13.12.2017 Справа № 904/8654/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість", м. Дніпро
про стягнення 1059242,88 грн
Представники:
від позивача: начальник юридичного сектору ОСОБА_1, довіреність №9214 від 26.10.2017;
від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність №2 від 03.02.2017.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" (далі - відповідач), у якому заявило вимогу про стягнення плати за користування вагонами у сумі 1025847,96 грн, збору за зберігання вантажу у сумі 33394,92 грн, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору №150 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, укладеного сторонами 09.12.2015 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 було утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". Додатком 1 до названої Постанови КМУ затверджено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". До нього, зокрема, увійшло Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (код ЄДРПОУ 01059900). Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №2735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" було затверджено Статут ПАТ "Укрзалізниця". Відповідно до п. 2 Статуту Товариство утворено як Публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Пунктом 12 Статуту закріплено, що Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації.
Відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України від 23.02.2012 №2 4442-УІ "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. 21.10.2015 відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815). До даних про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, увійшло й Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця". Регіональна філія "Львівська залізниця" (код ЄДРПОУ 40081195) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Згідно з п. 2.1 Положення про регіональну філію "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" - Філія є відокремленим підрозділом Товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Товариства та в його інтересах, здійснює делеговані Товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі, відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства. Межі Філії затверджуються рішенням правління Товариства. Таким чином Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" стало правонаступником Державного територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця". Правомірність такої позиції підтверджується в постанові Вищого господарського суду від 28.04.2016 по справі №908/3973/13.
Відповідач 19.10.2017 заявив клопотання про витребування у позивача доказів щодо підтвердження про погодження замовлення ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" заявки на пересилання власних порожніх вагонів, що були направлені в адресу ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" та затримані на підходах до станції призначення за період з 20.04.2017 по 16.05.2017. Також, відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою забезпечення йому можливості подати відзив на позовну заяву ПАТ "Українська залізниця".
Від відповідача 07.11.2017 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечив, посилаючись на відсутність у матеріалах справи доказів, що підтверджують (спростовують) факт "зайнятості станції Скалат іншими вагонами, адресованими відповідачу, та неможливістю прийняття вагонів, що знаходяться на підходах", "зайнятості фронту з вини клієнта". Відповідач у відзиві, зокрема, зауважив на тому, що надані позивачем в якості доказів акти загальної форми (форма ГУ-23) №№1048, 1062, 1065, 1056, 1064, 1061, 1060, 1058, 1057, 1169, 1192, 1203, 933, 936, 1170, 1187, 1220, 1217 не відповідають вимогам п. 6.4 Правил користування вагонами і контейнерами, оскільки не містять зазначення станції відправлення, станції призначення, номеру накладної, що є порушенням ст. 129 Статуту; в актах загальної форми (форма ГУ-23) №№865, 1049, 1047, 1059 вантажовласником вказано ТОВ "Техно-Маг" та ТОВ "Керрілайн", а не підприємство відповідача.
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судових засіданнях оголошувалися перерви з 19.10.2017 до 07.11.2017 та з 07.11.2017 до 23.11.2017.
Позивач 21.11.2017 подав до суду заперечення на відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що всі факти затримки зафіксовані актами загальної форми, які складені за участю представників вантажовласника, підписані ними та долучені до матеріалів справи. Серед іншого позивач відзначив, що ні Правила користування вагонами і контейнерами, ні Правила складання актів не містять пункту 6.4, на порушення якого вказує представник відповідача; в свою чергу у п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами вказано, що у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, в якому вказується час (у годинах і хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Інших вимог до актів загальної форми не передбачено. Тому позивач вважає, що ним повністю доведено факт затримки та вину відповідача у її виникненні.
Відповідачем 23.11.2017 надано доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому наведено додаткові доводи раніше наданих заперечень щодо вимог позивача.
Крім того, представник відповідача подав заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів, яку судом розглянуто та з огляду на необхідність витребування додаткових доказів - задоволено. Ухвалою суду від 23.11.2017 строк розгляду справи продовжено до 13.12.2017 включно та відкладено на 05.12.2017.
