12 грудня 2017 року Справа № 916/1288/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,
суддівВладимиренко С.В., Плюшка І.А.
розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Морський торговельний порт "Южний", м. Южне, Одеська обл.
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 року
у справі господарського суду Одеської області
за позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний"), м. Южне, Одеська обл.
доДержавного підприємства "Морський торговельний порт "Южний", м. Южне, Одеська обл.
простягнення 203 784, 93 грн.
за участю представників
позивача: Семака В.Ю.,
відповідача: Беренштейн І.О.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний") (далі за текстом - ДП "Адміністрація морських портів України") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (далі за текстом - ДП "Морський торговельний порт "Южний") про стягнення заборгованості у розмірі 203 784, 93 грн.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Одеської області від 18.07.2017 року залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 року позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з ДП "Морський торговельний порт "Южний" на користь ДП "Адміністрація морських портів України" 203 784, 93 грн. заборгованості та судовий збір.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що послуги із забезпечення портовому оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із транзитними вантажами не є такими, що безпосередньо пов'язані з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а тому операції платників податку з їх постачання звільненню від оподаткування не підлягають і оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ДП "Морський торговельний порт "Южний" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.12.2015 року ДП "Адміністрація морських портів України" та ДП "Морський торговельний порт "Южний" (Портовий оператор) укладено Договір про забезпечення доступу портового оператору до причалів № УП-414/109-П-ЮЖФ-15 (далі за текстом - Договір), згідно умов якого Адміністрація зобов'язалась забезпечити доступ портового оператора до причалів № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 38, що перебувають у господарському віданні адміністрації, а Портовий оператор зобов'язався сплатити адміністрації за доступ до причалів. Послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із використанням причалів у межах паспортних довжини та ширини.
Відповідно до п. 2.3.16 Договору Портовий оператор зобов'язаний здійснювати оплату за забезпечення доступу до причалів в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України.
Пунктами 3.1, 3.3 Договору встановлено, що нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператора до причалів, що перебувають у господарському віданні Адміністрації, здійснюється за тарифами відповідно до вимог чинного законодавства України. Для нарахування плати Портовий оператор надає Адміністрації протягом 2 робочих днів після завершення обробки суднової партії інформацію та документи, передбачені додатком № 2 до Договору. Адміністрація виставляє рахунок по кожній судновій партії протягом 3 робочих днів з дати отримання від Портового оператора документів та інформації, передбачених додатком № 2 до Договору. Нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним законодавством.
За приписами п. п. 7.1, 7.2 Договору останній набирає чинності з 01.01.2016 року і діє до 31.12.2016 року включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.
На виконання умов Договору позивачем в період з січня 2016 року по квітень 2016 року виставлено відповідачу наступні рахунки: від 31 січня 2016 року № А20033, від 15 лютого 2016 року № А20097, від 29 лютого 2016 року № А20143, від 21 березня 2016 року № А20197, від 21 березня 2016 року № А20198, від 25 березня 2016 року № А20008/1, від 28 березня 2016 року № А20214, від 28 березня 2016 року № А20215, від 31 березня 2016 року № А20225, від 06 квітня 2016 року № А20260 та від 06 квітня 2016 року № А20261 на загальну суму 1 018 924, 63 грн. без урахування ПДВ.
Позивач листом від 15.02.2016 року звернувся до Державної фіскальної служби України про надання податкової консультації з питання чи є об'єктом оподаткування ПДВ послуги із забезпечення доступу Портового оператора до причалу для здійснення процесу навантаження або вивантаження із залученням засобів, що перебувають у власності або використовуються Портовим оператором для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із вантажем, який знаходиться у митному режимі транзиту.
В листі від 06.04.2016 року № 766816/99-99-19-03-07-15 Державною фіскальною службою України зазначено, що здійснення Портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт із транзитними вантажами звільняється від оподаткування податком на додану вартість, оскільки такі послуги є пов'язаними з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через митну територію України. Послуги із забезпечення оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з транзитними вантажами не є такими, що безпосередньо пов'язані з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а тому операції платників податку з їх постачання звільненню від оподаткування не підлягають і оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.
