13.12.2017 Справа № 904/8817/17
За позовом Міністерства оборони України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М", м. Марганець Дніпропетровської області
про стягнення 95 294 грн. 88 коп.
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: Куртмоллаєв А.Е., дов. №220/198д від 11.04.2017;
від відповідача: Щербаков Б.В., дов. №б/н від 07.11.2017.
Міністерство оборони України звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" заборгованість в сумі 95 294 грн. 88 коп., з яких: 36 780 грн. 48 коп. - пеня, 58 514 грн. 40 коп. - штраф, відповідно до умов договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.10.2016 №286/3/16/126.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань, а саме: порушенням строку поставки продукції за умовами договору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 року порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд в судовому засіданні на 19.10.2017 р
13.10.2017р. відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що строк постачання продукції за умовами договору встановлено до 15.10.2016 (включно). Так, відповідно до п. 1.5. Додаткової угоди № 1 від 06.10.2016 до договору товар постачається на об'єднані центри забезпечення після приймального контролю (якості) представниками Центру розвитку та Супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України. Вказаний Центр розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України є структурним підрозділом (частиною Замовника) по договору. Відповідно до п. 3.7. договору приймання товару оформляється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений представником замовника. Приймальний контроль якості за договором був завершений Центром розвитку та супроводження матеріального забезпечення збройних Сил України лише 07.11.2016, що підтверджується актом приймального контролю якості № 1. Невідкладно після завершення приймального контролю якості товар було поставлено замовнику. На підтвердження цього факту надається акт прийому № Р 517 А400 від 08.11.2016. Отже поставка товару була здійснена на наступний день після виконання замовником вимог пункту 1.5. договору, а саме після здійснення приймального контролю якості, у зв'язку із чим відповідач стверджує про відсутність факту несвоєчасної поставки товару та безпідставність позовних вимог. Просив в позові відмовити..
18.10.2017р. та 19.10.2017р. відповідач подав до суду заяви про зупинення провадження по справі, в яких зазначив, що з огляду на те, що умови п.п. 8.3.3. п. 8.3. договору в частині одночасного застосування до відповідача (постачальника) пені у надмірному розмірі та штрафу прямо суперечать ст.. 61 Конституції України, ТОВ "Інтерфом-М" було змушене звернутись до господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання договору недійсним в частині. Вказаний позов було подано до господарського суду м. Києва 13.10.2017р. В даному випадку факт дійсності або недійсності п.п. 8.3.3 п. 8.3. договору, що буде встановлений господарським судом м. Києва у справі №910/17963/17, має преюдиціальне значення для розгляду судом справи №904/8816/17 про стягнення пені та штрафу саме у розмірі, визначеному п.п. 8.3.3 п. 8.3. договору. Враховуючи вищенаведене, відповідач просить суд зупинити провадження у господарській справі № 904/8816/17 до набрання чинності рішення суду у справі № 910/17963/17.
Ухвалою суду від 19.10.2017 розгляд справи відкладений на 16.11.2017.
16.11.2017 відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи в закритому режимі, в якому з метою забезпечення можливості вивчення всіх доказів у справі, недопущення нанесення шкоди обороноздатності країни та запобігання зловживання позивачем своїм статусом державної установи просить суд розглядати справу № 904/8817/17 у закритому режимі, про що постановити ухвалу суду
16.11.2017 відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у позивача - Міністерства оборони України засвідчені належним чином копії всіх документів, що підтверджують здійснення приймального контролю якості товару постачальника за договором № 286/3/16/126 від 05.10.2016.
Ухвалою від 16.11.2017 розгляд справи відкладений на 30.11.2017.
05.12.2017 відповідач подав до суду доповнення до відзиву, в якому зазначив, що позовні вимоги позивача щодо сплати постачальником штрафу і пені на підставі п.п. 8.3,3. п 8.3. договору суперечать нормам Конституції України і законів України. Так, всупереч приписам ст.. 61 Конституції України щодо неприпустимості подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення умови п.п 8.3.3. п. 8.3 договору містять положення про таку подвійну відповідальність постачальника.
05.12.2017 відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у позивача матеріали тендеру за результатами якого був укладений договір (об'ява від 25.08.2016 в системі «ПРОЗЗОРРО», разом з протоколами тендерної комісії (оригіналами).
Ухвалою суду від 05.12.2017 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.
