00 коп., від 15.03.2017 на суму 15081560 грн. 00 коп., від 17.03.2017 на суму 22622340 грн. 00 коп., від 21.03.2017 на суму 18851950 грн. 00 коп., від 24.03.2017 на суму 18851950 грн. 00 коп., від 28.03.2017 на суму 18851950 грн. 00 коп., від 30.03.2017 на суму 11311170 грн. 00 коп. здійснено з порушенням термінів, встановлених п. 3.4 договору, а саме: порушено строки поставки, визначені до 01.12.2016 та до 26.02.2017 відповідно.
Факт порушення умов договору в частині порушення строків поставки доведений матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Позивачем з посиланням на порушення відповідачем строку поставки на підставі п.8.2 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню за прострочення поставки тридцяти відсотків загального обсягу продукції за період з 02.12.2016 по 27.12.2016 у розмірі 1618119 грн. 42 коп. та пеню за прострочення поставки ста відсотків загального обсягу продукції за період з 27.02.2017 по 30.03.2017 у розмірі 8687657 грн. 23 коп., а також штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів у сумі 791781 грн. 90 коп.
Розрахунок пені, наведений позивачем, є обґрунтованим, а вимога про стягнення пені за період з 02.12.2016 по 27.12.2016 у розмірі 1618119 грн. 42 коп. та за період з 27.02.2017 по 30.03.2017 у розмірі 8687657 грн. 23 коп. підлягає задоволенню.
Є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, й вимога позивача про стягнення з відповідача відповідно до пункту 8.2 договору штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання понад 30 днів у сумі 791781 грн. 90 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Як встановлено ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Таким чином, обов'язковою умовою застосування до відповідача штрафних санкцій та стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами є доведення позивачем факту порушення відповідачем зобов'язань за договором та факту користування чужими грошовими коштами (позивача).
З посиланням на п. 8.6 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування коштами за прострочення поставки за період з 02.12.2016 по 27.12.2016 у сумі 2115188 грн. 79 коп. та за період з 27.02.2017 по 30.03.2017 у сумі 11356414 грн. 68 коп.
Суд погоджується з доводами позивача у справі щодо того що вказані нарахування не є пенею, оскільки з наведеного у договорі формулювання пункту 8.6 вбачається, що вказані нарахування повинні сплачуватися саме за користування грошовими коштами. Нарахування ж пені із відповідними принципом обрахунку передбачено у пункті 8.2 договору.
Наданий позивачем розрахунок процентів за користування грошовими коштами відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача процентів за користування коштами за просточення поставки 30% загальної вартості продукції у сумі 2115188 грн. 79 коп. та за прострочення поставки 100% загальної кількості продукції у сумі 11356414 грн. 68 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова компанія “Пожмашина”, вул. Миру, 100а, селище міського типу Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583, код 33742637) на користь Державної служби України з надзвичайних ситуацій, вул. О.Гончара, 55, м. Київ, 01601, код 38516849) пеню у розмірі 10305776 грн. 65 коп., штраф у розмірі 791781 грн. 90 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 13471603 грн. 47 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 240000 грн. 00 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 12.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дата складення та підписання повного рішення - 18.12.2017.
Суддя М.О. Демидова