Рішення від 08.12.2017 по справі 921/175/17-г/16

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 грудня 2017 рокуСправа № 921/175/17-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі колегії суддів: головуючого судді Хоми С.О. , судді Шумського І.П. , судді Андрусик Н.О.

Розглянувши справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", Майдан Волі, 2, м.Тернопіль.

до відповідача: Приватного підприємства "Альпіна", АДРЕСА_25 м.Тернопіль.

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

ОСОБА_2, АДРЕСА_4

ОСОБА_3, АДРЕСА_5

ОСОБА_4, АДРЕСА_6

ОСОБА_5, АДРЕСА_7 (поштова адреса: АДРЕСА_8);

ОСОБА_6, АДРЕСА_9;

ОСОБА_7, АДРЕСА_10

ОСОБА_8, АДРЕСА_11

ОСОБА_9, АДРЕСА_10

ОСОБА_10, АДРЕСА_12

ОСОБА_11, АДРЕСА_1;

ОСОБА_12 в інтересах якого діє ОСОБА_11 - мати, АДРЕСА_1

ОСОБА_13 в інтересах якого діє ОСОБА_11 - мати, АДРЕСА_1

про: в рахунок погашення заборгованості позичальників за договорами відновлювальної кредитної лінії 21.06.2005 р. , а саме № 4 із ОСОБА_5; № 5 із ОСОБА_13; № 6 із ОСОБА_2; № 7 із ОСОБА_10; № 9 із ОСОБА_4; № 9 із ОСОБА_3; № 10 із ОСОБА_6; № 11 із ОСОБА_8; № 12 із ОСОБА_7; № 13 із ОСОБА_9 в сумі 268791,39 євро та 2 807 345 грн. 46 коп. надати Іпотекодержателю - Філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" право на укладення договорів купівлі-продажу з будь-яким покупцем та надати позивачу право отримувати у будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форми власності) та нотаріусів будь-які документи (їх копії та дублікати), витяги з державних реєстрів та довідки, необхідні для продажу заставного майна, а саме: цегляного приміщення загальною площею 831,5 кв. м., зазначене в плані під літерою "А", що знаходиться по АДРЕСА_25 та належить Іпотекодавцю ПП "Альпіна" (м. Тернопіль, АДРЕСА_25 код за ЄДРПОУ НОМЕР_24), за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності в розмірі 9 418 300 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача усі судові витрати (з врахуванням Заяви №б/н від 03.05.2017 (вх.№10218 від 03.05.2017) про уточнення позовних вимог.)

За участю представників :

позивача: ОСОБА_14 - представник, довіреність № 356 від 01.02.2017 (строк дії довіреності до 01.08.2018);

відповідача: ОСОБА_15 - представник, довіреність № б/н від 28.04.2016 (строк дії довіреності до 28.04.2019);

третя особа: ОСОБА_7, НОМЕР_1 від 18.01.2008;

решта треті особи та їх представники: не з'явилися.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 08.12.2017 до 14 год 00 хв.

Після оголошеної перерви:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_15 - представник, довіреність № б/н від 28.04.2016 (строк дії довіреності до 28.04.2019);

третя особа: ОСОБА_7, НОМЕР_1 від 18.01.2008

решта треті особи та їх представники: не з'явилися.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22,27, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань учасників судового процесу.

Суть справи.

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", Майдан Волі, 2, м. Тернопіль звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Альпіна" АДРЕСА_25 м. Тернопіль, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, АДРЕСА_4 ОСОБА_3, АДРЕСА_5 ОСОБА_4, АДРЕСА_6 ОСОБА_5, АДРЕСА_7; ОСОБА_6, АДРЕСА_9; ОСОБА_7, АДРЕСА_10 ОСОБА_8, АДРЕСА_11 ОСОБА_9, АДРЕСА_10 ОСОБА_10, АДРЕСА_13, ОСОБА_11, АДРЕСА_2, м. Тернопіль; ОСОБА_12 в інтересах якого діє ОСОБА_11 - мати, АДРЕСА_1; ОСОБА_13 в інтересах якого діє ОСОБА_11 - мати, АДРЕСА_1 про: в рахунок погашення заборгованості позичальників за договорами відновлювальної кредитної лінії 21.06.2005 р. , а саме № 4 із ОСОБА_5; № 5 із ОСОБА_13; № 6 із ОСОБА_2; № 7 із ОСОБА_10; № 9 із ОСОБА_4; № 9 із ОСОБА_3; № 10 із ОСОБА_6; № 11 із ОСОБА_8; № 12 із ОСОБА_7; № 13 із ОСОБА_9 в сумі 268791,39 євро та 2 807 345 грн. 46 коп. надати Іпотекодержателю - Філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" право на укладення договорів купівлі-продажу з будь-яким покупцем та надати позивачу право отримувати у будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форми власності) та нотаріусів будь-які документи (їх копії та дублікати), витяги з державних реєстрів та довідки, необхідні для продажу заставного майна, а саме: цегляного приміщення загальною площею 831,5 кв. м., зазначене в плані під літерою "А", що знаходиться по АДРЕСА_25 та належить Іпотекодавцю ПП "Альпіна" (м. Тернопіль, АДРЕСА_25 код за ЄДРПОУ НОМЕР_24), за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності в розмірі 9 418 300 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача усі судові витрати (з врахуванням Заяви №б/н від 03.05.2017 (вх№10218 від 03.05.2017) про уточнення позовних вимог.)

Ухвалою суду від 07.03.2017 про порушення провадження по справі у відповідності до ч. 1 ст. 27 ГПК України залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, АДРЕСА_4 ОСОБА_3, АДРЕСА_5 ОСОБА_4, АДРЕСА_6 ОСОБА_5, АДРЕСА_7 (поштова адреса: АДРЕСА_8); ОСОБА_6, АДРЕСА_9; ОСОБА_7, АДРЕСА_10 ОСОБА_8, АДРЕСА_11 ОСОБА_9, АДРЕСА_10 ОСОБА_10, АДРЕСА_13 та ухвалою суду від 30.11.2017 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_11, АДРЕСА_1; ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітнього), в інтересах якого діє ОСОБА_11 - мати, АДРЕСА_1 та ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнього), в інтересах якого діє ОСОБА_11 - мати, АДРЕСА_1 відповідно до ст. 27 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.05.2017 провадження у справі №921/175/17-г/16 зупинено до набрання рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.04.2017 по справі № 921/768/16-г/7 законної сили.

Ухвалою суду від 27.09.2017 провадження у справі №921/175/17-г/16 поновлено у відповідності до ч. 3 ст. 79 ГПК України.

Ухвалою суд від 27.09.2017 призначено судове засідання на 10.10.2017 на 16 год. 00 хв.

Розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області від 17.10.2017 з метою забезпечення об'єктивності при розгляді та вирішенні даної справи, створено судову колегію у складі трьох суддів. Склад колегії визначено за допомогою автоматизованої системи: головуючий суддя Хома С.О., суддів: Шумський І.П., Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 17.10.2017 справу № 921/175/17-г/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді: Хома С.О., суддів: Шумський І.П., Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 17.10.2017 розгляд справи призначено на 20.11.2017 на 11:30 год.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, просив суд позов задоволити.

Від позивача до матеріалів справи поступили:

-17.10.2017 Пояснення № 117.20-12/1/847 від 17.10.2017 (Супровідний лист № 117.20-12/1/850 від 17.10.2017) щодо нарахування відсотків, не охоплених рішеннями Тернопільського міськрайонного суду, по кожному позичальнику окремо,а саме:

- договору відновлювальної кредитної лінії № 4 від 21.06.2005, укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ "Державний ощадний банк України", в уточнені розрахунки заборгованості за відсотками включено нараховані Банком відсотки в сумі 769,32 євро;

- після винесення судом рішення відсотки не нараховуються; відсотки в сумі 230,91 євро Банком сторновано (списано) 06.04.2011, що підтверджується розрахунком заборгованості даного позичальника, в якому зазначено, що сума нарахованих відсотків на квітень 2011 року становить 3965,66 євро, що і стягнуто рішенням Тернопільського міськрайонного суду; банком не нараховано відсотків, які не охоплені рішенням Тернопільського міськрайонного суду;

- договору відновлювальної кредитної лінії № 5 від 21.06.2005, укладеного між ОСОБА_16 та ВАТ "Державний ощадний банк України", в уточнені розрахунки заборгованості за відсотками включено нараховані Банком відсотки в сумі 1051,41 євро, з них 111,12 євро - нараховані з 01.12.2010 по 29.12.2010 до винесення судом рішення, однак не включені у судове рішення (шляхом збільшення позовних вимог);

- після винесення судом рішення відсотки не нараховуються; відсотки в сумі 940,29 євро Банком сторновано (списано) 06.04.2011, що підтверджується розрахунком заборгованості даного позичальника, в якому зазначено, що сума нарахованих відсотків на квітень 2011 року становить 3916, 94 євро, що і стягнуто рішенням Тернопільського міськрайонного суду;

- договору відновлювальної кредитної лінії № 6 від 21.06.2005, укладеного між ОСОБА_2 та ВАТ "Державний ощадний банк України", в уточнені розрахунки заборгованості за відсотками включено нараховані Банком відсотки в сумі 504,33 євро, з них 264,89 євро - нараховані з 01.02.2011 по 18.02.2011 до винесення судом рішення, однак не включені у судове рішення (шляхом збільшення позовних вимог);

- після винесення судом рішення відсотки не нараховуються; відсотки в сумі 239,34 євро Банком сторновано (списано) 23.03.2011, що підтверджується розрахунком заборгованості даного позичальника, в якому зазначено, що сума нарахованих відсотків на березень 2011 року становить 4957,23 євро, що і стягнуто рішенням Тернопільського міськрайонного суду;

- договору відновлювальної кредитної лінії № 7 від 21.06.2005, укладеного між ОСОБА_10 та ВАТ "Державний ощадний банк України", в уточнені розрахунки заборгованості за відсотками включено нараховані Банком відсотки в сумі 1290,75 євро, з них 59,84 євро - нараховані з 01.12.2010 по 23.12.2010 до винесення судом рішення, однак не включені у судове рішення (шляхом збільшення позовних вимог);

- після винесення судом рішення відсотки не нараховуються; відсотки в сумі 1230,91 євро Банком сторновано (списано) 06.04.2011, що підтверджується розрахунком заборгованості даного позичальника, в якому зазначено, що сума нарахованих відсотків на квітень 2011 року становить 3965,66 євро, що і стягнуто рішенням Тернопільського міськрайонного суду;

- договору відновлювальної кредитної лінії № 8 від 21.06.2005, укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ "Державний ощадний банк України", в уточнені розрахунки заборгованості за відсотками включено нараховані Банком відсотки в сумі 1051,41 євро, з них 59,84 євро - нараховані з 01.12.2010 по 23.12.2010 до винесення судом рішення, однак не включені у судове рішення (шляхом збільшення позовних вимог);

- після винесення судом рішення відсотки не нараховуються; відсотки в сумі 991,57 євро Банком сторновано (списано) 06.04.2011, що підтверджується розрахунком заборгованості даного позичальника, в якому зазначено, що сума нарахованих відсотків на квітень 2011 року становить 3965,66 євро, що і стягнуто рішенням Тернопільського міськрайонного суду;

- договору відновлювальної кредитної лінії № 10 від 21.06.2005, укладеного між ОСОБА_6 та ВАТ "Державний ощадний банк України", в уточнені розрахунки заборгованості за відсотками включено нараховані Банком відсотки в сумі 786,42 євро, з них 42,74 євро - нараховані з 01.01.2011 по 12.01.2011 до винесення судом рішення, однак не включені у судове рішення (шляхом збільшення позовних вимог);

- після винесення судом рішення відсотки не нараховуються; відсотки в сумі 743,68 євро Банком сторновано (списано) 06.04.2011, що підтверджується розрахунком заборгованості даного позичальника, в якому зазначено, що сума нарахованих відсотків на квітень 2011 року становить 4213,55 євро, що і стягнуто рішенням Тернопільського міськрайонного суду;

- договору відновлювальної кредитної лінії № 11 від 21.06.2005, укладеного між ОСОБА_8 та ВАТ "Державний ощадний банк України", в уточнені розрахунки заборгованості за відсотками включено нараховані Банком відсотки в сумі 786,42євро, з них 42,74 євро - нараховані з 01.01.2011 по 12.01.2011 до винесення судом рішення, однак не включені у судове рішення (шляхом збільшення позовних вимог);

- договору відновлювальної кредитної лінії № 12від 21.06.2005, укладеного між ОСОБА_7 та ВАТ "Державний ощадний банк України", в уточнені розрахунки заборгованості за відсотками включено нараховані Банком відсотки в сумі 1051,41 євро. з них 59,84 євро - нараховані з 01.12.2010 по 23.12.2010 до винесення судом рішення, однак не включені у судове рішення (шляхом збільшення позовних вимог);

- договору відновлювальної кредитної лінії № 13 від 21.06.2005 р., укладеного між ОСОБА_9 та ВАТ "Державний ощадний банк України", в уточнені розрахунки заборгованості за відсотками включено нараховані Банком відсотки в сумі 504,33 євро, з них 264,99 євро - нараховані з 31.01.2011 по 29.12.2010 до винесення судом рішення, однак не включені у судове рішення (шляхом збільшення позовних вимог);

- після винесення судом рішення відсотки не нараховуються; відсотки в сумі 239,34 євро Банком сторновано (списано) 06.04.2011, що підтверджується розрахунком заборгованості даного позичальника, в якому зазначено, що сума нарахованих відсотків на квітень 2011 року становить 4957,23 євро, що і стягнуто рішенням Тернопільського міськрайонного суду;

- таким чином, банком не нараховано відсотків, які не охоплені рішеннями Тернопільського міськрайонного суду.

30.11.2017 від позивача надійшли Пояснення № 117.20-12/1/986 від 30.11.2017, в яких зазначається, зокрема, наступне:

- списання сторнування відсотків Банком здійснювалося на підставі п. 159.1.1 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередній звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості;

- таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій: а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду додаткові пояснення по суті спору, просив суд в позові відмовити.

29.03.2017 від відповідача до матеріалів справи поступив Відзив №б/н від 28.03.2017 на позов, в якому зазначається, зокрема, наступне:

- відповідач по справі не визнає позову з огляду на наступне:

- як слідує з п. 3.1.4 договору іпотеки від 23.06.2005 іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому даним договором;

- п. 6.2 вищевказаного договору визначено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення господарського суду у встановленому чинним законодавством України та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя , що містяться в п. 6.6 цього договору;

- відповідно до п. 6.4 договору, реалізація предмету іпотеки, на який звернуто стягнення за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса, провадиться у встановленому законодавством порядку;

- відповідно до академічного тлумачного словника української мови словосполучення "або" є розділовим та уживається на означення того, що з ряду перелічуваних предметів (явищ і т. ін.) можливий тільки один. Тобто Іпотекодержатель має право задоволити свої вимоги за рахунок предмету застави лише одним способом, який він вибере сам;

- згідно абзацу 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя;

- 12.08.2011 банк реалізував своє право, передбачене договором іпотеки та Законом України "Про іпотеку" і вчинив виконавчий напис нотаріуса;

- як слідує з самого виконавчого напису, банк планував за рахунок реалізації предмету іпотеки задовольнити свої вимоги в розмірі 3 500 846 грн. 67 коп, тобто ту суму, яка була стягнута рішеннями судів з позичальників - фізичних осіб;

- позивач стверджує, що виконавчий напис нотаріуса не виконано, кошти не стягнуто, а тому, на його думку, він має право отримати ще один виконавчий документ;

- для того, щоб у ПАТ "Ощадбанк" виникло право на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, потрібно виконавчий напис нотаріуса визнати таким, що не підлягає виконанню;

- проте, у банку відсутні причини визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, так як неможливість виконавчою службою реалізувати предмет застави пов'язана з низькою купівельною спроможністю громадян та знеціненням комерційної нерухомості;

- іпотекодавець несе відповідальність лише в межах вартості предмету іпотеки;

- посилання позивача на ту обставину, що кошти в сумі 3 500 846 грн. 67 коп. не покривають загальну суму заборгованості позичальників не дає права кредитору здійснювати подвійне стягнення на предмет іпотеки, а також змінювати суму заборгованості позичальників по кредитах;

- позивач скористався своїм правом захисту порушених інтересів шляхом вчинення виконавчого напису, як це передбачено договором іпотеки, а тому ПП "Альпіна" вважає позов безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Ухвалою суду від 30.11.2017 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_11, АДРЕСА_1; ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітнього), в інтересах якого діє ОСОБА_11 - мати, АДРЕСА_1 та ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнього), в інтересах якого діє ОСОБА_11 - мати, АДРЕСА_1 відповідно до ст. 27 ГПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 в судове засідання з'явився, надав усні пояснення по суті спору. Також, зазначив, що за адресою «АДРЕСА_14» не проживає, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копію паспорта з відмітками про реєстрацію місця проживання, а тому стверджує, що поштової кореспонденції суду не отримував та належним чином не повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно ухвали від 29 березня 2017 року суд звертався до Відділу адресно-довідкової роботи управління Державної міграційної служби в Тернопільській області, вул. Князя Острозького, 3, м. Тернопіль з проханням надати відомості про реєстрацію місця проживання, зокрема: ОСОБА_7 (по матеріалах справи адреса: АДРЕСА_14).

31.03.2017 від Відділу адресно-довідкової роботи управління Державної міграційної служби в Тернопільській області надійшла Довідка № 2436 від 31.03.2017 (на запит Господарського суду Тернопільської області), в якій зазначається, що за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Тернопільській області місце проживання ОСОБА_7 зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться.

Однак, матеріали справи містять докази вручення поштової кореспонденції третій особі ОСОБА_7 саме за адресою: АДРЕСА_14, а саме: повідомлення про вручення поштової кореспонденції (ухвали суду про прийняття до свого провадження колегією суддів від 17.10.2017 та ухвали суду про призначення до розгляду від 17.10.2017 із датою вручення « 13.11.2017» та ухвали суду від 20.11.2017 із датою вручення « 25.11.2017»).

Згідно п. 8.4 р. 8 Договору відновлювальної кредитної лінії № 12 від 21 червня 2005 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України"(далі - Банк) та фізичною особою ОСОБА_7 (далі - Позичальник), сторони зобов'язались вчасно повідомляти одна одну про зміни адреси, місця проживання, номерів телефонів, всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію договору та виконання зобов'язань по ньому.

А, відтак, позивач вказав у позовній заяві адресу третьої особи: ОСОБА_7, яка була вказана ним у договорі відновлювальної кредитної лінії № 11 від 24 червня 2005 року: АДРЕСА_14.

Про зміну адреси свого проживання позичальник - ОСОБА_7 позивача не повідомляв.