11.12.2017 відповідач подав до суду заяву про зупинення справи, в якій зазначив, що 17.10.2017 ним подавалась заява про зупинення провадження у справі № 904/8816/17 про стягнення пені та штрафу до набрання чинності рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/17963/17. В єдиному судовому слуханні 14.11.2017 у справі № 910/17963/17, яке відбулося у відсутності представника ТОВ «Інтерфом-М», Господарський суд м. Києва в позові відмовив. Рішення підписане 27.11.2017. 07.12.2017 ТОВ «Інтерфом-М» подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2017 по справі № 910/17963/17. Отже, оскільки ця апеляційна скарга подана з дотриманням строків, встановлених ст.93 ГПК України, то рішення господарського суду м. Києва від 14.11.2017 у справі №910/17963/17 чинності не набрало. На підставі викладеного, враховуючи наявність між сторонами спору, що слухається іншим судом і рішення якого матиме преюдиціальне значення відповідач просить суд провадження у справі № 904/8817/17 зупинити на час до набрання чинності рішення у вищезазначеному спорі між позивачем та відповідачем про визнання договору недійсним в частині.
За клопотанням відповідача у судовому засіданні 13.12.2017 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 30.11.2017 по 05.12.2017, з 05.12.2017 по 11.12.2017, з 11.12.2017 по 13.12.2017.
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
05.10.2016 між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" (постачальник) укладено договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/16/126 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2016 році поставити замовнику матраци (матрац (лот 1. Матрац пінополіурітановий казармений вид 2, тип 1, розмір 185*65 см) (далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості та строки (терміни), вказані у цьому договорі (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору, визначаються нижчевикладеною Специфікацією:
№ з/п Найменування товару Перелік нормативних документів (стандарти технічні умови, технічні специфікації. технічні описи), що встановлюють, основні вимоги до товару Строки (терміни) постачання Загальна кількість яку необхідно поставити (штук) Ціна за одиницю товару в грн. з врахув. марк, тари (упак ), вант робіт у місцях завантаження та трансп. витрат (без ПДВ) Ціна товару в грн. з врахув марк тари (упак) вант робіт у місцях завантаження та трянсп витрат (без ПДВ)
1Матрац пінополіуретановий казармений вид 2. тип 1, розмір 185*65 смВідповідність ТУ У 31.0-00034022-147:2016, зразку еталону та затвердженому робочому зразкуДо 15.10.2016 (включно) 2 580 270,00 696 600,00
Усього рік 2 580 270,00 696 600,00
Ціна товару без ПДВ696 600,00
Крім того ПДВ139 320,00
Ціна товару з ПДВ835 920,00
Ціна товару з ПДВ складає: 835 920 грн. 00 коп.
Товар постачається на об'єднані центри забезпечення після здійснення приймального контролю (якості) представниками структурних підрозділів Управління військових представництв Міністерства оборони України та Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України (далі - представник замовника) (п. 1.5. договору).
Товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки Міністерства оборони України, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.6. договору).
В узгоджені із замовником терміни, але не пізніше ніж за 15 календарних днів до строку поставки першої партії товару на склад замовника, постачальник надає до Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ (далі - Центр) на затвердження робочих зразків товар у кількості 2 одиниці (штук) з комплектом супровідних документів (п. 2.1. договору).
Перевірка відповідності робочих зразків зразку-еталону та нормативної документації проводиться спільною комісією у складі відповідальних представників Центральних та структурних підрозділів Управління військових представництв Міністерства оборони України (далі - УВП МО України). Термін перевірки складає до трьох робочих днів з моменту надання постачальником робочих зразків товару з комплектом супровідних документів (п. 2.4. договору).
При перевірці робочих зразків товару комісія використовує органолептичні та вимірювальні методи (п. 2.5. договору).
При позитивних результатах перевірки робочі зразки протягом трьох робочих днів з моменту надання постачальником робочих зразків товару з комплектом супровідних документів підписує склад комісії та затверджує начальник Центру та керівник структурного підрозділу УВП МОУ України (п. 2.6. договору).
Товар поставляється згідно з нормативною документацією на предмет постачання. Якість товару, маркування, тара та упаковка повинні відповідати вимогам ТУ У 31.0-00034022-147:2016, а також затвердженому робочому зразку. Для своєчасної організації контролю якості постачальник письмово повідомляє за 10 діб до початку виробництва товару представника замовника про місце, де виготовляється товар, забезпечує представникам замовника можливість перевірки проведення підприємством вхідного контролю сировини та матеріалів, виробництва та остаточного приймання товару за якістю та кількості (п. 3.1. договору).
Приймальний контроль (якості) товару у постачальника проводиться представником замовника у присутності представника підприємства, відповідального за якість, з перевіркою сертифікату відповідності, висновків державної санітарної епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, кількості комплектності та ростовки, відповідності затвердженому робочому зразку, наявності іншої супровідної документації. Рішення щодо направлення представника замовника для здійснення приймального контролю (якості) товарів військового призначення приймається Управлінням військових представництв Міністерства оборони України після остаточного визначення місцезнаходження підприємства - виробника товару (п. 3.3. договору).
Приймання товару оформляється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений представником замовника. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання товару за якістю та направляється замовнику після відправки товару разом з рахунком-фактурою (п. 3.7. договору).
Ціна цього договору становить: 835 920 (вісімсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 139 320 (сто тридцять дев'ять тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. (за загальним фондом) (п. 4.1. договору).
Розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі) (п. 5.1. договору).
Товар постачається на умовах DDР - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів ''Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, які забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Строк поставки товару буде визначений в специфікації договору ( п. 1.2.) (п. 6.1. договору).
Датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній постачальника (п. 6.3. договору).
Замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати грошові кошти за поставлені товари протягом 30 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених договором; прийняти поставлений товар згідно з належним чином оформленим і підписаним актом приймального контролю якості товару (п. 7.1.1. та 7.1.2. договору).
Відповідно до п. 7.3. договору постачальник зобов'язаний:
Забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором (п. 7.3.1. договору).
Забезпечити поставку товару у кількості, якість якого відповідає умовам установленим розділом III договору (п. 7.3.2. договору).
Письмово, не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити представника Замовника, про дату коли товар буде наданий для приймання по якості (п. 7.3.3. договору).
Письмово, не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити одержувача, Замовника, про дату коли товар буде відвантажений на його адресу (п. 7.3.4. договору).
Надати товар визначений у п. 1.2. для приймання представнику та одержувачу замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти товар на умовах договору (п. 7.3.5. договору).
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 8.1. договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору, звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (п. 11.1. договору).
Сторони підписали додаток № 1 до договору «Рознарядка Міністерства оборони України за Специфікацією» (т. 1 а.с. 15), відповідно до якої на 2016 підприємству сплановано відвантаження Матраців пінополіуретанових казармених вид 2. тип 1, розмір 185*65 см у кількості 2 580 штук у строк до 15.10.2016.
06.10.2016 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 16), в якій дійшли згоди викласти пункти договору в наступній редакції:
« 1.5. Товар постачається на об'єднані центри забезпечення після приймального контролю (якості) представниками Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України (далі - представник замовника).»
« 2.4. Перевірка відповідності робочих зразків зразку-еталону та нормативній документації проводиться спільною комісією у складі відповідальних представників Центру та Тилу Збройних сил України. Термін перевірки складає до трьох робочих днів з моменту надання постачальником робочих зразків товару з комплектом супровідних документів.»
« 2.6. При позитивних результатах перевірки робочі зразки протягом трьох робочих днів з моменту надання постачальником робочих зразків товару з комплектом супровідних документів підписує склад комісії та затверджує начальник Центру.»
« 3.3. Приймальний контроль (якості) товару у постачальника проводиться представником замовника у присутності представника підприємства, відповідального за якість, з перевіркою сертифікату відповідності, висновків державної санітарної епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, кількості комплектності, відповідності затвердженому робочому зразку, наявності іншої супровідної документації. Рішення щодо направлення представника замовника для здійснення приймального контролю (якості) товарів військового призначення приймається Центром розвитку супроводження матеріального забезпечення Збройних сил України після остаточного визначення місцезнаходження підприємства - виробника товару.»
Відповідно до п. 7.3.3. договору постачальник зобов'язаний письмово, не пізніше ніж за 2 (два) робочі дні, повідомити представника замовника, про дату коли товар буде наданий для приймання по якості.
Листом 02.11.2016 № 315 (т. 2 а.с. 40), відповідач повідомив Начальника Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ, про те що ТОВ "Інтерфом-М" має намір здійснити поставку речового майна, а саме матраци пінополіуретанові казармені вид 2, тип 1, розмір 185*65.
