ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/8
м. Київ
08 грудня 2017 року № 826/14273/17
За позовом ОСОБА_1
До Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича
3-я особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про
визнання неправомірною відмови Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича у включенні ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Дельта Банк";
зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Дельта Банк" вимогу ОСОБА_1 на суму 18 140, 63 дол. США та 90, 76 грн. та внести пропозицію щодо затвердження Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Дельта Банк" в частині акцептування зазначених вимог.
В судовому засіданні 27.11.17 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки до судового засідання не з'явилися представники відповідача та 3-ї особи, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
20.05.14 р. ОСОБА_3 укладено договори банківського вкладу (депозиту) "8 років разом on-line у доларах США" з Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", а саме -
договір №20003007232688, згідно умов якого сума вкладу становить 2400 дол. США, вклад залучається на строк по 18.08.14 р.;
№20004007272693, згідно умов якого сума вкладу становить 2 400 дол. США, вклад залучається на строк до 18.08.14 р.;
№00006007252679, згідно умов якого сума вкладу становить 2 500 дол. США, вклад залучається на строк до 18.08.14 р.
Також 06.05.14 р. ОСОБА_3 укладено договори банківського вкладу (депозиту) "8 років разом on-line у доларах США" з Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", а саме -
№003-26509-060514, згідно умов якого сума вкладу становить 5000 дол. США, вклад залучається на строк по 04.08.14 р.;
№004-26509-060514, згідно умов якого сума вкладу становить 5000 дол. США, вклад залучається на строк по 04.08.14 р.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, і згідно свідоцтва про право на спадщину за законом його спадкоємцем є дружина - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про право на спадщину від 15.05.15 р. (реєстр. 925).
Згідно вказаного свідоцтва спадщина складається з грошових внесків з належними відсотками, що знаходяться у АТ "Дельта Банк": по договору на відкриття та обслуговування платіжної картки №003-26509-071113 від 07.11.13 р., поточний рахунок НОМЕР_2, станом на 23.04.15 р. сума позитивного залишку становить 93, 76 грн.; по договору на відкриття та обслуговування платіжної картки №005-26509-050214 від 05.02.14 р., від 05.02.15 р., поточний рахунок НОМЕР_2, станом на 23.04.15 р. сума позитивного залишку коштів становить 18 140, 63 дол. США, та усіх видів компенсацій по ним, що належали померлому на підставі довідки банку від 24.04.15 р. №05-2821134.
Згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/118-delta - на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.15 р. № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.15 р. № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.15 р. № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.15р. № 181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
22.06.15 р. ОСОБА_1 звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (за місцем свого проживання - м. Жовті Води) з заявою про надання інформації/пояснень щодо порядку отримання коштів за договорами вкладів, оскільки попередньо їй було відмовлено у здійсненні виплат у зв'язку з відсутністю у реєстрах вкладників для виплати відшкодувань. Заяву прийнято 22.06.15 р. та зареєстровано за №3016234 згідно відмітки на заяві.
ОСОБА_1 отримала гарантовану суму вкладу в розмірі 200 000 грн., про що зазначила у позові.
У зв'язку з відсутністю інформації про виплату решти коштів позивач в особі свого представника адвоката Дьякова Д.Ю. звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича з запитом щодо включення її до переліку кредиторів АТ "Дельта Банк", якщо так, то якої черги.
Згідно відповіді від 15.08.17 р. №2/01-17/5704 адвокату відмовлено у наданні відповідної інформації.
26.09.17 р. позивачем подано заяву про включення до реєстру кредиторів (вх. №3376042./26.09.2017/ з сумою кредиторських вимог на суму 18 140, 63 дол. США та 90, 76 грн.
Листом від 19.10.17 р. №05-3376042 позивача повідомлено про те, що інформація про початок ліквідаційної процедури АТ "Дельта Банк" була розміщена у газеті "Голос України" №187(6191) від 08.10.15 р., і кредиторські вимоги мали бути заявлені до 09.11.15 р. згідно ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказану відмову протиправною з таких підстав.
Позивач зазначає, що працівником ПАТ "Дельта Банк" було введено її в оману, оскільки, подаючи заяву від 22.06.15 р. до відділення банку за своїм місцем проживання, позивача було запевнено, що вказаної заяви достатньо для отримання всіх належних позивачу коштів, а не лише гарантованої суми відшкодування.
Позивач є особою похилого віку, після смерті чоловіка проживає одна, веде малорухливий спосіб життя , не знала про публікацію оголошення про ліквідацію банку.
Відмова у поверненні коштів позивачу є порушенням права власності, що підтверджується, зокрема, практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович - пояснень на позов не надав, представника до судового засідання не скерував.
3-я особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - надав пояснення на позов, у яких проти задоволення позовних вимог заперечив, оскільки позивачем пропущено строк звернення з кредиторськими вимогами у строк, передбачений ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і його продовження не передбачено законодавством.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача та 3-ї особи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Факт спадкування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за своїм чоловіком ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину від 15.05.15 р. (реєстр. 925), а також отримання ОСОБА_1 200 000 грн. гарантованої суми вкладу від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідачем та 3-ю особою не заперечуються, вважаються встановленими і додатково не досліджуються судом.
Щодо включення вимог позивача до реєстру кредиторів суд зазначає наступне.
Згідно ст. 45 Закону України "Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції станом на 08.10.15 р.) Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
Відомості про ліквідацію банку повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про початок процедури ліквідації банку; 4) інформацію про місце та строк прийняття вимог кредиторів.
Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
В даному випадку постанова Правління НБУ № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 02.10.15 р. прийнята 02.10.15 р., і на її виконання виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.15р. № 181, "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", а інформація про початок ліквідаційної процедури АТ "Дельта Банк" була розміщена у газеті "Голос України" №187(6191) від 08.10.15 р.
Відповідно, кредиторські вимоги мали бути заявлені до 09.11.15 р.
Згідно матеріалів справи позивачем заява про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Дельта Банк" після 08.10.15 р. не подавалася, тоді як заява від 22.06.15 р. подана до початку ліквідаційної процедури і заявою про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів вважатися не може.
Згідно її змісту (бланку заяви) вона стосується повідомлення банку про наявність права спадкування за вкладами, оскільки без надання відповідної інформації зміна особи вкладника не можлива.
Суд не може погодитися з твердженням позивача про введення її працівником ПАТ "Дельта Банк" в оману, оскільки станом на 22.06.15 р. у працівників банку була відсутня інформація про ліквідацію банку і початок ліквідаційної процедури, тому працівник банку міг повідомити позивачу лише інформацію щодо питань, пов'язаних з поверненням гарантованої суми.
Вказана інформація була врахована банком, оскільки позивачем отримано гарантовану суму вкладу в розмірі 200 000 грн. саме на правах спадкоємця.
В той же час, заяву про включення до реєстру кредиторів позивачем подано лише 26.09.17 р., після завершення передбаченого ст. 45 Закону України "Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб" місячного строку.
Чинним законодавством України не передбачено можливості розгляду в адміністративному чи судовому порядку питання про поновлення вказаного строку, оскільки він є пресічним, тому ні відповідач, ні 3-я особа, ні суд не можуть оцінити пояснення позивача щодо поважності підстав невиконання вимог законодавства про звернення з кредиторськими вимогами протягом місяця після опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії.
Щодо порушення права позивача власності позивача на успадковані кошти суд зазначає наступне.
Згідно ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно правової позиції ЄСПЛ, висловленої у рішенні Zolotas v. Greece (Application no. 66610/09) від 29.01.13 р., на думку Суду, встановлення часових обмежень на вимоги заявника зняти кошти з власного рахунку становить втручання у його права. Таке втручання не є експропріацією або заходом контролю за використанням власності, тому підпадає під перше речення першого протоколу ст. 1 Конвенції (див., mutatis mutandis, Optim and Industerre v. Belgium (dec.), no. 23819/06, § 35, 11 September 2012). Таким чином, має бути досліджено, чи дотримано справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу громади та вимогами захисту індивідуальних прав заявника (п.47) http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-116441.
