11 грудня 2017 рокуСправа № 921/560/17-г/8
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
Розглянув справу
за позовом Фізичної особи - підприємця Швайки Володимира Дмитровича, АДРЕСА_1, 46000
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласне виробниче об'єднання сільського комунального господарства Тернопільської області", вул. Микулинецька, 14, м. Тернопіль, 46008 (вул. І. Франка, 16 м. Тернопіль, 46000)
про стягнення заборгованості в загальній сумі 22 575 грн 00 коп. (з врахуванням прийнятої судом заяви б/н від 24.11.2017)
За участі представників:
Позивача: Дзюби П.П. - адвоката, договір про надання правової допомоги б/н від 16.10.2017
Відповідача: не прибув
В порядку ст. 81-1 ГПК України (надалі - ГПК України), технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
В судовому засіданні 24.11.2017 учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Суть справи:
Фізична особа - підприємець Швайка Володимир Дмитрович, надалі - позивач, звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласне виробниче об'єднання сільського комунального господарства Тернопільської області", надалі - відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 22 575 грн 00 коп (з врахуванням прийнятої судом заяви б/н від 24.11.2017).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про виконання робіт б/н від 07.10.2016, зокрема, в частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних позивачем у жовтні місяці 2016 року робіт з надання послуг екскаватора на загальну суму 22 575,00 грн, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення до суду із даним позовом.
В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: договору б/н від 07.10.2016, рахунку - фактури № 17 від 17.10.2016, рахунку - фактури № 18 від 20.10.2016, акту здачі - приймання виконаних робіт б/н від 17.10.2016, акту - здачі приймання виконаних робіт б/н від 20.10.2016, листа Скалацької міської ради № 422 від 14.03.2017, договору № ОВ-2104 від 10.05.2016, довідки про вартість виконаних робіт від 12.12.2016 на суму 248 570, 40 грн, довідки про вартість виконаних робіт від 12.12.2016 на суму 460 652,00 грн, акту приймання виконаних робіт 12.12.2016 на суму 248 570, 40 грн, акту приймання виконаних робіт 12.12.2016 на суму 460 652,00 грн.
Розгляд справи, вперше призначено ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.10.2017 на 10:00 год. 18.10.2017 року, у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України, було відкладено на 12:00 год. 13.11.2017, на 09:30 год. 24.11.2017 та, відповідно, на 14:15 год. 11.12.2017 з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Окрім того, ухвалою суду від 13.11.2017, в порядку ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору по справі № 921/533/17-г/8 було продовжено на п'ятнадцять днів.
Представник позивача у судове засідання 11.12.2017 прибув, позовні вимоги, з врахуванням прийнятої судом заяви б/н від 24.11.2017 про зменшення розміру позовних вимог, підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та з урахуванням долучених до матеріалів справи документів.
Відповідач явки свого повноваженого представника у судові засідання, в т.ч. і 11.12.2017, не забезпечив, причин не прибуття не повідомив, витребовуваних судом в ухвалі від 24.11.2017 документів не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.
При цьому, суд вважає за доцільне зазначити, що усі процесуальні документи у даній справі були надіслані судом як на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві та яка зазначена самим відповідачем у договорі б/н від 07.10.2016, а саме: вул. Франка, 16, м. Тернопіль, так і на адресу, яка значиться в ЄДРЮО ФОП та ГФ, а саме: вул. Микулинецька, буд. 14, м. Тернопіль, 46008 (сформований судом витяг з ЄДРЮО ФОП та ГФ - в матеріалах справи).
Поряд із цим, поштові відправлення були повернуті підприємством зв'язку на адресу суду без вручення адресату із відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (правова позиція, викладена у п.п.3.9.1 п.3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., із змінами та доповненнями).
У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Разом із тим, в силу приписів ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Ст. 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
У ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України інформації, ухвала Господарського суду Тернопільської області від 24. 11.2017 про відкладення розгляду справи на 14:15 год. 11.12.2017 надіслана судом до ЄДРСР 24.11.2017, зареєстрована в реєстрі 26.11.2017 та оприлюднена 29.11.2017.
З огляду на наведене вище, суд вважає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, в тому числі і з ухвалою від 24.11.2017 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та, відповідно, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами.
За даних обставин, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
07 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Обласне виробниче об'єднання сільського комунального господарства Тернопільської області", як Замовником, з однієї сторони, та Фізичною особою - підприємцем Швайкою Володимиром Дмитровичем, як Виконавцем, з другої сторони, був укладений Договір про виконання роботи (надалі - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язався виконати за завданням Замовника наступну роботу: послуги екскаватора (п. 1.1 р. 1 Договору).
П. 1.2 р. 1 Договору сторони визначили, що прийняття роботи здійснюється за Актом приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 р. 2 Договору, за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду визначену в Актах приймання-передачі виконаних робіт. Оплата роботи здійснюється згідно виставлених рахунків шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
П.п. 6.1, 6.2 р. 6 Договору передбачено, що останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору та закінчується після повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором.