Від відповідача 04.12.2017 до суду надійшло спростування заперечень позивача, в якому, в доповнення раніше наданого відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає, що відповідно до п.16.4 Правил технічної експлуатації Залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання вантажів. Також відповідач посилається на Методичні рекомендації щодо порядку дії працівників залізниць під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення (вивантаження), затверджені наказом Укрзалізниці №760-Ц від 25.11.2010, якими встановлено, що згідно з п. 7.8 додатка 3 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій при поновленні приймання вагонів станція затримки у першу чергу повинна відправляти вагони, зазначені у заявці вантажоодержувача; у разі відсутності заявки превага має надаватися вагонам, які були затримані першими. Відповідач вказує, що ПАТ "Українська залізниця", в період з 20.04.2017 по 02.06.2017, замість подачі під навантаження, в першу чергу, тих вагонів, що вже простоювали на станції Бірки-Великі в період з 20.04.2017 по 25.04.2017 та з 14.05.2017 по 26.05.2017; станції Тернопіль з 16.05.2017 по 29.05.2017 та з 16.05.2017 по 02.06.2017, всупереч Порядку №760-Ц від 25.11.2010, подавало на станцію Скалат вагони, які тільки-но надходили на адресу відповідача. Крім того, відповідач повідомляє, що ним направлялися листи начальнику ВП "Тернопільська дирекція залізничних перевезень" та начальнику станції Скалат №189 від 20.04.2017, №242 від 22.05.2017. Наведене, на думку відповідача, спростовує посилання позивача на "зайнятість станції Скалат іншими вагонами, адресованими відповідачу, та неможливістю прийняття вагонів, що знаходяться на підходах", "зайнятість фронту з вини клієнта".
У судовому засіданні 05.12.2017 відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 13.12.2017.
Від позивача 08.12.2017 на електрону поштову скриньку суду надійшло спростування тверджень відповідача, в якому позивач зазначає, що посилання відповідача на абз. 4 п. 11 Методичних рекомендацій щодо порядку дії працівників залізниць під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення (вивантаження), затверджених наказом Укрзалізниці від 25.11.2010 №760-Ц, є безпідставним, оскільки ньому з вказівкою на п.п. 7.8 додатка №3 до Правил обслуговування залізничних під'їзних колій йдеться про регулювання відносин між залізницею і портами з укладенням спеціального договору. Тобто це предмет регулювання зовсім інших правовідносин. Також, у спростуванні позивач вказує на безпідставність пояснень відповідача щодо неповноти заповнення усіх граф у наведених актах загальної форми ГУ-23, виходячи, що за змістом п. 11 Методичних рекомендацій такий обов'язок покладається на працівників залізниці у даному випадку лише при складанні актів форми ГУ-23 станціями призначення при поновленні приймання вагонів, які затримані "на підходах" до цих станцій. Стосовно наданих у судовому засіданні 05.12.2017 року представником відповідача листів-заявок на відправлення затриманих вагонів, адресованих начальнику Тернопільської дирекції залізничних перевезень і підписаних керівником відповідача, позивач повідомив, що зазначені листи-заявки на адресу дирекції е надходили і у дирекції відсутня офіційна електронна адреса. Крім того, позивач зазначив, що згідно з п. 8.1 договору про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги для організації електронного документообігу використовуються комп'ютерні системи АС Клієнт АРМ Вантажовідправника, інші системи, які працюють за узгодженим реквізитним складом та структурою.
Відповідач 12.12.2017 подав до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому повторно зауважив на тому, що затримка вагонів у періоди, на які йде посилання у позові, мала місце з причин, які не залежали від відповідача, як вантажоодержувача, а виникла в результаті невиконання залізницею вимог наказу Укрзалізниці №760-Ц від 25.11.2010. Як стверджує відповідач, такі дії залізниці порушили його інтереси, як вантажоодержувача, оскільки нарахування проводиться від кількості затриманих вагонів, а також залежно від терміну затримки збільшуються відповідні нарахування за користування вагонами а збір за зберігання вантажу. У підтвердження наведених доводів відповідачем надано інформацію, а саме - витяги з додатків №№2-5, із автоматизованої системи "АРМ Вантажовідправника", за допомогою якої здійснюється направлення чи перенаправлення, отримання та відправлення вагонів на підставі електронних замовлень та узгоджених місячних планів перевезень, що погоджуються сторонами відповідно до умов договору №150 від 09.12.2015.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -
09 грудня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" регіональною філією "Львівська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" (далі - вантажовласник, відповідач) укладено договір №150 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі - договір №150), предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги. Цей договір укладено сторонами строком на 2 роки (п. 7.4 договору №150).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснює вантажні операції по станції Скалат на двох під'їзних коліях.
