12.12.2017 року Справа № 904/9729/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кузнецова В.О.,
суддів: Чус О.В., Науменка І.М.,
секретар судового засідання: Пінчук Є.С.,
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 15.11.2017 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 р. у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин", м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє", м.Київ,
зацікавлена особа дочірнє підприємство "Дніпрооптбакалія", м.Київ
про вжиття запобіжних заходів
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 (суддя Суховаров А.В.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" про вжиття запобіжних заходів задоволено частково; вжито запобіжні заходи, шляхом накладення арешту на рухоме майно - поголів'я свиней у кількості 53 913 голів (орієнтована вага групи складає 2 473 000 кг), а саме: основні свиноматки в кількості 4 336 голів (орієнтована вага групи складає 737 000 кг); основні хряки в кількості 16 голів (орієнтована вага групи складає 5 000 кг); ремонтні свиноматки в кількості 376 голів (орієнтована вага групи складає 32 000 кг); ремонтні хряки в кількості 5 голів (орієнтована вага групи складає 1 000 кг); поросята, групи 0-28 дн. 11 789 голів (орієнтована вага групи складає 53 000 кг); поросята, групи 28-82 дн. 15 494 голів (орієнтована вага групи складає 395 000 кг); свині на відгодівлі, групи 82-185 дн. (орієнтована вага групи складає 1 250 000 кг), що належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Рантьє" (01004, м.Київ, вул. Рогнідинська, буд.4А, код ЄДРПОУ 32949090), які знаходяться за їх місцезнаходженням за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Нива Трудова, вул. Каштанова, 52 та за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Нива Трудова, вул. Каштанова, 11; в решті заявлених вимог відмовлено.
Згадана ухвала обґрунтована посиланням на те, що невжиття запобіжних заходів порушить права заявника та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє" у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати.
Скаржник зазначає, що ч.2 ст.15 ГПК України встановлено територіальну підсудність справ господарському суду, а саме справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє" - м.Київ. Отже справа підсудна господарському суду м.Києва.
Скаржник вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б стверджували, що є підстави вважати, що права товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" порушені та/або існує реальна загроза їх порушення.
Предметом заяви про вжиття запобіжних заходів є майно без індивідуально визначених ознак. Заявником не залучено до матеріалів справи належним чином завірених копій щодо кількості поголів'я свиней, власником якої є товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє" докази права власності на поголів'я свиней, ідентифікації тварин, реєстрації їх в реєстрі тварин, наявності паспортів тварин і ветеринарних карток та не надано для огляду оригіналів цих документів в судовому засіданні.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Дніпромлин" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач зазначає, що спірне майно відносно якого було необхідно вчинити процесуальні дії знаходиться на території Дніпропетровської області, а тому судом першої інстанції правомірно було прийнято до розгляду заяву про застосування запобіжних заходів в порядку ст.434 ГПК України.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається наявність доказів реальної загрози порушення прав позивача.
12.12.2017 у судове засідання з'явився представник товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє" ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 29.11.2017, яка видана директором товариства ОСОБА_3
Водночас, 11.12.2017 до суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє" надійшов лист-повідомлення про скасування з 06.12.2017 всіх довіреностей представників товариства, що були видані до 06.12.2017 включно, крім тих, що видані за підписом генерального директора ТОВ "Рантьє" ОСОБА_4
Частиною 246 ЦК України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Згідно ч.ч.2,3 ст.249 ЦК України особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.
Відповідно до протоколу № 20/07-17-1 позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє" від 20.07.2017 учасниками, зокрема, прийняті рішення про зміну колегіального виконавчого органу товариства - дирекцію на одноособовий - генеральний директор, а також обрання (призначення) ОСОБА_4 генеральним директором товариства та визначено, що ОСОБА_4, з моменту призначення, є єдиним керівником та підписантом товариства.
Зазначений протокол посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 2551, 2552.
