Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
14 грудня 2017 р. справа № 820/5431/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Рябченко Є.А.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Бондаренко Є.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, у якому просить суд:
- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №5654163-1301 від 29.05.2017 та №5654166-1301 від 29.05.2017;
- скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №46279-17 від 26.09.2017.
В обґрунтування позову вказано, що відповідачем грубо порушені норми ПК України щодо порядку направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, оскільки податкові повідомлення-рішення хоча і датовані 29.05.2017, фактично направлені платнику податків поштою 22.08.2017 та вручені йому 26.08.2017, при цьому податкова вимога складена відповідачем за спливом 30 днів з дня вручення податкових повідомлень-рішень. Позивачем також зазначено, що особа стає платником земельного податку виключно після державної реєстрації її права власності або права користування відповідною земельною ділянкою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням приписів податкового законодавства.
Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень контролюючого органу та їх винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_3 отримано податкові повідомлення-рішення №5654163-1301 від 29.05.2017 та №5654166-1301 від 29.05.2017, винесені ГУ ДФС у Харківській області, якими позивачеві визначено податкові зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2017 рік відповідно на суми 30,26 грн. та 36770,87 грн., всього - 36801,13 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлені контролюючим органом 22.08.2017 та отримані платником податків 26.08.2017, що підтверджується копією конверту, у якому надійшли оскаржувані податкові повідомлення-рішення та інформацією про рух поштового відправлення з офіційного веб-порталу ДП «Укрпошта».
ОСОБА_3 отримано 07.10.2017 податкову вимогу №46279-17, складену 26.09.2017, відповідно до якої станом на 25.09.2017 р. за позивачем обліковується сума податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 36753,49 грн. та попереджено позивача, що з 25.09.2017 на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, поширюється право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), визначені Податковим кодексом України.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За змістом підпунктів 14.1.72 та 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Пунктом 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
В силу пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з приписами пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
У статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 274 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України, на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: 1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; 2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; 3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
В силу абзацу 1 пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 цього Кодексу.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Статтею 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Суд вважає за необхідне зазначити, що законодавчо встановлений коефіцієнт індексації грошової оцінки землі тягне за собою автоматичну зміну розміру плати за землю. При цьому, визначена нормативно-грошова оцінка землі не змінюється, а лише індексується на відповідний коефіцієнт.
За таких обставин розмір земельного податку з фізичних осіб, в будь-якому випадку повинен бути проіндексований відповідно до правил статей 271 та 289 Податкового кодексу України.
Системний аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що для цілей оподаткування земельним податком особа повинна мати статус землевласника/землекористувача, набутого в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.
Судом встановлено, що адвокатом позивача направлено адвокатський запит до Головного управління ДФС у Харківській області (вх.б/н від 31.10.2017) щодо надання інформації та належним чином завірених копій документів стосовно виду земельного податку, який нараховано ОСОБА_3 (плата за землю чи орендна плата); підстав нарахування земельного податку (надати належним чином завірену копію документа, на підставі якого контролюючим органом було встановлено обов'язок ОСОБА_3 сплачувати земельний податок, визначений у податкових повідомленнях-рішеннях №5654163-1301 від 29.05.2017 та №5654166-1301 від 29.05.2017); об'єкта (об'єктів) оподаткування, за яким визначені податкові зобов'язання податковими повідомленнями-рішеннями №5654163-1301 від 29.05.2017 та №5654166-1301 від 29.05.2017 (вказати характеристики відповідної земельної ділянки (земельних ділянок) - місцезнаходження, площу, кадастровий номер); бази оподаткування, покладеної в основу розрахунку податку за податковими повідомленнями-рішеннями №5654163-1301 від 29.05.2017 та №5654166-1301 від 29.05.2017 (надати належним чином завірену копію документа, на підставі якого визначена база оподаткування); ставки податку (надати належним чином завірену копію документа, на підставі якого визначена ставка податку); суми податку (вказати детальний механізм розрахунку суму податку, визначеної у податкових повідомленнях-рішеннях №5654163-1301 від 29.05.2017 та №5654166-1301 від 29.05.2017).
У відповідь на адвокатський запит відповідачем надано відповідь №22880/10/20-40-13-01-23 від 03.11.2017, відповідно до змісту якої відповідач повідомив, що ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) нарахований земельний податок за 2017 р. у сумі 36770,87 грн. у наступному порядку: тип земельної ділянки - інша категорія, адреса земельної ділянки - АДРЕСА_1, площа земельної ділянки, га - 0,2092, ставка податку згідно рішення сільської ради - пп. 5.1.2 п. 5 Положення про плату за землю, номер ППР - 5654166-1301, дата винесення ППР - 29.05.2017, сума нарахованого земельного податку, грн. - 175769х0,2092= 36 770,87.
Підставою нарахування земельного податку відповідачем зазначено особисту заяву ОСОБА_3 від 28.08.2015 р., де зазначено, що він є власником земельної ділянки площею 0,2092 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; дані інформаційного ресурсу ДФС України ІС «Податковий блок» щодо об'єктів оподаткування.
Судом встановлено, що позивачеві на праві приватної власності належить нежитлова будівля, розташована за адресою: Харківська обл., Дергачівський район, АДРЕСА_1, право власності на яку виникло на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.12.2011 р. у справі №2010/2-2781/11 та з 14.02.2012 р. зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою.
Представником позивача надано пояснення, що з 2011року позивач вчиняє дії для оформлення права користування земельною ділянкою, розташованою під належною йому будівлею, зокрема, у 2011 році позивач звернувся до органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення для передачі в оренду вказаної земельної ділянки. Рішенням Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області Позивачеві надано такий дозвіл, яким визначено орієнтовну площу земельної ділянки - 0,2092 га. У подальшому за заявою позивача рішенням Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 22.12.2016 внесено зміни до первісного рішення та змінено цільове призначення земельної ділянки та зменшено її площу до 0,1913 га. Після виготовлення проект відведення земельної ділянки переданий до сільської ради для затвердження та прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду.
Рішенням Проходівської сільської ради від 24.11.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачеві.
Доказів прийняття уповноваженим органом рішення про передачу ділянки позивачу у користування до суду не надано.
Суд зазначає, що зміст даних інформаційного ресурсу ДФС України ІС «Податковий блок» щодо об'єктів оподаткування не є підставою для визначення фізичній особі податкових зобов'язань з земельного податку, оскільки відповідно до положень ПК України контролюючий орган для розрахунку вказаного податку зобов'язаний враховувати дані Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Із наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що станом на день складання та направлення позивачеві податковового повідомлення-рішення №5654166-1301 від 29.05.2017 земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 не існувала як об'єкт цивільних, земельних, податкових правовідносин, оскільки визначення її меж, площі, цільового призначення, присвоєння кадастрового номера та реєстрація у Державному земельному кадастрі відбулася лише 17.10.2017 р., що підтверджується витягом з ДЗК.
Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.
Під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім вимогам, зазначеним у ч.3 ст.2 КАС України (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2).
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Передбачений п.10 ч.3 ст.2 КАС України принцип вчинення дії своєчасно, тобто протягом розумного строку означає не лише необхідність дотримання часових рамок, що визначені у нормативно-правових актах, а й ухвалення рішення або вчинення дії протягом розумного строку, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.
Зокрема, статтями 286-288 визначено однаковий порядок нарахування та сплати земельного податку фізичними особами як у формі плати за землю, так і у формі орендної плати.
Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно з п.287.5 ст.287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
За правилом, передбаченим ст.288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Відповідно до пп. 59.1, 59.3 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що контролюючий орган повинен до 1 липня направити відповідні податкові повідомлення-рішення із визначеними податковими зобов'язаннями з земельного податку. Після цього платник податків мав би 60 днів на його добровільну сплату, і тільки з 61го дня контролюючий орган має право винести податкову вимогу.
У межах спірних правовідносин судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення датовані 29.05.2017, фактично направлені платнику податків поштою 22.08.2017 та вручені йому 26.08.2017, що підтверджується інформацією про рух поштового відправлення, податкова вимога №46279-17 від 26.09.2017 винесена відповідачем за спливом 30 днів з дня вручення податкових повідомлень-рішень.
Посилання представника відповідача на значну кількість податкових повідомлень-рішень по сплаті земельного податку з фізичних осіб по території Дергачівського району, сформованих за допомогою ІС "Податковий блок", як на причину порушення строків направлення податкових повідомлень-рішень у межах спірних правовідносин не може слугувати підставою для висновку суду про відсутність порушень податкового законодавства з боку відповідача, оскільки відповідач направив оскаржувані податкові повідомлення-рішення не тільки не у строк до 1 липня, а й майже через 3 місяці з моменту формування таких рішень, чим порушено принцип своєчасності прийняття рішення, у даному випадку - доведення змісту такого рішення до платника податків.
Відповідачем на виконання вимог ч.2 ст.71 КАС України не надано до суду жодних письмових пояснень з правовим обґрунтуванням або доказів щодо відсутності з боку контролюючого органу порушення порядку винесення оскаржуваної податкової вимоги.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області №5654163-1301 від 29.05.2017 та №5654166-1301 від 29.05.2017 та податкової вимоги №46279-17 від 26.09.2017, а тому позовні вимоги про скасування зазначених вище актів індивідуальної дії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №5654163-1301 від 29.05.2017 та №5654166-1301 від 29.05.2017.
Скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Харківській області №46279-17 від 26.09.2017.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2017 року.
Суддя Котеньов О.Г.