Лист відповідача від 02.11.2016 надійшов на адресу Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ 03.11.2016 та був зареєстрований за вх. № 3059, про що свідчить відповідна відмітка в правому нижньому куті вказаного листа.
Після чого 03-04 листопада 2016 проведені лабораторні випробування, в результаті чого 04.11.2016 Начальником лабораторії аналітичних досліджень та випробувань продукції Науково-технічного центру підтвердження відповідності, стандартизації та випробувань продукції легкої промисловості і засобів індивідуального засобу ДП «Укметртестстандарт» затверджено протокол випробувань № 1509-1510/01087-ЛШ/16 (т. 2 а.с. 37-39). Відповідно до вказаного протоколу дата надходження зразків на випробування 02.11.2016, дата проведення випробувань 03.11.2016 - 04.11.2016.
Позивач зазначає, що вже після вихідних днів (5, 6 листопада 2016 року) 7 листопада представник замовника Черниш І.М. отримав оголошення № 1 та прийняв товар за якістю, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом приймального контролю (якості) № 1 (т. 1 а.с. 38), відповідно до якого 07.11.2016 представник замовника від Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ у присутності представника підприємства, відповідального за якість виконали приймальний контроль якості продукції, яка пред'явлена Оголошенням № 1 (т. 1 а.с. 10) від 07.11.2016 по договору № 286/3/16/126 від 05.10.2016.
Також 07.11.2016 сторонами підписано та скріплено печатками Накладну на відпуск продукції № 1 (т. 2 а.с. 63), відповідно до якої відповідач передав, а позивач отримав товар: матраци пінополіуретанові казармені вид 2, тип 1, розмір 185*65 см у кількості 2 580 шт. на загальну суму 835 920 грн. 00 коп.
Після чого, як стверджує позивач, 08.11.2016 товар відповідно до умов п. 6.1. договору був поставлений на склад військової частини НОМЕР_1 (Замовника) відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з встановленими нормами відвантаження, на підтвердження чого надав підписаний сторонами та затверджений Командиром військової частини НОМЕР_1 Акт прийому № Р 517 А400 від 08.11.2016 (т. 1 а.с. 39-40), відповідно до якого здійснено прийом матраців пінополіуретанових казармених вид 2, тип 1, розмір 185*65 см у кількості 2 580 шт. Дата початку прийому 08.11.2016, дата закінчення прийому 08.11.2016.
На виконання умов п. 3.7 договору відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 1 від 07.11.2016 (т. 2 а.с. 62) на оплату товару матраців пінополіуретанових казармених вид 2, тип 1, розмір 185*65 см у кількості 2 580 шт. на суму 835 920 грн. 00 коп.
Відповідно до платіжного доручення № 286/3/3144 від 14.11.2016 (т. 2 а.с. 61), позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 835 920 грн. 00 коп. з призначенням платежу: «опл. за реч. Майно для о/ск ЗСУ (матрац поліуретановий); в/н 1-07.11.16акт1-07.11.16д286/3/16/126-05.10.16д/у1-06.10.16».
Як вказано вище, відповідно до п. 1.2. договору строки постачання спірного товару узгоджені сторонами: до 15.10.2016 (включно).
Датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній постачальника (п. 6.3. договору).
З матеріалів справи вбачається, що Акт приймального контролю (якості) № 1 (т. 1 а.с. 38) та Накладна на відпуск продукції № 1 підписані сторонами 07.11.2016.
Отже поставка спірного товару відбулась із простроченням на 22 календарних дня.
Відповідно до п. 8.3.3. договору за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,2 відсотка від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.
Із посиланням на п. 8.3.3. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 36 780 грн. 48 коп. за період з 16.10.2016 по 06.11.2016 та штраф у розмірі 7 відсотків вартості договору за прострочення поставки понад 10 днів в сумі 58 514 грн. 40 коп.
Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, копіями протоколу випробувань № 1509-1510/01087-ЛШ/16, Акту приймального контролю (якості) № 1, Накладної на відпуск продукції № 1, Акту прийому № Р 517 А400, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.
Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, судом порушень чинного законодавства та умов Договору не встановлено.
Одночасно, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 27.04.2012р. у справі № 3-24гс12 та від 09.04.2012р. у справі №3-88гс11, згідно приписів ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України.
