ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.12.2017Справа №910/16856/17
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
до товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія "Експрес-Інформ"
про стягнення 1 298 877,48 грн.
Представники сторін:
від позивача: Халпахчієва Є.В. - представник за довіреністю № 43/9 від 11.01.2017 р.;
Панамаренко Д.М. - представник за довіреністю № 48/9 від 11.01.2017 р.;
від відповідача: Грабєжов О.Е. - представник за довіреністю № б/н від 12.01.2017 р.
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомпанія "Експрес-Інформ" про стягнення 1 298 877,48 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним відповідачу надавалися телекомунікаційні послуги.
У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд про стягнення з відповідача 1 298 877,48 грн. з яких 936 932,35 грн. основний борг, 64 316,03 грн. - 3% річних та 297 629,10 грн. індекс інфляції.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.10.2017 р.
В судове засідання 24.10.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 04.10.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 04.10.2017 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.10.2017 року розгляд справи відкладено на 14.11.2017 року.
09.11.2017 р. до канцелярії суду відповідач подав відзив на позовну заяву.
10.11.2017 р. до канцелярії суду відповідач подав документи по справі.
В судовому засіданні оголошено перерву до 04.12.2017 року.
В судовому засіданні 04.12.2017 року представники позивача позовні вимоги підтримали, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статуту Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, затвердженого адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку ти захисту інформації України, 2016р., Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є державним господарським об'єднанням підприємств, створеним наказом Державного комітету України по зв'язку від 04.10.1991 №102 «Про створення Концерну РРТ», заснованим на державній власності і належить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, ідентифікаційний код 01190043.
Діяльність Концерну РРТ, як оператора телекомунікаційних послуг здійснюється в порядку і спосіб, що визначені в Закону України «Про телекомунікації».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про телекомунікації» оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.
Статтею 28 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що використання ресурсів телекомунікаційних мереж загального користування для потреб телебачення та радіомовлення здійснюється на договірних засадах відповідно до законодавства. Надання телекомунікаційних послуг для потреб телебачення і радіомовлення регулюється Законом України "Про телебачення і радіомовлення".
Пунктом 150 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 передбачено, що послуги ефірного телерадіомовлення надаються операторами мереж ефірного телерадіомовлення за наявності ліцензії на надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації таких мереж, виданої НКРЗІ.
Концерн РРТ включений до Реєстру операторів та провайдерів телекомунікацій згідно рішення НКРЗ від 07.12.2007 № 1019 «Про введення реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій», реєстраційний № 898.
Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що умовою надання телекомунікаційних послуг є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Експрес-Інформ" є власником ліцензії на мовлення телевізійних програм під логотипом "5".
Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, 23.12.2014 року для врегулювання договірних взаємовідносин між Концерном РРТ та ТОВ "Телерадіокомпанія "Експрес-Інформ", позивач листом №6308/4-07 направив на розгляд та підписання проект договору №4-526 від 19.12.2014 року про надання телекомунікаційних послуг у 2015 році.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0411211664452 вбачається, що вищезазначений лист отриманий відповідачем 25.12.2014 року.
Відповідно до частини 2 статті 181 Господарського кодексу України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Положеннями частини 3, 4 статті 181 Господарського кодексу України, встановлено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Листом №116 від 26.12.2014р. ТОВ "Телерадіокомпанія "Експрес-Інформ" (отриманий позивачем вх. №156/07 від 23.01.2015р.) надіслала підписаний та скріплений печатко. Договір від 19.12.2014р. №4-526 та протокол розбіжностей від 26.12.2014р. до додатку №1 до договору №4-526 від 19.12.2014р.
У вищезазначеному листі відповідач зазначив, що має заперечення щодо окремих умов додатку №1 до договору, а саме: враховуючи обсяг та зміст надаваних послуг вважає, що запропоновано у додатку №1 ціна послуг надто завищена.
