Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" грудня 2017 р.Справа № 922/2546/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Хо, м. Харків
до Кегичівського комунального підприємства "Кегичівка-сервіс плюс", смт. Кегичівка
про стягнення 382605,66 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 01/01-25/08-18 від 04.01.2016 року;
відповідача - не з'явився;
Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Кегичівського комунального підприємства "Кегичівка-сервіс плюс" про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного користування надрами. Судовий збір позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.09.2017 року було призначено у справі судову експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання:
- які обсяги води були фактично зібрані із існуючих свердловин, що використовуються Кегичівським комунальним підприємством "Кегичівка - сервіс плюс" за період з 2014-2016 років поквартально?
Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_2.
Справу № 922/2546/17 було направлено на адресу Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_2.
04.12.2017 року на адресу господарського суду Харківської області надійшов лист разом зі справою № 922/2546/17 (вх. № 2431) від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_2, в якому було зазначено про повернення ухвали суду без виконання, у зв'язку з не оплатою рахунку за проведення експертизи.
З огляду на приписи абз. 5 п. 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", з метою вирішення питання щодо поновлення провадження у даній справі та подальшого її розгляду судом було повідомлено про необхідність з'явитися "13" грудня 2017р. об 11 год. 00 хв. представникам сторін з належним чином оформленими повноваженнями до приміщення господарського суду Харківської області.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2017 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, виклик в судове засідання свідків для дачі пояснень, виклик в судове засідання керівника Кегичівського комунального підприємства "Кегичівка-сервіс плюс" та призначення експертизи .
Розглянувши усне клопотання відповідача про виклик в судове засідання свідків для дачі пояснень, судом було відмовлено в його задоволенні з огляду на те, що діючим ГПК України не передбачено участі свідків у господарському процесі.
Щодо усного клопотання відповідача про виклик в судове засідання керівника Кегичівського комунального підприємства "Кегичівка-сервіс плюс", судом було відмовлено в його задоволенні з огляду на те, що керівник відповідача є посадовою особою Кегичівського комунального підприємства "Кегичівка-сервіс плюс" та у відповідності до вимог чинного законодавства за необхідності може безпосередньо приймати участь у судовому засіданні та надавати письмові пояснення. Крім того, представник відповідача ОСОБА_3 діє від імені Кегичівського комунального підприємства "Кегичівка-сервіс плюс" на підставі довіреності та останнім не наведено підстави необхідності дачі пояснень саме керівником відповідача та не наведено причин, з яких представник не може в судовому засіданні надати відповідні пояснення. Також відповідачем не обґрунтовано, стосовно яких обставин керівник Кегичівського комунального підприємства "Кегичівка-сервіс плюс" може надати пояснення.
Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки позивачем не було надано доказів в його обґрунтування.
В судовому засіданні 13.12.2017 року було оголошено перерву до 14.12.2017 року.
Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2017 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 14.12.2017 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується відміткою в протоколі судового засідання від 13.12.2017 року.
Суд, розглянувши усне клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, зазначає наступне.
Відповідач в судовому засіданні 13.12.2017 року заявив усне клопотання про призначення у справі судової експертизи та просив суд доручити її проведення іншій експертній установі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вже подавалося клопотання про призначення у справі судової експертизи, яке було задоволено судом та справу направлено до Харківського НДІ СЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_2.
Витрати по сплаті експертизи було покладено на відповідача.
Проте ухвала суду про призначення судової експертизи повернулась разом зі справою № 922/2546/17 до суду без виконання, у зв'язку з несплатою рахунку на оплату за проведення експертизи.
Крім того відповідачем в свою чергу не було наведено обґрунтувань призначення нової експертизи.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що судом вже було призначено у справі судову експертизу, суд дійшов висновку, що повторне клопотання про призначення експертизи, заявлене відповідачем з метою затягування судового процесу та є зловживанням своїми правами, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні усного клопотання відповідача про призначення експертизи.
Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу Украї ни, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
В період з 08.11.2016 по 28.11.2016 року Державною екологічною інспекцією у
Харківській області (надалі Держекоінспекція) на підставі ст. 20'2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 4,5,7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та наказу Держекоінспекції від 28.10.2016 № 630/01-04 було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Кегичівського комунального підприємства «Кегичівка сервіс - плюс» (далі - ККП «Кегичівка сервіс - плюс»), яке здійснює діяльність по забору, очищенню та водопостачанню води населенню та організаціям.
За результатами даної перевірки, Держекоінспекцією складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 630/01-04/02-09 від 28.11.2016 року, який направлено на адресу відповідача листом від 28.11.2016 № 5349/01-25/02-09 (повідомлення про вручення № 6400300559107).