Договором про експлуатацію під'їзної колії №Л/ДН-2/15/1243/Мп від 18.11.2015 з наступними змінами (далі - договір №Л/ДН-2/15/1243/Мп), укладеним між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (правонаступником якого є позивач) та відповідачем, як власником колії, визначено порядок експлуатації під'їзної колії, яка належить власнику, що примикає до станції Скалат Львівської залізниці через стрілку №6 і обслуговується власним локомотивом.
Відповідно до п. 5 договору №Л/ДН-2/15/1243/Мп повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються: агентом комерційним станції по тел. - НОМЕР_1 відповідального в денний період, НОМЕР_2 директора - цілодобово.
Згідно з п. 6 договору №Л/ДН-2/15/1243/Мп вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій станції по вказівці чергового по станції; здавання вагонів проводиться на одній із колій станції по вказівці чергового по станції; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
За умовами п. 7 договору №Л/ДН-2/15/1243/Мп максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить 12 напіввагонів або 15 хоперів.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: відповідальний по тел. 3-15-97 комерційного агента станції, а час закінчення вантажних операцій підтверджується письмовим повідомленням, яке у двох примірниках подається на станцію (п. 8 договору №Л/ДН-2/15/1243/Мп).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Пунктом 16 договору №Л/ДН-2/15/1243/Мп передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за подачу, забирання вагонів;
- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Згідно збірника Тарифів розділ 5.
У пункті 21 договору №Л/ДН-2/15/1243/Мп сторони визначили, що цей договір укладається терміном на 5 років з 18.11.2015 до 18.11.2020 включно.
Додатковим погодженням, яке вступило в силу 30.11.2015, сторони дійшли згоди, зокрема, змінити п. 1 договору №Л/ДН-2/15/1243/Мп та викласти його у наступній редакції: "Згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Скалат Львівської залізниці через стрілку №6 та ділянка колії №3, яка належить залізниці, примикає до станції через стрілку №8 і обслуговується власним локомотивом.".
У зв'язку з проведенням реєстрації Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" додатковою угодою №2 від 15.12.2015 було внесено зміни до преамбули та розділу "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін" договору №Л/ДН-2/15/1243/Мп в частині заміни сторони в зобов'язанні - Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" на Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" регіональна філія "Львівська залізниця" виробничий підрозділ "Тернопільська дирекція залізничних перевезень".
Договором №Л/ДН-2/16/545м/п від 01.05.2016 (далі - договір №Л/ДН-2/16/545м/п), укладеним між залізницею та відповідачем, як власником колії, визначено порядок експлуатації під'їзної колії, яка належить залізниці, що примикає до станції Скалат Львівської залізниці через стрілку №16 і обслуговується власним локомотивом. Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій станції, максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається користувачу колії, становить 25 вагонів.
Умови пунктів 5, 6 договору №Л/ДН-2/16/545м/п аналогічні умовам цих пунктів №Л/ДН-2/15/1243/Мп.
За умовами п. 7 договору №Л/ДН-2/16/545м/п максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається користувачу колії, становить 25 вагонів.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: відповідальний по тел. 3-15-97 комерційного агента станції, а час закінчення вантажних операцій підтверджується письмовим повідомленням, яке у двох примірниках подається на станцію (п. 8 договору №Л/ДН-2/16/545м/п).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Пунктом 17 договору №Л/ДН-2/16/545м/п передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за подачу, забирання вагонів;
- за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Згідно збірника Тарифів розділ 5.