Таким чином, суд вважає, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_7 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/175/17-г/16 господарським судом Тернопільської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, пояснення по суті спору не подала, про причини неявки повноважного представника суд не повідомила, хоча про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином відповідно до ст.ст. 64, 87 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, зокрема ухвали про порушення провадження по справі від 07.03.2017 (повідомлення про вручення поштового відправлення, відправленого 09.03.2017, з відміткою про вручення його третій особі 13.03.2017 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, пояснення по суті спору не подала, про причини неявки представника суд не повідомила, хоча про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином відповідно до ст.ст. 64, 87 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, зокрема, ухвали про порушення провадження по справі від 07.03.2017 (повідомленням про вручення поштового відправлення, відправленого 09.03.2017, з відміткою про вручення його третій особі 10.03.2017).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, пояснення по суті спору не подав, про причини неявки представника суд не повідомив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином відповідно до ст.ст. 64, 87 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, зокрема, ухвали про порушення провадження по справі від 07.03.2017. (повідомленням про вручення поштового відправлення, відправленого 09.03.2017, з відміткою про вручення його третій особі 10.03.2017).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилась, пояснення по суті спору не подала, про причини неявки представника суд не повідомила. Проте, як вбачається з повідомлення про вручення поштової кореспонденції, а саме: ухвали суду про прийняття до свого провадження колегією суддів від 17.10.2017 та ухвали суду про призначення до розгляду від 17.10.2017 останньою було одержано поштову кореспонденцію 13.11.2017, а відтак, є належним чином повідомленою про час та місце слухання справи відповідно до ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, пояснення по суті спору не подав, про причини неявки представника суд не повідомив. Проте, як вбачається з повідомлення про вручення поштової кореспонденції, а саме: ухвали суду про порушення провадження по справі від 07.03.2017 останнім було одержано поштову кореспонденцію 11.03.2017, (повідомленням про вручення поштового відправлення, відправленого 09.03.2017 з відміткою про вручення його третій особі 11.03.2017), а відтак, є належним чином повідомленим про час та місце слухання справи відповідно до ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_11 в судове засідання не прибула, пояснення по суті спору не подала, про причини неявки представника суд не повідомила, хоча про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином відповідно до ст. 87 ГПК України. Так, як вбачається з повідомлення про вручення поштової кореспонденції (ухвали суду про відкладення розгляду справи від 30.11.2017) останньою було одержано поштову кореспонденцію 04.12.2017, а відтак, є належним чином повідомленою про час та місце слухання справи відповідно до ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судове засідання не з'явились, законний представник вказаних третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_11 пояснення по суті спору не подала, хоча про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином відповідно до ст. 87 ГПК України. Так, як вбачається з повідомлення про вручення поштової кореспонденції (ухвали суду про відкладення розгляду справи від 30.11.2017) останньою було одержано поштову кореспонденцію 04.12.2017, а відтак, є належним чином повідомленою про час та місце слухання справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, пояснення по суті спору не подала, про причини неявки представника суд не повідомила. Проте, як вбачається з матеріалів справи, поштова кореспонденція (ухвала про порушення провадження по справі від 07.03.2017, ухвали про відкладення розгляду справи), що направлялась третій особі за адресою: АДРЕСА_7 повернуті поштовим відділенням із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Однак, враховуючи те, що згідно Довідки №2436 від 31.03.2017 Відділу адресно-довідкової роботи управління Державної міграційної служби в Тернопільській області (наданої на підставі запиту господарського суду Тернопільської області від 31.03.2017), в якій зазначається, що за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Тернопільській області місце проживання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5: АДРЕСА_8. А тому судом додатково поштова кореспонденція направлялася за вищевказаною адресою. Так, як вбачається з повідомлення про вручення поштової кореспонденції, а саме: ухвали суду про прийняття до свого провадження колегією суддів від 17.10.2017 та ухвали суду про призначення до розгляду від 17.10.2017 останньою було одержано поштову кореспонденцію 07.11.2017, а відтак, є належним чином повідомленою про час та місце слухання справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, пояснення по суті спору не подав, про причини неявки повноважного представника суд не повідомив. Однак, як вбачається з матеріалів справи, поштова кореспонденція (ухвала про порушення провадження по справі від 07.03.2017, ухвали про відкладення розгляду справи), що направлялися третій особі за адресою: АДРЕСА_4 повернуті поштовим відділенням із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Разом з тим, як вбачається з Довідки №2436 від 31.03.2017 Відділу адресно-довідкової роботи управління Державної міграційної служби в Тернопільській області (наданої на запит господарського суду Тернопільської області від 31.03.2017), в якій зазначається, що за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Тернопільській області місцем проживання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 є: АДРЕСА_4, а відтак, поштова кореспонденція направлена судом за належною адресою третьою особи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, пояснення по суті спору не подала, про причини неявки представника суд не повідомила. Однак, як вбачається з матеріалів справи, поштова кореспонденція (ухвала про порушення провадження по справі від 07.03.2017, ухвали про відкладення розгляду справи), що направлялися третій особі за адресою: АДРЕСА_6 повернуті поштовим відділенням із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Разом з тим, як вбачається з Довідки №2436 від 31.03.2017 Відділу адресно-довідкової роботи управління Державної міграційної служби в Тернопільській області (наданої на запит господарського суду Тернопільської області від 31.03.2017), в якій зазначається, що за відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Тернопільській області місцем проживання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 є: АДРЕСА_6, а відтак, поштова кореспонденція направлена судом за належною адресою третьою особи.

У відповідності до п. 11 Листа Вищого господарського суду України № n0006645-06 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до п.п. 3.9.1 п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011, з наступними змінами та доповненнями:

- особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК;

- у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання;

- за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

А відтак, слід вважати, що треті особи повідомлені про розгляд справи №921/175/17-г/16 господарським судом Тернопільської області.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третю особу - ОСОБА_7, суд встановив наступне.

Згідно п. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (нова редакція), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 р. № 261 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 р. № 31) Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) є державним банком. Банк утворений відповідно до розпорядження Президента України від 20 травня 1999 року № 106, постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. № 876 шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України у відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк", тип якого відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" змінено на публічне акціонерне товариство.

У відповідності до п. 1.2 р. 1 Положення "Про філію - Тернопільське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", затвердженого Постановою правління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 19 жовтня 2016 року, Філія - Тернопільське обласне управління (далі - Управління) є відокремленим структурним підрозділом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі- Банк), що не має статусу юридичної особи і здійснює на території Тернопільської області/регіону від імені та в інтересах Банку діяльність згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" на підставі цього Положення та відповідно до Статуту Банку.

21.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) в особі начальника Тернопільського обласного управління Криницького Олександра Анатолійовича, який діяв на підставі Положення та довіреності № 4291 від 27 грудня 2004 року, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_5 (далі - Позичальник), з другої сторони, укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 4, у відповідності до п. 1.1 якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 24000 євро, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути Кредит в сумі 24 000 євро та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 9% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

21.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) в особі начальника Тернопільського обласного управління Криницького Олександра Анатолійовича, який діяв на підставі Положення та довіреності № 4291 від 27 грудня 2004 року, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_16 (далі - Позичальник), з другої сторони, укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 5, у відповідності до п. 1.1 якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 24000 євро, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути Кредит в сумі 24 000 євро та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 9% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

21.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) в особі начальника Тернопільського обласного управління Криницького Олександра Анатолійовича, який діяв на підставі Положення та довіреності № 4291 від 27 грудня 2004 року, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_2 (далі - Позичальник), з другої сторони, укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 6, у відповідності до п. 1.1 якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 24000 євро, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути Кредит в сумі 24 000 євро та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 9% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

21.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) в особі начальника Тернопільського обласного управління Криницького Олександра Анатолійовича, який діяв на підставі Положення та довіреності № 4291 від 27 грудня 2004 року, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_10 (далі - Позичальник), з другої сторони, укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 7, у відповідності до п. 1.1 якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 24000 євро, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути Кредит в сумі 24 000 євро та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 9% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

21.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) в особі начальника Тернопільського обласного управління Криницького Олександра Анатолійовича, який діяв на підставі Положення та довіреності № 4291 від 27 грудня 2004 року, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_4 (далі - Позичальник), з другої сторони, укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 8, у відповідності до п. 1.1 якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 24000 євро, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути Кредит в сумі 24 000 євро та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 9% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

21.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) в особі начальника Тернопільського обласного управління Криницького Олександра Анатолійовича, який діяв на підставі Положення та довіреності № 4291 від 27 грудня 2004 року, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_3 (далі - Позичальник), з другої сторони, укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 9, у відповідності до п. 1.1 якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 24000 євро, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути Кредит в сумі 24 000 євро та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 9% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

21.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) в особі начальника Тернопільського обласного управління Криницького Олександра Анатолійовича, який діяв на підставі Положення та довіреності № 4291 від 27 грудня 2004 року, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_6 (далі - Позичальник), з другої сторони, укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 10, у відповідності до п. 1.1 якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 24000 євро, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути Кредит в сумі 24 000 євро та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 9% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

21.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) в особі начальника Тернопільського обласного управління Криницького Олександра Анатолійовича, який діяв на підставі Положення та довіреності № 4291 від 27 грудня 2004 року, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_8 (далі - Позичальник), з другої сторони, укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 11 у відповідності до п. 1.1 якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 24000 євро, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути Кредит в сумі 24 000 євро та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 9% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

21.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) в особі начальника Тернопільського обласного управління Криницького Олександра Анатолійовича, який діяв на підставі Положення та довіреності № 4291 від 27 грудня 2004 року, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_7 (далі - Позичальник), з другої сторони, укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 12, у відповідності до п. 1.1 якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 24000 євро, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути Кредит в сумі 24 000 євро та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 9% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

21.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) в особі начальника Тернопільського обласного управління Криницького Олександра Анатолійовича, який діяв на підставі Положення та довіреності № 4291 від 27 грудня 2004 року, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_9 (далі - Позичальник), з другої сторони, укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 13, у відповідності до п. 1.1 якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 24000 євро, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути Кредит в сумі 24 000 євро та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 9% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

У відповідності до п. 1.2 р. 1 договорів відновлювальної кредитної лінії № 4, № 5, № 6, №7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 13 від 21.06.2005 кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) на 36 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 21 червня 2008 року Сторони погодили суму ліміту кредиту і визначили його в розмірі 24000 євро.

Згідно п. 1.5 р. 1 договорів відновлювальної кредитної лінії № 4, № 5, № 6, №7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 13 від 21.06.2005 сторони погоджуються, що зобов'язання Банку надати Кредит або його частину виникає з моменту виконання всіх та кожної з наведених нижче умов.

У відповідності до п.п. 3.2.4 р. 3 договору Банк має право при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи відсотками здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки.

Згідно п. 8.1 р. 8 договорів відновлювальної кредитної лінії № 4, № 5, № 6, №7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 13 від 21.06.2005 договори набувають чинності з моменту їх підписання та діють до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цими договорами.

Додатковими договорами №1 від 18.06.2008 до договорів відновлювальної кредитної лінії №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13 від 21.06.2005 внесено зміни та доповнення до Договору щодо терміну погашення тіла кредиту та відсотків, зокрема, Банк та Позичальники погодили сплату відсотків з розрахунку 9% річних на період з дня видачі кредиту по 21.06.2008 року, а нарахування процентів з розрахунку 14% річних - на період з 22.06.2008 по 21.12.2008, а також термін користування кредитом продовжено до 21.12.2008.

Додатковими договорами №2 від 18.12.2008 до договорів відновлювальної кредитної лінії №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13 від 21.06.2005 внесено зміни та доповнення до Договору щодо терміну погашення тіла кредиту та відсотків, зокрема термін користування кредитом продовжено до 22.06.2009.

Додатковими договорами №3 від 01.06.2009 до договорів відновлювальної кредитної лінії №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13 від 21.06.2005 внесено зміни та доповнення до Договору щодо розміру та періоду сплати відсотків за користування кредитом, зокрема банк та позичальники погодили сплату відсотків з розрахунку 9% річних на період з дня видачі кредиту по 21.06.2008, нарахування процентів з розрахунку 14% річних на період з 22.06.2008 по 31.05.2009, та нарахування процентів з розрахунку 13% річних на період з 01.06.2009 до моменту закінчення терміну дії договору.

Додатковими договорами №4 від 17.06.2009 до договорів відновлювальної кредитної лінії №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13 від 21.06.2005. внесено зміни та доповнення до Договору щодо терміну погашення тіла кредиту та відсотків, зокрема банк та позичальники погодили остаточні терміни користування кредитом - до 22.12.2009 .

23.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", як Іпотекодержателем, в особі начальника Тернопільського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" Криницького Олександра Анатолійовича, повноваження якого підтверджені Довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. від 29 грудня 2004 року по реєстру № 4291, з однієї сторони, та Приватним підприємством "Альпіна", як Іпотекодавцем, з другої сторони, укладено договір іпотеки нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 4947.

В даному договорі зазначається, що Приватне підприємство "Альпіна" є майновим поручителем Боржників:

-ОСОБА_5, що проживає у АДРЕСА_15;

- ОСОБА_16, що проживає в АДРЕСА_16;

- ОСОБА_2, що проживає в АДРЕСА_17;

- ОСОБА_21, що проживає в АДРЕСА_18;

- ОСОБА_4, що проживає в АДРЕСА_19;

- ОСОБА_3, що проживає в АДРЕСА_20;

-ОСОБА_6, що проживає в АДРЕСА_21;

- ОСОБА_8, що проживає в АДРЕСА_22;

- ОСОБА_7, що проживає у АДРЕСА_14;

- ОСОБА_9, що проживає у АДРЕСА_14.

У відповідності до п. 1.1 р. 1 договору Іпотекодавець, як майновий поручитель Боржників, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитних договорів, зазначених в п. 1 цього договору передає в іпотеку, а Іпотекодержатель цим приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності.

Згідно п. 1.2 р. 1 договору Предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: цегляне приміщення загальною площею 831,5 кв. м, зазначене в плані під літ. "А", що знаходиться по АДРЕСА_23.

Як визначається в п. 1.3 р. 1 договору Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на приміщення , виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 27 квітня 2005 року, зареєстрованого Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 27 квітня 2005 року за № 1068

У відповідності до п. 1.4 р. 1 договору вартість Предмета іпотеки визначена шляхом проведення оцінки Предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності і згідно з Актом експертної оцінки від 11 травня 2005 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гудвіл" становить 3 044 530 грн. або 602880 доларів США.

В п.п. 3.1.4 п. 3.1 договору передбачено, що Іпотекодержатель має право: звернути стягнення на Предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов'язання за Кредитними договорами та/або цим договором, в тому числі:

-при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до Кредитних договорів строки суми кредиту та/або

- при несплаті або частковій сплаті суми процентів, та/або

- при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій, збитків та/або

- в разі невиконання зобов'язань, що визначені цим договором.

Згідно п. 4.1 р. 4 договору право Іпотеки виникає у Іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Як визначається в п. 6.1 р. 6 договору Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання Строку платежу Зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання Строку платежу у випадку невиконання Іпотекодавцем та/або Боржниками (кожним або окремо) будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або Кредитними договорами, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих Іпотекодавцем у відповідності з цим договором виявиться (стане) недійсною.

У відповідності до п. 6.2 р. 6 договору Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення господарського суду у встановленому законодавством України та цим договором порядку, в тому числі у відповідності до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в п. 6.6 цього договору.

Згідно п. 6.4 р. 6 договору реалізація Предмету іпотеки, на який звернено стягнення за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса провадиться у встановленому законодавством порядку.

Як визначається в п. 6.6 р. 6 договору застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку позасудового врегулювання. За цим договором Іпотекодержатель має право від свого імені здійснити продаж Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу та/або набути право власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Зобов'язань на підставі цього договору або укладеного договору про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку, встановленому чинним законодавством.

У відповідності до п. 9.1 р. 9 договору іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до виконання Зобов'язання за Кредитними договорами в повному обсязі.

До договору іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 року між сторонами було укладено:

-Договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 25.06.2008 року;

-Договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 24.12.2008 року;

-Договір про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 22.06.2009 року;

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України №436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно абзацу першого підпункту 2.6. пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" N 18 від 26.12.2011 року не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір (абзац четвертий підпункту 2.6. пункту 2 зазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18.02.2011 у справі №2-179/11 задоволено позов прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за договором кредитної лінії №6 від 21.06.2005р. на користь ВАТ "Державний ощадний банк України", розмір якої, станом на 31.01.2011р., складає в перерахунку на гривню по офіційному курсу НБУ - 374921,75,03 грн., а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1 700 грн.

Ухвалою Тернопільского міськрайонного суду від 02.12.2011 у справі №2-179/11 виправлено допущену описку в тексті рішення від 18.02.2011р., а саме змінено суму, що підлягає до стягнення з відповідача з " 374921,75,03 грн." на " 374921,75 грн.".

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.12.2010 у справі №2-8441/10 задоволено позов прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" та стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за договором кредитної лінії №9 від 21.06.2005 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України", розмір якої, станом на 06.10.2010, складає в перерахунку на гривню по офіційному курсу НБУ - 346577,50 грн., а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1 700 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17.11.2011 у справі №2-1591/11 задоволено позов прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" та стягнуто із ОСОБА_4 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором №8 від 21.06.2005р. в сумі 34497,74 євро, що згідно офіційного курсу НБУ євро до гривні еквівалентно 370133,15 грн., а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12.01.2011 у справі №2-8442/10 задоволено позов прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" та стягнуто з ОСОБА_5 заборгованість за договором кредитної лінії №4 від 21.06.2005 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України", розмір якої, станом на 22.12.2010р., складає в перерахунку на гривню по офіційному курсу НБУ - 331211,62 грн., а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1 700 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12.01.2011 у справі №2-8466/10 задоволено частково позов прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" та стягнуто зі ОСОБА_6 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" 24000 євро, що еквівалентно становить 247200,00 грн. боргу по кредиту; 4213,55 євро, що еквівалентно становить 43399,57 грн. боргу по нарахованих відсотках, 3732 євро, що еквівалентно становить 38439,60 грн. нарахованої пені по кредиту; 125,65 євро, що еквівалентно становить 1294,20 грн. нарахованої пені по відсотках, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 402,89 євро, що еквівалентно становить 4149,77 грн - в задоволенні відмовлено.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 11.02.2011 у справі №2-8467/11 виправлено допущену описку в тексті рішення від 12.01.2011, а саме замість слів "з жовтня 2005 року по серпень 2010 року" вірно читати "з жовтня 2005 року по вересень 2009 року"; замість суми пені, що підлягає до стягнення " 125,65 євро, що еквівалентно становить 1294,20 грн." вірно читати " 474,75 євро, що еквівалентно становить 4889,93 грн."; замість суми пені, в задоволенні стягнення якої відмовлено - " 402,89 євро, що еквівалентно становить 4149,77 грн." вірно читати " 53,62 Євро, що еквівалентно становить 552,27 грн.".

