Справа № 819/1809/17
11 грудня 2017 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Баб'юк П.М.
за участю:
секретаря судового засідання Косюк О.П.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Мулика П.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протравною та зобов'язання вчинити дії.
В ході розгляду справи, суд, враховуючи положення ч.4 ст.181 та ч.1 ст.52 КАС України за згодою позивача та представників сторін ухвалою замінив неналежного відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач).
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що відповідачем протиправно не знято всі арешти та заборони з придбаного ОСОБА_1 на електронних торгах нежитлового приміщення (загальна площа - 97,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) незважаючи на те, що позивачем проведено повний розрахунок за придбане нерухоме майно.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково. Щодо визнання протиправною бездіяльності заперечив, посилаючись на те, що в нормах чинного законодавства відсутні підстави для зняття арешту з вказаного нерухомого майна, оскільки арешт накладений на підставі постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах іншого виконавчого провадження та на все нерухоме майно боржника. Щодо позовної вимоги про зобов'язання зняти арешт не заперечив.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 червня 2017 року відбулись електронні торги з реалізації предмета іпотеки - нежитлового приміщення, загальною площею 97,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що Системою електронних торгів арештованого майна (СЕТАМ) сформовано протокол №262531 (аркуш справи 12). За результатами даного аукціону переможцем став ОСОБА_1
На підставі зазначеного протоколу старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Банахом В. Д. при примусовому виконанні виконавчого провадження №48930652 про звернення стягнення на нерухомість, що є предметом іпотеки, 28 червня 2017 року складено акт державного виконавця про проведені електронні торги, який затверджено начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Муликом П.І. (аркуш справи 13).
Як вбачається із даного акту, позивачем сплачено кошти в сумі 841 470, 00 грн., з яких: 42 073,50 грн. - сума гарантійного внеску та 799 396,50 грн. - кошти, що вніс переможець аукціону, та які зараховані на депозитний рахунок відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 15 червня 2017 року.
28 червня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Банахом В. Д. у виконавчому провадженні №48930652 винесено постанову про зняття арешту з нежитлового приміщення, загальною площею 97,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (аркуш справи 14).
Разом з тим, судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №100572293 від 17 жовтня 2017 року) з 02.02.2012 зареєстровано обтяження №12126460 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №29071536 від 31.01.2012 відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (аркуші справи 15-17).
З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись 17 жовтня 2017 року до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Терещук Л. І. з метою оформлення права власності на зазначене нерухоме майно, дізнався, що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не знято всі арешти та заборони з даного майна, незважаючи на те, що проведений повний розрахунок за придбане на аукціоні майно.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року N 898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року N 898-IV, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як вказано у п. 3 ч. 1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV, державним реєстратором є: державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Згідно п. 35 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, державна реєстрація обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, державна реєстрація припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки, а також державна реєстрація прав на підставі рішень судів проводиться виключно державним реєстратором, визначеним законом, без подання заяви заявником.
Відповідно до п. 7 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. №2831/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1301/29431, не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю виконавець виносить постанову про зняття арешту з реалізованого майна, накладеного відділом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).
Згідно п. 29 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах або після його передачі стягувачу.
Як встановлено судом, 28 червня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Банахом В. Д. у виконавчому провадженні №48930652 винесено постанову про зняття арешту з нежитлового приміщення загальною площею 97,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (аркуш справи 14).
Проте, залишилось зареєстроване в іншому виконавчому провадженні обтяження вказаного майна на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №29071536 від 31.01.2012
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах.
Таким чином, суд, аналізуючи наведені правові норми приходить до переконання, що позов в частині зобов'язання відповідача зняти арешт з даного майна у зв'язку із його придбанням (передачею) за результатами прилюдних торгів - підлягає задоволенню.
Вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягала у не вчиненні дій щодо зняття арешту з майна після його реалізації на електронних торгах не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, арешт майна накладений на підставі постанови №29071536 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України від 31.01.2012, тобто, в межах іншого виконавчого провадження та на все нерухоме майно боржника. Чинним законодавством не визначено конкретної процедури для зняття арешту з частини такого майна, який був накладений в іншому виконавчому провадженні.
Натомість, відповідно до ч5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Крім цього, відповідно до ст.94 КАС України, пропорційно до задоволених позовних вимог позивачеві слід повернути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України частину сплаченого судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень, сплаченого згідно квитанції №0.0.885322198.1 від 03.11.2017.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 97,7 кв. м, що знаходиться за адресою Тернопільська обл., м. Тернопіль, вулиця Миру, будинок 2а, прим 72 (реєстраційний №15995105).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повернути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в користь ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) частину сплаченого судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень сплаченого згідно квитанції №0.0.885322198.1 від 03.11.2017.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
В повному обсязі постанова складена 18 грудня 2017 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.