12.12.2017 Справа № 904/9839/17
За позовом Національної металургійної академії України, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд", м. Дніпро
про стягнення 316 185 грн. 94 коп. за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.05.2005 № 12/02-1585-ОД
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 30.10.2007;
від відповідача: не з'явився.
Національна металургійна академія Україна звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд" заборгованість в розмірі 316 185 грн. 94 коп., з яких: 271 150 грн. 64 коп. - основний борг, 3 632 грн. 51 коп. - 3% річних, 15 641 грн. 31 коп. - інфляційні втрати, 25 761 грн. 48 коп. - пеня, відповідно до умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.05.2005 № 12/02-1585-ОД в редакції додаткових угод.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.
У призначене судове засідання відповідач явку свого повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи.
Господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Таким чином, копія реєстру № 192 на відправку рекомендованої пошти з повідомленням по Україні від 24.11.2017 та витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення вручене адресату особисто 28.11.2017, долучені судом до матеріалів справи, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
01.05.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1585-ОД (надалі - Договір), відповідно до умов якого з метою ефективного використання державного майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно приміщення в будинку військової кафедри (далі ОСОБА_1), площею 366,40 м 2, розміщене за адресою: 49000. м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 38а, на другому поверсі трьохповерхового будинку, приміщення, будівлі/, що знаходиться на балансі Національної металургійної академії України, вартість якого, згідно незалежної оцінки становить 503 582 грн.
Майно передається в оренду з метою розміщення під офіс (з організації монтажних робіт) без здійснення торгівельної діяльності. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.
Факт передачі нерухомого майна підтверджується актом приймання-передачі від 01.05.2005.
Згідно з п. 2.1 ОСОБА_2 оренди орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у ОСОБА_2, але не раніше дати підписання сторонами цього ОСОБА_2 та акта приймання-передачі майна.
Додатковою угодою від 20.06.2007 сторонами внесено зміни до розділу 1 ОСОБА_2, в якому зазначено: «ОСОБА_1 передається в оренду з метою розміщення суб'єкту господарювання, що проводить діяльність з ремонту об'єкту нерухомості».
Цією ж угодою сторони узгодили наступне:
Розділ 3. Орендна плата п. 3.1 та п. 3.3 викласти у наступні й редакції:
3.1 Орендна плата у розмірі 10 854,90 грн. /базова за грудень 2006р./без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з січня 2007р., розрахована за "Метоликою розрахунку та використання плати за оренду державного майна", яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 із змінами та доповненнями до неї.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством.
3.3. Орендна плата перераховується таким чином:
- 50 % - до державного бюджету по місцю реєстрації Орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства - у розмірі 5 427,45 грн.
- 50 % - балансоутримувачу - у розмірі 5 427,45 грн. (п.3.3. ОСОБА_2).
За умовами п. 3.4 ОСОБА_2 орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 07 числа наступного місяця і не залежить від наслідків господарчої діяльності орендаря.
Згідно з п. п. 5.2, 5.5 ОСОБА_2 орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та щомісячно не пізніше 07 числа звітувати орендодавцю про внесення орендної плати, скоригованої на індекс інфляції, до державного бюджету з одночасним наданням копій платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку.
Як зазначає позивач, в порушення умов ОСОБА_2, відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки щодо своєчасної та повної оплати орендної плати за користування державним майном, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 271 150 грн. 64 коп., з яких 178 730 грн. 44 коп. заборгованість з орендної плати за період з грудня 2016р. по вересень 2017р., 92 420 грн. 20 коп. - недоотримана орендна плата за період з 01.08.2015 по 01.09.2017 через невідповідність площі орендованого приміщення, зазначеної у договорі, фактично зайнятій відповідачем площі, що встановлено актом ревізії фінансово-господарської діяльності Національної металургійної академії України за період з 01.08.2015 по 31.08.2017 № 04.03.-19/12 від 02.11.2017, складеним Східним офісом Держаудитслужби.
Відповідно до п. 3.6. ОСОБА_2 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно до розрахунку позивача пеня, що підлягає стягненню з відповідача за загальний період з 08.01.2017 по 10.11.2017 складає 25 761 грн. 48 коп.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував 3% річних в розмірі 3 632 грн. 51 коп. за період 08.01.2017 по 10.11.2017 та інфляційні втрати в розмір 15 641 грн. 31 коп. за період січень - жовтень 2017.
Доказів погашення заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Як встановлено вимогами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За приписами ч.3 ст. 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд (індексацію) розміру плати за користування майном.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який регулює спірні відносини, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. При цьому згідно ч.1 ст.19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14, з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, наданий позивачем, судом порушень чинного законодавства та умов договору не встановлено.
Щодо заявлених до стягнення з відповідача інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Позивач нараховує інфляційні втрати за загальний період з січня 2017 по жовтень 2017р.
Однак при розрахунку позивачем не враховано приписи абз. 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013, відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, розраховувати інфляційні втрати необхідно з наступного місяця після місяця, в якому у відповідача виник обов'язок сплатити вартість оренди, в той час як позивач при розрахунку інфляційних бере показник інфляції місяця, в якому виник борг. З урахуванням вказаних обставин, згідно перерахунку, виконаного господарським судом, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні у загальній сумі 12 597 грн. 85 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягають.
За приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої майново-господарські зобов'язання перед позивачем із своєчасного внесення орендної плати, чим порушив умови укладеного із позивачем ОСОБА_2 та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 271 150 грн. 64 коп., 3 632 грн. 51 коп. 3% річних, 25 761 грн. 48 коп. пені та 12 597 грн. 85 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд" (49000, м. Дніпро, вул. Курсантська, 7, код ЄДРПОУ 30627944) на користь Національної металургійної академії України (49000, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 4, код ЄДРПОУ 02070766) 271 150 грн. 64 коп. (двісті сімдесят одну тисячу сто п'ятдесят грн. 64 коп.) основного боргу, 3 632 грн. 51 коп. (три тисячі шістдесят тридцять дві грн. 51 коп.) 3% річних, 12 597 грн. 85 коп. (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім грн. 85 коп.) інфляційних втрат, 25 761 грн. 48 коп. (двадцять п'ять тисяч сімсот шістдесят одну грн. 48 коп.) пені, 4 697 грн. 14 коп. (чотири тисячі шістсот дев'яносто сім грн. 14 коп.) витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя ОСОБА_3
Повне рішення складено 18.12.2017