Даний договір підписаний директором ТОВ "Обласне виробниче об'єднання сільського комунального господарства Тернопільської області" Фуг А. Н. та ФОП Швайка В.Д. та скріплений відповідними печатками сторін.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Нормами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст.ст. 834, 846 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як стверджує позивач, на виконання умов Договору ним належним чином виконано обумовлені сторонами роботи - надано послуги екскаватором на загальну суму 22 575,00 грн.
Виконання передбачених Договором робіт на загальну суму 22 575,00 грн підтверджує долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями: рахунків - фактур №17 від 17.10.2016 на суму 11 725,00 грн та №18 від 20.10.2016 на суму 10 850,00 грн, актів здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) б/н від 17.10.2016 на суму 11 725,00 грн та б/н від 20.10.2016 на суму 10 850,00 грн, які містять підпис лише Виконавця (позивача).
Поряд із цим, позивач стверджує, що після належного виконання визначених у Договорі робіт ним на адресу відповідача було надіслано належним чином оформлені зазначені вище документи, проте останні відповідачем позивачу не повернуті, вартість виконаних робіт не оплачена, що, в свою чергу, змусило його звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.
В підтвердження наведеного долучив до матеріалів справи оригінал поштової квитанції №2803 від 22.08.2017 та опис вкладення до цінного листа від 22.08.2017.
Як вже зазначалось вище, пунктом 1.2. Договору встановлено, що прийняття роботи здійснюється за Актом приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, Замовник зобов'язаний прийняти роботу виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, то він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Пунктами 1, 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт)законом покладений саме на замовника.
В судовому засіданні встановлено, що на виконання передбачених Договором вимог позивачем складено та підписано акти здачі - прийняття виконаних робіт б/н від 17.10.2016 на суму 11 725,00 грн та б/н від 20.10.2016 на суму 10 850,00 грн про виконання робіт - надання послуг екскаватора.
Поряд з цим, як вже зазначалось вище, вказані акти не містять підпису та печатки відповідача, проте останні позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, цінним листом з описом вкладення, направлено на адресу відповідача (адресу, вказану відповідачем у Договорі від 07.10.2016).
Таким чином, хоча дані документи і не містять підпису відповідача, проте роботи за такими актами слід вважати прийнятими, оскільки замовник (відповідач), в порушення ст. ст. 853, 882 ЦК України, безпідставно не прийняв роботи (відмовився від прийняття робіт) та своєчасно не заявив про їх недоліки (за наявності таких), що в свою чергу не звільняє його від обов'язку оплатити роботи, виконані позивачем за Договором.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором та у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором (аналогічний правовий висновок викладений у постанові ВСУ № 23/236 від 02.10.2012 року).
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вже зазначалось вище, умовами укладеного Договору сторони передбачили, що оплата робіт здійснюється згідно виставлених рахунків шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Однак, відповідач, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості виконаних позивачем згідно Договору робіт (наданих послуг) не виконав.
22.08.2017 позивач, зважаючи на допущене відповідачем порушення взятих на себе Договором зобов'язань, з метою досудового врегулювання спору, надіслав йому претензію за №1, згідно якої просив до 25.09.2017 оплатити вартість наданих ним послуг в загальній сумі 22 575,00 грн.
Проте, як стверджує позивач, станом на день розгляду справи в суді, відповідач жодних претензій щодо неналежного виконання позивачем послуг екскаватором не надав, підписаних відповідачем актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) позивачу не повернув, вартість виконаних робіт (наданих послуг) не оплатив.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. ст. 32, 33 ГПК України).
Ст. 43 ГПК України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання 11.12.2017 не прибув, у визначеному ст. 853 ЦК України порядку жодних заперечень щодо виконаних позивачем робіт суду не надав, належними та допустимими доказами не заперечив доводів позивача, як і не надав суду доказів добровільної та повної сплати заборгованості за Договором про виконання роботи б/н від 07.10.2016.
З огляду на наведене вище, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Швайки Володимира Дмитровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласне виробниче об'єднання сільського комунального господарства Тернопільської області" про стягнення заборгованості в загальній сумі 22 575 грн 00 коп. підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та не заперечені відповідачем.
У відповідності до вимог ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 грн 00 коп. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласне виробниче об'єднання сільського комунального господарства Тернопільської області", вул. Микулинецька, 14, м. Тернопіль, 46008 (вул. І. Франка, 16 м. Тернопіль, 46000), ідентифікаційний код 33866576, на користь Фізичної особи - підприємця Швайки Володимира Дмитровича, АДРЕСА_1, 46000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 22 575, 00 грн основного боргу та 1 600 грн в повернення сплаченого позивачем судового збору.
3. Наказ видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (складення повного рішення).
5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (складення повного рішення), через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 14.12.2017
Суддя І.М. Гирила