Відповідно до вказаного акту та наданих під час перевірки документів дозвільного характеру вбачається, що на балансі підприємства знаходиться шість артезіанських свердловини розташованих на території Кегичівського району Харківської області.
Водопостачання із вказаних підземних джерел здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 02.12.2014 року Укр.№04.01 -10-248 А/Хар.
Підпунктом а) пункту 6 вказаного дозволу встановлено, що водокористування допускається при дотриманні наступних умов, а саме забір підземних вод не більше 222.199 тис м3/рік; 610,809 м3/добу.
Крім того, вказаним дозволом на спеціальне водокористування встановлено, що метою водокористування є госпобутові та технологічні потреби, передача води населенню та іншим організаціям.
Також, підпунктом е) пункту 6 дозволу на спеціальне водокористування від 02.12.2014 року Укр.№04.01-10-248 А/Хар. встановлено, що вода передається населенню та іншим організаціям.
Крім того, факт використання ККП «Кегичівка сервіс - плюс» підземної води із артезіанських свердловин для питного водопостачання підтверджується протоколами дослідження питної води №№1334, 905 (а.с. 26-27).
Враховуючи виявлені факти використання підземних вод для госппобутових, технічних потреб та забезпечення водою населення, Держекоінспекцією зроблено висновок про відсутність дозволу на користування надрами (підземні води), що на думку позивача є порушенням ст.ст. 16,19,21 Кодексу України про надра та ч. 5 ст. 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
02 грудня 2016 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем винесено та направлено на адресу відповідача припис № 02-25/231, яким зобов'язано начальника ККП «Кегичівка сервіс - плюс» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) (п.10 припису), який направлено на адресу поштою (повідомлення №640030058200.
ККП «Кегичівка сервіс - плюс» довідкою від 14.11.2016 за № 230 надало інформацію про обсяги забраної води, а саме за період з І кварталу 2014 року по III квартал 2016 року Відповідачем використано самовільно 377100 м3.
В зв'язку з виявленими порушеннями, позивачем, з урахуванням норм передбачених Методикою, розраховано шкоду заподіяну державі внаслідок самовільного користування надрами (підземні води) в розмірі 382605,66 грн., яку було направлено на адресу ККП «Кегичівка сервіс - плюс» разом із претензією № 22 від 10.01,2017 року щодо добровільного відшкодування шкоди.
Після отримання вказаної претензії із розрахунком розміру шкоди, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні №6400300582931, вимоги даної претензії не були добровільно виконані відповідачем.
За наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області складено протокол про адміністративне правопорушення № 000011 від 24.01.2017 року та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення № 02-26/08 від 24.01.2017 року, згідно яких начальника ККП «Кегичівка сервіс - плюс» - ОСОБА_4, було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Вказаний адміністративний штраф сплачено у добровільному порядку, про що свідчить квитанція від 06.02.2017 року.
На підставі викладеного позивач вважає, що внаслідок дій відповідача, в частині самовільного користування надрами (підземні води) із артезіанських свердловин, державі заподіяно шкоду в розмірі 382605,66 грн., яка підтверджується матеріалами інспекційної перевірки Держекоінспекції, що й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Відповідач проти позову заперечує та не погоджується із наданих позивачем розрахунком заподіяної шкоди.
Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
На підставі матеріалів проведених перевірок та довідки Державної екологічної інспекції від 14.11.2016 року № 230, позивачем згідно положень пункту 9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - ОСОБА_2), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, з урахуванням внесених змін до ОСОБА_2 згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220, здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) за період з І кварталу 2014 року по ІІІ квартал 2016 року, який дорівнює 382605,66 грн.
Відповідно до Водного кодексу України (далі - ВК України) підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827).
Стаття 2 ВК України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об'єктами та регулюються відповідним законодавством України.
Тобто прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
За приписами статті 17 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов'язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об'єктів. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законом дозвіл на користування надрами.
Відповідно до положень статей 46, 48 ВК України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 частини 1 статті 44, статті 49 ВК України).
Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.
Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.04.2015 року по справі № 922/2610/14.
Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 321.
Надра, згідно статті 14 Кодексу України про надра, надаються у користування для видобування корисних копалин.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр (частина 1 статті 19 Кодексу України про надра).
За приписами статті 21 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) надра у користування для видобування прісних підземних вод надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.
Статтею 23 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) закріплено право землевласників і землекористувачів в межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.
В матеріалах справи відсутній дозвіл на користування надрами відповідачем, який надає право останньому на видобування підземних вод.
В той час, як встановлено довідкою за підписом відповідача, у період з І кварталу 2014 року по ІІІ квартал 2016 Кегичівське комунальним підприємством "Кегичівка - сервіс плюс", в порушення вимог чинного законодавства, здійснило самовільне користування надрами (підземними водами) за відсутності відповідного спеціального дозволу, а також здійснило забір води за вказаний період в об'ємі 377100 куб.м.
