Справа № 203/4119/17
Провадження № 3/200/4340/17
18 грудня 2017 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Татарчук Л.О., за участю правопорушника ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у м.Дніпро, відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 ОСОБА_3,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР№105675 від 20.10.2017 року, 20 жовтня 2017 року о 22 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 по вул.Запорізьке шосе та вул.Генерала Пушкіна в м.Дніпро в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився в присутності двох свідків за допомогою алкотестеру «Драгер», результат 0,46 ‰. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 ОСОБА_3.
У суді ОСОБА_1 провину у скоєні вищезазначеного правопорушення не визнав та вказав, що 20.10.2017 року не вживав алкогольних напоїв й не керував транспортним засобом в стані сп'яніння. Дійсно, погодився на пропозицію інспекторів поліції та пройшов тест за допомогою приладу «Драгер», однак не погодився з його результатом. При цьому, інспектори поліції не пропонували пройти йому медичний огляду в комунальному закладі для виявлення стану сп'яніння, а він наполягав на такому огляді.
Просив суд закрити провадження у справі.
Опитаний у суді свідок ОСОБА_3 пояснив, що після дорожньо-транспортної пригоди 20.10.2017 року за участю його транспортного засобу та автомобіля під керуванням ОСОБА_1, останній на пропозицію працівників поліції пройшов тест на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». В його присутності ОСОБА_1 не говорив, що не згоден з результатами алкотестеру та не наполягав на проведенні медичного огляду в медичному закладі.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля під керуванням ОСОБА_3 Після дорожньо-транспортної пригоди 20.10.2017 року вона першою підійшла до водія ОСОБА_1, від якого почула характерний запах алкоголю з порожнини рота. Коли повернулася до автомобіля, вони викликали робітників поліції. По їх приїзду, ОСОБА_1 в салоні автомобіля не було. Через деякий час він повернуся та привів із собою якихось людей. На пропозицію інспекторів поліції вона погодилася стати свідком та дійсно в її присутності ОСОБА_1 на пропозицію поліцейських пройти тест на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» погодився, при цьому проти його результатів не заперечував та не наполягав на проведенні медичного огляду в комунальному закладі.
Розглянувши матеріали справи, доходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 ОСОБА_3 доведена й повністю знайшла своє підтвердження дослідженими матеріалами справи.
Так, судом в ході розгляду протоколу встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено п.2.9а Правил дорожнього руху, яким забороняється водіям керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Дані обставини об'єктивно підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР№105675 від 20 жовтня 2017 року, результатами тесту «Драгер» із зазначенням 0,46 ‰, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого з результатами алкотестеру ОСОБА_1 згоден, що засвідчено підписами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він був не згоден з результатами алкотестеру, а працівники поліції не пропонували йому пройти медичний огляду в комунальному закладі, крім його усної заяви не підтверджуються та спростовуються наданими суду доказами - актом на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого з результатами алкотестеру ОСОБА_1 був згоден, про що поставив свій підпис, а також поясненнями опитаних у суді свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вказували, що в їх присутності ОСОБА_1 не вказував про незгоду з результатами алкотестеру, не виявляв бажання пройти медичний огляд для визначення стану сп'яніння в комунальному закладі.
З приводу зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення вказівки ОСОБА_1, що останній не згоден з даними драгеру, судом в якості доказу не приймаються, зважаючи на пояснення опитаних в суді свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які заперечували факт незгоди ОСОБА_1 з результатами алкотестеру, а також того факту, що ОСОБА_1 проходив даний тест на сп'яніння на місці одразу після дорожньо-транспортної пригоди за його участі, а тому дані ствердження розцінюються судом як намагання уникнути встановленої адміністративної відповідальності за вчинене, й такі, які не узгоджується з іншими матеріалами справи, а наявність роздрукованих результатів тесту алкотестеру підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд вважає, такий огляд ОСОБА_1 був проведений у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 ОСОБА_3 України.
При визначенні виду адміністративного стягнення, обставини скоєного адміністративного правопорушення, суспільну небезпечність даного правопорушення, особу правопорушника, вважаю можливим накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.1 ст.130 ОСОБА_3 у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.
Відповідно до ст.40-1 ОСОБА_3 стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.283, 284 ОСОБА_3, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 ОСОБА_3 та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп. (розрахунковий рахунок № 31210206700004 УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпро Дніпропетровської області, код платежу 22030001, банк отримувач: ГУДКСУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ суду 02891368, МФО 805012).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Суддя Л.О.Татарчук