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.12.2010 у справі №2-8445/10 задоволено позов прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" та стягнуто зі ОСОБА_7 заборгованість за договором кредитної лінії №12 від 21.06.2005 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України", розмір якої, станом на 06.10.2010, складає в перерахунку на гривню по офіційному курсу НБУ - 346577,50 грн., а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1 700 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12.01.2011 у справі №2-8467/10 задоволено частково позов прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" та стягнуто з ОСОБА_8 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" 24000 євро, що еквівалентно становить 247200,00 грн. боргу по кредиту; 4213,55 євро, що еквівалентно становить 43399,57 грн. боргу по нарахованих відсотках, 3732 євро, що еквівалентно становить 38439,60 грн. нарахованої пені по кредиту; 125,65 євро, що еквівалентно становить 1294,20 грн. нарахованої пені по відсотках, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 403,00 євро, що еквівалентно становить 4150,92 грн - в задоволенні відмовлено.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 11.02.2011 у справі №2-8467/11 виправлено допущену описку в тексті рішення від 12.01.2011, а саме замість слів "з жовтня 2005 року по серпень 2010 року" вірно читати "з жовтня 2005 року по вересень 2009 року"; замість суми пені, що підлягає до стягнення "125,65 євро, що еквівалентно становить 1294,20 грн." вірно читати " 474,75 євро, що еквівалентно становить 4 889,93 грн."; замість суми пені, в задоволенні стягнення якої відмовлено - "403,00 євро, що еквівалентно становить 4150,92 грн." вірно читати " 53,94 Євро, що еквівалентно становить 555,58 грн.".

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18.02.2011 у справі №2-178/11 задоволено позов прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" та стягнуто зі ОСОБА_9 заборгованість за договором кредитної лінії №13 від 21.06.2005 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України", розмір якої, станом на 31.01.2011, складає в перерахунку на гривню по офіційному курсу НБУ - 374919,03 грн., а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1 700 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 23.12.2010 у справі №2-8446/10 задоволено позов прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" та стягнуто з ОСОБА_10 заборгованість за договором кредитної лінії №7 від 21.06.2005 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України", розмір якої, станом на 06.10.2010, складає в перерахунку на гривню по офіційному курсу НБУ - 346577,50 грн., а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1 700 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29.12.2010 у справі №2-8457/10 задоволено позов прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі ВАТ "Державний ощадний банк України" та стягнуто із ОСОБА_16 на користь ВАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором №5 від 21.06.2005 в сумі 333017,75 грн., що згідно офіційного курсу НБУ євро до гривні еквівалентно 31844,26 євро, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Зазначеними вище рішеннями Тернопільського міськрайонного суду встановлено заборгованість:

1.ОСОБА_22

Рішення суду від 18 лютого 2011 року по справі №2-179/11р.

станом на 31.01.2011:

-24000 євро - заборгованість по тілу кредиту;

-4957,23 євро - заборгованість з нарахованих відсотків;

-4776 євро -пеня за несплату тіла кредиту;

-726,49 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що загалом становить 34459,72 євро, що згідно офіційного курсу НБУ 1 євро =10,88 гривень, в гривневому еквіваленті складає 374921,75 гривень.

2.ОСОБА_23

Рішення суду від 23 грудня 2010 року по справі №2-844/10р.

станом на 06.10.2010:

-24000 євро - заборгованість по тілу кредиту;

-3965,66 євро - заборгованість з нарахованих відсотків;

-3384 євро -пеня за несплату тіла кредиту;

-475,64 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що загалом становить 31825,37 євро, що згідно офіційного курсу НБУ 1 євро =10,89 гривень, в гривневому еквіваленті складає 346577,5 гривень.

3.ОСОБА_24

Рішення суду від 17 лютого 2011 року по справі №2-1591/11

станом на 31.01.2011:

-24000 євро - заборгованість по тілу кредиту;

-4917,06 євро - заборгованість з нарахованих відсотків;

-4860 євро -пеня за несплату тіла кредиту;

-720,68 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що загалом становить 34497,74 євро, що згідно офіційного курсу НБУ євро до гривні еквівалентно 370133 грн 15 коп.

4.ОСОБА_25

Рішення суду від 12 січня 2011 року по справі №2-8442/10 р.

станом на 22.12.2010:

-24000 євро - заборгованість по тілу кредиту;

-3965,66 євро - заборгованість з нарахованих відсотків;

-3384 євро -пеня за несплату тіла кредиту;

-475,64 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що загалом становить 31825,37 євро, що згідно офіційного курсу НБУ 1 євро =10,47 гривень, в гривневому еквіваленті складає 331211, 62 гривень.

5.ОСОБА_26

Рішення суду від 12 січня 2011 року по справі №2-8466/10(з врахуванням ухвали від 11 лютого 2011 року про виправлення описки)

станом на дату розгляду справи:

-24000 євро, що еквівалентно становить 247200 грн - боргу по кредиту;

-4213,55 євро, що еквівалентно становить 43399,57 грн - боргу по нарахованих відсотках;

-3732 євро, що еквівалентно становить 38439,60 грн -нарахованої пені по кредиту;

-474,75 євро, що еквівалентно становить 4889,93 грн - нарахованої пені по відсотках.

ОСОБА_27

Рішення суду від 23 грудня 2010 року по справі №2-8445/10р.

станом на 06.10.2010:

-24000 євро - заборгованість по тілу кредиту;

-3965,66 євро - заборгованість з нарахованих відсотків;

-3384 євро -пеня за несплату тіла кредиту;

ОСОБА_28

Рішення суду від 12 січня 2011 року по справі №2-8467/10 (з врахуванням ухвали від 11 лютого 2011 року про виправлення описки)

станом на дату розгляду справи:

-24000 євро, що еквівалентно становить 247200 грн - боргу по кредиту;

-4213,55 євро, що еквівалентно становить 43399,57 грн - боргу по нарахованих відсотках;

-3732 євро, що еквівалентно становить 38439,60 грн -нарахованої пені по кредиту;

-474,75 євро, що еквівалентно чстановить 4889,93 грн - нарахованої пені по відсотках.

8.ОСОБА_29

Рішення суду від 18 лютого 2011 року по справі №2-178/11 р.

станом на 31.01.2011:

-24000 євро - заборгованість по тілу кредиту;

-4957,23 євро - заборгованість з нарахованих відсотків;

-4776 євро -пеня за несплату тіла кредиту;

-726,24 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що загалом становить 34459,47 євро, що згідно офіційного курсу НБУ 1 євро =10,88 гривень, в гривневому еквіваленті складає 374919, 03 гривень.

9.ОСОБА_30

Рішення суду від 23 грудня 2010 року по справі №2-8446/10р.

станом на 06.10.2010:

-24000 євро - заборгованість по тілу кредиту;

-3965,66 євро - заборгованість з нарахованих відсотків;

-3384 євро -пеня за несплату тіла кредиту;

-475,64 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що загалом становить 31835,37 євро, що згідно офіційного курсу НБУ 1 євро=10,89 гривень, в гривневому еквіваленті складає 346577,5 гривень.

ОСОБА_31

Рішення суду від 29 грудня 2010 року по справі №2-8457/10

станом на 13.10.2010:

-24000 євро - заборгованість по тілу кредиту;

-3916,94 євро - заборгованість по відсотках;

-3456 євро -пеня за несплату тіла кредиту;

-471,32 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що загалом становить 318844,26 євро, що згідно офіційного курсу НБУ євро до гривні еквівалентно 333017,75 гривень.

Позивач надав до матеріалів справи оригінали Довідок із Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо перебування виконавчих проваджень по виконанню виконавчих листів про стягнення заборгованості з позичальників - фізичних осіб на виконання в органах ДВС.

Так, з Довідки №51395 від 18.10.2017 вбачається, що виконавче провадження №41386088 по виконанню виконавчого листа №2-8446/2010 від 25.02.2011, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_10 заборгованість за договором кредитної лінії №9 від 21.06.2005, на користь ВАТ «Державний ощадний банк» якої станом на 06.10.2010 складає в перерахунку на гривню по офіційному курсу НБУ-346577,5 грн, дійсно перебуває на виконанні у Тернопільському міському відділі ДВСГТУЮ у Тернопільській області.

З Довідки №51396 від 18.10.2017 вбачається, що виконавче провадження №51719101 по виконанню виконавчого листа №2-180/2011 від 17.03.2011, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_6 на користь ВАТ «Державний ощадний банк» борг в розмірі 333929,10 грн, дійсно перебуває на виконанні у Тернопільському міському відділі ДВС ГТУ Ю у Тернопільській області.

З Довідки №51397 від 18.10.2017 вбачається, що виконавче провадження №48026158 по виконанню виконавчого листа №2-181/2011 від 10.03.2011, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_8 на користь ВАТ «Державний ощадний банк» борг в розмірі 307609,56 грн, дійсно перебуває на виконанні у Тернопільському міському відділі ДВС ГТУ Ю у Тернопільській області.

З Довідки №51398 від 18.10.2017 вбачається, що виконавче провадження №50701934 по виконанню виконавчого листа №2-177/2011 від 16.02.2011, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_5 на користь ВАТ «Державний ощадний банк» борг в розмірі 331211,62 грн, дійсно перебуває на виконанні у Тернопільському міському відділі ДВС ГТУ Ю у Тернопільській області.

З Довідки №51399 від 18.10.2017 вбачається, що виконавче провадження №54317686 по виконанню виконавчого листа №2-179/2011 від 23.03.2016, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк» борг в розмірі 374921,75 грн, дійсно перебуває на виконанні у Тернопільському міському відділі ДВС ГТУ Ю у Тернопільській області.

З Довідки №51402 від 18.10.2017 вбачається, що виконавче провадження №51599148 по виконанню виконавчого листа №2-179/2011 від 28.01.2011, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 9 від 21.06.2005 на користь ВАТ «Державний ощадний банк» 346577,50 грн, дійсно перебуває на виконанні у Тернопільському міському відділі ДВС ГТУ Ю у Тернопільській області.

З Довідки №51404 від 18.10.2017 вбачається, що виконавче провадження №51966885 по виконанню виконавчого листа №2-1591/2011 від 19.04.2011, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Державний ощадний банк» заборгованість в розмірі 370133,15 грн, дійсно перебуває на виконанні у Тернопільському міському відділі ДВС ГТУ Ю у Тернопільській області.

Позивач включив до суми заборгованості суму заборгованості по кредиту - 240000 євро (яка охоплена рішеннями Тернопільського міськрайонного суду) за станом на 22.02.2017.

Заборгованість за Договорами відновлювальної кредитної лінії, які укладені з позичальниками-фізичними особами підтверджується:

1.ОСОБА_22

-24000 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_3 (надруковано: 09.10.2017 12:33) за період:01.01.2011-21.02.2017

2.ОСОБА_23

-24000 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_4 (надруковано: 09.10.2017 13:36) за період:01.01.2011-21.02.2017

3.ОСОБА_24

-24000 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_5 (надруковано: 09.10.2017 13:41) за період:01.01.2011-21.02.2017

4.ОСОБА_25

-24000 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_6 (надруковано: 09.10.2017 13:47) за період:01.01.2011-21.02.2017

5.ОСОБА_26

-24000 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_7 (надруковано: 09.10.2017 13:52) за період:01.01.2011-21.02.2017

ОСОБА_27

-24000 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_8 (надруковано:22.02.2017 ) за 22.02.2017.

ОСОБА_28

-24000 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_9 (надруковано: 09.10.2017 13:57) за період:01.01.2011-21.02.2017

8.ОСОБА_29

-24000 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_10 (надруковано: 09.10.2017 14:05) за період:01.01.2011-21.02.2017

9.ОСОБА_30

-24000 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_11 (надруковано: 09.10.2017 14:10) за період:01.01.2011-21.02.2017

ОСОБА_31 (помер)

-24000 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_12 (надруковано:22.02.2017 ) за 22.02.2017.

Разом, заборгованість позичальників-фізичних осіб по кредиту становить 240000 євро. Дана сума заборгованості не погашена станом на час розгляду даної справи в суді.

Позивач включив до суми заборгованості суму заборгованості по відсотках - 28791,39 євро (яка охоплена рішеннями Тернопільського міськрайонного суду) за станом на 22.02.2017.

Позивач в ході розгляду справи надав до матеріалів справи на підтвердження заборгованості по відсотках (стягнутої по рішеннях Тернопільського міськрайонного суду) по позичальниках - фізичних особах уточнені розрахунки та відповідні виписки з рахунків позичальників-фізичних осіб.

Заборгованість по відсоткам з врахуванням всіх здійснених проплат після винесення рішень Тернопільським міськрайонним судами та станом на час розгляду даної справи в суді підтверджується:

1.ОСОБА_22

-3823,62 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_13 (надруковано: 27.12.2017 12:16) за період: 01.01.2011-27.11.2017.

2.ОСОБА_23

-2790,16 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_14 (надруковано: 27.11.2017 13:01) за період: 01.01.2011-27.11.2017.

3.ОСОБА_24

-3741,56 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_15 (надруковано: 27.11.2017 15:08) за період: 01.01.2011-27.11.2017.

4.ОСОБА_25

-2790,16 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_16 (надруковано: 28.11.2017 09:57) за період: 01.01.2011-28.11.2017.

5.ОСОБА_26

-2857,52 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_17 (надруковано: 27.11.2017 16:39) за період: 01.01.2011-27.11.2017.

ОСОБА_27

-1586,81 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_18 (надруковано 27.11.2017 20:37) за період : 01.01.2011 - 27.11.2017

ОСОБА_28

-1348,93 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_19 (надруковано: 27.11.2017 17:11) за період: 01.01.2011-27.11.2017.

8.ОСОБА_29

-4066,71 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_20 (надруковано: 27.11.2017 11:25) за період: 27.04.2010-27.11.2017.

9.ОСОБА_30

-2319,23 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_21 (надруковано: 27.11.2017 15:50) за період: 01.01.2011-27.11.2017.

ОСОБА_31 (помер)

-3186,94 євро

Виписка з рахунку НОМЕР_22 (надруковано: 27.11.2017 13:16) за період: станом на 27.11.2017.

Із матеріалів справи (розрахунків та банківських виписок, наданих позивачем до матеріалів справи) вбачається здійснення наступних проплат відсотків:

1.ОСОБА_22

- 3823,62 євро заборгованість за процентами "Розрахунок простроченої заборгованості за процентами згідно з кредитним договором № 6 від 21 червня 2005 р. ОСОБА_2 за період з 13.01.2011 року по 22.02.2017 року (т. ІІІ, а. с. 51 (зворот))".

Із даного Розрахунку вбачається здійснення наступних проплат:

2012 рік

30.03.2012 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 7338230 від 30.03.2012 р.);

Всього: 50 євро

2013 рік

05.11.2013 - 150 євро (документ, що засвідчує проплату № 18036267 від 05.11.2013);

29.11.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 18520635 від 29.11.2013);

31.12.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19164639 від 31.12.2013)

Всього: 350 євро.

2014 рік

30.01.2014 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19683566 від 30.01.2014);

28.02.2014 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 20257492 від 28.02.14);

30.04.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 21472087 від 30.04.2014);

02.06.2014 - 30 євро (документ, що засвідчує проплату № 22100691 від 31.05.2014);

27.06.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 22662656 від 27.06.2014);

31.07.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 23335826 від 31.07.2014);

28.11.2014 - 53,53 євро (документ, що засвідчує проплату № 75 від 28.11.2014);

30.12.2014 - 51,99 євро (документ, що засвідчує проплату № 88 від 30.12.2014)

Всього: 435,52 євро

2015 рік

30.01.2015 - 54,70 євро (документ, що засвідчує проплату № 102 від 29.01.2015);

27.02.2015 - 31,83 євро (документ, що засвідчує проплату № 121 від 25.02.2015);

02.04.2015 - 39,60 євро (документ, що засвідчує проплату № 138 від 02.04.2015)

Всього: 126,13 євро

2016 рік

19.09.2016 - 171,96 євро (документ, що засвідчує проплату № 280 від 16.09.2016).

Всього: 171,96 євро.

2.ОСОБА_23

- 2790,16 євро заборгованість за процентами "Розрахунок простроченої заборгованості за процентами згідно з кредитним договором № 9 від 21 червня 2005 р. ОСОБА_3 за період з 06.10.2010 року по 22.02.2017 року (т. ІІІ, а. с. 75 (зворот))"

Із даного Розрахунку вбачається здійснення наступних проплат:

2012 рік

30.03.2012 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 7338286 від 30.03.2012)

Всього: 50 євро.

2013 рік

05.11.2013 - 160 євро (документ, що засвідчує проплату № 18041110 від 05.11.2013);

29.11.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 18520734 від 29.11.2013);

31.12.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19164870 від 31.12.2013)

Всього: 350 євро.

2014 рік

30.01.2014 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19684030 від 30.01.2014);

28.02.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 20257925 від 28.02.2014);

30.04.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 21473034 від 30.04.2014);

02.06.2014 - 30 євро (документ, що засвідчує проплату № 22100713 від 31.05.2014);

27.06.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 22664913 від 27.06.2014);

31.07.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 23335965 від 31.07.2014);

28.11.2014 - 53,53 євро (документ, що засвідчує проплату № 79 від 28.11.2014);

30.12.2014 - 51,99 євро (документ, що засвідчує проплату № 92 від 30.12.2014 )

Всього: 435,52 євро.

2015 рік

30.01.2015 - 54,70 євро (документ, що засвідчує проплату № 106 від 29.01.2015);

27.02.2015 - 31,83 євро (документ, що засвідчує проплату № 125 від 25.02.2015);

02.04.2015 - 39,60 євро (документ, що засвідчує проплату № 142 від 02.04.2015);

31.08.2015 - 41,89 євро (документ, що засвідчує проплату № 184 від 31.08.2015)

Всього: 168,02 євро.

2016 рік

19.09.2016 - 171,96 євро (документ, що засвідчує проплату № 284 від 16.09.2016).

Всього: 171,96 євро

3.ОСОБА_24

- 3741,56 євро заборгованість за процентами "Розрахунок простроченої заборгованості за процентами згідно з кредитним договором № 8 від 21 червня 2005 р. ОСОБА_4 за період з 31.01.2011 року по 22.02.2017 року (т. ІІІ, а. с. 67 (зворот))".

Із даного Розрахунку вбачається здійснення наступних проплат:

2012 рік

30.03.2012 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 7338217 від 30.03.2012)

Всього: 50 євро.

2013 рік

05.11.2013 - 150 євро (документ, що засвідчує проплату № 18039389 від 05.11.2013 );

29.11.2013 -100 євро (документ, що засвідчує проплату № 18520709 від 29.11.2013);

31.12.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19164739 від 31.12.2013)

Всього: 350 євро.

2014 рік

30.01.2014 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19683773 від 30.01.2014);

28.02.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 20257532 від 28.02.2014);

30.04.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 21472294 від 30.04.2014);

02.06.2014 - 30 євро (документ, що засвідчує проплату № 22100695 від 02.06.2014);

27.06.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 22664121 від 27.06.2014);

31.07.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 23335940 від 31.07.2014 );

28.11.2014 - 53,53 євро (документ, що засвідчує проплату № 76 від 28.11.2014);

30.12.2014 - 51,99 євро (документ, що засвідчує проплату № 90 від 30.12.2014)

Всього: 435,52 євро.