Відповідно до п. 17 договору №Л/ДН-2/16/545м/п користувач колії несе відповідальність за схоронність рухомого складу (вагонів, контейнерів) згідно із ст. 124 Статуту залізниць України та виконання технічних умов по забезпеченню збереження рухомого складу при виконанні вантажних та маневрових робіт згідно ДСТУ ГОСТУ 22235:2015.
У пункті 21 договору №Л/ДН-2/16/545м/п сторони визначили, що цей договір укладається терміном на 5 років з 01.05.2016 по 01.05.2021 включно.
З матеріалів справи вбачається, що в квітні-травні 2017 року на адресу відповідача на станцію Скалат масово надходили порожні власні вагони по повних перевізних документах. Але на шляху прямування частина вагонів була затримана через неможливість їх приймання станцією Скалат в очікуванні звільнення вантажного фронту. Вказані обставини зафіксовані актами загальної форми ГУ-23, підписаними повноважними представниками вантажоодержувача: №№861, 862, 863, 864, 865, 866, 867 від 20.04.2017 (т. 1, а.с. 40-46); №№1047, 1048, 1049, від 14.05.2017 та №№1056, 1057, 1058, 1059, 1060, 1061, 1062, 1063, 1064, 1065 від 16.05.2017 (т. 1, а.с. 51-63).
У зв'язку із зайнятістю станції Скалат іншими вагонами, адресованими відповідачу, та неможливістю прийняття вагонів, що знаходяться на підходах, начальником служби перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" видано накази про затримку вагонів на шляху слідування:
№143 від 20.04.2017 (т. 1, а.с. 20), на підставі якого по станції Бірки-Великі затримані направлені вантажовідправниками на адресу відповідача на станцію Скалат порожні власні вагони (вантаж на своїх осях): №№52735057, 52737541, 52738218, 52876984, 53518106, 53465977, 56664105, 53543435, 56273584, 56251325, 55531511, 55139539, 61016937, 61509675, 59725754, 58940735, 55850028, 53587200, 60731254, 58857848, 58858408, 58855883, 59211219, 58845942, 59213397, 58836776, 59223081, 58857616, 55618433, 56813488, 56526957, 56526973, 55710842, 61225553, 61225421, 61228458, 60810827, 53158853, 56113525, 60810132, 57440612, 59280107, 62004304, 56672272, 56682016, 52740636, 53453452;
№69 від 14.05.2017, на підставі якого по станції Бірки-Великі затримані направлені вантажовідправниками на адресу Відповідача на станцію Скалат порожні власні вагони (вантаж на своїх осях): №№61513503, 61666723, 61780375, 56833379, 56681539, 53564852, 56690688, 56660004, 56858673, 52725447, 52725249, 52736535, 52931524, 52725421, 53517447, 52931284, 52740529, 53597670, 56855588, 53579496, 56811417, 56690753, 56843741, 56671654, 53548277, 52725785, 52877438, 5619865, 52728268, 52740693, 53453528, 52749538, 52931292, 52725181, 52728755, 52740560, 56858319, 56675465, 53575189, 59778019, 56597164, 55118566, 55120323, 54064316, 59788901, 55118608, 58851189, 58850934, 58851163, 58851197, 52728789, 53548566, 56682107;
№78 від 16.05.2017, на підставі якого по станції Тернопіль затримані направлені вантажовідправниками на адресу Відповідача на станцію Скалат порожні власні вагони (вантаж на своїх осях): №№55120695, 66519927, 61087185, 65330318, 61749024, 55118442, 55120109, 56002660, 59720789, 55550313, 55117881, 53154076, 54773726, 59783688, 56522816, 56476054, 56031156, 56250962, 62118500, 62147137, 55118863, 57427874, 56551757, 56498900, 56002629, 56068273, 56032329, 56032519, 61248977, 59789339, 62057583, 61264156, 57584435, 59783761, 61238606, 59718619, 56319239, 53561635, 55139554, 60808433, 59790576, 61241345, 55433536, 55119366, 62004841, 55429229, 55120570, 56067440, 59784033, 56113533, 65483679, 62155528, 56273469, 56563547;
№84 від 16.05.2017, на підставі якого по станції Тернопіль затримані направлені вантажовідправниками на адресу Відповідача на станцію Скалат порожні власні вагони (вантаж на своїх осях): №№61238028, 55117527, 61737912, 62975925, 61518569, 52864840, 53603031, 61666988, 61666954, 53772653, 52864667, 61739819, 61087128, 61086534, 61518478, 61608782, 56600901, 62974704, 66646787, 52864527, 52864709, 61667507, 61667556, 61780342, 61739447, 56113517, 52345832, 59192625, 56567571, 62052600, 53188728, 54066006, 61261541, 56982036, 62003660, 53073078, 56653546, 56671266, 53571816, 55211122, 56499247, 56288723, 55585780, 62140884, 56833510, 60806072, 56518426, 61258836, 60573110.
За цими фактами станціями затримки Бірки-Великі та Тернопіль, у порядку передбаченому п. 9, 10 Розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, складено відповідні акти про затримку вагонів ГУ-23а, а саме:
- 20.04.2017 станцією Бірки-Великі складено акт про затримку вагонів №18 на початок затримки вагонів по наказу №143 від 20.04.2017; 25.04.2017 актом про затримку №15 засвідчено закінчення затримки (т. 1, а.с. 28-29); повідомлення про затримку передано представнику вантажоодержувача - 20.04.2017 о 18:00 (т. 1, а.с. 24);
- 14.05.2017 станцією Бірки-Великі складено акт про затримку вагонів №21 на початок затримки вагонів по наказу №69 від 14.05.2017; 26.05.2017 - на закінчення затримки акт про затримку №18 (т. 1, а.с. 30-31); повідомлення про затримку передано представнику вантажоодержувача - 14.05.2017 о 21:30 (т. 1, а.с. 25);
- 16.05.2017 станцією Тернопіль складено акт про затримку вагонів №5 на початок затримки вагонів по наказу №78 від 16.05.2017; 29.05.2017 - на кінець затримки акт про затримку №5 (т. 1, а.с. 32-35); повідомлення про затримку передано представнику вантажоодержувача - 16.05.2017 об 11:20 (т. 1, а.с. 26);
- 16.05.2017 Станцією Тернопіль складено акт про затримку вагонів №6 на початок затримки вагонів по наказу №84 від 16.05.2017; 02.06.2017 - на кінець затримки акт про затримку №6 (т. 1, а.с. 36-39); повідомлення про затримку передано представнику вантажоодержувача - 16.05.2017 о 18:10 (т. 1, а.с. 27).
Отже, як свідчать матеріали справи, повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам відповідача вручено не пізніше двох годин після його отримання, як того передбачає абз. 4 п. 10 Розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами.
Після прибуття затриманих вагонів на станцію Скалат, по причині зайнятості фронтів навантаження, деякі із затриманих вагонів знову простоювали в очікуванні звільнення вантажних фронтів. Також на місцях загального користування ст. Скалат затримувалися й інші вагони, адресовані відповідачу. Факти затримки вагонів зафіксовано актами загальної форми ГУ-23 станції Скалат, які у встановленому порядку підписані повноважними представниками вантажовласника: №№914,917 від 26.04.2017; № 933 від 28.04.2017; №936 від 29.04.2017; №№1146, 1150, 1152, 1155, 1156, 1157 від 29.05.2017; №1161 від 30.05.2017; №№1163, 1164 від 31.05.2017; №№1169, 1170, 1171, 1172 від 01.06.2017; №№1174, 1176, 1178, 1179, 1180, 1181, 1182, 1183, 1184 від 02.06.2017; №№1185, 1186, 1187, 1189, 1190, 1191, 1192, 1193, 1194, 1195 від 03.06.2017; №№1197, 1200, 1202, 1203, 1204, 1205, 1208, 1213, 1214 від 04.06.2017; №1217, 1220 від 06.06.2017 (т. 1, а.с. 47-50, 64-106). Всі акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість".
Зазначені акти загальної форми ГУ-23 складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі , щодо періоду затримки вагонів.