Згідно наказу №06-12/1 від 06.12.2017 скасовано всі довіреності щодо представлення інтересів ТОВ "Рантьє", що були видані до 06.12.2017 включно, крім тих, що видані за підписом генерального директора товариства ОСОБА_4, про що в газеті "Голос України" №230 (6735) від 08.12.2017 оприлюднено відповідне оголошення.
З урахуванням наведеного, у ОСОБА_2 відсутні повноваження представляти інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє" під час розгляду даної справи.
Колегія суддів вважає, що неявка в судове засідання уповноважених представників товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє" та дочірнього підприємства "Дніпрооптбакалія", повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
16.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про вжиття запобіжних заходів, у якій просить суд вжити запобіжні шляхом накладення арешту на рухоме майно - все поголів'я свиней у тому числі основні свиноматки, ремонтні свиноматки, основні хряки, ремонтні хряки, поросята, група 0-82 дн., свині на відгодівлі, група 82-185 дн, що належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Рантьє" (код ЄДРПОУ 32949090), які знаходяться за їх місцезнаходженням за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с.Нива Трудова, вул. Каштанова 52 та Дніпропетровська область, Апостолівський район, с.Нива Трудова, вул. Каштанова 11.
Статтею 431 ГПК України передбачено, що особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.
Відповідно до статті 432 запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
Таким чином, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи запобігання порушення права.
Відповідно до ст. 43-3 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) найменування заявника і особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, їх поштові адреси; документи, що підтверджують за заявником-громадянином статус фізичної особи - підприємця; 3) вид і суть запобіжного заходу; 4) обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів; 5) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; 6) підпис заявника або його представника, якщо заява подається представником. До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Разом з заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи. Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом п'яти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.
Заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви (ч.1 ст. 434 ГПК України).
Частиною 6 статті 43-4 ГПК України визначено, що у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 “Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів” заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт, тощо).
У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3; ймовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Отже, при вжитті запобіжних заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Матеріали справи свідчать про те, що 01.09.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю “Дніпромлин” (позикодавець) та дочірнім підприємством “Дніпрооптбакалія” (позичальник) укладено договір №01/09-ФП про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір фінансової допомоги).
26.07.2017 між ТОВ “Дніпромлин” та ДП “Дніпрооптбакалія” укладено додаткову угоду до договору №01/09-ФП про надання поворотної фінансової допомоги від 01.09.2014 р. (далі - додаткова угода).
Відповідно до пункту 1.1 договору фінансової допомоги, в редакції додаткової угоди, позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник обов'язується повернути її у порядку та на умовах, передбачених договором.
Поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі, що не повинна перевищувати 120 000 000,00 грн. без податку на додану вартість (п.2.1 договору фінансової допомоги)
Кошти надані згідно договору повертаються позичальником у повному обсязі у строк до 31 жовтня 2017 року (п. 2.4 договору фінансової допомоги).
На виконання умов договору ТОВ “Дніпромлин” в період з 02.09.2014 по 08.09.2016 надало, а ДП “Дніпрооптбакалія” прийняло поворотну фінансову допомогу на загальну суму 86 635 263,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах заяви копіями платіжних доручень.
23.10.2017 ТОВ “Дніпромлин” направило на адресу ДП “Дніпрооптбакалія” лист, яким повідомило останнього про те, що строк повернення грошових коштів за Договором фінансової допомоги майже вичерпано, у зв'язку з чим ТОВ “Дніпромлин” просить ДП “Дніпрооптбакалія” розрахуватись у повному обсязі за договором фінансової допомоги.
Листом від 31.10.2017 ДП “Дніпрооптбакалія” звернулось до позикодавця з проханням щодо відстрочення кінцевого строку повернення грошових коштів на 1 рік, з огляду на відсутність можливості здійснити розрахунок у строк до 31.10.2017.