2015 рік

30.01.2015 - 54,70 євро (документ, що засвідчує проплату № 104 від 29.01.2015);

27.02.2015 - 31,83 євро (документ, що засвідчує проплату № 123 від 27.02.2015);

02.04.2015 - 39,60 євро (документ, що засвідчує проплату № 140 від 02.04.2015);

31.08.2015 - 41,89 євро (документ, що засвідчує проплату № 186 від 31.08.2015)

Всього: 169,02 євро

2016 рік

19.09.2016 - 171,96 євро (документ, що засвідчує проплату № 282 від 19.02.2016).

Всього: 171,96 євро

4.ОСОБА_25

- 2790,16 євро заборгованість за процентами "Розрахунок простроченої заборгованості за процентами згідно з кредитним договором № 4 від 21 червня 2005 р. ОСОБА_5 за період з 22.12.2010 року по 22.02.2017 року (т. ІІІ, а. с. 41 (зворот))".

Із даного Розрахунку вбачається здійснення наступних проплат:

2012 рік

30.03.2012 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 73381173 від 30.03.2012)

Всього: 50 євро.

2013 рік

05.11.2013 - 150 євро (документ, що засвідчує проплату № 18035944 від 05.11.2013);

29.11.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 18520654 від 29.11.2013);

21.12.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19164857 від 31.12.2013)

Всього: 350 євро.

2014 рік

30.01.2014 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19683964 від 30.01.2014);

28.02.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 20257849 від 28.02.2014);

30.04.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 21472965 від 30.04.2015);

02.06.2014 - 30 євро (документ, що засвідчує проплату № 22100711 від 31.05.2014);

27.06.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 22664890 від 27.06.2014);

31.07.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 23335778 від 31.07.2014);

28.11.2014 - 53,53 євро (документ, що засвідчує проплату № 77 від 28.11.2014);

30.12.2014 - 51,99 євро (документ, що засвідчує проплату № 89 від 30.12.2014).

Всього: 435,52 євро.

2015 рік

30.01.2015 - 54,70 євро (документ, що засвідчує проплату № 103 від 29.01.2015);

27.02.2015 - 31,83 євро (документ, що засвідчує проплату № 122 від 25.02.2015);

02.04.2015 - 39,60 євро (документ, що засвідчує проплату № 139 від 02.04.2015);

31.08.2015 - 41,89 євро (документ, що засвідчує проплату № 187 від 31.08.2015)

Всього: 168,02 євро.

2016 рік

19.09.2016 - 171,96 євро (документ, що засвідчує проплату № 281 від 16.09.2016).

Всього: 171,96 євро.

5.ОСОБА_26

- 2942,30 євро заборгованість за процентами "Розрахунок простроченої заборгованості за процентами згідно з кредитним договором № 10 від 21 червня 2005 р. ОСОБА_6 за період з 05.11.2010 року по 22.02.2017 року (т. ІІІ, а. с. 84 (зворот))".

Із даного Розрахунку вбачається здійснення наступних проплат:

2012 рік

30.03.2012 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 7338122 від 30.03.2012)

Всього: 50 євро.

2013 рік

05.11.2013 - 150 євро (документ, що засвідчує проплату № 18041149 від 05.11.2013);

29.11.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 18520329 від 29.11.2013);

31.12.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату №19164804 від 31.12.2013)

Всього: 350 євро.

2014 рік

30.01.2014 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату №19683798 від 30.01.2014);

28.02.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 20257600 від 28.02.2014);

30.04.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 21472390 від 30.04.2014);

02.06.2014 - 30 євро ( документ, що засвідчує проплату № 22100697 від 31.05.2014 );

27.06.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату №22664204 від 27.06.2014);

31.07.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату №23335976 від 31.07.2014);

30.12.2014 - 51,99 євро (документ, що засвідчує проплату №94 від 30.12.2014);

Всього: 381,99 євро.

2015 рік

30.01.2015 - 54,70 євро (документ, що засвідчує проплату №110 від 29.01.2015);

27.02.2015 - 31,83 євро (документ, що засвідчує проплату № 129 від 25.02.2015);

02.04.2015 - 39,60 євро (документ, що засвідчує проплату № 144 від 02.04.2015);

31.08.2015 - 41,89 євро (документ, що засвідчує проплату № 182 від 31.08.2015);

Всього: 168,02 євро.

2016 рік

19.09.2016 - 171,96 євро (документ, що засвідчує проплату № 288 від 16.09.2016);

07.10.2016 - 9,55 євро (документ, що засвідчує проплату № 1520 від 06.10.2016);

10.11.2016 - 9,82 євро (документ, що засвідчує проплату № 1683 від 08.11.2016);

08.12.2016 - 10,07 євро (документ, що засвідчує проплату №1830 від 08.12.2016)

Всього: 201,40 євро.

2017 рік

05.01.2017 - 10,09 євро (документ, що засвідчує проплату № 104 від 04.01.2017);

08.02.2017 - 9,75 євро (документ, що засвідчує проплату № 248 від 08.02.2017);

10.03.2017 - 9,91 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

07.04.2017 - 9,73 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

11.05.2017 - 9,77 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

08.06.2017 - 9,57 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

11.07.2017 - 9,50 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

08.08.2017 - 9,25 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

06.09.2017 - 9,11 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

05.10.2017 - 8,90 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

07.11.2017 - 9,04 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

06.12.2017 - 8,74 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

Всього: 113,36 євро.

ОСОБА_27

- 1586,81 євро заборгованість за процентами "Розрахунок простроченої заборгованості за процентами згідно з кредитним договором № 12 від 21 червня 2005 р. ОСОБА_7 за період з 06.10.2010 року по 22.02.2017 року (т. ІІІ, а. с. 100 (зворот))".

Із даного Розрахунку вбачається здійснення наступних проплат:

2012 рік

30.03.2012 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 7338206 від 30.03.2012);

Всього: 50 євро.

2013 рік

05.11.2013 - 150 євро (документ, що засвідчує проплату № 18041169 від 05.11.2013);

29.11.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату №18520533 від 29.11.2013);

31.12.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату №19164656 від 31.12.2013)

Всього: 350 євро.

2014 рік

30.01.2014 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату №19683679 від 30.01.2014);

28.02.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату №20257513 від 28.02.2014);

30.04.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату №21472188 івід 30.04.2014);

02.06.2014 - 30 євро (документ, що засвідчує проплату №22100693 від 31.05.2014);

27.06.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату №22663976 від 27.06.2014);

31.07.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату №23336048 від 31.07.2014);

30.12.2014 - 51,99 євро (документ, що засвідчує проплату №95 від 30.12.2014).

Всього: 381,99 євро.

2015 рік

30.01.2015 - 54,79 євро (документ, що засвідчує проплату №109 від 29.01.2015);

27.02.2015 - 31,83 євро (документ, що засвідчує проплату №128 від 25.02.2015);

02.04.2015 - 39,60 євро (документ, що засвідчує проплату №143 від 02.04.2015 );

31.08.2015 - 41,89 євро (документ, що засвідчує проплату №181 від 31.08.2015)

Всього: 168,02 євро.

2016 рік

19.09.2016 - 171,96 євро (документ, що засвідчує проплату №287 від 16.09.2016);

31.10.2016 - 1256,88 євро (документ, що засвідчує проплату №49998922 від 31.10.2016)

Всього: 1428,84 євро.

ОСОБА_28

- 1374,26 євро заборгованість за процентами "Розрахунок простроченої заборгованості за процентами згідно з кредитним договором № 11 від 21 червня 2005 р. ОСОБА_8 за період з 05.11.2010 року по 22.02.2017 року (т. ІІІ, а. с. 92 (зворот))".

Із даного Розрахунку вбачається здійснення наступних проплат:

2011 рік

10.10.2011 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату №4494283 від 10.10.2011)

Всього: 100 євро.

2012 рік

30.03.2012 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату №7338088 від 30.03.2012)

Всього: 50 євро.

2013 рік

19.07.2013 - 200 євро (документ, що засвідчує проплату №16061464 від 19.07.2013);

29.08.2013 - 250 євро (документ, що засвідчує проплату №16822805 від 29.08.2013)l;

05.11.2013 - 150 євро (документ, що засвідчує проплату №18041160 від 05.11.2013);

29.11.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 18520368 від 29.11.2013);

31.12.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату №19164627 від 31.12.2013)

Всього: 800 євро

2014 рік

30.01.2014 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату №19682907 від 30.01.2014);

28.02.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату №20257434 від 28.02.2014);

30.04.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 21472040 від 30.04.2014);

02.06.2014 - 30 євро (документ, що засвідчує проплату №22100689 від 31.05.2014);

27.06.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату №22661425 від 27.06.2014);

31.07.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату №23335998 від 31.07.2014);

28.11.2014 - 53,53 євро (документ, що засвідчує проплату №80 від 28.11.2014);

30.12.2014 - 51,99 євро (документ, що засвідчує проплату №93 від 30.12.2014)

Всього: 435,52 євро

2015 рік

30.01.2015 - 54,70 євро (документ, що засвідчує проплату №107 від 29.01.2015);

27.02.2015 - 175,05 євро (документ, що засвідчує проплату № 126 від 25.02.2015);

02.04.2015 - 118,79 євро (документ, що засвідчує проплату № 147 від 02.04.2015);

31.08.2015 - 41,89 євро (документ, що засвідчує проплату № 183 від 31.08.2015)'

Всього: 390,43 євро.

2016 рік

19.08.2016 - 877,32 євро (документ, що засвідчує проплату №278 від 18.08.2016);

19.09.2016 - 171,96 євро (документ, що засвідчує проплату № 285 від 16.09.2016);

30.09.2016 - 5,75 євро (документ, що засвідчує проплату №1650 від 29.09.2016);

01.11.2016 - 4,63 євро (документ, що засвідчує проплату № 1918 від 31.10.2016);

29.11.2016 - 3,68 євро (документ, що засвідчує проплату № 2422 від 28.11.2016)

Всього: 1063,34 євро.

2017 рік

13.05.2017 - 10,87 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:09);

25.07.2017 - 14,46 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:09)

Всього: 25,33 євро

8.ОСОБА_29

- 4066,1 євро заборгованість за процентами "Розрахунок простроченої заборгованості за процентами згідно з кредитним договором № 13 від 21 червня 2005 р. ОСОБА_9 за період з 31.01.2011 року по 22.02.2017 року (т. ІІІ, а. с. 107 (зворот))".

Із даного Розрахунку вбачається здійснення наступних проплат:

2012 рік

30.03.2012 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 7338193 від 30.03.2012)

Всього: 50 євро.

2013 рік

05.11.2013 - 150 євро (документ, що засвідчує проплату № 18041185 від 05.11.2013);

29.11.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 18520603 від 29.11.2013);

31.12.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19165180 від 31.12.2013);

Всього: 350 євро.

2014 рік

30.01.2014 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19683797 від 30.01.2014);

28.02.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 20257951 від 28.02.2014);

30.04.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 21473132 від 30.04.2014);

02.06.2014 - 30 євро (документ, що засвідчує проплату № 22100715 від 31.05.2014);

27.06.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 22665052 від 27.06.2014);

31.07.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 23336147 від 31.07.2014)

Всього: 330 євро.

2015 рік

30.01.2015 - 54,70 євро (документ, що засвідчує проплату № 108 від 29.01.2015);

27.02.2015 - 31,83 євро (документ, що засвідчує проплату № 127 від 25.02.2015);

02.04.2015 - 39,60 євро (документ, що засвідчує проплату № 146 від 02.04.2015)

Всього: 126,13 євро.

2016 рік

19.09.2016 - 34,39 євро (документ, що засвідчує проплату № 286 від 16.09.2016 р.)

Всього: 34,39 євро.

9.ОСОБА_30

- 2489,48 євро заборгованість за процентами "Розрахунок простроченої заборгованості за процентами згідно з кредитним договором № 7 від 21 червня 2005 р. ОСОБА_10 за період з 06.10.2010 року по 22.02.2017 року (т. ІІІ, а. с. 59 (зворот))".

Із даного Розрахунку вбачається здійснення наступних проплат:

2012 рік

30.03.2012 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату №7338153 від 30.03.2012)

Всього: 50 євро.

2013 рік

05.11.2013 - 150 євро (документ, що засвідчує проплату №18037390 від 05.11.2013);

29.11.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 18520684 від 29.11.2013);

31.12.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19164847 від 31.12.2013);

Всього: 350 євро.

2014 рік

30.01.2014 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19683890 від 30.01.2014);

28.02.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 20257830 від 28.02.2014)l;

30.04.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 21472448 від 30.04.2014);

02.06.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 22100701 від 02.06.2014);

27.06.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату №22664780 від 27.06.2014);

31.07.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 23335845 від 31.07.2014);

28.11.2014 - 53,53 євро (документ, що засвідчує проплату № 78 від 28.11.2014);

30.12.2014 - 51,99 євро (документ, що засвідчує проплату № 91 від 30.12.2014 );

Всього: 435,52 євро.

2015 рік

30.01.2015 - 54,79 євро (документ, що засвідчує проплату № 105 від 30.01.2015 );

27.02.2015 - 31,83 євро (документ, що засвідчує проплату № 124 від 25.02.2015);

02.04.2015 - 39,60 євро (документ, що засвідчує проплату № 141 від 02.04.2015);

27.05.2015 - 10,39 євро (документ, що засвідчує проплату № 6459 від 26.05.2015);

18.06.2015 - 13,48 євро (документ, що засвідчує проплату № 572 від 18.06.2015);

24.07.2015 - 9,66 євро (документ, що засвідчує проплату № 706 від 23.07.2015);

27.08.2015 - 11,54 євро (документ, що засвідчує проплату № 775 від 25.08.2015);

31.08.2015 - 41,89 євро (документ, що засвідчує проплату №185 від 31.08.2015);

25.09.2015 - 12,16 євро (документ, що засвідчує проплату №7020 від 24.09.2015);

30.10.2015 - 16,33 євро (документ, що засвідчує проплату № 7175 від 30.10.2015);

30.11.2015 - 13,66 євро (документ, що засвідчує проплату № 7361 від 27.11.2015);

31.12.2015 - 11,64 євро (документ, що засвідчує проплату № 7572 від 30.12.2015)

Всього: 266,88 євро.

2016 рік

27.01.2016 - 12,03 євро (документ, що засвідчує проплату № 7672 від 27.01.2016);

29.02.2016 - 9,33 євро (документ, що засвідчує проплату № 7862 від 29.02.2016);

28.03.2016 - 12,93 євро (документ, що засвідчує проплату № 8041 від 28.03.2016);

25.04.2016 - 15,74 євро (документ, що засвідчує проплату № 209 від 25.04.2016);

31.05.2016 - 14,27 євро (документ, що засвідчує проплату № 8377 від 30.05.2016);

29.06.2016 - 13,96 євро (документ, що засвідчує проплату №8523 від 29.06.2016);

28.07.2016 - 27,27 євро (документ, що засвідчує проплату № 715 від 28.07.2016);

29.08.2016 - 7,40 євро (документ, що засвідчує проплату №8912 від 29.08.2016);

19.09.2016 - 171,96 євро (документ, що засвідчує проплату № 283 від 16.09.2016);

28.09.2016 - 16,08 євро (документ, що засвідчує проплату № 9157 від 28.09.2016);

28.10.2016 - 19,92 євро (документ, що засвідчує проплату № 9392 від 28.10.2016);

25.11.2016 - 18,61 євро (документ, що засвідчує проплату №9580 від 25.11.2016);

26.12.2016 - 19,90 євро (документ, що засвідчує проплату №9767 від 26.12.2016)

Всього: 359,40 євро.

2017 рік

26.01.2017 - 14,38 євро (документ, що засвідчує проплату № 9932 від 26.01.2017);

27.02.2017 - 13,18 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:06);

31.03.2017 - 16,52 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

26.04.2017 - 18,22 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

25.05.2017 - 13,89 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

03.07.2017 - 22,03 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

31.07.2017 - 19,68 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

30.08.2017 - 20,38 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

28.09.2017 - 22,34 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

26.10.2017 - 24,01 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

30.11.2017 - 15,33 євро (документ, що засвідчує проплату: банківська виписка (надруковано 07.12.17 10:15);

Всього: 199,96 євро.

ОСОБА_31

- 3186,94 євро заборгованість за процентами "Розрахунок простроченої заборгованості за процентами згідно з кредитним договором № 5 від 21 червня 2005 р. ОСОБА_16 за період з 13.10.2010 року по 22.02.2017 року (т.ІІІ, а. с. 50 (зворот))".

Із даного Розрахунку вбачається здійснення наступних проплат:

2012 рік

30.03.2012 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 7338249 від 30.03.2012)

Всього: 50 євро

2013 рік

05.11.2013 - 150 євро (документ, що засвідчує проплату № 18036261 від 05.11.2013);

29.11.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 18520617 від 29.11.2013);

31.12.2013 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату № 19164828 від 31.12.2013)

Всього: 350 євро.

2014 рік

30.01.2014 - 100 євро (документ, що засвідчує проплату №19683874 від 30.01.2014);

28.02.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 20257641 від 28.02.2014);

30.04.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 21472418 від 30.04.2014);

02.06.2014 - 30 євро (документ, що засвідчує проплату № 22100738 від 31.05.2014);

27.06.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 22664680 від 27.06.2014);

31.07.2014 - 50 євро (документ, що засвідчує проплату № 23335793 від 31.07.2014)l;

Всього: 330 євро.

Разом, заборгованість позичальників-фізичних осіб по відсоткам з врахуванням здійснених проплат після винесення рішень Тернопільським міськрайонним судом становить 28511,64 євро.

Всього, заборгованість по кредиту та відсоткам становить 268511,64 євро.

Як визначається ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

У відповідності до ч. 1 ст. 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Згідно ч. 2 ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Відтак, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим, ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України допускає, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У відповідності до ч. 3 ст. 533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактично його виконання є національна валюта України - гривня (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України № 6-79цс14 від 02 липня 2014 року).

Як слідує з матеріалів справи, заборгованість позичальників за договорами відновлювальної кредитної лінії 21.06.2005, а саме №4 із ОСОБА_5, №5 із ОСОБА_16, №6 із ОСОБА_2, №7 із ОСОБА_10, №9 із ОСОБА_4, №9 із ОСОБА_3, №10 із ОСОБА_9, №11 із ОСОБА_8, №12 із ОСОБА_7, №13 із ОСОБА_9 по тілу кредиту та відсоткам за користування кредитом визначена в іноземній валюті - євро та станом на 22.02.2017.

З огляду на те, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України суд вважає за необхідне вказати (визначити) гривневий еквівалент суми заборгованості, вказаної у євро.