На підставі вищевказаних актів про затримку вагонів ГУ-23а та актів загальної форми ГУ-23 на станції Скалат складені відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46(т. 1, а.с. 107-135):
- №26040500 на суму 5352,90 грн (без ПДВ);
- №27040503 на суму 8921,50 грн (без ПДВ);
- №05050532 на суму 18710,10 грн (без ПДВ);
- №27050635 на суму 41749,20 грн (без ПДВ);
- №27050637 на суму 55665,60 грн (без ПДВ);
- №28050643 на суму 4638,80 грн (без ПДВ);
- №29050647 на суму 46756,00 грн (без ПДВ);
- №29050650 на суму 4638,80 грн (без ПДВ);
- №30050651 на суму 14689,80 грн (без ПДВ),
- №31050657 на суму 30779,20 грн (без ПДВ),
- №31050658 на суму 32471,60 грн (без ПДВ),
- №31050662 на суму 88657,60 грн (без ПДВ),
- №01060663 на суму 67537,60 грн (без ПДВ),
- №01060666 на суму 62258,50 грн (без ПДВ),
- №02060671 на суму 6885,50 грн (без ПДВ),
- №02060672 на суму 6940,80 грн (без ПДВ),
- №02060673 на суму 89272,30 грн (без ПДВ),
- №03060674 на суму 19395,70 грн (без ПДВ),
- №03060675 на суму 32862,00 грн (без ПДВ),
- №03060676 на суму 27910,40 грн (без ПДВ),
- №04060680 на суму 15978,00 грн (без ПДВ),
- №04060681 на суму 14286,60 грн (без ПДВ),
- №04060683 на суму 6627,70 грн (без ПДВ),
- №04060688 на суму 7278,60 грн (без ПДВ),
- №04060689 на суму 54415,80 грн (без ПДВ),
- №06060697 на суму 14436,50 грн (без ПДВ),
- №07060702 на суму 14413,00 грн (без ПДВ),
- №07060704 на суму 54347,20 грн (без ПДВ),
- №08060711 на суму 6996,00 грн (без ПДВ).
Всього нараховано плати за користування вагонами - 1025847,96 грн ( в т.ч. ПДВ)
Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби, за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Станцією Скалат нараховано збір за зберігання рухомого складу на своїх осях по накопичувальних картках №08060303 на суму 26674,60 грн (без ПДВ), №13060315 на суму 1154,50 грн (без ПДВ) (т. 1, а.с. 136-137), складених на підставі актів про затримку вагонів по станціях Бірки-Великі та Тернопіль. Таким чином загальна сума збору за зберігання становить 33394,92 грн із ПДВ.
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки працівниками ТОВ "ВК "Гірничодобувна промисловість" було підписано із запереченням: "Зазначені вагони направлені на нашу адресу з порушенням правил погодження порожніх вагонів та їх прийом не погоджений з нашої сторони".
Позивач стверджує, що заперечення відповідача у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальних картах є безпідставними, оскільки Правилами планування перевезення вантажів не передбачено обов'язку погодження відправлення порожніх вагонів із вантажоодержувачем; домовленості про направлення відправником на адресу одержувача власних порожніх вагонів відбуваються без участі залізниці; відповідачем не надано жодного доказу про відмову від вагонів, що прибули на його адресу.
Відповідач із позовом не погоджується, посилаючись на відсутність у матеріалах справи доказів, що підтверджують (спростовують) факт зайнятості станції Скалат іншими вагонами, адресованими відповідачу та неможливість прийняття вагонів, що знаходяться на підходах, або зайнятість фронту з вини клієнта. Відповідач у відзиві також наголошує, що деякі порожні вагони, які приймалися позивачем до перевезення ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість", на станцію Скалат подавалися з порушенням встановлених термінів їх доставки, які не залежали від одержувача вагонів.
Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.
На підставі аналізу правовідносин сторін, суд встановлено, що вони виникли із договору перевезення, регламентованого главою 64 підрозділу 1 розділу 3 книги 5 Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України, спеціальними нормативними документами у сфері перевезення.
Відповідно приписів ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (з подальшими змінами), визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно ст. 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Статтею 6 Статуту визначено, що вантажем є матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до п. 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, мають статус "вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.