У відповідь листом Концерн РРТ №181/04-07 від 26.01.2015 року зазначив, що листом від 26.12.2014 року №116 (вхідний Концерну РРТ №156/07 від 23.01.2015р.) ТОВ "Телерадіокомпанія "Експрес-Інформ" відмовилась від запропонованих умов, викладених у договорі шляхом складання протоколу розбіжностей. Також, повідомив що не приймає умови протоколу розбіжностей та вважає, що у зв'язку з не досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, договір №4-526 від 19.12.2014 року є таким, що не укладено.
Листом №8/1 від 28.01.2015 року відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до ч.5 статті 181 ГК України встановлено обов'язок врегулювання розбіжностей до договору, у зв'язку з чим просив вжити заходів для врегулювання розбіжностей до договору №4-526 від 19.12.2014р. про надання телекомунікаційних послуг у 2015 році відповідно до приписів статті 181 ГПК України.
Листом №598/4-07 від 19.02.2015 року позивач повідомив відповідача проте, що договір про надання телекомунікаційних послуг на 2015 рік не укладений, Концерн РРТ продовжує трансляцію ваших програм.
Сторонами не заперечується факт не укладення договору №4-526 від 19.12.2015р. в редакції позивача.
Відповідно до ч. 1 статті 642 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.
Тобто, ТОВ "Телерадіокомпанія "Експрес-Інформ" лист №116 від 26.12.2014р. та протокол розбіжностей від 26.12.2014 року до договору є новою пропозицією укласти договір за ціною, запропонованою відповідачем.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Концерн РРТ не вимкнув електроенергію та продовжував забезпечувати приймально-передавальні системи ТОВ "Телерадіокомпанія «Експрес-Інформ» електричним струмом. Саме забезпечення безперебійного живлення електричним струмом вказаних систем і є основною послугою, що надавалась і надається Концерном РРТ відповідачу.
Частиною 2 статті 642 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що Концерном РРТ надавав послуги передбачені договором №4-526 від 19.12.2014р., після отримання листа відповідача №116 від 26.12.2014 року з протоколом розбіжностей до договору, тому суд вважає, що позивач своїми конклюдентними діями (в порядку ч.2 статті 642 ЦК України) погодився на договірну ціну послуг за договором, запропоновану ТОВ "Телерадіокомпанія «Експрес-Інформ», а тому договір №4-526 від 19.12.2014р. є укладеним на умовах та за договірними цінами, запропонованими ТОВ "Телерадіокомпанія «Експрес-Інформ» та визначеними у протоколі розбіжностей від 26.12.2014 року.
Така правова позиція також викладена в постановах Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року у справі №910/1795/17 та від 11.09.2017 року у справі №910/1236/17.
Також, судом враховано і ті обставини, що позивач не передав до суду вимоги щодо розбіжностей, які залишилися не врегульованими між сторонами у зв'язку із отримання позивачем протоколу розбіжностей відповідача, оскільки відповідно до ч. 7 статті 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Відповідно до п.1.1 договору №4-526 від 19.12.2014р , предметом цього договору є надання виконавцем, у відповідності до ліцензій на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного телемовлення, телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування (на далі - телекомунікаційні послуги) технічних засобів замовника, а саме: передавальних засобів мовлення (ПЗМ), супутникових приймальних станцій (СПС).
Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна договору встановлюється за домовленістю сторін і визначається в додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору.
Ціна договору щомісяця визначається актом приймання наданих послуг (п.3.2 договору).
Розрахунок за надані телекомунікаційні послуги здійснюються безпосередньо між виконавцем і замовником за цінами додатку №1 (п.5.7 договору).
Відповідно до п.5.8 договору оплата здійснюється за фактичний час надання телекомунікаційних послуг за кожний місяць. До 5 числа поточного місяця замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 30% орієнтовної вартості послуг у поточному місяці. Не пізніше 10 числа наступного місяця проводиться остаточний розрахунок за надані послуги з урахуванням авансу.
На підтвердження факту надання телекомунікаційний послуг у 2015 році на суму 5 616 932,35 грн. позивачем надано акти виконання робіт (надання послуг), зведення на оплату наданих послуг, рахунки на оплату телекомунікаційних послуг, звіт ЦКУ РТ КРРТ.