Згідно інформаційної довідки з офіційного сайту Національного банку України (http://bank.gov.ua/) офіційний курс гривні до євро станом на 22.02.2017 складав: 2849.4720 за 100 євро.

Таким чином, заборгованість в сумі 268511,64 євро по тілу кредиту та відсоткам згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.02.2017 становить 7651163 грн 99 коп .

У відповідності до п.п. 4.1.1 п. 4.1 р. 4 договорів відновлювальної кредитної лінії № 4, № 5, № 6, №7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 13 від 21.06.2005 р. сторони визначили, що за порушення взятих не себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла за період, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожний день прострочення.

Заборгованість по пені, яка включена у рішення Тернопільського міськрайонного суду, становить:

1.ОСОБА_22

-4776 євро -пеня за несплату тіла кредиту що згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.01.2011 (1євро-10,88 грн) становить 51962,88 грн;

-726,49 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.01.2011 (1євро-10,88 грн) становить 7904,21 грн.

2.ОСОБА_23

-3384 євро -пеня за несплату тіла кредиту, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 06.10.2010 (1євро-10,89 грн) становить 36851,76 грн;

-475,64 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 06.10.2010 (1євро-10,89 грн) становить 5179,71 грн.

3.ОСОБА_24

-4860 євро -пеня за несплату тіла кредиту, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.01.2011 (1євро-10,88 грн) становить 52876,80 грн;

-720,68 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.01.2011 (1євро-10,88 грн) становить 7840,99 грн.

4.ОСОБА_25

-3384 євро -пеня за несплату тіла кредиту, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.12.2010 (1євро-10,47 грн) становить 35430,48 грн;

-475,64 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.12.2010 (1євро-10,47 грн) становить 4979,95 грн.

Позивач в своїй Заяві №117.20-12/1429/474 від 03.05.2017 про уточнення заперечення на відзив від 19.04.2017 №117.20-12/1/369/404 (щодо уточнення складової розміру заборгованості позичальників станом на 22.02.2017) зазначив заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в сумі 475,71 євро, що згідно офіційного курсу НБУ на 22.12.2010 (1 євро-10,47 гривень) становить 4980,68 грн.

Разом з тим, у рішенні Тернопільського міськрайонного суду від 12 січня 2011 року по справі №2-8442/10 р. станом на 22.12.2010 встановлено заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в сумі 475,64 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.12.2010 (1євро-10,47 грн) становить 4979,95 грн.

5.ОСОБА_26

-3732 євро, що еквівалентно становить 38439,60 грн -нарахованої пені по кредиту (визначено рішенням суду);

-474,75 євро, що еквівалентно становить 4889,93 грн - нарахованої пені по відсотках (визначено рішенням суду).

ОСОБА_27

-475,64 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 06.10.2010 (1 євро-10,89 грн) становить 5179,71 грн.

ОСОБА_28

-3732 євро, що еквівалентно становить 38439,60 грн -нарахованої пені по кредиту (визначено рішенням суду);

-474,75 євро, що еквівалентно становить 4889,93 грн - нарахованої пені по відсотках (визначено рішенням суду).

8.ОСОБА_29

-4776 євро - пеня за несплату тіла кредиту, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.01.2011 (1євро-10,88 грн) становить 51962,88 грн;

-726,24 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.01.2011 (1євро-10,88 грн) становить 7901,49 грн.

9.ОСОБА_30

ОСОБА_31

-3456 євро -пеня за несплату тіла кредиту, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.10.2010 (1євро-10,94 грн) становить 37808,64 грн;

-471,32 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.10.2010 (1євро-10,94 грн) становить 5156,24 грн.

Разом, заборгованість позичальників-фізичних осіб по пені за несплату кредиту (яка охоплена рішеннями Тернопільського міськрайонного суду) становить 417476 грн 16 коп (гривневий еквівалент суми 38868 євро).

Разом, заборгованість позичальників-фізичних осіб по пені за несвоєчасну сплату відсотків (яка охоплена рішеннями Тернопільського міськрайонного суду) становить 59101 грн 88 коп (гривневий еквівалент 5496,79 євро).

Всього, заборгованість позичальників-фізичних осіб по пені за несплату кредиту та по пені за несвоєчасну сплату відсотків (яка охоплена рішеннями Тернопільського міськрайонного суду) становить 476578 грн 04 коп.

Станом на час розгляду даної справи в суді заборгованість взагалі не сплачена.

Позивач включив до суми заборгованості заборгованість по донарахованій пені (по кожному з позичальників-фізичних особах), (не охоплено рішеннями Тернопільського міськрайонного суду):

1.ОСОБА_22

- 229 185,65 грн. пеня за несвоєчасне погашення основного боргу, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. ("Розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення суми боргу згідно з кредитним договором № 6 від 21.06.2005 р." (том. ІІІ, арк. c 56-58);

- 37557,95 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. ("Розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення відсотків згідно з кредитним договором № 6 від 21.06.2005 р." (том. ІІ арк. c 53-55).

2.ОСОБА_23

- 229 185,65 грн. пеня за несвоєчасне погашення основного боргу, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. ("Розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення суми боргу згідно з кредитним договором № 9 від 21.06.2005 р." (том. ІІІ, арк. 80-82);

- 27688,99 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. ("Розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення відсотків згідно з кредитним договором № 9 від 21.06.2005 р." (том. ІІІ, арк. c 77-79).

3.ОСОБА_24

-229 185,65 грн. пеня за несвоєчасне погашення основного боргу, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення суми боргу згідно з кредитним договором № 8 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. c 72);

-36774,33 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення відсотків згідно з кредитним договором № 8 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 69).

4.ОСОБА_25

-229 185,65 грн. пеня за несвоєчасне погашення основного боргу, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення суми боргу згідно з кредитним договором № 4 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 46);

- 27689,39 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення відсотків згідно з кредитним договором № 4 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 43).

5.ОСОБА_26

-229 185,65 грн. пеня за несвоєчасне погашення основного боргу, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення суми боргу згідно з кредитним договором № 10 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 88);

-29529,92 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення відсотків згідно з кредитним договором № 10 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 85).

ОСОБА_27

-229 185,65 грн. пеня за несвоєчасне погашення основного боргу, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення суми боргу згідно з кредитним договором № 12 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 104);

- 25070,14 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення відсотків згідно з кредитним договором № 12 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 101).

ОСОБА_28

-229 185,65 грн. пеня за несвоєчасне погашення основного боргу, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення суми боргу згідно з кредитним договором № 11 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 96);

- 18921,28 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення відсотків згідно з кредитним договором № 11 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 93).

8.ОСОБА_29

-229 185,65 грн. пеня за несвоєчасне погашення основного боргу, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення суми боргу згідно з кредитним договором № 13 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 112);

- 39043,60 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення відсотків згідно з кредитним договором № 13 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 109).

9.ОСОБА_30

-229 185,65 грн. пеня за несвоєчасне погашення основного боргу, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення суми боргу згідно з кредитним договором № 7 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 64);

-25820,24 грн. пеня за несвоєчасне погашення відсотків, нарахована за період з 22.02.2016 р. по 22.02.2017 р. (розрахунок заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення згідно з кредитним відсотків за договором № 7 від 21.06.2005 р. (том. ІІІ, арк. 60).

Разом сума донарахованої позивачем пені на основну суму кредиту (яка неохоплена рішеннями Тернопільського міськрайонного суду) становить 2 062 670 грн. 85 коп.

Разом сума донарахованої позивачем пені на відсотки (яка неохоплена рішеннями Тернопільського міськрайонного суду) становить 268 095 грн. 84 коп.

Всього, донарахована позивачем пеня на основну суму кредиту та пеня на відсотки становить 2 330 766 грн. 69 коп.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначає позивач в своїх Поясненнях №117.20-12/1/418/469 від 28.04.17 р. (щодо порядку нарахування пені) (супровідний лист № 017.20-02/1/421 від 28.04.2017 р.) нарахування пені за несвоєчасне погашення основного боргу здійснювалось наступним чином: сума простроченого основного боргу перемножується на подвійну облікову ставку НБУ (у відсотках) , ділиться на кількість днів у році та множиться на щоденний курс валюти (євро); за несвоєчасне погашення відсотків здійснювалась так: сума прострочених відсотків перемножується на подвійну облікову ставку НБУ ( у відсотках), ділиться на кількість днів у році та множиться на щоденний курс валюти (євро). Також позивач в зазначених Поясненнях наводить приклади нарахування пені.

30.11.2017 від представника відповідача до матеріалів справи поступила Заява про застосування строків позовної давності №б/н від 30.11.2017, в якій просить суд, зокрема, відмовити в задоволенні позову в частині встановлення боргу за пенею в розмірі: пеню за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 2062680,85 грн.; пеню за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 268095,84грн. При цьому зазначаючи наступне.

Відповідач вважає незаконною вимогу позивача про стягнення з нього пені, за невиконання боржниками своїх зобов'язань , за останній рік, що передує подачі позову.

П.4.1 Договорів відновлювальної кредитної лінії було встановлено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом Позичальник зобов'язується сплати на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожний день прострочення.

Як видно із позову та розрахунків, банк вимагає сплатити два види пені:

-пеню за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 2062680,85 грн.;

-пеню за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 268095,84.

Згідно наданих банком розрахунків, пеня була нарахована в Євро, а в подальшому конвертована в гривню по курсу, який діяв щодня протягом останнього року, що передував зверненню до суду.

Облікова ставка Національного банку України - виражена у відсотках плата що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу з них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші.

Облікова ставка Національного банку - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку.

Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.

Облікова ставка в першу має прямий зв'язок з рівнем інфляції.

НБУ не може встановлювати облікову ставку для інших валют, для них він встановлює офіційний курс.

Ставка НБУ не в гривнях, а у відсотках, бо саме ставка НБУ є ціною на гроші, які і є гривнями. Гроші не є ринковим товаром. Щодня НБУ надає рефінансування банкам (гроші) для здійснення ними кредитних операцій, проте, не задарма, а за ціну, що виражена у відсотках. На всі інші речі - ціна (зобов'язання ) має бути виражена в гривні.

Таким чином, по перше банк не мав права переводити суму пені з іноземної валюти у гривню, позаяк сам механізм нарахування пені повинен відбуватись у гривні, а не в іноземній валюті.

По друге, банк не мав права застосовувати подвійну облікову ставку НБУ до іноземної валюти.

Суд погоджується із таким твердженням відповідача та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.92 Конституції України статус національної валюти та статус іноземних валют на території України встановлюється виключно законами України.

У статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19 лютого 1993 року із наступними змінами і доповненнями встановлено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Згідно зі ст.1 Закону "Про порядок застосування Закону України "Про тимчасове зупинення повноважень Верховної Ради України, передбачених п.13 ст.97 Конституції України, і поноважень Президента України, передбачених п.7-4 ст.114-5 Конституції України" Декрет №15-93 має силу закону.

Отже, Закон передбачає обов'язковість здійснення платежів на території України в національній валюті, але не містить заборони щодо визначення грошового зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно із частиною 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 Цивільного кодексу України).

Зробивши системний аналіз Цивільного кодексу України, а саме статей 192, 533 ч.1 та ч.3, Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року №15-93, норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а саме статтей 1 та 2 цього Закону, суд дійшов до висновку, що максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні, оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року по справі № 909/660/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ТОВ "Новий світ" про стягнення заборгованості).

З Розрахунків заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення суми боргу по кредиту (уточнені) та Розрахунків заборгованості за пенею за несвоєчасне погашення відсотків (уточнені) (по кожному з позичальників окремо) вбачається, що позивач здійснив нарахування пені (за період з 22.02.2016 по 22.02.2017, застосувавши подвійну облікову ставку НБУ України до сум заборгованості по кредиту та по відсотках за користування кредитними коштами в іноземній валюті - євро, а не на їх гривневий еквівалент за кожний день нарахування пені та в подальшому включив до складу заборгованості гривневий еквівалент нарахованих сум пені в іноземній валюті - євро згідно курсу НБУ станом на 22.02.2017.

Крім того, позивач, нарахувавши пеню за період з 22.02.2016 по 22.02.2017 порушив порядок нарахування пені, передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а саме нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на наведене, позивачем при здійсненні нарахування пені на кредит в сумі 2 062 670 грн. 85 коп. та пені на відсотки в сумі 268 095 грн. 84 коп. були порушені норми чинного законодавства України. А, відтак зазначені суми пені нараховано позивачем неправомірно.

Всього заборгованість по позичальниках-фізичних особах з врахуванням сплачених сум в добровільному порядку після прийняття рішень Тернопільським міськрайонним судом, стягнутих сум з позичальників-фізичних осіб державними виконавцями на виконання рішень Тернопільського міськрайонного суду, сплачених в погашення заборгованості за позичальників-фізичних осіб на виконання вчиненого виконавчого напису нотаріуса становить:

1)240000 євро - заборгованість по кредиту;

2)28511,64 євро - заборгованість по відсоткам;

3)417476 грн 16 коп -заборгованість по пені на кредит;

4)59101 грн 88 коп - заборгованість по пені на відсотки.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк), з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_16 (далі - Позичальник), з другої сторони, укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 5, у відповідності до п. 1.1 якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 24000 євро, а Позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути Кредит в сумі 24 000 євро та сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 9% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

В договорі іпотеки нерухомого майна укладеному 23.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", як Іпотекодержателем, з однієї сторони, та Приватним підприємством "Альпіна", як Іпотекодавцем, з другої сторони, посвідченому приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. та зареєстрованому в реєстрі за № 4947, зазначається, зокрема, що Приватне підприємство "Альпіна" є майновим поручителем Боржників, в тому числі: ОСОБА_16, що проживає в АДРЕСА_16.

Як слідує з Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_23 від 28.07.2014 ОСОБА_16 помер 25 липня 2014 року, про що 28 липня 2014 року складено відповідний актовий запис № 1128.

Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" направило до Першої Тернопільської державної нотаріальної контори (46001, м. Тернопіль, вул. Коперніка, 1) Звернення № 19-02/546/2878 від 08.08.2016 р. , в якому зазначило, зокрема, наступне:

- 21.06.2005 між ВАТ "Ощадбанк" та фізичною особою ОСОБА_16, ідентифікаційний код НОМЕР_2, АДРЕСА_24 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 5;

- філія - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" 24 березня поточного року отримала копію свідоцтва про смерть позичальника ОСОБА_16;

- за ОСОБА_13 обліковується значна сума непогашеної кредитної заборгованості, що складає 24000 євро по основному боргу, 3186,96 євро відсотків та 14116,98 євро пені;

- керуючись ч. 2 ст. 1281 та ст. 1282 Цивільного кодексу України просив прийняти заяву філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" як кредитора з вимогою до спадкоємців боржника ОСОБА_16 та надати інформацію чи заводилася спадкова справа.

16.08.2016 року Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою надано Лист-відповідь № 2446/02-14 від 16.08.2016 року на вищевказане Звернення, в якому зазначено, зокрема, наступне:

- державна нотаріальна контора повідомляє, що претензія (вимога кредитора) долучена до спадкової справи № 790/2014 року до майна померлого 25 липня 2014 року ОСОБА_16.

Ухвалою суду від 20.11.2017 було зобов'язано Першу Тернопільську державну нотаріальну контору (вул. Коперніка, 1 м. Тернопіль) надати повну інформацію в письмовому вигляді щодо наявності спадкоємців (за заповітом або за законом) померлого 25 липня 2014 року громадянина ОСОБА_16 (спадкова справа № 790/2014) із зазначенням прізвища, імені та по-батькові (повністю), дати (число, місяць, рік) народження, адреси (місця проживання) таких спадкоємців, чи є неповнолітні спадкоємці та хто саме діє в їх інтересах та чи видано спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину, а також зобов'язано Першу Тернопільську державну нотаріальну контору надати суду належним чином засвідчені копії заяв спадкоємців про прийняття спадщини, а також свідоцтв про право на спадщину (спадкова справа № 790/2014) померлого громадянина ОСОБА_16.

У відповідності до п.п.3.3.6. п.3.3. договору відновлювальної кредитної лінії № 5 від 21.06.2005 позичальник-Кадило ОСОБА_32 зобов'язаний відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов'язаннях, що випливають з цього договору.

Згідно ст.1281 Цивільного кодексу України, а саме:

-ч.1 - спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги;

-ч.2 - кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги;

-ч.3 - якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги;

-ч.4 - кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно ст.1282 Цивільного кодексу України, а саме:

-ч.1 -спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині;

-ч.2 - вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" заявляє позовну вимогу про: в рахунок погашення заборгованості позичальників за договорами відновлювальної кредитної лінії 21.06.2005 р., а саме № 4 із ОСОБА_5; № 5 із ОСОБА_13; № 6 із ОСОБА_2; № 7 із ОСОБА_21; № 9 із ОСОБА_4; № 9 із ОСОБА_3; № 10 із ОСОБА_6; № 11 із ОСОБА_8; № 12 із ОСОБА_7; № 13 із ОСОБА_9 в сумі 268791,39 євро та 2 807 345 грн. 46 коп. надати Іпотекодержателю - Філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" право на укладення договорів купівлі-продажу з будь-яким покупцем та надати позивачу право отримувати у будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форми власності) та нотаріусів будь-які документи (їх копії та дублікати), витяги з державних реєстрів та довідки, необхідні для продажу заставного майна, а саме: цегляного приміщення загальною площею 831,5 кв. м., зазначене в плані під літерою "А", що знаходиться по АДРЕСА_25 та належить Іпотекодавцю ПП "Альпіна" (м. Тернопіль, АДРЕСА_25 код за ЄДРПОУ НОМЕР_24), за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності в розмірі 9 418 300 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача усі судові витрати (з врахуванням Заяви № без номера від 03.05.2017 про уточнення позовних вимог (вх. № 10218 від 03.05.2017).

Також в Довідці № 117.20-12/1/849 від 17.10.2017 позивач вказує, що станом на 10.10.2017 в установі Банку рахується заборгованість ОСОБА_16 : 24000 євро - заборгованість за основним боргом, 3186,94 євро - заборгованість за відсотками. Також як слідує із інших документів, поданих позивачем за позичальником ОСОБА_16 рахується заборгованість із сплати 3456 євро пені за несплату тіла кредиту, а також 471,32 євро пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами.

Згідно ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 1274 Цивільного кодексу України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Як визначається в ч. 1 ст. 242 Цивільного кодексу України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Як слідує з Листа-відповіді № 4473/01-16 від 27.11.2017 року Першої Тернопільської державної нотаріальної контори спадкоємцями ОСОБА_16 є: дружина - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_12, син - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, які були зареєстровані та проживали з померлим за адресою: АДРЕСА_3.

