Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "11" грудня 2017 р. Справа № 906/888/17
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
за участю представників сторін:
- від позивача: ОСОБА_1 - дов. №01/12-17 від 01.12.2017;
- від відповідача: ОСОБА_2 - дов. №17 від 01.11.2017;
- прокурор: Шевчук М.М. - службове посвідчення №038611 від 11.01.2016;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілі-Кор"
до Дочірнього підприємства "Коростиишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради
за участю прокуратури Житомирської області
про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви від 15.03.2017 зареєстрованої в реєстрі за №441
Відповідно до ст.77 ГПК України, в судовому засіданні 05.12.2017 оголошувалась перерва до 11.12.2017.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілі-Кор" звернувся з позовом до суду з вимогою скасувати заяву ДП "Коростиишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради від 15.03.2017, зареєстровану в реєстрі №441 про скасування виданої раніше заяви (16.06.2015 за реєстром №1633) на вилучення з постійного користування частини земельної ділянки, яка надана для розробки піщаного кар'єру на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району, квартали 23, 24, Шахворостівського лісництва, площею 39,4га.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність правових підстав для скасування заяви від 16.06.2015 за реєстром №1633 на вилучення з постійного користування частини земельної ділянки, яка надана для розробки піщаного кар'єру на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району, квартали 23, 24, Шахворостівського лісництва, площею 39,4га.
Ухвалою від 11.10.2017 господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду.
Ухвалою від 02.11.2017 господарський суд задовольнив заяву прокуратури Житомирської області за вих.№05/2-1097-17 від 01.11.2017 про вступ у справу №906/888/17 для представництва інтересів держави, одночасно відклав розгляд справи та зобов'язав, зокрема, останнього подати суду письмові пояснення по суті спору.
04.12.2017 через діловодну службу Господарського суду Житомирської області надійшла заява позивача ТОВ "Сілі-Кор" про зміну предмету позову за №30/11-2017п від 30.11.2017 (вх. г/с №02-44/1191/17 від 04.12.2017) в порядку ч.4 ст.22 ГПК України.
Згідно поданої заяви позивач просив суд визнати недійсним односторонній правочин заяву ДП "Коростишівський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради від 15.03.2017, зареєстровану в реєстрі №441 про скасування виданої раніше заяви (16.06.2015 за реєстром №1633) на вилучення з постійного користування частини земельної ділянки, яка надана для розробки піщаного кар'єру на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району, квартали 23, 24, Шахворостівського лісництва, площею 39,4га.
Ухвалою суду від 05.12.2017 прийнято до розгляду заяву позивача ТОВ "Сілі-Кор" про зміну предмету позову за №30/11-2017п від 30.11.2017 (вх. г/с №02-44/1191/17 від 04.12.2017).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав подане 08.12.2017 до суду клопотання №08/12 від 08.12.2017 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Коростишівську районну державну адміністрацію та Житомирську обласну раду. Крім того, підтримав позовні вимоги щодо визнання недійсним одностороннього правочину - заяви від 15.03.2017 зареєстрованої в реєстрі за №441 в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві й заяві про зміну предмету позову за №30/11-2017п від 30.11.2017 (вх. г/с №02-44/1191/17 від 04.12.2017).
Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №362 від 08.12.2017. Проти клопотання позивача щодо залучення до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Коростишівської районної державної адміністрації та Житомирської обласної ради заперечив, так як вважає, що прийняття рішення у даній справі жодним чином не вплине на права та інтереси останніх.
Прокурор у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву (з врахуванням заяви про зміну предмету позову) №05/2-1097-17 від 11.12.2017, в якому зазначено, що позивачем поданням заяви про зміну предмету позову від 30.11.2017 фактично змінено не лише предмет позовних вимог, а і їх підставу. Щодо суті позову, просив суд відмовити в його задоволенні. Проти клопотання позивача щодо залучення до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Коростишівської районної державної адміністрації та Житомирської обласної ради також заперечив, оскільки вважає, що прийняття рішення у даній справі ніяк не вплине на права, інтереси та обов'язки останніх.
Дослідивши подане позивачем клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Відповідно до пункту 1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ГПК передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 ГПК). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.
Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Допущення або притягнення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (пункт 1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
При цьому, позивачем належно не вмотивовано яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки зазначених ним осіб. Тому, суд не вбачає наявності обставин, за яких є необхідним залучення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Коростишівської районної державної адміністрації та Житомирської обласної ради.
З огляду на викладене вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача №08/12 від 08.12.2017 про залучення до участі в справі третіх осіб.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд
У матеріалах справи знаходиться лист Дочірнього підприємства “Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Житомироблагроліс” Житомирської обласної ради (відповідач) №29 від 15.02.2008, згідно якого останнє не заперечує проти виділення земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, орієнтовною площею 49га, із земель, що знаходяться в постійному користуванні ДП “Коростишівський лісгосп АПК, ТОВ “Сілі-Кор” (позивач), у разі отримання ним спеціального дозволу (ліцензії) на видобування піску будівельного (а.с. 13).
11.09.2014 рішенням Житомирської обласної ради №1299 позивачу надано гірничий відвід для видобування пісків будівельних на Південно-Східній ділянці Смолівського родовища піску будівельного на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району, площею 39,4га, терміном до 10.12.2019 (а.с. 17).
Рішенням Житомирської обласної ради від 28.05.2015 №1527 “Про зменшення розміру земельної ділянки” надано дозвіл на зменшення розміру земельної ділянки Шахворостівського лісництва, площею 39,4га, на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району, квартали 23, 24, яка перебуває у користуванні Дочірнього підприємства “Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Житомироблагроліс” Житомирської обласної ради, для розробки піщаного кар'єру Товариством з обмеженою відповідальністю “Сілі-Кор” (а.с. 22).
У матеріалах справи знаходиться заява-відмова від 16.06.2015, якою відповідач як землекористувач дав згоду на вилучення з постійного користування частину земельної ділянки, яка надана для розробки піщаного кар'єру на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району, квартали 23, 24, Шахворостівецького лісництва, площею 39,4га, на користь ТОВ "Сілі-Кор" (а.с.12).
Разом з тим, як вбачається з відповіді Житомирської обласної ради №р-5-21/456 від 27.03.2015 на лист позивача №72 від 18.01.2017, заява-відмова відповідача від 16.06.2015 станом на час надання цієї відповіді є скасованою (а.с. 19).
В матеріалах справи міститься заява ДП “Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Житомироблагроліс” Житомирської обласної ради від 15.03.2017, згідно якої останній вважає скасованою заяву на вилучення з постійного користування частину земельної ділянки, яка надана для розробки піщаного кар'єру на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району, квартали 23, 24, Шахворостівецького лісництва, площею 39,4га, на користь ТОВ "Сілі-Кор" (а.с. 20).
Вважаючи таке скасування безпідставним, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною вимогою (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 30.11.2017) про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви від 15.03.2017 зареєстрованої в реєстрі за №441.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є таким юридичним фактом, який слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків. Такі права й обов'язки реалізуються в межах цивільного правовідношення і вони є відповідно його складовими елементами.
Правочин як юридичний факт є лише однією з підстав виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, передбачених законом. У системі таких юридичних фактів правочини посідають особливе місце, вирізняючись серед них своїми специфічними ознаками. Правочинам, на відміну від деяких інших підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (наприклад, юридичних та фактичних вчинків, заподіяння шкоди) притаманне правомірне вольове вчинення особою, яка має належний статус суб'єкта цивільного права, юридичних дій, спрямованих на свідоме створення конкретного цивільного правового результату для себе або інших осіб.
Правомірність правочину означає, що він не містить порушень відповідних вимог закону, загальних та спеціальних законодавчих заборон.
Суб'єктом правочину може бути будь-який суб'єкт цивільного права, який має достатню правоздатність та дієздатність.
Вольова спрямованість правочину характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи, що реалізується через відповідну об'єктивно виражену форму виявлення (складання заповіту, прийняття спадщини, складання довіреності, підписання договору тощо). У правочині зовнішнє волевиявлення має бути адекватним внутрішній волі особи. Воля особи має бути спрямована на досягнення відповідного ю р и д и ч н о г о н а с л і д к у. Тому, не можуть розглядатися як правочини ті фактичні дії (вчинки) особи, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Відмежування правочинів від інших юридичних актів (подій, фізичних дій і вчинків, правопорушень) має істотне практичне значення, оскільки законом встановлюється різний режим породжуваних ними правовідносин.
Згідно ч.2 ст.202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч.3 ст.202 ЦК України).
Так, варто зауважити, що заява-відмова від 16.06.2015, якою відповідач як землекористувач дав згоду на вилучення з постійного користування частину земельної ділянки, яка надана для розробки піщаного кар'єру на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району, квартали 23, 24, Шахворостівецького лісництва, площею 39,4га, на користь ТОВ "Сілі-Кор" (а.с.12), не є підставою для автоматичного припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою (про що, зокрема, стверджує позивач у заяві про зміну предмету позову від 30.11.2017), з огляду на наступне.
За змістом ст.141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.3 ст.141 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Разом з тим, лише в л а с н и к з е м е л ь н о ї д і л я н к и на підставі заяви землекористувача п р и й м а є р і ш е н н я п р о п р и п и н е н н я п р а в а к о р и с т у в а н н я з е м е л ь н о ю д і л я н к о ю, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч.4 ст.141 Земельного кодексу України).
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.04.2016, у справі №806/3237/15 за позовом заступника прокурора Житомирської області до Житомирської обласної ради треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Житомирській області, дочірнє підприємство “Коростишівський лісгосп АПК” Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Житомироблагроліс” Житомирської обласної ради, товариство з обмеженою відповідальністю “Сілі-Кор” про визнання протиправним та скасування рішення скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені; визнане протиправним та скасоване рішення тридцять першої сесії Житомирської обласної ради VI скликання №1527 від 28.05.2015 року “Про зменшення розміру земельної ділянки”.
Відтак, станом на день розгляду справи, позивачем не надано відповідного рішення Житомирської обласної ради, яка згідно норм чинного законодавства уповноважена здійснювати розпорядження спірною земельною ділянкою, щодо припинення права постійного користування, яким володіє відповідач, і такі докази в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, заява ДП “Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Житомироблагроліс” Житомирської обласної ради від 15.03.2017, згідно якої останній вважає скасованою заяву на вилучення з постійного користування частину земельної ділянки, яка надана для розробки піщаного кар'єру на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району, квартали 23, 24, Шахворостівецького лісництва, площею 39,4га, на користь ТОВ "Сілі-Кор" (а.с. 20), не має ознак одностороннього правочину, позаяк сама по собі не спричиняє будь-яких правових наслідків як для позивача, так і для відповідача.
Відповідно до приписів ч.2 ст.16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, необхідно відзначити, що за загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування к о н к р е т н о г о з а с о б у з а х и с т у, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа не звертається з усіма передбаченими вимогами до суду, а обирає саме т о й з а с і б з а х и с т у, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.
Разом з тим, позивач при зверненні до суду (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 30.11.2017) предметом позову визначив - визнання недійсним одностороннього правочину - заяви від 15.03.2017, зареєстрованої в реєстрі за №441.
Слід зауважити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Суд відзначає, що заявлена позовна вимога про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви від 15.03.2017, зареєстрованої в реєстрі за №441, не призводить до поновлення порушеного права позивача.
Крім того, варто зазначити, що відповідачем у матеріали справи подано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.04.2016 у справі №806/3237/15 (К/800/2411/16, К/800/2864/16) за позовом заступника прокурора Житомирської області до Житомирської обласної ради, треті особи: Державна інспекція сільського господарства в Житомирській області, дочірнє підприємство “Коростишівський лісгосп АПК” Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Житомироблагроліс” Житомирської обласної ради, товариство з обмеженою відповідальністю “Сілі-Кор” про визнання протиправним та скасування рішення від 28.05.2015 №1527 "Про зменшення розміру земельної ділянки" (а.с. 49-52).
Даним судовим актом касаційної інстанції судів адміністративної юрисдикції встановлено, що згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610-р “Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками” з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері наказано зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду, серед іншого, за рішенням Кабінету Міністрів України - для видобування корисних копалин відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами.
Згідно вказаного Розпорядження, вищенаведеним органам необхідно відкликати раніше надану згоду на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення у разі, коли місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування не прийнято відповідні рішення або коли за результатами перевірки встановлено, що такі рішення прийняті з порушенням вимог законодавства.
Зазначеним Розпорядженням, фактично накладений мораторій на вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення для видобування корисних копалин. Таке вилучення є можливим за відповідним рішенням Кабінету Міністрів України, яке стосовно земельної ділянки Шахворостівського лісництва, площею 39,4га, на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району, квартали 23, 24, яка перебуває у користуванні ДП “Коростишівський лісгосп АПК Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства “Житомироблагроліс” Житомирської обласної ради, не приймалося.
Таким чином, спірне рішення про зменшення розміру земельної ділянки, яке за своєю сутністю є рішенням про вилучення земельної ділянки у постійного землекористувача - ДП “Коростишівський лісгосп АПК” з одночасною зміною її цільового призначення, прийняте Житомирською обласною радою неправомірно та є таким, що не відповідає вимогам чинного земельного законодавства.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, суд дійшов висновку, що оспорювана заява відповідача від 15.03.2017 не порушила права та охоронювані законом інтереси позивача, так як здійснена була на виконання вимог чинного законодавства.
Заперечуючи щодо позову відповідач наголошує, що на вказаній земельній ділянці невідомі особи знищують ліс, що також спонукало відповідача до вчинення дій з метою збереження лісових ресурсів (а.с. 29-30). Згідно ухвали Коростишівського районного суду Житомирської області від 21.12.2016 у справі №280/1696/16-к на дану земельну ділянку накладено арешт (а.с. 33-34).
Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, тому підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним одностороннього правочину - заяви ДП "Коростишівський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради від 15.03.2017, зареєстрованої в реєстрі №441 про скасування виданої раніше заяви (16.06.2015 за реєстром №1633) на вилучення з постійного користування частини земельної ділянки, яка надана для розробки піщаного кар'єру на території Харитонівської сільської ради Коростишівського району, квартали 23, 24, Шахворостівського лісництва, площею 39,4га, відсутні.
Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 18.12.17
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати: 1 - у справу, 2 - Прокуратурі Житомирської області (у книзі наручно)