13 грудня 2017 року Чернігів Справа № 825/1987/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Клопот С.Л.
за участю секретаря Роговець М.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України, третя особа на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України, третя особа на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_1 та просить:
1. Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року по 30 вересня 2017 року.
2. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року по 30 вересня 2017 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що в порушення вимог чинного законодавства у період з 01 липня 2015 року по 16 червень 2017 року не здійснював індексацію грошового забезпечення та не виплачував належні йому суми.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
До суду надійшло клопотання від відповідача, в якому він просить розглядати справу за відсутності його представника, та заперечення.
Від третьої особи на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду надійшло клопотання від третьої особи, в якому вона просить розглядати справу за відсутності її представника, та пояснення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом У військовій частині НОМЕР_1 , в званні полковника.
Наказом Міністра оборони України від 22 вересня 2017 року № 666, відповідно до с. 6, ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», позивача було звільнено з військової служби за п. «б» (стан здоров'я).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 № 191 від 30.09.2017 позивача було виключено зі списків особового складу частини та направлено для зарахування до Чернігівського об'єднаного міського військового комісаріату Чернігівської області.
Судом встановлено, що у період з 01 лютого 2016 року по 30 вересня 2017 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалась.
Дана обставина представником відповідача не оспорюється.
Згідно умов Контракту МО України зобов'язане забезпечувати позивача відповідно до законодавства належними умовами для проходження військової служби, в тому числі додержання особистих прав і свобод та прав членів моєї сім'ї, включаючи надання пільг, гарантій і компенсацій, установлених Законами та іншими нормативно-правовими актами; виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавок за вислугу років, звання та використання іноземної мови, відповідну кваліфікацію, спортивні і почесні звання ті інших доплат, винагород, премій; виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби; інші соціальні виплати мені та членам моєї сім'ї, визначені законами та іншими нормативно - правовими актами.
Протягом 2016 - 2017 років грошове забезпечення позивачу виплачувалось в різних розмірах у зв'язку із змінами в порядку його нарахування.
За весь період проходження військової служби індексація грошового забезпечення, у період 01 лютого 2016 року по 30 вересня 2017 року не проводилась.
З наказу відповідача про виключення позивача зі списків частини № 191 від 30.09.2017 (а.с. 9) вбачається, що індексація позивачу не виплачувалася і заборгованості по ній не зазначено.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених Законом.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України встановлені Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 року № 425, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за № 537/15228 (далі - Інструкція про виплату грошового забезпечення).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що,-згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений і п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями.
Згідно пункту 14 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ, Кабінету Міністрів України доручено за результатами першого півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації затвердити порядок проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат.
Згідно п. 6 Порядку Проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, - виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) Індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).
До 01.12.2015 рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Щодо ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» як було зазначено вище, цією нормою визначається джерело коштів на проведення індексації.
Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов'язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. В свою чергу відповідач не надав доказів того, що у нього гроші на індексацію заробітної плати відсутні.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Відсутність бюджетного фінансування індексації, на яку, в своєму запереченні посилається представник відповідача, на обов'язок відповідача її нараховувати та виплачувати не впливає.
За таких підстав, не нарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення з 01 лютого 2016 року по 30 вересня 2017 року є протиправною.
Оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» строк, тому є необхідність зобов'язати відповідача провести розрахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити.
Керуючись ст., ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року по 30 вересня 2017 року.
Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 лютого 2016 року по 30 вересня 2017 року.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя С.Л. Клопот