З огляду на наведене, ОСОБА_11 (мати) є законним представником неповнолітніх дітей померлого ОСОБА_16 (спадкоємців): ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвалою суду від 30.11.2017 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

-ОСОБА_11, АДРЕСА_1;

-ОСОБА_12 (ІНФОРМАЦІЯ_1, неповнолітнього), в інтересах якого діє ОСОБА_11 - мати, АДРЕСА_1;

-ОСОБА_13 (ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнього), в інтересах якого діє ОСОБА_11 - мати, АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

У відповідності до ч. 1 ст. 523 Цивільного кодексу України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, які несуть відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину (правова позиція, викладена у Постанові Верховного суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс/13).

У п. 4.4 р. 4 договору іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 4947 сторони визначили, що право іпотеки припиняється :

а) виконанням у повному обсязі зобов'язання;

б) в інших випадках, передбачених чиним законодавством України.

Як визначається в ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі:

-припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

-реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

-набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

-визнання іпотечного договору недійсним;

-знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; -з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Враховуючи те, що:

-договір іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 року за реєстровим номером 4947 не містить вичерпного переліку підстав припинення іпотеки, не передбачає такої підстави припинення іпотеки як смерть позичальника за кредитним договором, в забезпечення виконання зобов'язань за яким був укладений такий договір іпотеки;

- стаття 17 Закону України "Про іпотеку" не передбачає такої підстави припинення іпотеки як смерть позичальника за кредитним договором, в забезпечення виконання зобов'язань за яким укладений договір іпотеки;

- в силу ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи;

- ОСОБА_16 - боржник перед Банком за кредитним договором № 5 від 21.06.2005;

- в зв'язку зі смертю боржника - ОСОБА_16 за кредитним договором за наявності його спадкоємців (відкрита спадкова справа) відбулась заміна такого боржника в зобов'язанні, які несуть відповідальність у межах вартості майна, одержанного у спадщину;

- перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини визначені ст. 1219 Цивільного кодексу України, отже, зобов'язання за кредитним договором та за договором іпотеки входять до складу спадщини;

- в силу положень ч. 1 ст. 523 Цивільного кодексу України, зокрема, застава, встановлена іншою особою припиняється після заміни боржника, якщо , зокрема, заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником;

- нормами чинного законодавства не передбачено в якій формі має виражатись непогодження заставодавця (іпотекодавця) забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а тому суд вважає, що таке непогодження має бути виражене в письмовій формі;

- по даній справі № 921/175/17-г/16 непогодження в письмовій формі ПП "Альпіна" (іпотекодавець) забезпечувати іпотечним майном згідно договору іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 за реєстровим номером 4947 виконання зобов'язань по кредитному договору № 5 від 21.06.2005 новими боржниками - спадкоємцями померлого ОСОБА_16 відсутнє;

- а тому суд дійшов до висновку, що іпотека встановлена ПП "Альпіна" станом на 8 грудня 2017 року не припинилася після заміни боржника - ОСОБА_16 в зобов'язанні.

Письмових доказів на підтвердження протилежного відповідачем не подано, а судом не здобуто.

29.03.2017 від відповідача надійшов Відзив № без номера від 28.03.2017 на позов, в якому зазначається, зокрема, наступне:

- відповідач по справі не визнає позову з огляду на наступне:

- іпотекодавець несе відповідальність лише в межах вартості предмету іпотеки;

В Запереченні на відзив № 117.20-12/1/369/404 від 19.04.2017 позивач вказав, зокрема, що:

-приватний нотаріус Салій Г.Я. керуючись Законом України "Про нотаріат", 12.08.2011 вчинила виконавчий напис та зареєструвала в реєстрі за № 2331, відповідно до якого Банк має право звертати стягнення на цегляне приміщення загальною площею 831,5 кв. м, зазначене в плані під літ. "А", що знаходиться по АДРЕСА_25 в м. Тернополі; за рахунок коштів отриманих від реалізації приміщення задовольнити вимоги банку на суму 3 500 846, 67 грн;

- станом на 22.02.2017 заборгованість позичальників становила 268791,39 євро та 2 330 766,69 грн., тобто Банк реалізувавши предмет іпотеки за сумою 3 500 846,67 грн. не зможе задовольнити свої вимоги та покрити заборгованість позичальників;

- просив суд врахувати те, що згідно висновку експерта від 10.01.2017 вартість майна, цегляного приміщення загальною площею 831,5 кв. м, зазначеного в плані під літ. "А", що знаходиться по АДРЕСА_25 в м. Тернополі становить 9 079 200 грн, після реалізації якої покриється заборгованість усіх вищезазначених позичальників;

- в даному випадку подвійного стягнення на предмет іпотеки не буде, оскільки в першому випадку Банк задовольнив свої вимоги на суму 3 500 846,67 грн станом на сьогодні просить задовольнити свої вимоги звернувши стягнення на предмет іпотеки за ціною 9 079 200 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Як визначається в ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Позивач в своїх запереченнях також посилається на ч. 2 ст. 36 та ч. 1 ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Суд критично оцінює твердження відповідача, викладені ним у Відзиві № без номера від 28.03.2017 на позов, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно ч.1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно зі ст.33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.90 Закону України "Про нотаріат" стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. (чинний на момент вчинення виконавчого напису).

Як слідує з матеріалів справи, 12.08.2011 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я. вчинено Виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 2331) на Договорі іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 року, згідно якого запропоновано звернути стягнення на примішення під. літ. А, загальною площею 831,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Тернопіль, АДРЕСА_25 що належить на праві приватної власності приватному підприємству "Альпіна", місцезнаходження якого : місто Тернопіль, АДРЕСА_25 та за рахунок коштів отриманих від реалізації даного приміщення задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (місцезнаходження якого : м. Київ, вул. Госпітальна, буд 12-Г в особі філії Тернопільське управління АТ "Ощадбанк", місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Майдан Волі, 2) в розмірі 3 500 846 грн. 67 коп., а також стягнути 16 000 грн. плати за вчинення виконавчого напису.

У Виконавчому написі вказується, що він має бути пред'явлений до виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, 19.08.2011 старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання Виконавчого напису, виданого 12.08.2011 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я.

05.09.2013 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у якій зазначається, зокрема, що листом № 03.3-32/В-2/3111 від 16 травня 2013 року повідомлено стягувача, що нерухоме майно боржника не реалізовано під час виконання рішення та запропоновано стягувачу вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, про що слід було письмово повідомити державного виконавця у 15-денний строк з дня отримання повідомлення; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

03.10.2013 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання Виконавчого напису № 2331, виданого 12.08.2011 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я.

28.05.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у якій зазначається, зокрема, що листом № 03.3-32/В-2/1754 від 24 квітня 2015 року повідомлено стягувача, що нерухоме майно боржника не реалізовано під час виконання рішення та запропоновано стягувачу вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, про що слід було письмово повідомити державного виконавця у 15-денний строк з дня отримання повідомлення; стягувач у 15-денний строк з дня отримання повідомлення письмово не повідомив про залишення за собою нереалізованого майна боржника; листом № 19-02/252-1135 від 22 травня 2015 року філією - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" повідомлено, що банк не погоджується залишити за собою нереалізоване на прилюдних торгах майно.

31.08.2015 начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання Виконавчого напису № 2331, виданого 12.08.2011 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я.

30.09.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у якій зазначається, зокрема, що на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області 27 вересня 2016 року надійшла заява стягувача Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" за вихідним номером № 19-02/876//3283 від 27 вересня 2016 року про повернення виконавчого документа без виконання; Виконавчий напис за номером 2331 від 12.08.2011 р., виданий приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я. повернуто без виконання.

В Постанові від 30.09.2016 про повернення стягувачу виконавчого напису за номером № 2331 від 12.08.2011, виданого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я., без виконання державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області зазначено про те, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 30.09.2017 року.

Філією - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк», яка є відокремленим структурним підрозділом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до матеріалів справи надано Довідку №117.20-12/1/835 від 10.10.2017, в якій зазначається, що на виконання вимог ухвали господарського суду Тернопільської області від 27.09.2017 у справі №921/175/17-г/16 щодо пред'явлення (не пред'явлення) в органи ДВС до виконання виконавчого напису нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я. від 12.08.2011 року зареєстрованого в реєстрі за №2331, філія - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» повідомляє, що станом на час розгляду справи в суді виконавчий напис нотаріуса в органи ДВС не пред'являвся

(Супровідний лист №117.20-12/1/836 від 10.10.2017).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 05.04.2017 у справі № 921/768/16-г/7 (дата набрання законної сили 08.08.2017) за позовом Приватного підприємства "Альпіна" АДРЕСА_25 Тернопіль до "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" Майдан Волі, 2, Тернопіль, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, 46021, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль про визнання договору іпотеки від 22.06.2009р. №2566 припиненим в позові відмовлено та встановлено, наступні обставини, які в силу ч. 3 ст. 35 ГПК України не доказуються при розгляді даної справи № 921/175/17-г/16:

- по виконавчому провадженню ВП №28214856:

- головним державним виконавцем, на підставі заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" від 17.08.2011, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №28214856 від 19.08.2011 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення - до семи днів з моменту винесення постанови;

- оцінювачем Малютою Н.В. проведена незалежна оцінка нерухомого майна та надано висновок від 07.11.2012, відповідно до якого ринкова вартість майна (цегляне приміщення загальною площею 831,5 кв.м., зазначене в плані під літ.А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_25 м. Тернопіль) складає 5 015 300,00 грн. без ПДВ;

- оскільки перші прилюдні торги, призначені на 31.01.2013, не відбулися у зв'язку із відсутністю покупців, актом державного виконавця від 05.02.2013 іпотечне майно уцінене на 25% від експертної оцінки та визначено початкову ціну арештованого нерухомого майна - 3 761 475,00 грн. без ПДВ;

- другі прилюдні торги з реалізації вищезгаданого арештованого нерухомого майна 13.03.2013 не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців;

- відділ примусового виконання рішень направив на адресу Банку лист від 21.03.2013р. із пропозицією вирішення питання про залишення за собою нереалізованого майна, на який Банк листом від 01.04.2013р. відповів відмовою.

- головним державним виконавцем складено 09.04.2013 акт уцінки описаного (арештованого) майна, згідно якого уцінено арештоване майно та визначено його початкову ціну 2 821 106,25 грн. без ПДВ;

- треті прилюдні торги з реалізації вищезгаданого арештованого нерухомого майна 15.05.2013 не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців;

- відділ примусового виконання рішень направив на адресу Банку листа від 16.05.2013 із пропозицією вирішення питання про залишення за собою нереалізованого майна, на який Банк листом від 29.05.2013 відповів відмовою;

- головним державним виконавцем 05.09.2013 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві;

-по виконавчому провадженню ВП №39883107:

- головним державним виконавцем, на підставі заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" від 30.09.2013, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39883107 від 03.10.2013 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення - до семи днів з моменту винесення постанови;

- згідно акту від 13.03.2014 головним державним виконавцем проведено опис та арешт майна (цегляне приміщення загальною площею 831,5 кв.м., зазначене в плані під літ.А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_25 м. Тернопіль);

- оцінювачем ОСОБА_36 проведена незалежна оцінка нерухомого майна та надано висновок від 24.09.2014 , відповідно до якого ринкова вартість майна складає 6 024 800,00 грн. без ПДВ;

- згідно даних сайту Системи електронних торгів арештованим майном (https://setam.net.ua), перші електронні торги по лоту №12779, призначені на 24.11.2014, не відбулися у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів, а тому актом державного виконавця від 02.12.2014р. арештоване іпотечне майно уцінено на 8% від експертної оцінки та визначено початкову ціну майна для других електронних торгів - 5 542 816,00 грн. без ПДВ;

- згідно даних сайту Системи електронних торгів арештованим майном (https://setam.net.ua), другі електронні торги по лоту №50921 (уцінений лот №12779), призначені на 27.03.2015, не відбулися у зв'язку із відсутністю допущених учасників торгів;

- відділ примусового виконання рішень направив на адресу Банку лист від 24.04.2015 із пропозицією вирішення питання про залишення за собою нереалізованого майна, на який Банк листом від 22.05.2015 не погодився залишити за собою нереалізоване майно;

- головним державним виконавцем 28.05.2015 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві;

- по виконавчому провадженню ВП №48561505:

- головним державним виконавцем, на підставі заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Тернопільського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" від 26.08.2015, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №48561505 від 31.08.2015 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення - до семи днів з моменту винесення постанови;

- згідно акту від 11.12.2015 головним державним виконавцем проведено опис та арешт майна (цегляне приміщення загальною площею 831,5 кв.м., зазначене в плані під літ.А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_25 м. Тернопіль);

- оцінювачем ОСОБА_37 проведена незалежна оцінка нерухомого майна та надано висновок від 22.03.2016, відповідно до якого ринкова вартість майна (цегляне приміщення загальною площею 831,5 кв.м., зазначене в плані під літ.А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_25 м. Тернопіль) складає 15 041 700,00 грн. без ПДВ;

- у зв'язку з непогодженням Банку з оцінкою майна проведена його повторна оцінка оцінювачем ОСОБА_37 (з врахуванням звіту про рецензію від 12.04.2016 оцінювача Міхненка В.О.) та надано висновок від 13.04.2016, відповідно до якого ринкова вартість майна складає 9 079 200,00 грн. без ПДВ;

- у позові приватного підприємства "Альпіна" до Відділу примусового виконання рішень управління Держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, третя особа ПАТ "Державний ощадний банк України" про визнання дій протиправними та визнання рецензії на звіт про оцінку майна такою, що не відповідає використанню, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.09.2016 у справі №819/602/16 відмовлено;

- відділом примусового виконання рішень направлено на адресу Головного територіального управління юстиції 30.08.2016 заявку державного виконавця на реалізацію арештованого майна та пакет документів для вжиття заходів з метою здійснення реалізації майна боржника;

- згідно листа державного підприємства "СЕТАМ" від 12.09.2016р., перші електронні торги щодо реалізації предмета іпотеки мали відбутися 10.10.2016 - 12.10.2016 за початковою ціною 9 079 200,00 грн. без ПДВ;

- на підставі заяви Банку від 27.09.2016 про повернення виконавчого документа без виконання, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області 30.09.2016 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та знято з електронних торгів арештоване іпотечне майно (лот №170272).

- факт того, що при першому пред'явленні виконавчого напису до виконання (2011р.) реалізацію майна ДВС здійснювала на трьох прилюдних торгах , як передбачено Законом України "Про іпотеку"; при другому пред'явленні до виконання виконавчого напису (2013р.) реалізація майна здійснювалася на двох торгах, при цьому ДВС керувалася (за поясненнями представників ДВС) п.2 розд. II "Прикінцеві положення" Закону України від 22 вересня 2011р. №3795-VI згідно якого дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності; при третьому пред'явлені виконавчого напису до виконання (2015р.) торги не проводилися;

- факт того, що за пред'явленим у 2015 році до виконання виконавчого напису торги не відбулися, а отже не настала подія передбачена ч.3 ст.49 Закону "Про іпотеку", пов'язана із результатами третіх торгів, що дає право іпотекодавцю на звернення до суду з позовом про припинення договору іпотеки.

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язань зазначені у статтях 599-601 Цивільного кодексу України, серед яких відсутня така підстава як наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником.

Також наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, у випадку відсутності виконання боржником свого зобов'язання не припиняє договірних правовідносин сторін.

А тому, оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом після вчинення виконавчого напису, відтак суд вважає за необхідне з'ясувати саме питання про виконання виконавчого напису.

Зазначене судом вище кореспондується з п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30.03.2012 року, в якому зазначається, зокрема, що підстави припинення зобов'язань зазначені у статтях 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

Наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно (правова позиція, викладена у Постанові Верховного суду України від 04 вересня 2013 року у справі № 6-73цс13).

З аналізу чинного законодавства вбачається, що вищезазначене має стосуватися також і звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу, установленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", у разі, коли такий спосіб передбачений договором про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідним застереженням в іпотечному договорі.

Слід зазначити, що Законом України "Про іпотеку" разом із такими способами звернення стягнення на предмет іпотеки, як передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки й реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, передбачено також і право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі з укладенням договору купівлі-продажу.

В п. 6.6 р. 6 договору іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 міститься застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку позасудового врегулювання. За цим договором Іпотекодержатель має право від свого імені здійснити продаж Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу та/або набути право власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Зобов'язань на підставі цього договору або укладеного договору про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

Також в ході розгляду справи судом встановлено, що Виконавчий напис нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я. від 12.08.2011, зареєстрований в реєстрі за №2331, вчинений на Договорі іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 , згідно якого запропоновано звернути стягнення на примішення під. літ. А, загальною площею 831,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Тернопіль, АДРЕСА_25 що належить на праві приватної власності приватному підприємству "Альпіна", місцезнаходження якого : місто Тернопіль, АДРЕСА_25 та за рахунок коштів отриманих від реалізації даного приміщення задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (місцезнаходження якого : м. Київ, вул. Госпітальна, буд 12-Г в особі філії Тернопільське управління АТ "Ощадбанк", місцезнаходження кого м. Тернопіль, вул. Майдан Волі, 2) в розмірі 3 500 846 грн. 67 коп., а також стягнути 16 000 грн. плати за вчинення виконавчого напису під час здійснення виконавчого провадження не виконано: 30.09.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, в якій зазначено, зокрема, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 30.09.2017 року.

А як слідує з матеріалів справи, позивачем Виконавчий напис нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Салій Г.Я. від 12.08.2011 року, зареєстрований в реєстрі за №2331, вчинений на Договорі іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 року до органу державної виконавчої служби до 30.09.2017 не пред'являвся, так і не пред'являвся під час розгляду даної справи в суді.

Доказів на підтвердження протилежного судом не здобуто, а відповідачем не подано.

З огляду на вищенаведене, суд не погоджується із твердженням відповідача про те, що позивач скористався своїм правом захисту порушених інтересів шляхом вчинення виконавчого напису, як це передбачено договором іпотеки, а звернувшись до суду з даним позовом позивач застосував подвійне стягнення на предмет іпотеки, оскільки, зокрема, основне зобов'язання (сплата заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитом, штрафними санкціями) залишається невиконаним; позивач вживав всі можливі заходи для стягнення заборгованості з позичальників - фізичних осіб (є рішення Тернопільського міськрайонного суду; виконавчі листи, які видані на виконання таких рішень, пред'явлені до виконання в органи ДВС та по яких відкрито виконавче провадження, про що свідчать відповідні довідки Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області); позивач пред'являв до виконання виконавчий напис нотаріуса в органи ДВС неодноразово, однак торги не відбувались по причині відсутності покупців на торгах; реалізація предмету іпотеки за ціною, визначеною у сумі 9418300 грн. надасть можливість позивачу покрити всю суму заборгованості позичальників-фізичних осіб.

Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, зокрема ч.1 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", а також п.6.6 р. 6 договору іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 позивач скористався своїм законним правом на звернення з позовом до суду про надання йому права на укладення договорів купівлі-продажу стосовно предмету іпотеки.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені) (п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В ч. 4 ст.267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 із наступними змінами і доповненнями зазначено, зокрема, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Як визначається у п. 2.2 даної Постанови , за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно п. 4.2 даної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Згідно ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Згідно ч.3 ст.264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

30.11.2017 від відповідача до матеріалів справи поступила Заява про застосування строків позовної давності №б/н від 30.11.2017 наступного змісту:

Відповідач по справі вважає, що до вимог позивача, стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованостей по кредитах:

ОСОБА_39 за Договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 21.06.2005;

ОСОБА_40 за Договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 21.06.2005;

ОСОБА_4 за Договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 21.06.2005;

ОСОБА_41 за Договором відновлювальної кредитної лінії №5 від 21.06.2005;

ОСОБА_10 за Договором відновлювальної кредитної лінії №117 від 21.06.2005;

ОСОБА_3 за Договором відновлювальної кредитної лінії №9 від 21.06.2005;

ОСОБА_9 за Договором відновлювальної кредитної лінії №13 від 21.06.2005;

ОСОБА_42 за Договором відновлювальної кредитної лінії №11 від 21.06.2005;

ОСОБА_7 за Договором відновлювальної кредитної лінії №12 від

ОСОБА_6 за Договором відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.06.2005

слід застосувати позовну давність з огляду на наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно вищеперечислених договорів Банк надав кожному із позичальників кредит в сумі 24 000 Євро з терміном повернення до 21.06.2008.

Тобто, з 21.06.2008 розпочався перебіг строку позовної давності для захисту своїх порушених прав позивачем.

Відповідно до п.2 ст.364 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як слідує з тексту позову та доданих до нього матеріалів, своїм правом на захист порушеного права позивач скористався шляхом пред'явлення позову до позичальників.

Як слідує з доданих до позову копій рішень судів, останнє рішення було винесено 18.02.2011 у справі №2-178/11.

Таким чином, строк позовної давності повторно розпочався 10.02.2011 та закінчився 18.02.2014.

Відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставне майно тощо).

Позов було подано 22.02.2017, тобто через три роки після спливу позовної давності.

Стосовно пропуску строку позовної давності для пред'явлення вимоги про встановлення боргу по тілу кредитів в розмірі 240 000 Євро.

П.1.7. Кредитних договорів визначено порядок погашення зобов'язань. У разі надходження коштів, вони розприділяються наступним чином:

- прострочені проценти за користування кредитом;

- строкові проценти за користування кредитом;

- прострочена основна сума боргу;

- строкова сума основного боргу за кредитом;

- пеня за непогашення в строк процентів

- пеня за непогашення в строк основного боргу за кредитом.

Як слідує з наданих розрахунків заборгованості, по всіх кредитах тіло погашено не було і на момент пред'явлення позову складало 24 000 Євро по кожному з них.

Як вбачається з п.1.6 та 1.7 договорів відновлювальної кредитної лінії, сторони встановили як строк дії договору так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів. При цьому, як зазначалось вище, першочергово повинні бути погашені відсотки за користування кредитом, а після їх погашення - тіло.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини

позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Про правові наслідки порушення зобов'язання боржником йдеться також у частині першій статті 611, частині другій - четвертій статті 612 ЦК України, частині першій, другій статті 220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання

події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий, платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

З огляду на вищевикладене, вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення тіла кредиту за кредитними договорами в розмірі 240 000 Євро заявлено поза межами строку позовної давності (правова позиція у справі №6-31цс15).

Також відповідач вважає незаконною вимогу позивача про стягнення з нього пені, за невиконання боржниками своїх зобов'язань , за останній рік, що передує подачі позову, наводячи відповідні аргументи.

З огляду на вищенаведене, із врахуванням того, що відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги, просить суд:

1.Застосувати у справі позовну давність встановлену ст. 257 Цивільного кодексу України до вимог Позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитними договорами:

ОСОБА_39 за Договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 21.06.2005;

ОСОБА_40 за Договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 21.06.2005; ОСОБА_4 за Договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 21.06.2005;

ОСОБА_41 за Договором відновлювальної кредитної лінії №5 від 21.06.2005;

ОСОБА_10 за Договором відновлювальної кредитної лінії №117 від 21.06.2005;

ОСОБА_3 за Договором відновлювальної кредитної лінії №9 від 21.06.2005;

ОСОБА_9 за Договором відновлювальної кредитної лінії №13 від 21.06.2005;

ОСОБА_42 за Договором відновлювальної кредитної лінії №11 від 21.06.2005;

ОСОБА_7 за Договором відновлювальної кредитної лінії №12 від

ОСОБА_6 за Договором відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.06.2005

щодо 240000 Євро заборгованості по тілу кредиту.

2. Відмовити в задоволенні позову в частині встановлення боргу за пенею в розмірі: пеню за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 2062680,85 грн.; пеню за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 268095,84грн.

07.12.2017 від позивача до матеріалів справи поступили письмові Заперечення на заяву про застосування строків позовної давності №17.20-12/1/1005 від 07.12.2017, в яких зазначається, зокрема, про те, що:

- рішеннями Тернопільського міськрайонного суду стягнуто з позичальників-фізичних осіб заборгованість за договорами відновлювальної кредитної лінії;

-на виконання умов договору відновлювальної кредитної лінії: ОСОБА_5 31.07.2014 оплачено кошти в сумі 50 євро, ОСОБА_13 31.07.2014 оплачено кошти в сумі 50 євро, ОСОБА_2 31.07.2014 оплачено кошти в сумі 50 євро, ОСОБА_10 31.07.2014 оплачено кошти в сумі 50 євро, ОСОБА_4 31.07.2014 оплачено кошти в сумі 50 євро, ОСОБА_3 31.07.2014 оплачено кошти в сумі 50 євро, ОСОБА_6 31.07.2014 оплачено кошти в сумі 50 євро,ОСОБА_8 31.07.2014 оплачено кошти в сумі 50 євро, ОСОБА_7 31.07.2014 оплачено кошти в сумі 50 євро, ОСОБА_7.31.07.2014 оплачено кошти в сумі 50 євро;

-у відповідності до п.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Час що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Визнання свого боргу: ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 підтверджується виписками від 07.12.2017. Таким чином, строк позовної давності перервався погашенням по кредиту та почав відраховуватися по новому від дати останнього платежу;

-викладені в заяві про застосування строків позовної давності представника ПП «Альпіна» аргументи, не відповідають нормам матеріального права, спрямовані на перекручування дійсних обставин справи і переслідують єдину мету - ухилитися від належного виконання договірних зобов'язань та відповідальності за їх невиконання.

08.12.2017 від відповідача до матеріалів справи поступила Заява про застосування строків позовної давності №б/н від 08.12.2017 (супровідний лист № без номера від 08.12.2017), в якому просить суд застосувати позовну давність до вимог позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами і як наслідок звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитними договорами щодо 28 791,39 Євро заборгованості по відсотках та у зв'язку з пропуском строку позовної давності відмовити ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське ОУ в задоволенні позову в повному обсязі, при цьому посилаючись, зокрема, на наступне.

Згідно договорів відновлювальної кредитної лінії банк надав кожному із позичальників кредит в сумі 24000 євро з терміном повернення до 21.06.2008. Тобто, з 21.06.2008 розпочався перебіг строку позовної давності для захисту своїх порушених прав позивачем. Позивач скористався своїм правом на захист порушеного права шляхом пред'явлення позову до позичальників. Як слідує з доданих до позову копій рішень , останнє рішення було винесено 18.02.2011 у справі №2-178/11. Таким чином, строк позовної давності повторно розпочався 10.02.2011 та закінчився 18.02.2014. Відповідно до ст.266 ЦК України з спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Позов було подано 22.02.2017, тобто через три роки після спливу позовної давності;

-як слідує з наданого до позову розрахунку заборгованостей, після винесення судом рішень про стягнення коштів із позичальників, на рахунок банку вносились кошти, які спрямовувались на погашення відсотків а тому можна прийти до висновку, що такі кошти вносились боржниками на виконання рішень судів. Проте, такі висновки будуть хибними, так як дані кошти вносились іпотекодавцем - ПП «Альпіна» в якості погашення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса від 12.08.2011 згідно якого загальна заборгованість становить 3 500 846грн 67коп. Тобто ту суму, яка була стягнута рішеннями судів з позичальників - фізичних осіб.

Відповідно до ст.42 Закону України «Про іпотеку» боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо.

Майновий поручитель чи наступний іпотекодержатель може виконати основне зобов'язання за боржника з наслідками, аналогічними вищенаведеним, і попередній іпотекодержатель зобов'язаний прийняти таке виконання. Оскільки заставодавець не хотів втрачати своє майно, саме ним і було внесено кошти:

-30.03.2012- в сумі 500 доларів США (10 платежів по 50 доларів США за кожним кредитним договором);

-05.11.2013- в сумі 1500 доларів США (10 платежів по 150 доларів США за кожним кредитним договором)

-29.11.2013-в сумі 1000 доларів США (10 платежів по 100 доларів США за кожним кредитним договором)

-31.12.2013 - в сумі 1000 доларів США (10 платежів по 100 доларів США за кожним кредитним договором)

-30.01.2014 - в сумі 1000 доларів США (10 платежів по 100 доларів США за кожним кредитним договором)

-28.02.2014 - в сумі 500 доларів США (10 платежів по 50 доларів США за кожним кредитним договором)

-30.04.2014 - в сумі 500 доларів США (10 платежів по 50 доларів США за кожним кредитним договором)

-02.06.2014 - в сумі 300 доларів США (10 платежів по 30 доларів США за кожним кредитним договором)

-27.06.2014 - в сумі 500 доларів США (10 платежів по 50 доларів США за кожним кредитним договором)

-31.07.2014 - в сумі 500 доларів США (10 платежів по 50 доларів США за кожним кредитним договором).

В подальшому ПП «Альпіна» сплачувала кошти по перерахунку, в національній валюті-гривні, які банк конвертовував у долари США:

-28.11.2014 -481,77 доларів США (9 платежів по 53,53 долари США);

-30.12.2014 -467,91 доларів США (51,99*9);

-30.01.2015-492,30 доларів США (54,70*9);

-27.02.2015 -286,47 доларів США (31,83*9);

-02.04.2015 -356,40 доларів США (39,60*9);

-19.09.2016 -1547,64 доларів США (171,96*9).

Пред'явивши вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків за користування ним, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов'язання.

Право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки виникло в кредитора у зв'язку з невиконанням боржником вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.

При цьому таке право згідно з умовами укладених договорів виникає через тридцять календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги та за умови її невиконання.

У справі, яка є предметом перегляду, позивач міг пред'явити позов до іпотекодавця протягом трьох років, починаючи від дати невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання (тридцять перший день після отримання вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі).

З огляду на вищевикладене, вважаємо, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до суду. Переривання такого строку не відбулось, оскільки відповідач по справі сплачував кошти на виконання виконавчого напису нотаріуса, а тому просимо застосувати позовну давність до вимог позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами і як наслідок звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитними договорами:

-ОСОБА_39 за Договором відновлювальної кредитної лінії №6 від 21.06.2005;

-ОСОБА_40 за Договором відновлювальної кредитної лінії №4 від 21.06.2005;

-ОСОБА_4 за Договором відновлювальної кредитної лінії №8 від 21.06.2005;

-ОСОБА_41 за Договором відновлювальної кредитної лінії №5 від 21.06.2005;

-ОСОБА_10 за Договором відновлювальної кредитної лінії №117 від 21.06.2005;

-ОСОБА_3 за Договором відновлювальної кредитної лінії №9 від 21.06.2005;

-ОСОБА_9 за Договором відновлювальної кредитної лінії №13 від 21.06.2005;

-ОСОБА_42 за Договором відновлювальної кредитної лінії №11 від 21.06.2005;

-ОСОБА_7 за Договором відновлювальної кредитної лінії №12 від 21.06.2005;

-ОСОБА_6 за Договором відновлювальної кредитної лінії №10 від 21.06.2005;

щодо 28 791,39 Євро заборгованості по відсотках.

В судовому засіданні 08.12.2017 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 в усному порядку заявив, що йому не відомо яка на даний час є заборгованість за кредитним договором.

На запитання суду: «Чи отримав ОСОБА_7 у позивача кредит на суму 24000 євро? ОСОБА_7 зазначив про те, що він отримав такий кредит в сумі 24000 євро.

На запитання суду: "Чому (з яких причин) позичальник ОСОБА_7 не цікавився у Банку про стан заборгованості за кредитним договором, який був ще укладений у 2005 році, а також стан виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду про стягнення з нього заборгованості на користь банку? ОСОБА_7 не зміг надати відповідь щодо наявності таких причин.

На запитання суду : "На які саме цілі був отриманий кредит?" ОСОБА_7 (третя особа) пояснив, що кредит був використаний у власних цілях, а також на спільний бізнес з братом ОСОБА_8, який є керівником ПП "Альпіна".

Також в судовому засіданні 08.12.2017 ОСОБА_7 в усному порядку заявив, що він не сплачував коштів на погашення основної суми кредиту та відсотків за кредитним договором, а відтак, він не підписував платіжні квитанції про таку сплату, а вказані кошти сплачувались його братом ОСОБА_8, який є керівником ПП «Альпіна».

В судовому засіданні представник позивача в усному порядку заявив, що ОСОБА_7 частково і сам здійснював оплату коштів за договором відновлювальної кредитної лінії № 11 від 24 червня 2005 року, що підтверджується банківською випискою роздрукованою 27.11.2017.

В судовому засіданні 08.12.2017 представником відповідача подано Клопотання № без номера від 08.12.2017, в якому зазначається наступне.

В процесі розгляду справи відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності з огляду на те, що платежі, зазначені в розрахунках заборгованостей вносились не позичальниками, а Іпотекодавцем на виконання виконавчого напису нотаріуса. Зокрема, ОСОБА_7, одним з позичальників по кредиту, було надано пояснення, що після рішення суду жодних платежів ним внесено не було, заборгованості по кредиту він не визнає.

Відповідно до пп.1.2. п.1 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України №174 віід 01.06.2011 (надалі-Інструкція) цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси.

Згідно п.п.1.3. п.1 розділу IV Інструкції касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

З огляду на те, що сторона відповідача наполягає на застосуванні строків позовної давності, а встановлення того факту, хто саме вносив платежі по кредиту, потребує спеціальних знань, тому просимо суд призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу. На розгляд та вирішення експерта поставити наступні запитання:1.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_7 на квитанціях від 30.03.2012, 05.11.2013, 29.1.2013, 31.12.2013, 30.01.2014, 28.02.2014, 30.04.2014,50, 02.06.,27.06.2014, 31.07.2014 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Проведення експертизи доручити Тернопільському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Оплату за проведення даної експертизи сторона відповідача бере на себе.

Разом з тим, заявлене представником відповідача Клопотання № без номера від 08.12.2017 про призначення судово-почеркознавчої експертизи відхиляється судом, з огляду на те, що:

-кредит в сумі 24000 євро отримано ОСОБА_7, та,зокрема, спрямовано на здійснення спільного бізнесу із його братом ОСОБА_8;

- ОСОБА_7 в усному порядку заявив, що він не сплачував коштів на погашення основної суми кредиту та відсотків за кредитним договором, а відтак, він не підписував платіжні квитанції про таку сплату, а вказані кошти сплачувались його братом ОСОБА_8, який є керівником ПП «Альпіна»;

-ОСОБА_7 не цікавився у Банку щодо стану заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №12 від 21.06.2005 та станом виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 грудня 2010 року по справі №2-8445/10р. про стягнення з нього на користь Банку заборгованості, тим самим свідомо надаючи згоду на погашення за нього наявної заборгованості своїм братом -ОСОБА_8. А тому, часткове погашення заборгованості ОСОБА_7 його братом - ОСОБА_8 відбувалось в силу родинних стосунків;

-факт часткового погашення заборгованості за ОСОБА_7 його рідним братом ОСОБА_8, який є керівником ПП «Альпіна», не оспорюється ні позивачем, ні відповідачем;

-а тому є недоцільним призначення судової почеркознавчої експертизи щодо належності підпису ОСОБА_7 чи іншій особі на зазначених відповідачем в Клопотанні квитанціях від 30.03.2012, 05.11.2013, 29.1.2013, 31.12.2013, 30.01.2014, 28.02.2014, 30.04.2014,50, 02.06.,27.06.2014, 31.07.2014.

Також в судовому засіданні 08.12.2017 представником відповідача подано Клопотання № без номера від 08.12.2017, в якому просить призначити у справі почеркознавчу експертизу на вирішення експерта поставити питання: Чи належить ОСОБА_8 підписи на квитанціях про погашення заборгованості по кредитах за 2012-2014 роки? Судом відхиляється дане Клопотання, з огляду на недоцільність призначення такої експертизи, оскільки факт часткового погашення заборгованості за позичальників жодним чином не оспорюється позивачем; самі позичальники неоспорюють такого факту; часткове погашення заборгованості за позичальників відбувалось за їх мовчазною згодою (доказів на підтвердження протилежного судом не здобуто, а третіми особами та відповідачем не подано).

Суд вважає за необхідне зазначити наступне. За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Із матеріалів даної справи вбачається, що станом на час розгляду справи в суді заборгованість за кредитом, відсотками та пенею за Договорами відновлювальної кредитної лінії №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13 від 21.06.2005, яка стягнута по рішеннях Тернопільського міськрайонного суду, позичальниками-фізичними особами повністю не сплачена; залишок суми заборгованості встановлена господарським судом Тернопільської області (зазначено в даному рішенні по тексту вище), а тому має місце порушення права позивача, за захистом якого той звернувся до суду з даним позовом.

Твердження відповідача, які викладені у Заяві про застосування строків позовної давності №б/н від 30.11.2017 та у Заяві про застосування строків позовної давності №б/н від 08.12.2017 щодо того, що з 21.06.2008 розпочався перебіг строку позовної давності для захисту своїх порушених прав позивачем, не приймаються судом до уваги, з огляду на те, що Додатковими договорами №4 від 17.06.2009 до договорів відновлювальної кредитної лінії №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13 від 21.06.2005 внесено зміни та доповнення до таких Договорів щодо терміну погашення тіла кредиту та відсотків, зокрема банк та позичальники погодили остаточні терміни користування кредитом - до 22.12.2009.

Відповідно до п.п.4.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29 травня 2013 року із наступними змінами і доповненнями у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Тобто, в силу норм частини першої статті 261 ЦК України позивач міг довідатися про порушення свого права саме 22.12.2009, а тому перебіг позовної давності почався з 22.12.2009 для захисту своїх порушених прав позивачем щодо стягнення заборгованості позичальників-фізичних осіб згідно договорів відновлювальної кредитної лінії від 21.06.2005.