Так в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт (надання послуг), які не підписані зі сторони відповідача, а саме:
- №119 від 31.01.2015 року на суму 477 099,06 грн.;
- №222 від 28.02.2015 року на суму 430 649,94 грн.;
- №361 від 31.03.2015 року на суму 476 921,30 грн.;
- №468 від 30.04.2015 року на суму 462 098,22 грн.;
- № 613 від 31.05.2015 року на суму 477 689,40 грн.;
- №724 від 30.06.2015 року на суму 461 769,97 грн.;
- № 866 від 31.07.2015 року на суму 477 115,34 грн.;
- №993 від 31.08.2015 року на суму 477 528,13 грн.;
- №1159 від 30.09.2015 року на суму 461 070,76 грн.;
- №1290 від 31.10.2015 року на суму 475 975,13 грн.,
- №1451 від 30.11.2015 року на суму 461 764,40 грн.,
- №1595 від 31.12.2015 року на суму 477 250,70 грн.
Причиною не підписання актів відповідач зазначає те, що позивач надсилав акти виконаних робіт з посилання на договір №4-526 від 19.12.2014 року, який сторонами визнано неукладеним (в редакції позивача) та у зв'язку з чим вартість наданих послуг було завищена.
Хоча акти виконаних робіт в розмірі зазначеному позивачем не підписані відповідачем, проте факт надання послуг відповідачем не заперечувався.
Оскільки, на думку ТОВ "Телерадіокомпанія «Експрес-Інформ» договір є укладеним на умовах та за договірними цінами визначеними у протоколі розбіжностей від 26.12.2014р., то відповідач здійснював оплату наданих Концерном РРТ в 2015 році телекомунікаційних послуг за договором саме за договірними цінами, визначеними у протоколі розбіжностей від 26.12.2014 року.
Так, в матеріалах справи наявні платіжні доручення, а саме:
- №114 від 19.02.2015 року на суму 300 000,00 грн.,
- №148 від 17.03.2015 року на суму 380 000,00 грн.,
- №196 від 17.04.2015 року на суму 400 000,00 грн.,
- №239 від 18.05.2015 року на суму 400 000,00 грн.,
- №274 від 15.06.2015 року на суму 400 000,00 грн.,
- №324 від 14.07.2015 року на суму 400 000,00 грн.,
- №374 від 17.08.2015 року на суму 400 000,00 грн.,
- №422 від 16.09.2015 року на суму 400 000,00 грн.,
- №467 від 15.10.2015 року на суму 400 000,00 грн.,
- №543 від 17.11.2015 року на суму 400 000,00 грн.,
- №578 від 15.12.2015 року на суму 400 000,00 грн.,
- №634 від 19.01.2016 року на суму 400 000,00 грн.
Таким чином, відповідачем сплачено позивачу за надані послуги 4 680 0000,00 грн.
Оскільки судом встановлено, що договір є укладеним на умовах та за договірними цінами визначеними у протоколі розбіжностей від 26.12.2014р., то суд приймає до уваги помісячний розрахунок вартості послуг за договором з протоколом розбіжностей від 26.12.2014р. наданий відповідачем, а саме:
- за січень 2015 року на суму 404 598,82 грн.,
- за лютий 2015 року на суму 365 217,98 грн.,
- за березень 2015 року на суму 404 464,22 грн.,
- за квітень 2015 року на суму 391 898,09 грн.,
- за травень 2015 року на суму 405 119,70 грн.,
- за червень 2015 року на суму 391 617,01 грн.,
- за липень 2015 року на суму 404 613,18 грн.,
- за серпень 2015 року на суму 404 977,37 грн.,
- за вересень 2015 року на суму 390 998,54 грн.,
- за жовтень 2015 року на суму 403 662,78 грн.,
- за листопад 2015 року на суму 391 602,79 грн.,
- за грудень 2015 року на суму 404 732,62 грн.
Таким чином, загальна сума наданих послуг становить 4 763 489,62 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню в розмірі 89 489,62 грн.
В частині стягнення основного боргу в розмірі 853 442,73 грн. відмовити.
У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 297 629,10 грн. та три проценти річних в розмірі 64 316,03 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок трьох процентів річних:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
404598.2211.02.2015 - 18.02.201583 %266.04
104598.2219.02.2015 - 10.03.2015203 %171.94
469816.8011.03.2015 - 16.03.201563 %231.69
89816.8017.03.2015 - 10.04.2015253 %184.56
494281.0211.04.2015 - 16.04.201563 %243.76
94281.0217.04.2015 - 10.05.2015243 %185.98
486179.1111.05.2015 - 17.05.201573 %279.72
86179.1118.05.2015 - 10.06.2015243 %170.00
491298.8111.06.2015 - 14.06.201543 %161.52
91298.8115.06.2015 - 10.07.2015263 %195.10
482912.3411.07.2015 - 13.07.201533 %119.07
82912.3414.07.2015 - 10.08.2015283 %190.81
487525.5211.08.2015 - 16.08.201563 %240.42
87525.5217.08.2015 - 10.09.2015253 %179.85
492502.8911.09.2015 - 15.09.201553 %202.40
92502.8916.09.2015 - 10.10.2015253 %190.07
483491.4311.10.2015 - 14.10.201543 %158.96
83491.4315.10.2015 - 10.11.2015273 %185.28
487154.2111.11.2015 - 16.11.201563 %240.24
87154.2117.11.2015 - 10.12.2015243 %171.92
478757.0011.12.2015 - 14.12.201543 %157.40
78757.0015.12.2015 - 10.01.2016273 %174.78
483489.6211.01.2016 - 18.01.201683 %317.91
83489.6219.01.2016 - 28.09.20176193 %4247.68
За перерахунком суду розмір трьох процентів становить 8 867,10 грн. та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі 353 078,03 грн. не підлягають задоволенню.
Розрахунок індексу інфляції:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
11.02.2015 - 18.02.2015404598.221.05321443.71426041.93
19.02.2015 - 10.03.2015104598.221.0000.00104598.22
11.03.2015 - 16.03.2015469816.801.10850740.21520557.01
17.03.2015 - 10.04.201589816.801.0000.0089816.80
11.04.2015 - 16.04.2015494281.021.14069199.34563480.36
17.04.2015 - 10.05.201594281.021.0000.0094281.02
11.05.2015 - 17.05.2015486179.111.02210695.94496875.05
18.05.2015 - 10.06.201586179.111.0000.0086179.11
11.06.2015 - 14.06.2015491298.811.0000.00491298.81
15.06.2015 - 10.07.201591298.811.004365.2091664.01
11.07.2015 - 13.07.2015482912.341.0000.00482912.32
14.07.2015 - 10.08.201582912.340.990-829.1282083.20
11.08.2015 - 16.08.2015487525.520.992-3900.20483625.32
17.08.2015 - 10.09.201587525.521.0000.0087525.52
11.09.2015 - 15.09.2015492502.891.0000.00492502.89
16.09.2015 - 10.10.201592502.891.0000.0092502.89
11.10.2015 - 14.10.2015483491.431.0000.00483491.43
15.10.2015 - 10.11.201583491.430.987-1085.3982406.04
11.11.2015 - 16.11.2015487154.211.0209743.08496897.29
17.11.2015 - 10.12.201587154.211.0000.0087154.21
11.12.2015 - 14.12.2015478757.001.0000.00478757.00
15.12.2015 - 10.01.201678757.001.007551.3079308.30
11.01.2016 - 18.01.2016483489.621.0094351.41487841.03
19.01.2016 - 28.09.201783489.621.22718982.72102472.34
За перерахунком суду розмір індексу інфляції становить 180 258,20 грн. та підлягає задоволенню.
Вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 117 370,90 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Експрес-Інформ» (02105, м. Київ, вулиця Павла Усенка, будинок 8, код ЄДРПОУ 30184432) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код ЄДРПОУ 01190043) основний борг в розмірі 83 489 (вісімдесят три тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 62 коп., три проценти річних в розмірі 8 867 (вісім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 10 коп., індекс інфляції в розмірі 180 258 (сто вісімдесят тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн.. 20 коп. та судовий збір в розмірі 4 089 (чотири тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 52 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 18.12.2017 року.
Суддя С.М. Мудрий