Також суд звертає увагу, що штраф у розмірі 7 відсотків передбачений за інше порушення - прострочення оплати більше 10 днів. Тому у даному випадку штраф підлягає сплаті за інше порушення.
Отже, вимога про стягнення штрафу у заявленому розмірі обґрунтована та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 36 780 грн. 48 коп. пені та 58 514 грн. 40 коп. штрафу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи або не впливають та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому не можуть бути прийняті господарським судом.
Зокрема, суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Одночасно, господарський суд не вбачає підстав для задоволення поданих відповідачем клопотань про зупинення провадження у даній справі до розгляду пов'язаної справи, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 Господарського процесуального кодексу України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно зі статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Господарський суд вважає, що розгляд Господарським судом м. Києва справи, предметом спору у якій є визнання недійсним пункту договору про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 05.10.2016 №286/3/16/126., не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі № 904/8817/15, в якій предметом спору є стягнення пені і штрафу за несвоєчасне поставку товару за вказаним договором, оскільки господарський суд, встановивши, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить чинному законодавству, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.
У межах справи, що розглядається, суд не вбачає перешкод для самостійної оцінки доказів у сукупності з метою винесення законного і об'єктивного рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 904/925/14 від 10.07.2014.
Крім того, господарський суд відхиляє подане відповідачем клопотання про розгляд справи в закритому режимі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.
Господарський суд зазначає, що в порушення вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що відкритий розгляд справи суперечить вимогам чинного законодавства України щодо охорони державної таємниці. Доказів які вказують на обґрунтованість вимоги конфіденційного розгляду справи відповідачем також не надано.
Щодо поданих відповідачем 16.11.2017 та 05.12.2017 клопотань про витребування у позивача копії всіх документів, що підтверджують здійснення приймального контролю якості товару постачальника за договором № 286/3/16/126 від 05.10.2016, а також матеріалів тендеру за результатами якого був укладений договір (об'ява від 25.08.2016 в системі «ПРОЗЗОРРО», разом з протоколами тендерної комісії (оригіналами), суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
Відповідно до п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" № 10 від 24.10.2011 згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання. Звертаючись з клопотанням про витребування доказів до суду апеляційної інстанції, заявник, з огляду на вимоги частини першої статті 101 ГПК, повинен також обґрунтувати неможливість подання цих доказів до місцевого господарського суду. Така неможливість може бути зумовлена, зокрема, тим, що: сторона (сторони) заявляла в місцевому господарському суді клопотання про витребування в інших осіб відсутніх у неї (них) доказів, але зазначеним судом таке клопотання не задоволено; на час прийняття рішення місцевим господарським судом заявникові не було і не могло бути відомо про існування відповідних доказів; докази з'явилися після розгляду справи судом першої інстанції. Відповідне клопотання має заявлятися (подаватися) в письмовій формі.
Господарський суд зазначає, що за результатами здійснення приймального контролю якості товару постачальника сторонами підписано та скріплено їх печатками Акт приймального контролю (якості) № 1 (т. 1 а.с. 38). Господарський суд наголошує, що вказаний Акт приймального контролю (якості) підписано відповідачем без жодних зауважень та заперечень. Також за результатами здійснення приймального контролю сторонами було підписано Накладну на відпуск продукції № 1 від 07.11.2016, яка підписана відповідачем без жодних зауважень та заперечень.
Враховуючи викладене, наявність в матеріалах справи засвідчених належним чином копій всіх документів, що підтверджують здійснення приймального контролю якості спірного товару жодним чином не вплине на результат розгляду справи, оскільки Акт приймального контролю (якості) та Накладна на відпуск продукції № 1 від 07.11.2016, які складені за результатами здійснення приймального контролю підписано відповідачем без зауважень та заперечень.
Крім того, відсутня необхідність у витребування матеріалів тендеру, за результатами якого був укладений договір (об'ява від 25.08.2016 в системі «ПРОЗЗОРРО», разом з протоколами тендерної комісії), оскільки вони не стосуються предмету спору даної справи та не мають значення для вирішення даного господарського спору по суті.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає не вбачає підстав для задоволення клопотань відповідача про витребування доказів.
Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Українська, буд. 20, ідентифікаційний код 35055734) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022) 36 780 грн. 48 коп. (тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят грн. 48 коп.) пені, 58 514 грн. 40 коп. (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот чотирнадцять грн. 40 коп.) штрафу, 1 600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Повне рішення складено 18.12.2017