Також твердження відповідача, які викладені у Заяві про застосування строків позовної давності №б/н від 30.11.2017 та у Заяві про застосування строків позовної давності №б/н від 08.12.2017 щодо того, що строк позовної давності повторно розпочався 10.02.2011 та закінчився 18.02.2014, оскільки позивач скористався своїм правом на захист порушенного права шляхом пред'явлення позову до позичальників та як слідує з доданих до позову копій рішень , останнє рішення було винесено 18.02.2011 у справі №2-178/1, не приймаються судом до уваги, з огляду на норми частини 2 статті 264 ЦК України, згідно якої позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників. Тобто, саме дати винесення ухвал Тернопільським міськрайонним судом по справах, по яких в подальшому були прийняті рішення про стягнення заборгованості з позичальників-фізичних осіб, є датами переривання строків позовної давності щодо стягнення заборгованості по кредитам, відсоткам за користування кредитами, а також заборгованості по пені.

В Заяві про застосування строків позовної давності №б/н від 30.11.2017 відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в частині встановлення боргу за пенею в розмірі: пеню за несвоєчасне погашення основного боргу в розмірі 2062680,85 грн.; пеню за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 268095,84 грн.,оскільки вважає незаконною вимогу позивача про стягнення з нього пені, за невиконання боржниками своїх зобов'язань, за останній рік, що передує подачі позову, наводячи відповідні аргументи. Однак, в даній Заяві не міститься прохання відповідача щодо застосування пропуску позовної давності щодо звернення стягнення такої заборгованості на іпотечне майно. Разом з тим, в ході розгляду справи судом встановлено нарахування зазначених сум пені за період з 22.02.2016 по 22.02.2017 з порушенням норм чинного законодавства. А тому, включення позивачем до складу заборгованості нарахованої пені за вказаний період не може вважатись порушенням права позивача. Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Також ні в Заяві про застосування строків позовної давності №б/н від 30.11.2017, ні в Заяві про застосування строків позовної давності №б/н від 08.12.2017 відповідач не ставить питання щодо застосування позовної давності щодо звернення стягнення заборгованості по пені (яка стягнута по рішеннях Тернопільського міськрайонного суду) на іпотечне майно.

Згідно норм чинного законодавства, а саме ч. 3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. А в даному випадку така заява відсутня.

У Заяві про застосування строків позовної давності №б/н від 08.12.2017 відповідач зазначає про те, що переривання позовної давності в розумінні п.1 ст.264 ЦК України не відбулось , а тому банк втратив право на звернення до суду за захистом свого порушеного права в частині стягнення відсотків за рахунок продажу предмета іпотеки. При цьому відповідач зазначає, що кошти вносились не боржниками на виконання рішень судів, а іпотекодавцем -ПП «Альпіна» в якості погашення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса від 12.08.2011 згідно якого загальна заборгованість становить 3500846 грн 67 коп. Тобто ту суму, яка була стягнута рішеннями судів з позичальників-фізичних осіб.

Разом з тим, в даній Заяві відповідач зазначає про внесення у певні дати сум виражених в доларах США та в подальшому у певні дати сплати коштів по перерахунку в національній валюті-гривні, які банк конвертовував у долари США. При цьому, жодними письмовими доказами зазначене не підтверджує, як і не підтверджує письмовими доказами підстав для сплати коштів виражених в іноземній валюті - долари США. Так, виконавчий напис був вчинений на суму 3500846 грн 67 коп. Також позичальники-фізичні особи брали на себе обов'язок сплачувати кредит та відсотки в іноземній валюті - євро, а не в іноземній валюті-долари США.

Також у Заяві про застосування строків позовної давності №б/н від 08.12.2017 відповідач просить застосувати до вимог позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами і як наслідок звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за кредитними договорами щодо 28791,39 євро та у зв'язку з пропуском строку позовної давності відмовити ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське ОУ в задоволенні позову в повному обсязі.

Разом з тим, вимоги позивача по даній справі не стосуються, зокрема, стягнення відсотків за користування кредитними коштами. В даному випадку позивачем заявляється вимога про надання права на укладення договорів купівлі-продажу з будь-яким покупцем та надання позивачу права отримувати у будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форми власності) та нотаріусів будь-які документи (їх копії та дублікати), витяги з державних реєстрів та довідки, необхідні для продажу заставного майна, в рахунок погашення заборгованості позичальників за договорами відновлювальної кредитної (яка вже стягнута рішеннями Тернопільського міськрайонного суду).

Крім того, твердження відповідача, які викладені у Заяві про застосування строків позовної давності №б/н від 30.11.2017 та у Заяві про застосування строків позовної давності №б/н від 08.12.2017 щодо того, що позов було подано 22.02.2017, тобто через три роки після спливу позовної давності, оскільки відповідно до ст.266 ЦК України з спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» оскільки зі спливом позовної давності до основної вимоги позовна вимога спливає і до додаткової вимоги - стягнення неустойки, звернення стягнення на заставлене майно тощо (стаття 266 ЦК України), то господарським судам слід мати на увазі таке.

До відповідних додаткових вимог належать, крім зазначених у цій нормі, порука і при тримання, а також інші види забезпечення виконання зобов'язань, які можуть бути встановлені договором або законом (частина друга статті 546 ЦК України). Водночас до них не відноситься гарантія, яка не залежить від основного зобов'язання.

Позовна давність обчислюється окремо щодо основної і щодо кожної додаткової вимоги. Відтак можливий сплив позовної давності щодо додаткової вимоги, тоді як за основною вимогою позовна давність триватиме. Але якщо позовна давність спливла за основною вимогою, то вважатиметься, що вона спливла і стосовно додаткової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом на захист порушеного права шляхом пред'явлення позовів до позичальників-фізичних осіб в 2010 році про стягнення заборгованості за договорами відновлювальної кредитної лінії (початок перебігу позовної давності -29.12.2009). Тобто, в силу ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність перервалася.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.п.4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29 травня 2013 року із наступними змінами і доповненнями у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

-визнання пред'явленої претензії;

-зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

-письмове прохання відстрочити сплату боргу;

-підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

-письмове звернення боржника до кредитора щодо гаранутвання сплати суми боргу;

-часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

В силу ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності по основним вимогам в частині стягнення заборгованості по відсоткам з позичальників-фізичних осіб перервався, зокрема:

-30.03.2012 - сплата по 50 євро в погашення заборгованості по простроченим відсоткам по кожному позичальнику-фізичній особі (банківські виписки надруковані 27.11.2017 знаходяться в матеріалах справи);

-27.06.2014 -сплата 50 євро в погашення заборгованості по простроченим відсоткам по позичальнику-фізичній особі ОСОБА_13(банківська виписка надрукована 27.11.2017 знаходиться в матеріалах справи);

-31.07.2014 -сплата по 50 євро в погашення заборгованості по простроченим відсоткам по кожному позичальнику-фізичній особі (крім ОСОБА_13)(банківські виписки надруковані 27.11.2017 знаходяться в матеріалах справи).

Твердження позивача, які викладені в Запереченні на заяву про застосування строків позовної давності №17.20-12/1/1005 від 07.12.2017 щодо того, що 31.07.2014 строк позовної давності перервався погашенням по кредиту не приймаються до уваги з огляду на відсутність вчинення позичальниками-фізичними особами дій, що свідчать про визнання ними свого боргу саме по кредиту в сумі 24000 євро (по кожному). Жодного євро в погашення заборгованості по кожному кредиту в сумі 24000 євро позичальниками-фізичними особами не було сплачено. Доказів на підтвердження протилежного судом не здобуто, а третіми особами та позивачем не подано.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно ч.2 ст.259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до п.п.3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» за правилами частини першої статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.

Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Частина друга згаданої статті ЦК України забороняє скорочення встановленої законом позовної давності. Відтак, договір (умова договору) щодо скорочення зазначеного строку має визнаватися господарським судом недійсним, у тому числі й з ініціативи суду (пункт 1 статті 83 ГПК).

Наведене у попередньому абзаці стосується й умови договору, пов'язаної зі зміною порядку обчислення позовної давності, що в силу вимог частини другої статті 260 ЦК України не допускається (наприклад, обчислення позовної давності не з моменту прострочення виконання зобов'язання, а з дати, визначеної шляхом зворотного підрахунку певного строку від дати звернення з позовом до господарського суду).

Умова укладеного сторонами договору про те, що останній діє до повного виконання зобов'язань не є умовою про збільшення позовної давності, оскільки остання за своєю правовою природою є певним періодом у часі (частина перша статті 251, стаття 256 ЦК України), який починається від конкретного дня і спливає також у певний момент часу.

Як визначається в п. 6.1 р. 6 договору іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 4947, Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання Строку платежу Зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання Строку платежу у випадку невиконання Іпотекодавцем та/або Боржниками (кожним або окремо) будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або Кредитними договорами, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих Іпотекодавцем у відповідності з цим договором виявиться (стане) недійсною.

Таким чином, суд вважає, що зазначене вище однозначно свідчить про досягнення згоди сторін (позивача та відповідача) про збільшення строку позовної давності щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. А з врахуванням частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Згідно частини 3 статті 36 даного Закону договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Договір іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 в п. 6.6 містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку позасудового врегулювання: за цим договором Іпотекодержатель має право від свого імені здійснити продаж Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу та/або набути право власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Зобов'язань на підставі цього договору або укладеного договору про задоволення вимог Іпотекодержателя в порядку, встановленому чинним законодавством.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 06.03.2017, про що свідчить дата на штампі вхідної кореспонденції господарського суду Тернопільської області на позовній заяві. Тобто, в межах строку позовної давності.

Позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України "Про іпотеку"). Вона має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку"). Натомість Законом України "Про іпотеку" не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов'язанням.

Якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" (правова позиція, викладена у Постанові Верховного суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-786 цс17).

В Інформаційній довідці № 106754915 від 08.12.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, яка надана за електронним запитом суду (суддя Хома С.О.) в розділі Відомості з Державного реєстру іпотек вказується, зокрема, наступне:

-зареєстровано іпотеку, реєстраційний номер обтяження: 2116179, зареєстровано: 22.06.2009 18:18:28 реєстратором: Приватний нотаріус Білецька Н.А., 46001, Тернопільська обл., м. Тернопіль;

-підстава обтяження: повідомлення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою, 588, 22.06.2009, ВАТ "Державний ощадний банк України";

-об'єкт обтяження: інше, приміщення під літ. "А" загальною площею 831,50 кв. м, адреса: Тернопільська обл., м. Тернопіль, АДРЕСА_24

- іпотекодержатель: ВАТ "Державний ощадний банк України", код : 00032129, м. київ, АДРЕСА_26

- іпотекодавець: Приватне підприємство "Альпіна", код: НОМЕР_24, АДРЕСА_27;

- розмір основного зобов'язання: 240000 євро;

- строк виконання: 22.12.2009;

Інформація про зміни:

-тип змін: зміна обтяження;

- строк виконання: 22.06.2009 змінено на 22.12.2009;

- підстава: повідомлення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою, 588, 22.06.2009, ВАТ "Державний ощадний банк України".

Станом на 08.12.2017 іпотека за договором іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005 не припинилась.

Суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_37 станом на 10 січня 2017 року була проведена незалежна оцінка ринкової вартості: приміщення (літера "А"), загальною площею 831,5 кв. м, розташоване за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, АДРЕСА_24, про що складено Звіт № 462 про оцінку майна - приміщення (літера "А"), загальною площею 831,5 кв. м, належить юридичній особі ПП "Альпіна". Даний Звіт додано позивачем до матеріалів справи.

За результати проведеної оцінки згідно Висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки: приміщення (літера "А"), загальною площею 831,5 кв. м, за адресою: Тернопільська область, м. Тернопіль, АДРЕСА_24, належить юридичній особі ПП "Альпіна" на праві приватної власності з заокругленням до сотень без урахування ПДВ становить: 9 418 300 грн.

Звіт про оцінку майна станом на 08.12.2017 не визнавався судом недійсним в судовому порядку (судом не здобуто, а відповідачем не подано доказів на підтвердження протилежного).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України відповідно кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст.34 ГПК України).

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши подані позивачем та відповідачем докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку , що позов слід задовольнити частково та в рахунок погашення заборгованості позичальників за договорами відновлювальної кредитної лінії 21.06.2005, а саме №4 із ОСОБА_5, №5 із ОСОБА_16, №6 із ОСОБА_2, №7 із ОСОБА_10, №9 із ОСОБА_4, №9 із ОСОБА_3, №10 із ОСОБА_9, №11 із ОСОБА_8, №12 із ОСОБА_7, №13 із ОСОБА_9 в сумі 268511,64 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.02.2017 становить 7651163 грн 99 коп та 476578 грн 04 коп надати Іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України", м.Київ, вул.Госпітальна,12г, ідентифікаційний код 00032129, в особі Філії - Тернопільське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м.Тернопіль, вул.Майдан Волі,2, ідентифікаційний код 09338500 право на укладення договорів купівлі-продажу з будь-яким покупцем та надати позивачу право отримувати у будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форми власності) та нотаріусів будь-які документи (їх копії та дублікати), витяги з державних реєстрів та довідки, необхідні для продажу заставного майна (договір іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за №4947), а саме: цегляного приміщення загальною площею 831,5 кв.м., зазначене в плані під літерою "А", що знаходиться по АДРЕСА_23 та належить Іпотекодавцю ПП "Альпіна" (м.Тернопіль, АДРЕСА_24, ідентифікаційний код НОМЕР_24), за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності в розмірі 9418300 грн.; в решті позову відмовити.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Як визначається ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.2. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2017 року становить 1600 грн.

У відповідності до ч.1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Як визначається п. 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, з наступними змінами та доповненнями, ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК); якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий - третій частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Згідно п. 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, з наступними змінами і доповненнями, у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду.З урахуванням конкретних обставин справи суд може розглянути й змінені вимоги позивача без доплати останнім суми судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами статті 49 ГПК.

Як слідує з матеріалів справи, позовна заява № 117.20-12/1/200/310 датована 22.02.2017, у якій позивачем вказано ціну позову (станом на 22.02.2017): 268878,48 євро, що еквівалентно 7 658 680 грн. 85 коп та 1 267 861 грн. 22 коп.

Таким чином, вказана позивачем ціна позову 268878,48 євро станом на 22.02.2017 складала еквівалент згідно офіційного курсу НБУ в сумі 7 661 617 грн. (а не 7 658 680 грн., як невірно було вказано позивачем).

Відтак, 7 661 617 грн. + 1 267 861 грн. 22 коп. = 8 929 478 грн. 22 коп. (ціна позову в гривнях станом на 22.02.2017); 1,5 % судового збору від суми 8 929 478 грн. 22 коп. становить 133942 грн. 17 коп.

Позивачем згідно платіжного доручення № 54745296 (#54745296) від 22 лютого 2017 р. сплачено 4188, 46 грн. судового збору, а згідно платіжного доручення № 55336019 (#55336019) від 03 березня 2017 р. позивач доплатив 129 709 грн. 67 коп. судового збору, разом сума сплаченого судового збору склала 133898 грн. 13 коп.

Відтак, позивачем при зверненні з позовом було сплачено на 44 грн. 04 коп. судового збору менше, ніж слід було сплатити, зважаючи на ціну позову у гривнях згідно офіційного курсу гривні до євро станом саме на 22.02.2017.

Слід зазначити, що не зважаючи на те, що позивач звернувся до суду з позовом 06.03.2017, ціну позову він зазначив саме станом на 22.02.2017, а, тому гривневий еквівалент ціни позову, зазначеної позивачем у іноземній валюті - євро слід було вказувати станом на 22.02.2017 та, відповідно, позивачу слід було сплатити судовий збір, виходячи саме з ціни позову станом на 22.02.2017 р.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2017 позивач звернувся до суду із Заявою №117.20-12/1/372/107 від 19.04.2017 про уточнення позовних вимог, згідно якої, зокрема, вказав, що загальна заборгованість позичальників за пенею по тілу та відсотками зросла - із 1 267 861, 22 грн. до 2 330 766, 69 грн., тобто збільшилась на 1 062 905 грн. 47 коп.

А, відтак, 1,5 % судового збору від суми 1 062 905 грн. 47 коп. складає 15 943 грн. 58 коп, яка була сплачена позивачем згідно платіжного доручення № 57424096 (#57424096) від 19 квітня 2017 року.

03.05.2017 позивачем було подано Заяву № без номера від 03.05.2017 про уточнення позовних вимог (вх. № 10218 від 03.05.2017), у якій вказав, зокрема, що загальна заборгованість позичальників за пенею по тілу та відсотками зросла - із 2 330 766, 69 грн. до 2 807 345 грн. 46 коп., тобто збільшилась на 476 578 грн. 77 коп.

А, відтак, 1,5 % судового збору від суми 476 578 грн. 77 коп. складає 7148 грн. 68 коп., яка підлягає до стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 116359 грн. 52 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.В рахунок погашення заборгованості позичальників за договорами відновлювальної кредитної лінії 21.06.2005, а саме №4 із ОСОБА_5, №5 із ОСОБА_16, №6 із ОСОБА_2, №7 із ОСОБА_10, №9 із ОСОБА_4, №9 із ОСОБА_3, №10 із ОСОБА_9, №11 із ОСОБА_8, №12 із ОСОБА_7, №13 із ОСОБА_9 в сумі 268511,64 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.02.2017 становить 7651163 грн 99 коп та 476578 грн 04 коп надати Іпотекодержателю - Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України", м.Київ, вул.Госпітальна,12г, ідентифікаційний код 00032129, в особі Філії - Тернопільське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м.Тернопіль вул.Майдан Волі,2, ідентифікаційний код 09338500 право на укладення договорів купівлі-продажу з будь-яким покупцем та надати позивачу право отримувати у будь-яких установах, підприємствах, організаціях (незалежно від форми власності) та нотаріусів будь-які документи (їх копії та дублікати), витяги з державних реєстрів та довідки, необхідні для продажу заставного майна (договір іпотеки нерухомого майна від 23.06.2005, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. та зареєстрований в реєстрі за №4947), а саме: цегляного приміщення загальною площею 831,5 кв.м., зазначене в плані під літерою "А", що знаходиться по АДРЕСА_23 та належить Іпотекодавцю ПП "Альпіна" (м.Тернопіль, АДРЕСА_24, ідентифікаційний код НОМЕР_24), за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності в розмірі 9418300 грн.

3.Стягнути з Приватного підприємства "Альпіна", АДРЕСА_25 м.Тернопіль, ідентифікаційний код НОМЕР_24 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк", Майдан Волі, 2, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 09338500:

-116359 грн.52 коп судового збору в повернення сплачених судових витрат.

4.Стягнути з Приватного підприємства "Альпіна", АДРЕСА_25 м.Тернопіль, ідентифікаційний код НОМЕР_24 в доход Державного бюджету України 7148 грн 68 коп. судового збору.

5. В решті позову відмовити.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Хоми С.О. у відпустці повне рішення складено 18 грудня 2017 року.

Головуючий суддя С.О. Хома

Суддя І.П.Шумський

Суддя Н.О.Андрусик

Попередній документ

71068302

Наступний документ

71068304

Інформація про рішення:

№ рішення:	71068303
№ справи:	921/175/17-г/16
Дата рішення:	08.12.2017
Дата публікації:	20.12.2017
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори