ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.12.2017Справа №910/19590/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕ-ТРАНС-ГРУП»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна»
про стягнення 52 208,00 грн.
Суддя В.О. Демидов
Представники сторін:
від позивача не з'явився;
від відповідача не з'явився.
встановив :
07.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВНЕ-ТРАНС-ГРУП» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» про стягнення 52 208,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати послуг за договором про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 2512 від 01.01.2012.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19590/17, справу призначено до розгляду на 28.11.2017.
24.11.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про припинення провадження у справі, посилаючись на наявність рішення господарського суду м. Києва у справі №910/9939/17 про вирішення спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
28.11.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2017, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, а також необхідність витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 12.12.2017.
11.12.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав письмові заперечення щодо поданого відповідачем клопотання про припинення провадження у справі.
У судове засідання 12.12.2017 представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Представник відповідача у судове засідання 12.12.2017 також не з'явився, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю представника відповідача в іншому судовому засіданні.
Розглянувши в судовому засіданні 12.12.2017 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні, виходячи з наступного.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Неможливість представника відповідача взяти участь у судовому засіданні 12.12.2017 у зв'язку із участю у іншому судовому засіданні у Вищому господарському суді України, не може бути належними підставами для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Крім того, розглянувши у судовому засіданні 12.12.2017 клопотання відповідача про припинення провадження у справі, суд також відмовляє у його задоволенні у зв'язку із безпідставністю, оскільки позовна вимога у цій справі ґрунтується на інших обставинах, ніж у справі №910/9939/17, що виключає підстави для припинення провадження у справі.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України
В судовому засіданні 12.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.
01.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РІВНЕ-ТРАНС-ГРУП» (далі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» (далі - відповідач, експедитор) було укладено договір № 2512 про надання транспортно-експедиторських послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого експедитор замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.
За умовами п.1.4 договору кожне замовлення на послуги за даним договором експедитор надаватиме перевізнику у письмовій формі. Кожне прийняте замовлення становитиме невід'ємну частину цього договору та включатиме в себе ці договірні умови, якщо інше чітко не буде встановлено у письмовій формі. Замовлення може передаватись за допомогою факсимільного зв'язку в електронному вигляді по електронному зв'язку, та має силу оригіналу.
Згідно п.3.1 договору ціни за даним договором встановлені в гривні. Ціна не містить в собі винагороди експедитора. Ціни є договірними і визначаються винятково виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку. Порядок та терміни оплати обумовлюються в разовому замовленні, що направляється перевізнику перед конкретним перевезенням (групою перевезень). Оплата послуг перевізника здійснюється експедитором на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних документів (СМR) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012 чи до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо за місяць до закінчення дії даного договору жодна зі сторін не виявить письмового бажання його розірвати, відповідно договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах (п.п.9.1, 9.3).
В межах договору №2512 від 01.01.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «РІВНЕ-ТРАНС-ГРУП» транспортну заявку від 17.03.2017, за змістом якої експедитором замовлено перевезення сухого дитячого харчування, до 20 тонн, у кількості 33 європалетомісця, із завантаженням в Італії та розвантаженням у м.Києві; номер автомобіля, причепа: Рено ВК 0116 ВН/ВК9217ХХ. В означеній заявці вказано, що сума замовлення становить 1800 євро (тариф рахується в гривнях на день завантаження, в рахунку обов'язково повинна бути розбивка по території України). Умови оплати: 20 банківських днів після отримання оригіналів документів.
Як свідчать матеріали справи, на виконання заявки-доручення від 17.03.2017, позивачем було здійснено перевезення у міжнародному сполученні, про що складено міжнародну товарно-транспортну накладу (СМR) №0002193.
Зі змісту вказаної СМR вбачається, що назва відправника, дата завантаження, місце і дата розвантаження (27.04.2017) вантажу відповідають умовами, визначеним у заявці-доручення від 17.03.2017.
Товариством з обмеженою відповідальністю «РІВНЕ-ТРАНС-ГРУП» було складено акт №280 від 31.03.2017 на суму 52 208 грн., рахунок - фактуру №280 від 31.03.2017 на суму 52 208 грн., які було направлено на адресу відповідача та отримані останнім 10.04.2017, що підтверджується поштовим повідомленням № 3301601722470.
