33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"11" грудня 2017 р. Справа № 918/790/17
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи
за позовом Заступника керівника Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Дубенської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Завадського Петра Петровича
про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 27 273 грн. 20 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Міщанюк О.А., довіреність №61 від 29.08.2017 р.;
від відповідача - не з'явився;
від прокуратури - Кондратюк А.В., посвідчення № 026596 від 30.05.2014 р.
У судовому засіданні 11 грудня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
23 листопада 2017 року заступник керівника Дубенської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Дубенської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Завадського Петра Петровича про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 27 273 грн. 20 коп.
Ухвалою суду від 23 листопада 2017 року позовну заяву № 34-2986вих17 від 21.11.2017р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/790/17, розгляд якої призначено на 11 грудня 2017 року.
06 грудня 2017 року від представника позивача на адресу суду надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.
11 грудня 2017 року від відповідача на адресу суду надійшла письмова заява, у відповідності до якої Фізична особа-підприємець Завадський Петро Петрович визнав позовні вимоги.
Представники позивача та органу прокуратури судовому засіданні 11 грудня 2017 року позовні вимоги підтримали.
У судове засідання 11 грудня 2017 року представник позивача не з'явився, однак у заяві від 11.12.2017 р. (а.с. 43), просив розглянути справу без участі представника Фізичної особи-підприємця Завадського Петра Петровича.
За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
За змістом ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:
1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;
3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;
4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;
6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;
7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;
9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:
1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;
2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Відповідно до рішення Дубенської міської ради Рівненської області від 25 липня 2014 року за №3259 "Про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Дубно" затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дубно.
Цей Порядок розроблено відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з метою врегулювання суспільних відносин, пов'язаних з порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Дубно у зв'язку з будівництвом об'єктів на території міста (п. 1.1. Порядку).
Відповідно до п. 1.3. Порядку дія цього порядку поширюється на всіх замовників будівництва, незалежно від форми власності, які здійснюють будівництво на території міста Дубно, за винятком тих, що визначені п. 1.5. цього порядку.
Згідно з п. 2.1. Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури міста Дубно полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до бюджету міста Дубно коштів на створення і розвиток зазначеної інфраструктури, згідно з договором.
Пунктом 2.5. Порядку встановлено, що розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Дубно визначається у відповідності до п.2.3. і 2.4. цього порядку і становить 2% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для об'єктів реконструкції.
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дубно розроблене відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини 5 статті 30, статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Із матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець Завадський Петро Петрович виступив замовником реконструкції матеріального складу під кондитерський цех за адресою: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Семидубська, 83.
12 червня 2014 року в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт: реконструкція матеріального складу під кондитерський цех по вул. Семидубській, 83, м. Дубно Рівненської області (а.с. 13-16).
24 листопада 2014 року в Управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за №РВ 143143280378, згідно якої кошторисна вартість об'єкта будівництва становить 1 363 660 грн. (а.с. 17-22).
Суд зазначає, що аналіз норм ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов'язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов'язковим.
Однак, всупереч вимогам закону та п. 2.5. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дубно, Фізична особа-підприємець Завадський Петро Петрович не звернувся до Дубенської міської ради з метою укладення договору про пайову участь у створенні інфраструктури, в результаті чого договір укладений не був.
Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до положень статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди; причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача вини.
Обов'язок відшкодувати збитки є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника за умови порушення ним зобов'язання.
Щодо визначеного позивачем розміру пайового внеску, суд зазначає, що такий розмір визначено з урахуванням п. 2.5. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Дубно.
Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації кошторисна вартість реконструкції матеріального складу під кондитерський: по вул. Семидубській, 83, м. Дубно Рівненської області складає 1 363 660 грн., а 2% від загальної вартості будівельних робіт складає: 1 363 660 х 2% = 27 273 грн. 20 коп..
З огляду на вищенаведене, оскільки обов'язок замовника будівництва з укладення договору пайової участі у створенні інфраструктури населеного пункту не припиняється у зв'язку з прийняттям об'єкта будівництва в експлуатацію, враховуючи, що договір про пайову участь між позивачем та відповідачем як замовником закінченого будівництвом об'єкта за адресою: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Семидубській, 83 не було укладено, позовна вимога про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 27 273 грн. 20 коп. підлягає задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 1 600 грн. 00 коп..
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Завадського Петра Петровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Дубенської міської ради Рівненської області (35600, Рівненська обл. м. Дубно, вул. Замкова, 4, код ЄДРПОУ 05391063) 27 273 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят три) грн. 20 коп. збитків у вигляді упущеної вигоди.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Завадського Петра Петровича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь прокуратури Рівненської області (р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. - витрат по оплаті судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 18 грудня 2017 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 5 примірників:
1 - до справи;
2-3 - позивачу рекомендованим (35600, м. Дубно, вул. І. Франка, 10;
35600, м. Дубно, вул. Замкова, 4);
4 - відповідачу рекомендованим (АДРЕСА_1);
5- прокуратурі Рівненської області рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52).