Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710
13 грудня 2017 р. № 820/4106/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В.
при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Саєнко Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 18.11.2016 року №0004111304, від 14.03.2017 року №0002671304, від 14.03.2017 року №0002661304.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення від від 18.11.2016 року №0004111304, від 14.03.2017 року №0002671304, від 14.03.2017 року №0002661304 є такими, що підлягають скасуванню, як протиправні.
Представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству.
У судовому засіданні представник позивача підтримав обставини, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства України за період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року.
За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт № 3859/20-30-13-04/НОМЕР_1 від 07.10.2016 року.
Згідно висновків вказаного акту перевірки, перевіряючими встановлено наступні порушення вимог податкового законодавства:
- пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, у результаті чого у 2015 році було занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 119881,18 грн.
На підставі висновків вказаного Акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0004111304 від 18.11.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 149851,48 грн., з яких 119881,18 грн. - за податковими зобов'язаннями, 29970,30 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0002671304 від 14.03.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за результатами розгляду скарги ГУ ДФС у Харківській області за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 1522,47 грн., з яких 1217,97 грн. - за податковими зобов'язаннями, 304,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0002661304 від 14.03.2017 року, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ГУ ДФС України про суми виплачених доходів, ОСОБА_3 у І кварталі 2015 року отримав дохід у розмірі 608540,94 грн. від ПАТ «Дельта банк» за ознакою « 126» (дохід, отриманий платником податку як додаткове благо) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства.
14.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір №2008/0508/45-031-2-1 (на купівлю житлової нерухомості), яким забезпечувалося належне виконання Іпотекодавцем вимог Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №2008/0508/45-031 від 14.05.2008 року, у тому числі щодо повернення кредиту у сумі 58 600 доларів США, яка на дату укладання договорів дорівнювала 295 930,00 гривень (офіційний курс НБУ за 1 долар США = 5,05 гривень).
5 червня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» повідомило позивача про відступлення прав вимоги за кредитним договором, договором іпотеки Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» з 25.05.2012 року.
Між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 02.02.2015 року укладено Додатковий договір № 1 до Кредитного договору № 2008/0508/45-031 від 14.05.2008 року, відповідно до умов якого сторони домовились здійснити прощення (анулювання) боргу на суму 9350,00 дол. США, з якої заборгованість за основним кредитним договором - 9350,00 дол. США, гривневий еквівалент якої становить 151075,59 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 0,00 дол. США.
Також, між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 17.02.2015 року укладено Додатковий договір № 2 до Кредитного договору № 2008/0508/45-031 від 14.05.2008 року, відповідно до умов якого сторони домовились здійснити прощення (анулювання) боргу на суму 457465,16 грн.
Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно з пп. 164.1.2. п. 164.1 ст.164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п. 164.2 ст. 164 ПК України.
Згідно з п.п. 14.1.47, п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до пп. 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); є) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Згідно з пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Відповідно до п.п. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Так, згідно наявного в матеріалах справи звіту 1-ДФ, поданого ПАТ "Дельта банк" до контролюючому органу, ОСОБА_3 виплачено суму доходу у вигляді додаткового блага в розмірі 608540,94 грн., код та назва ознаки доходу: "126"-додаткове благо.
Тобто, згідно інформації Банку, позивачу виплачено дохід в загальному розмірі 608540,94 грн.
Згідно з підпунктом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
При цьому вказане положення містить застереження, згідно з яким якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Із матеріалів справи судом встановлено, що ПАТ «Дельта банк» надсилав повідомлення про анулювання частини боргу позивачу, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні.
Також, зі змісту Додаткового договору № 1 від 02.02.2015 року до Кредитного договору № 2008/0508/45-031 від 14.05.2008 року та Додаткового договору № 2 від 17.02.2015 року до Кредитного договору № 2008/0508/45-031 від 14.05.2008 року судом встановлено, що ОСОБА_3 повідомлено про те, що Позичальник зобов'язаний самостійно сплатити податок з доходів, сума яких складає анульовану Кредитором суму боргу.
З аналізу наведених законодавчих положень у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку про те, що обов'язок щодо самостійної сплати податку на доходи фізичних осіб внаслідок анулювання кредитором суми боргу виникає у платника податку за наявності таких умов:
- отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням;
- надіслання (вручення) платнику податку кредитором повідомлення про анулювання боргу або укладення з платником відповідного договору;
- включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.
При цьому, наведеними положеннями закріплено оподаткування саме суми боргу, яка анульована кредитором.
Щодо доводів представника позивача про те, що сума боргу прощена позивачу визначена у іноземній валюті, а не у гривневому еквіваленті, суд зазначає, що згідно п. 3 Додаткового договору № 1 від 02.02.2015 року до Кредитного договору № 2008/0508/45-031 від 14.05.2008 року сторони домовились змінити валюту виконання за Договором з відповідним переведенням заборгованості з повернення кредиту за договором з доларів США на гривні. Також, зі змісту Додаткового договору № 2 від 17.02.2015 року до Кредитного договору № 2008/0508/45-031 від 14.05.2008 року судом встановлено, що сторони домовились здійснити прощення боргу за Договором на суму 457645,16 грн.
Вказані договори містять особистий підпис позивача, тобто на час укладання таких договорів позивач був обізнаний про умови таких договорів, а тому суд вважає безпідставними та необґрунтованими вищенаведені доводи представника позивача.
Так, згідно вказаних договорів позивачу анульовано (прощено) суму боргу в розмірі 608540,94 грн.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Статтею 8 Закону України "Про державний Бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату - 1218 гривень.
Отже, ставка податку 15 відсотків бази оподаткування застосовується до суми виплачених доходів в розмірі 12180,00 грн. (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати), а у разі перевищення - до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків бази оподаткування.
ОСОБА_3 анульовано (прощено) банком суму боргу в розмірі 608540,94 грн., отже розрахунок ставки податку бази оподаткування щодо нарахованого доходу повинен здійснюватися наступним чином:
1218,00 грн. (мінімальна заробітна плата на 2014 рік) х 10 (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати) = 12180,00 грн.
12180,00 грн. х 15 % = 1827,00 грн.
608540,94 грн. - 12180 х 20% = 119272,18 грн.
Таким чином, сума податку щодо нарахованого доходу, яку позивач повинен був задекларувати у податковій декларації, складає 121099,18 грн.
Окрім того, враховуючи, що позивачем не було вчинено дій щодо декларування отриманого доходу, суд зазначає, що згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлений 18 грудня 2017 року.
Суддя Бідонько А.В.