Станом на 15.11.2017 зобов'язання з повернення грошових коштів товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" виконано позичальником частково на суму 2 489 051,27 грн., в той час як решта суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 84 146 211,73 грн. ДП “Дніпрооптбакалія” не повернуто, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 31.10.2017 (а.с.142)
26.07.2017 в забезпечення виконання умов договору фінансової допомоги, між ТОВ “Дніпромлин” (заставодержатель), ТОВ “Рантьє” (заставодавець) та ДП “Дніпрооптбакалія” (боржник) укладено договір застави рухомого майна № 26/07/17-1 (біологічні активи - поголів'я свиней) (далі - Договір застави), за умовами якого на забезпечення виконання боржником основного зобов'язання (договір №01/09-ФП про надання поворотної фінансової допомоги), заставодавець передає в заставу належне йому на праві власності рухоме майно (біологічні активи - поголів'я свиней) в загальній кількості 53913 голів (орієнтована вага групи складає 2 473 000 кг.), а саме: основні свиноматки в кількості 4 336 голів (орієнтована вага групи складає 737 000 кг.); основні хряки в кількості 16 голів (орієнтована вага групи складає 5 000 кг.); ремонтні свиноматки в кількості 376 голів (орієнтована вага групи складає 32 000 кг.); ремонтні хряки в кількості 5 голів (орієнтована вага групи складає 1 000 кг.); поросята, групи 0-28 дн. 11 789 голів (орієнтована вага групи складає 53 000 кг.); поросята, групи 28-82 дн. 15 494 голів (орієнтована вага групи складає 395 000 кг.); свині на відгодівлі, групи 82-185 дн. (орієнтована вага групи складає 1 250 000 кг.), (далі - предмет застави).
Встановлена договором застава поширюється на продукцію, плоди та доходи (приплід тварин, які є предметом застави, продукцію від забою або переробки тощо), що виробляються, добуваються або одержуються від використання предмету застави.
Предмет застави знаходиться у свинарниках свинокомплексу за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Нива Трудова, вул. Каштанова, 52 та за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Нива Трудова, вул. Каштанова, 11, які належить заставодавцю на підставі права власності (п.1.3 Договору застави.).
Відповідно до п. 1.5 договору застави сторони оцінюють предмет застави (заставна вартість) у 86 555 000,00 грн. на момент укладання цього договору. При цьому сторони згодні з тим, що при звернені стягнення та реалізації предмету застави заставодержатель не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною заставною вартістю предмету застави.
Відповідно п. 1.9. договору застави заставодавець не має права без письмової згоди заставодержателя здійснювати будь-яке перетворення предмету застави, не передбачене цим Договором, яке може призвести до змін у складі предмету застави, що не дозволить індивідуалізувати предмет застави способом, достатнім для ідентифікації сукупності рухомого майна (біологічні активи - поголів'я свиней) як предмету застави.
У випадку порушення заставодавцем або боржником зобов'язань, передбачених цим договором, в тому числі зобов'язань, передбачених п.п. 2.3.7 даного договору, незалежно від настання строку виконання забезпеченого цією заставою основного зобов'язання вимагати дострокового його виконання, а у випадку не задоволення вказаної вимоги протягом строку, встановленого основним зобов'язанням - звернути стягнення на предмет застави (п.2.4.3 договору застави).
Згідно п.3.3 договору застави звернення стягнення на предмет застави може відбуватися шляхом безпосереднього звернення заставодержателя до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави та обрання способу його звернення/реалізації, в тому числі із застосуванням однієї із процедур, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та/або передбачених цим Договором.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Враховуючи, що зобов'язання ДП “Дніпрооптбакалія” за договором фінансової допомоги на сьогоднішній день не виконані, ТОВ “Дніпромлин” вважає, що товариство набуло право на звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження.
Заява про вжиття запобіжних заходів ТОВ "Дніпромлин" обґрунтована посиланням на загрозу відчуження ТОВ "Рантьє" предмета застави, переданого останньому згідно договору застави №26/07/17-1 від 26.07.2017.