Крім того, податкова накладна № 6 від 31.03.2017 отримана відповідачем 12.09.2017, що підтверджується поштовим відправленням №3301602312900.
Обгрунтовуючи позов, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, зокрема, несплати 52 208 грн. відповідно до рахунку - фактури №280 від 31.03.2017, у зв'язку із чим просив задовольнити позов та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» 52 208,00 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Загальні умови перевезення визначаються Цивільним Кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Статтею 920 ЦК України визначено що, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі ст.1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст.926 Цивільного кодексу України).
Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Позивач належним чином виконав умови договору про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 2512 від 01.01.2012, що підтверджується: актом №280 від 31.03.2017 на суму 52 208 грн. та рахунком - фактурою №280 від 31.03.2017 на суму 52 208 грн.
Згідно п.п.3.1, 3.4, 3.5 договору №2512 від 01.01.2012 ціни за даним договором встановлені в гривні. Ціна не містить в собі винагороди експедитора. Ціни є договірними і визначаються винятково виходячи з конкретної ситуації на транспортному ринку. Порядок та терміни оплати обумовлюються в разовому замовленні, що направляється перевізнику перед конкретним перевезенням (групою перевезень). Оплата послуг перевізника здійснюється експедитором на розрахунковий рахунок перевізника на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних документів (СМR) з відповідними відмітками про одержання вантажу і оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт.
Одночасно у заявці -дорученні від 17.03.2017 контрагентами погоджено умови оплати: 20 банківських днів після отримання оригіналів документів.
Таким чином визначення у п.3.5 договору №2512 від 01.01.2012 строку оплати на підставі, зокрема, оригіналів рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт в повному обсязі узгоджується з принципом свободи договору, що передбачений ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «РІВНЕ-ТРАНС-ГРУП» було складено акт №280 від 31.03.2017 на суму 52 208 грн., рахунок - фактуру №280 від 31.03.2017 на суму 52 208 грн., які було направлено на адресу відповідача та отримані останнім 10.04.2017, що підтверджується поштовим повідомленням № 3301601722470.
Крім того, податкова накладна № 6 від 31.03.2017 отримана відповідачем 12.09.2017, що підтверджується поштовим відправленням №3301602312900.
Виходячи з вищевикладеного у сукупності, з огляду на умови п.3.5 договору та заявки-доручення від 17.03.2017 стосовно строків та порядку оплати послуг за вказаним правочином, суд дійшов висновку, що станом на момент вирішення спору по суті у цій справі, строк оплати послуг з перевезення згідно вказаної вище заявки-доручення на суму 52208 грн. настав, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 52 208 грн. підлягають задоволенню.
Доказів проведення оплати відповідачем вказаних сум у визначені строки матеріали справи не містять.
При цьому суд звертає увагу на те, що відмовлячи у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕ-ТРАНС-ГРУП» у справі №910/9939/17, суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів відправки відповідачу податкової накладної за наслідками здійснення перевезення згідно транспортної заявки від 17.03.2017.
При цьому господарський суд м. Києва у своєму рішенні від 04.09.2017 у справі №910/9939/17 зазначав, що у разі порушення відповідачем своїх обов'язків з оплати послуг перевезення, наданих згідно договору №2512 від 01.01.2012 та заявки-доручення від 17.03.2017, після настання строку їх оплати, Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВНЕ-ТРАНС-ГРУП» не позбавлено права та можливості звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Таким чином враховуючи, що у цій справі позивачем надано докази відправки відповідачу податкової накладної за наслідками здійснення перевезення згідно транспортної заявки від 17.03.2017, яка була отримана відповідачем 12.09.2017, що підтверджується поштовим відправленням №3301602312900, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєста Україна» (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 6, офіс 505, код 35322154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕ-ТРАНС-ГРУП» (33016, м. Рівне, вул. Євгена Коновальця, буд. 11, кв. 40, код 37737531) суму основного боргу у розмірі 52 208 (п'ятдесят дві тисячі двісті вісім) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене та підписане 18.12.2017
Суддя В.О. Демидов