Отже саме на підставі довідки за підписом керівника відповідача, позивачем було розраховано розмір шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до статті 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр, зокрема, є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
За приписами статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до статті 65 Кодексу України про надра порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема, у самовільному користуванні надрами.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України (стаття 67 Кодексу України про надра).
Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, згідно статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.
Зобов'язання із заподіяння шкоди є цивільно-правове зобов'язання, за якого потерпілий має право вимагати від особи, що заподіяла шкоду, цілковитого відшкодування протиправно заподіяної шкоди.
Загальним підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.
Згідно п. 1.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 року № 02-5/744, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.
Як вбачається з матеріалів справи, у діях відповідача наявні вище вказані чотири складові, а саме протиправна поведінка останнього полягає у самовільному надрокористуванні, вина підтверджується матеріалами інспекційної перевірки, наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до ОСОБА_2 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389 (із змінами), та причинний зв'язок, що виражається у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 затверджено ОСОБА_2 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - ОСОБА_2).
У відповідності до пункту 1.2. Методики (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220) ця ОСОБА_2 встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).
Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)) здійснюється за формулою встановленою в пункті 9.1. Методики (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220).
В свою чергу фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (пункт 9.2. Методики (у редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. № 220)).
Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено факт здійснення відповідачем в порушення вимог природоохоронного законодавства у період з І кварталу 2014 року по ІІІ квартал 2016 року самовільного використання водних ресурсів (підземних вод) за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), внаслідок чого державі було заподіяно шкоду в розмірі 382605,66 грн.
Вищенаведене зокрема підтверджується актом № 630/01-04/02-09, постановою про накладення адміністративного стягнення № 02-26/08 від 24.01.2017 року, який було в добровільному порядку сплачено відповідачем, що підтверджується квитанцією (а.с. 41) та довідкою ККП "Кегичівка-Сервіс плюс" від 14.11.2016 року, за підписом керівника відповідача.
Доказів оскарження ОСОБА_4 перевірки у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, а відтак ОСОБА_4 перевірки є чинним на час вирішення спору та є належним доказом у справі.
Відповідач заперечуючи проти позову посилається на неправомірність розрахунку шкоди, проте останнім не було надано свого контррозрахунку шкоди.
Судом саме за клопотанням відповідача було призначено у справі судову експертизу щодо встановлення обсягів води, які були фактично зібрані із існуючих свердловин.
Обов'язок по сплаті експертизи було покладено на відповідача.
Проте ухвала суду про призначення експертизи повернулась до суду разом із матеріалами справи без виконання, у зв'язку з неоплатою відповідачем експертизи.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у здійсненні самовільного користування надрами (підземними водами), наявність причинного зв'язку між такою поведінкою і заподіяною державі шкодою в розмірі 382605,66 грн. При цьому, відповідач не довів відсутність в його діях вини у заподіянні шкоди.
Розрахунок шкоди було перевірено судом та встановлено, що його складено у відповідності до ОСОБА_2 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів та останній відповідає вимогам чинного законодавства.
Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач самовільно користувався надрами (підземні води) із артезіанських свердловин, внаслідок чого державі було заподіяно шкоду в розмірі 382605,66 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме актом № 630/01-04/02-09, постановою про накладення адміністративного стягнення № 02-26/08 від 24.01.2017 року, яке було в добровільному порядку сплачено відповідачем, що підтверджується квитанцією (а.с. 41) та довідкою ККП "Кегичівка-Сервіс плюс" від 14.11.2016 року за підписом відповідача, із зазначенням обсягів забраної води, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення шкоди в розмірі 382605,66 грн. є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 16, 19, 21, 23, 56, 65 Кодексу України Про надра, ст. 2 ВК України, ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 34, 43, 49, п.6 ст.83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Кегичівського комунального підприємства "Кегичівка-сервіс плюс" (64003, Харківська область, Кегичівскьий район, смт Кегичівка, пров. Волошина, 7, код ЄДРПОУ 36870763) на користь держави на р/р 33112331700278, УК Кегичівського району, код ЄДРПОУ 38008619, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», в установі банку - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, шкоду заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 382605,66 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Кегичівського комунального підприємства "Кегичівка-сервіс плюс" (64003, Харківська область, Кегичівскьий район, смт Кегичівка, пров. Волошина, 7, код ЄДРПОУ 36870763) на користь Державної екологічної інспекції в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, 2 поверх, р/р 35214005081164, УК ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37999518, МФО 820172) 5739,10 грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18.12.2017 р.
Суддя ОСОБА_5
922/2546/17