Так, листом від 17.10.2017 за вих.№377/1 товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" направило вимогу товариству з обмеженою відповідальністю "Рантьє" про надання документального підтвердження наявності предмету застави, його стан та умови утримання.
В порушення п.2.4.1 договору застави, ТОВ "Рантьє" відповідь на вказаний лист не надало.
Крім того, заявник вказує, що компанія KS Agro, яка є керуючою юридичних осіб з аграрного сектору, серед яких ТОВ "Рантьє", за 9 місяців 2017 року збільшило продаж свиней на 20%.
На підтвердження вимог, викладених в заяві, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" надано роздруківки з чотирьох сайтів з мережі "Інтернет", а саме:
- http://www.ksgagro.com/Ua/our-business/regional-representatives/,
- http://interfax.com.ua/news/economic/454560.html,
- http://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/ksg-agro-uvelichit-prodazhi-svinei-na-30/,
- http://pigua.info/ru/news/10787/, з яких вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Рантьє" здійснюється відчуження товару аналогічного предмету застави, що не виключає продаж і самого предмету застави та має намір підвищити об'єм продажу відповідного товару.
Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).
Колегія суддів приймає до уваги надані позивачем роздруківки з мережі Інтернет та вважає зазначені докази належними, такими, що містять інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування.
Таким чином, наявність інформації про продаж товару, який може бути предметом застави та відсутність можливості перевірити предмет застави, його стан та умови утримання товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" зумовлюють настання ризиків щодо порушення прав заявника за договором застави.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" просить застосувати запобіжні заходи шляхом накладення арешту на все поголів'я свиней, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Рантьє".
Водночас, за умовами п.1.2. договору застави рухомого майна №26/07/17-1 (біологічні активи - поголів'я свиней), товариство з обмеженою відповідальністю "Рантьє" передало в заставу лише 53 913 голів свиней, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог заявника, шляхом накладення арешту на 53 913 голів свиней.
Крім того, заява про вжиття запобіжних заходів свідчить про те, що предметом майбутнього позову є звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження.
Отже, накладення арешту на рухоме майно ТОВ "Рантьє" співвідносяться з предметом майбутнього позову, а тому наявний конкретний зв'язок між конкретним видом запобіжного заходу і можливим предметом позовної вимоги, заходи з накладення арешту на спірне рухоме майно спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд, здійснивши аналіз поданої заяви, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних запобіжних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також, встановивши, що існує реальна загроза порушення прав ТОВ "Дніпромлин" дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про вжиття запобіжних заходів.
У встановлений ч.3 ст.433 ГПК України п'ятиденний строк, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на предмет застави за ТОВ "Дніпромлин".
Зазначена позовна заява подана ТОВ "Дніпромлин" з дотриманням вимог ч.3 ст.16 ГПК України, якою передбачено, що справи у спорах про право власності на майно розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на порушення у даному випадку правил територіальної підсудності, з урахуванням наступного.
У п.8 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 N 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" роз'яснено, що чинне законодавство не містить прямих вказівок щодо місця розгляду заяви про вжиття запобіжного заходу (заходів). Згідно з частиною першою статті 43-4 ГПК заява про вжиття запобіжних заходів розглядається господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії. Отже, у вирішенні питання про місце розгляду зазначеної заяви слід виходити з того, який саме запобіжний захід заявник вважає за необхідне вжити: тобто якщо йдеться про витребування доказів, про огляд приміщень або про накладення арешту на майно, заява має подаватися до місцевого господарського суду, в районі діяльності якого знаходяться відповідно докази, приміщення або майно, стосовно яких належить провести певні дії.
Спірне рухоме майно знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с.Нива Трудова, а тому заява про вжиття запобіжних заходів подана з дотриманням правил територіальної підсудності.
Враховуючи викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105,106 ГПК України, суд, -
У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Рантьє" відмовити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 р. у справі №904/9729/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Постанова складена у повному обсязі 14.12.2017.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді О.В.Чус
ОСОБА_6