Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
11 грудня 2017 р. № 820/2569/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Шляхової О.М.,
при секретареві судового засідання - Молчановій О.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішення, -
Позивач, ОСОБА_2, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про сплату боргу № Ф-1762-23 від 31.03.2017 року у розмірі 63657,25 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 13 червня 2017 року поштою одержала від Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1762-23 від 31 березня 2017 року про сплату недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску та штрафу у розмірі 63657,25 гривень. Вказана вимога була винесена на підставі вимоги № Ф-0000141304 від 30.01.2017 про сплату ОСОБА_2 недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 57870,32 гривні, а також рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0000751304 від 30.01.2017 про застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 5787,03 гривень, які, в свою чергу були винесені за результатами позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_2 відповідно до наказу Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 1312 від 11.10.2016. В той же час, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 у справі № 820/73/17 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до - визнано протиправним та скасовано вищевказаний наказ Центральної ОДПІ м. Харкова ГУДФС у Харківській області на проведення перевірки ОСОБА_2
Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, проти задоволення вимоги адміністративного позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданих до суду письмових запереченнях, зазначивши, що адміністративний позов не відповідає дійсним обставинам справи, порушення, встановлені в ході перевірки з надання платником звітності щодо сум єдиного внеску сплати позивачем суми єдиного внеску за період 2015 рік порушенням п.5 ч.3 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зафіксовані належним чином в акті перевірки від 09.12.2016 року, що слугувало достатньою підставою для донарахування єдиного внеску. А тому вважає позов є безпідставним та необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 17.08.2017 за клопотанням представника позивача було зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 820/3345/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування вимоги ГУ ДФС у Харківській області № Ф-0000141304 від 30.01.2017 року про сплату ОСОБА_2 недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 57870,32 грн., а також рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0000751304 від 30.01.2017 року про застосування до позивача штрафних санкцій за несплату та донарахування платнику єдиного соціального внеску у розмірі 5787,03 грн.
Ухвалою суду від 22.11.2017 провадження у справі було поновлено у зв'язку із набранням законної сили судовим рішенням по справі № 820/3345/17.
В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового зсідання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог адміністративного позову виходячи з наступного.
Матеріалами адміністративної справи встановлено, що позивач - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2), як самозайнята особа зареєстрована Харківським обласним управлінням юстиції згідно Свідоцтва на зайняття діяльністю № б/н від 19.01.1996 року. Позивач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні Державної фіскальної служби у Харківській області як платник єдиного соціального внеску від 19.01.1996 року за № 7040.
Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2017, яка діяла на момент проведення перевірки позивача), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому було виявлено недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Як свідчать матеріали справи, на підставі отриманої інформації щодо розбіжностей сум чистого доходу та сум єдиного соціального внеску за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року самозайнятої особи ОСОБА_2 на підставі п.п.20.1.1 20.1.4, 20.1.6 п.20.1 ст. 20 п.п.78.1.4 п.78.1, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 7, ст. 79 Податкового кодексу України, пункту 2 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесено наказ № 1312 від 11.10.2016 року яким доручено фахівцям контролюючого органу проведення документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 з питання порядку нарахування і сплати єдиного внеску за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.
На підставі положень ПК України та наказу № 1312 від 11.10.2016 року Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області складено повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача у період з 28 листопада по 02 грудня 2016 року у приміщенні перевіряючого - Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за адресою. м. Харків, пр. Науки, буд. 9.
Результати проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 Центральною ОДПІ було оформлено відповідним актом перевірки від 09.12.2015 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2І, щодо обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року", у висновках якої зазначено, що звітність платником єдиного внеску була надана з порушенням п.5 ч.3 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за результатами чого було донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року у сумі 57870,32 грн.
Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій щодо ОСОБА_2 (акт перевірки від 09.12.2015 року) за підписом головного державного ревізора - інспектора позивачем за період 2015 року сплачено єдиного внеску в сумі 14236,00 грн., по даним перевірки сума єдиного внеску за вказаний період підлягає сплаті у розмірі 72106,34 грн., відхилення - 57870,34 грн.
Згідно п.1 розділу VII Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2016 року № 393) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07 травня 2015 р. за № 508/26953), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску (п.п.3 п.2 розділу VII вказаної Інструкції).
