13.12.2017 Справа № 904/2556/16
За скаргою: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві
у справі:
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 5 538 451,81 грн.
Головуючий колегії ОСОБА_1
судді Загинайко Т.В.
ОСОБА_2
секретар судового засідання Сирота М.О.
Представники:
від позивача (скаржника): ОСОБА_3, довіреність № 14-84 від 14.04.2017;
від відповідача: не з'явився
від ВДВС: не з'явився
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016 у справі №904/2556/16 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати у розмірі 4 871 639,20 грн., 3% річних у розмірі 659 557,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 82 967,95 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 зазначене рішення змінено та викладено другий абзац резолютивної частини в наступній редакції:
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати у розмірі 4 688 693,10 грн., 3% річних у розмірі 659 493,96 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 80 222,81 грн. В решті рішення залишено без змін.
08.12.2016 на виконання вказаного рішення видано наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.02.2017 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 залишено без змін.
18.09.2017 від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до суду надійшла скарга на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить:
- визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП № 53290774 постанови про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" боргу у розмірі 3 139,37 грн.;
- визнати недійсною постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 08.08.2017, винесену в межах виконавчого провадження ВП № 53290774 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості у розмірі 3 139,37 грн.
Скарга мотивована тим, що державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову від 08.08.2017 в межах виконавчого провадження № 53290774 про стягнення з ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на користь ПАТ «Криворіжгаз» боргу у розмірі 3139,37 грн., в той час як вищевказане рішення суду вже було виконане шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою боржника та повідомлено про це орган державної виконавчої служби заявою про закінчення виконавчого провадження від 24.03.2017, яку було надіслано 27.03.2017 №14/5-325В. У зв'язку з цим, на думку скаржника, вказана постанова державного виконавця від 08.08.2017 є незаконною.
02.10.2017 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07.11.2017.
07.11.2017 від повноважного представника позивача (скаржника) до суду надійшли:
- постанова про стягнення виконавчого збору;
- постанова про приєднання до виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 07.08.2017;
- відомості про виконавче провадження станом на 03.11.2917;
- інформація з Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо ВП 53290774 станом на 03.11.2017.
Ухвалою суду від 07.11.2017 призначено колегіальний розгляд справи, передано матеріали для визначення складу колегії.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів визначено склад колегії суддів для розгляду вказаної скарги у складі: головуюча суддя - Петренко Н.Е., члени колегії - судді Загинайко Т.В., Ніколенко М.О.
Ухвалою суду від 08.11.2017 прийнято справу № 904/72556/16 до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Загинайко Т.В., Ніколенко М.О., розгляду скарги призначено на 13.12.2017.
13.12.2017 у судовому засіданні повноважний представник заявника підтримав подану скаргу та просив суд її задовольнити.
Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна у матеріалах справи роздруківка із сайту «Укрпошти», відповідно до якої відповідач про розгляд скарги повідомлений 15.11.2017. Про причини неявки суд не повідомив, жодного клопотання не надіслав.
Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві свого представника у судове засідання також не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого поштове відправлення з ухвалою суду від 08.11.2017 було вручене представнику виконавчої служби 17.11.2017. Про причини неявки суд не повідомив, жодного клопотання не надіслав.
Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважні представники відповідача та Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва у судове засідання не з'явилися та не подали витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважних представників відповідача та державної виконавчої служби за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, подані документи, заслухавши повноважного представника сторін, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Ця норма є відтворенням норми ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Також відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вказав заявник у поданій скарзі, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016, на виконання якого було видано наказ від 08.12.2016 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» судового збору у сумі 3 139,39 грн., фактично було виконано шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Проте державним виконавцем постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду, винесено не було.
Суд вважає вказані дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві законними та обґрунтованими у зв'язку з наступним.
Так, як посилається заявник, згідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.
Однак державний виконавець відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", який регулює його діяльність, не має повноважень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами.
Такий факт може встановити лише суд відповідно до частини 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Тобто заявник у разі фактичного виконання рішення суду шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог повинен звернутися до суду, який видав наказ, із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, як це передбачено статтею 117 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що скарга на дії державної виконавчої служби задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 9.13. Постанови Пленуму вищого Господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні скарги відмовити.
Головуючий колегії ОСОБА_1
Суддя Т.В. Загинайко
Суддя М.О. Ніколенко