Оцінюючи наявність чи відсутність порушень першого речення першого протоколу ст. 1 Конвенції у вказаній справі Zolotas v. Greece, Суд, зокрема, висловив таку правову позицію.
39. Суд зазначає, що ст. 1 протоколу 1 Конвенції, головна мета якої захистити особу від невиправданого втручання держави у мирне володіння майном, може також передбачати позитивні обов'язки держави вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, особливо якщо існує безпосередній зв'язок між заходами, які заявник може легітимно очікувати від органів влади та ефективним використанням його майна (див. Oneyildiz v. Turkey [GC], no. 48939/99, § 134, ECHR 2004 XII; Paduraru v. Romania, no. 63252/00, § 88, ECHR 2005-XII; Broniowski v. Poland [GC], no. 31443/96, § 143, ECHR 2004-V; and Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 96, ECHR 2002-VII). Навіть у рівноправних відносинах можуть мати місце міркування суспільного інтересу, що може накладати деякі обов'язки на державу. У справі Broniowski (див.вище, § 143), наприклад, Суд дійшов висновку про те, що позитивні зобов'язання за ст. 1 протоколу 1 можуть вимагати від держави вжиття необхідних заходів для захисту права власності (див. Kotov v. Russia [GC], no. 54522/00, § 109, 3 April 2012).
40. Межа між позитивними і негативними зобов'язаннями держави за статтею 1 Протоколу № 1 не має точного визначення, але застосовувані принципи є все ж подібними. Незалежно від того, чи аналізується спір з точки зору позитивних зобов'язань держави або втручання державних органів, яке необхідно виправдати, застосовувані критерії не відрізняються по суті. Як втручання у мирне володіння майном, так і бездіяльність мають забезпечити справедливий баланс між вимогами суспільного інтересу громади і вимогою захистити індивідуальні права особи (див., між іншим, Sporrong and Lonnroth v. Sweden, 23 вересня 1982, § 69, Series A no. 52, and Kotov, цит.вище, § 110).
41. Суд також дійшов висновку, що за певних обставин ст. 1 Протоколу № 1 може вимагати вжиття "певних заходів, необхідних для захисту права власності (...), навіть у випадку, коли йдеться про спір між фізичними або юридичними особами" (Sovtransavto Holding, цит.вище, § 96). Цей принцип був широко застосований в контексті виконавчого провадження проти приватних дебіторів (Fouklev проти України, № 71186/01, §§ 89-91, 7 червня 2005 року; Kesyan проти Росії, №o 36496/02, §§ 79-80, 19 жовтня 2006 року; див. також Kin-Stib і Majkic проти Сербії, № 12312/05, § 84, 20 квітня 2010 року, Marcic і інші проти Сербії, № 17556/05, § 56, 30 жовтня 2007 року, і, mutatis mutandis, Matheus проти Франції, № 62740/00, §§ 68 і наступні, 31 березня 2005 року).
42. Щоб оцінити відповідність поведінки держави до статті 1 Протоколу № 1, Суд має здійснити загальний аналіз різноманітних задіяних інтересів, враховуючи, що Конвенція має на меті захистити права, що є "конкретними і дієвими". Він має вийти поза очевидні обставини і оцінити реальну ситуацію. Ця оцінка може стосуватись не лише відповідних умов компенсації, якщо ситуація подібна до позбавлення власності, але також і поведінки сторін, включно із засобами, використаними державою, і їх застосуванням. У цьому контексті необхідно підкреслити, що невизначеність, як законодавча, так і адміністративна або ж спричинена практикою державних органів, є фактором, який слід взяти до уваги для оцінки поведінки держави. Дійсно, якщо підлягає оцінці питання суспільного інтересу, державна влада має реагувати протягом розумного часу, у відповідний спосіб і з найбільшою послідовністю (див. Tunnel Report Limited v. France, no. 27940/07, § 39, 18 листопада 2010).