Так, за результатами розгляду матеріалів документальної перевірки від 09.12.2015 року, виявлених порушень ст. 7, ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та на підставі п.3 ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області у відношенні позивача винесено рішення № 0000751304 від 30.01.2017 року "Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску" (додаток 13 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) яким застосовано до позивача - ОСОБА_2, штрафні санкції в розмірі 10% - 5787,03 грн.
Відповідно до п.4 розділу VI зазначеної Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
У зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу у визначеному законодавством строки, Головним управлінням ДФС у Харківській області відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми "Ф" № 0000141304 від 30.01.2017 року, де зазначено, що станом на 09.12.2016 року заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску ОСОБА_2 становить 57 870,32 грн., яка підлягає сплаті.
Судом встановлено, що в подальшому, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу у визначеному законодавством строки, Головним управлінням ДФС у Харківській області відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми "Ф" № 1762-23 від 31.03.2017 року, де зазначено, що станом на 31.03.2017 року заборгованість (недоїмка) зі сплати єдиного внеску ОСОБА_2 становить 63657,25 грн., з яких сума недоїмки - 57 870,32 грн. та 5787,03 грн. сум штрафу.
Вважаючи незаконним, необґрунтованими та протиправними оскаржувану вимогу ГУ ДФС у Харківській області № Ф-1762-23 від 31.03.2017 про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску та штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 вказаного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Так, згідно п.2 ч.1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", де зазначено, що органи доходів і зборів мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.
Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (частини 2 - 4 статті 25 вказаного вище Закону).
Згідно п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.
Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.
Як зазначено представником позивача та підтверджено матеріалами справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року по справі № 820/73/17 адміністративний позов ОСОБА_2 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу - задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ на проведення перевірки Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 11.10.2016 року №1312. Постанова Харківського окружного адміністративного суду набрала законної сили 11 травня 2017 року.
Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 у справі № 820/3345/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017, задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до ГУ ДФС у Харківській області скасовано вимогу ГУ ДФС у Харківській області № Ф-0000141304 від 30.01.2017 про сплату ОСОБА_2 недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 57870,32 грн., а також скасовано рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0000751304 від 30.01.2017 про застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій у розмірі 5787,03 грн. за несплату та донарахування платнику єдиного соціального внеску, на підставі яких ГУ ДФС у Харківській області було винесено оскаржувану в рамках справи № 820/2569/17 вимогу № 1762-23 від 31.03.2017.
Відповідно до приписів частини 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В мотивувальній частині постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2017 року зазначено, що оскаржуваний наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов'язковість яких міститься в п.п. 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, що свідчить про порушення порядку призначення перевірки та прийняття наказу.
Як підтверджено матеріалами справи та зазначалося судом раніше, контролюючим органом у відношенні позивача проводилася невиїзна перевірка з приводу нарахування і сплати єдиного внеску за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, а відтак позивач у разі своєї незгоди зі змістом наказу від 11.10.2016 року № 1312 та безпідставним проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки не мав змоги не допустити перевіряючих до проведення останньої.
Суд зазначає, що аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, від 09 лютого 2016 року у справі № 826/5689/13-а, від 16 лютого 2016 року у справі 826/12651/14, ухвалі від 02 жовтня 2015 року у справі 2а-3359/11/2070.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
З огляду на це, будь-які дії ГУ ДФС в Харківській області чи документи, проведені та винесені у подальшому на підставі скасованого у судовому порядку наказу на проведення перевірки Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 11.10.2016 року №1312, зокрема і вимога ГУ ДФС у Харківській області № Ф-1762-23 від 31.02.2017 про сплату боргу по сплаті єдиного соціального внеску у розмірі 63657,25 грн. є незаконною та підлягає скасуванню.
Доказів стосовно проведення контролюючим органом інших перевірок у відношенні позивача, на підставі яких йому могла бути нарахована відповідним рішенням штрафна санкція по сплаті ним суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сформована вимога, матеріали справи не містять, а представником відповідача таких до суду не надано.
Відносно позовної вимоги про визнання протиправними вимоги та рішення, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправним та скасування рішень суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача.
Суд звертає увагу на те, що поняття скасування рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним.
Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень статті 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є скасування оскаржуваної позивачем вимоги.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 8-14, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про сплату боргу № Ф-1762-23 від 31.03.2017 року у розмірі 63657,25 грн.
Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2017 року.
Суддя Шляхова О.М.