На підставі цього роз'яснення позивач відкоригував рахунки на послуги із забезпечення доступу Портового оператора до причалів при перевантаженні транзитних вантажів і здійснив донарахування відповідачу 20 % ПДВ на загальну суму 203 784, 93 грн. Вказані рахунки позивач направив відповідачу листом від 26.04.2016 року разом із відповідними актами коригування здачі-прийняття послуг.
Скориговані рахунки відповідач не сплатив із посиланням на ст. ст. 53, 197 Податкового кодексу України, відповідно до яких ці послуги звільняються від оподаткування як такі, що безпосередньо пов'язані з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через митну територію України, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
В обґрунтування позовних вимог ДП "Адміністрація морських портів України" зазначено, що в порушення п. п. 2.3.16, 3.4 Договору відповідач відмовився від оплати виставлених рахунків із донарахування ПДВ у розмірі 203 784, 93 грн. За переконанням позивача надана ним послуга входить до Переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 405, а тому відповідач як портовий оператор не звільняється від сплати ПДВ.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ДП "Морський торговельний порт "Южний" зазначено, що діяльність, пов'язана з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через митну територію України, звільняється від оподаткування ПДВ, а тому обов'язку сплатити виставлені рахунки на спірну суму у нього не виникло.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є правомірність нарахування позивачем відповідачу податку на додану вартість в розмірі 203 784, 93 грн., нарахованого як на спеціалізовану послугу із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні позивача. Проте, розмір ПДВ не оспорюється відповідачем.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про морські порти України" у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про морські порти України" тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України.
Як вбачається з Переліку спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 року № 405, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2015 року № 483, до таких послуг з 01.01.2016 року віднесено, зокрема, забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується Портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про погодження тарифів на спеціалізовану послугу із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України" від 14.12.2015 року № 1331-р погоджено встановлені Міністерством інфраструктури України в установленому порядку тарифи на спеціалізовані послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України, крім причалу, що використовується портовим оператором на підставі договору оренди, концесії, спільної діяльності, укладеного відповідно до законодавства.
Наказом Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України" від 18.12.2015 року № 541, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.2015 року за № 1608/28053, затверджено відповідні тарифи, розрахунок плати тощо, зокрема п. 5 розділу 1 загальних положень передбачено, що ПДВ за надання спеціалізованої послуги нараховується та сплачується відповідно до вимог Податкового кодексу України.
За змістом п. 3.3 Договору про забезпечення доступу Портового оператору до причалів від 24.12.2015 року № УП-414/109-П-ЮЖФ-15 нарахування ПДВ здійснюється згідно з чинним податковим законодавством України.
За приписами п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).
За змістом ст. 1 Закону України "Про транзит вантажів" транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо; при цьому, учасниками транзиту є вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).
Статтею 7 Закону України "Про транзит вантажів" передбачено, що транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту. Договори (контракти) про надання (виконання) транзитних послуг (робіт) укладаються як між резидентами і нерезидентами, так і між самими резидентами і нерезидентами, які вільно обирають комплекс транзитних послуг (робіт), їх надавачів (виконавців), а також засоби транзиту залежно від умов перевезень.
Таким чином, застосування п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України можливо до правовідносин, предметом яких є надання послуг, пов'язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг). Послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування ПДВ на підставі означеного пункту.
Забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні Адміністрації морських портів України, є законодавчо самостійною та відокремленою послугою від здійснення портовим оператором навантажувально-розвантажувальних робіт транзитного або іншого вантажу на підставі окремого договору, зокрема, з вантажовласником, щодо надання відповідних послуг, з огляду на те, що ці послуги регулюються різними нормативно-правовими актами та на підставі договорів, які є відмінними за своєю правовою природою та суб'єктним складом.
Отже, послуги із забезпечення портовому оператору доступу до причалу для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із транзитними вантажами не є такими, що безпосередньо пов'язані з перевезенням вантажів транзитом через митну територію України, а відтак операції платників податку з їх постачання звільненню від оподаткування не підлягають і оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.
Враховуючи вищенаведені правові приписи та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, суддів колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що інші доводи ДП "Морський торговельний порт "Южний", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують законних висновків господарських судів попередніх інстанцій та вже були предметом розгляду в апеляційному господарському суді і обгрунтовано ним відхилені.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2017 року у справі № 916/1288/16 - залишити без змін.
Головуючий суддяО.М. Сибіга
СуддіС.В. Владимиренко
І.А. Плюшко