Аналогічне визначення порожніх власних вагонів, що перевозяться залізницею, наведено в абзаці 3 п.1.6 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України в редакції від 29.09.2008 № 04-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".
Збір за зберігання вантажу нараховується згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Відповідно п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з п. 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 №113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласником щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно п. 6 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами п. 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно п. 9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Пунктом 10 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно п. 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Статтею 125 Статуту залізниць України визначено, що після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач.
За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Факти затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини відповідача (клієнта) засвідчено в актах загальної форми ГУ-23, які відповідальними працівниками ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" підписано без заперечень.
Матеріалами справи підтверджується, що станціями затримки Бірки-Великі та Тернопіль Львівської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 18 від 20.04.2017, №15 від 25.04.2017, №21 від 14.05.2017, №18 від 26.05.2017, №5 від 16.05.2017, №5 від 29.05.2017, №6 від 16.05.2017 №6 від 02.06.2017, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції підходу за наказами №143 від 20.04.2017, №69 від 14.05.2017, №78 від 16.05.2017, №84 від 16.05.2017 відповідно до Тарифного керівництва №1 (затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356) розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№№26040500, 27040503, 05050532, 27050635, 27050637, 28050643, 29050647, 29050650, 30050651, 31050657, 31050658, 31050662, 01060663, 01060666, 02060671, 02060672, 02060673, 03060674, 03060675, 03060676, 04060680, 04060681, 04060683, 04060688, 04060689, 06060697, 07060702, 07060704, 08060711 на суму та збір за зберігання вантажу по накопичувальним карткам форми ФДУ-92 №№08060303, 13060315 на загальну суму 1059242,88 грн (з ПДВ). Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не виявлено.
Отже, відповідно до всіх перелічених вище нормативних вимог станціями затримки та станцією призначення було оформлено всі необхідні документи, на підставі яких розраховано плату за користування вагонами в сумі 1025847,96 грн та збір за зберігання вантажу у сумі 33394,92 грн.
Документи, додані до позовної заяви, повністю доводять вину відповідача у затримці вагонів, правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу і безпідставність викладеного у відомостях ф. ГУ-46 та накопичувальних картках ф. ФДУ-92 заперечення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станціях підходу до станції призначення відбулась через зайнятість вантажного фронту, пов'язану із наявністю на коліях станції призначення Скалат неприйнятих ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" вагонів, що раніше надійшли на його. Зазначені документи складені відповідно до встановлених законодавством вимог, що свідчить про правомірність нарахування позивачем плати за користування відповідачем вагонами та збору за зберігання вантажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у скупченні вагонів на станції призначення суду не надав. Натомість його вина підтверджується наступним.
Статтею 42 Статуту залізниць України визначено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Положеннями пункту 5 договорів №Л/ДН-2/15/1243/МП та №Л/ДН-2/16/545м/п передбачено, що повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються: агентом комерційним станції по тел. - НОМЕР_1 відповідального в денний період, НОМЕР_2 директора - цілодобово.
За змістом пункту 6 договорів №Л/ДН-2/15/1243/МП та №Л/ДН-2/16/545м/п, укладених між позивачем та відповідачем, вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із колій станції по вказівці чергового по станції; здавання вагонів проводиться на одній із колій станції по вказівці чергового по станції; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Відповідно до пункту 8 вказаних договорів про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю: відповідальний по тел. 3-15-97 комерційного агента станції, а час закінчення вантажних операцій підтверджується письмовим повідомленням, яке у двох примірниках подається на станцію.
Пунктом 16 договору №Л/ДН-2/15/1243/МП і пунктом 17 договору №Л/ДН-2/16/545м/п передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за подачу, забирання вагонів та за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Згідно збірника Тарифів розділ 5.
Згідно з підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 31.08.2005 №507, приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.
Відповідно до п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Таким чином, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, у т.ч. поїздів відповідача, його контрагентів.
Відповідно до Роз'яснень Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13.