43. Суд також нагадує свою судову практику у тому сенсі, що факт обмеження вимог заявника певним строком сам по собі не є підставою для розгляду цього питання в контексті дотримання вимог Конвенції. Обмежувальні строки звернення є загальною рисою національних правових систем Договірних держав, покликані забезпечити правову визначеність та остаточність та запобігти несправедливості, що може виникнути, якщо суди будуть змушені приймати рішення щодо подій, які мали місце у віддаленому минулому (див. J.A. Pye (Oxford) Ltd and J.A. Pye (Oxford) Land Ltd v. the United Kingdom [GC], no. 44302/02, § 68, ECHR 2007-III, and Stubbings and Others v. the United Kingdom, 22 October 1996, § 51, Reports of Judgments and Decisions 1996-IV).
44. Наприкінці Суд підкреслює, що поняття "суспільного інтересу", згадане у другому реченні першої частини статті 1 Протоколу № 1, має широкий характер. Державні органи, загалом, знаходяться у кращому становищі для визначення, що становить "суспільний інтерес", ніж міжнародні судді. Вважаючи нормальним, що законодавець має широкі повноваження для здійснення економічної і соціальної політики, Суд поважає спосіб, у який законодавець визначає, що є "суспільним інтересом", якщо тільки його рішення не є очевидно необґрунтованим. Можливе існування альтернативних способів вирішення спору саме по собі не робить відповідне законодавство невиправдано застосованим. Доки законодавець знаходиться в межах свободи розсуду, Суд не може вирішувати, чи було обрано найкращий спосіб вирішення проблеми, чи законодавець мав по-іншому використати надані йому повноваження (див. J.A. Pye (Oxford) Ltd v. the United Kingdom, no. 44302/02, §§ 43 45, 15 листопада 2005).
В даному випадку ОСОБА_1 було відмовлено у включенні до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Дельта Банк" у зв'язку з недотриманням передбаченої законодавством процедури, а саме - звернення до Фонду протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії згідно ст. 45 Закону України "Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб".
Запровадження національним законодавством обмежень, в тому числі, у строках звернення з заявою про визнання кредиторських вимог, сам по собі не свідчить про порушення права власності позивача, оскільки право власності не є абсолютним.
Вказане обмеження строку звернення з кредиторськими вимогами передбачене законом та переслідує легітимну мету - визначення чіткого обсягу кредиторських вимог до банку протягом чітко окресленого періоду для наступної ліквідаційної процедури.
Аналогічні часові обмеження встановлені ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", і вказаний термін також є пресічним.
На думку суду, встановлення вказаного обмеження не становило в даному випадку для позивача надмірного тягаря, оскільки попередньо позивач була обізнана з проблемною ситуацією у банку, про що свідчить подача нею заяви від 22.06.15 р., отримання позивачем коштів у розмірі гарантованої суми 200 000 грн.
Вказаних обставин достатньо для висновку про наявність у позивача підстав відслідковувати ситуацію з банком, клієнтом якого вона є.
При цьому суд враховує, що у ЗМІ ситуація з проблемними банками широко висвітлювалась і висвітлюється; вся інформація по проблемних банках розміщується на вищевказаному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Як було зазначено вище, суд не може погодитися з твердженням позивача про введення її працівником ПАТ "Дельта Банк" в оману, оскільки станом на 22.06.15 р. у працівників банку була відсутня інформація про ліквідації банку і початок ліквідаційної процедури, і за наслідками запровадження тимчасової адміністрації не обов'язково мала відбутися ліквідація банку.
На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя О.В. Головань
Повний текст постанови
виготовлено і підписано 08.12.17 р.