Доказів, підтверджуючих повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком, згідно з умовами договорів, чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав, як не надав доказів, підтверджуючих прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строків здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника. До тогож, матеріали справи не містять і відповідачем не надано доказів про складення актів загальної форми про віднесення на відповідальність залізниці (з приводу відсутності локомотиву або зайнятості локомотивної бригади тощо) щодо неможливості вчасно доставити спірні вагони. При цьому, суд зазначає, що акти загальної форми складаються в будь-якому випадку в зв'язку з неможливістю вчасної доставки вантажу - як з вини вантажоодержувача (власника), так і з вини залізниці. Будь-яких доказів, що відповідач звертався до залізниці з вимогою складення актів загальної форми на віднесення на відповідальність залізниці у спірний період скаржником не надано.
За таких обставин висновок відповідача про наявну можливість позивачу доставити спірні вагони на станцію призначення носить суб'єктивний характер. У той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів (вагонів), які прибули на його адресу, є порушенням вимог пунктом 33 Правил видачі вантажів та статтей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).
Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 03.09.2013 у справі 904/2287/13.
Викладеним спростовується твердження відповідача про його готовність прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці. Крім того, плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.
Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення пункту 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Щодо доводів відповідача про необхідність на підставі Методичних рекомендацій щодо порядку дій працівників залізниць під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення (вивантаження) подання першими вагонів, які надійшли на його адресу раніше, про що викладено у спростуванні заперечень позивача (т. 2, а.с. 27-29 та доповненні до відзиву на позовну заяву (т. 3, а.с. 1-3), суд зазначає наступне.
Вказаними Методичними рекомендаціями щодо порядку дій працівників залізниць під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення (вивантаження), затвердженими наказом Укрзалізниці №760-Ц від 25.11.2010, передбачено, що згідно з пунктом 7.8 додатка 3 до Правил обслуговування залізничних під'їзних колій при поновленні приймання вагонів станція затримки у першу чергу повинна відправляти вагони, зазначені у заявці вантажоодержувача (власника під'їзної колії, порту); у разі відсутності заявки перевага, у міру потреби, має надаватися вагонам, які були затримані першими.
Аналізуючи положення цього пункту, суд звертає увагу, що він містить дві конструкції: перша, за якою спочатку після затримки відправляються вагони, які заявлені до отримання вантажовласником (за заявкою), і друга, за якою, в разі відсутності заявки, у міру потреби відправляються вагони, що були затримані першими.
Проте, відповідачем не надано суду належних доказів того, що ним були заявлені до отримання спірні вагони (подані залізниці заявки на їх отримання). Наявні у матеріалах справи копії листів №189 від 20.04.2017 та №242 від 22.05.2017, адресованих начальнику ВП "Тернопільська дирекція залізничних перевезень" РФ "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця", не приймаються судом до уваги, оскільки не містять доказів їх направлення або вручення позивачу. При цьому, суд вказує відповідачу на те, що за відсутності заявки, у вище зазначеному пункті, не передбачений обов'язок залізниці відправляти вантажовласнику першими вагони, які були затримані раніше, а лише зазначено про можливість надання переваги таким вагонам у міру потреби, яку в свою чергу, визначає поїзний диспетчер, спираючись на специфіку його роботи.
Крім того, положення Методичних рекомендації щодо порядку дій працівників залізниць під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення (вивантаження) не мають загальнообов'язкового характеру і в силу приписів наказу Укрзалізниці №760-Ц від 25.11.2010 потребують розробки та затвердження на їх підставі Інструкції про порядок дій працівників залізниці під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення (вивантаження) (п. 2.1 цього Наказу).
За встановлених вище обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують вини відповідача у затримці спірних вагонів на підходах до станції призначення.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 15888,64 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1 Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Гірничодобувна промисловість" (49069, м. Дніпро, вул. Червона, 37, приміщення 2; ідентифікаційний код 31261769) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1; ідентифікаційний код 40081195) плату за користування вагонами у сумі 1025847,96 грн, збір за зберігання вантажу у сумі 33394,92 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 15888,64 грн.
Наказ видати позивачу після набрання судовим рішенням законної сили.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано - 18.12.2017.
Суддя В.Д. Воронько