Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
12 грудня 2017 р. 15:38 год. справа № 820/5618/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Ю.О.,
при секретарі судового засідання - Хмелівській Н.М.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1,
представників відповідача - Коваленко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулась позивач ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини позивача ОСОБА_3 до Зміївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Зміївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області у видачі ОСОБА_3 у зв'язку із досягненням 16 річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Зміївський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області оформити та видати ОСОБА_3 2001 року народження у зв'язку із досягненням нею 16 річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину і про ОСОБА_1 (мати), до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (ЦНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року було замінено первинного відповідача Зміївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області на належного відповідача Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДМС в Харківській області).
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що позивачі - ОСОБА_1, та ОСОБА_3, 06.09.2017 року звернулись у встановленому законодавством України порядку до Зміївського районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області з заявою про оформлення паспорта громадянина України для ОСОБА_3, який би не містив безконтактного електронного носія, що імплантований у відповідний бланк документа, тобто у вигляду паспортної книжечки. Позивачі є віруючими людьми, і тому ОСОБА_3, бажає отримати паспорт саме у вигляді паспортної книжечки. Однак, співробітниками Зміївського районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області листом від 09.09.2017 року №34/992 фактично було відмовлено у видачі ОСОБА_3, паспорта у вигляді книжечки, з посиланням на те, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється виключно у вигляді картки. Позивачі - ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини позивача ОСОБА_3 стверджують, що паспорт у вигляді картки суперечить позивачу - ОСОБА_3, релігійним переконанням, та він має беззаперечне право, гарантоване йому Конституцією України на отримання паспорту у вигляді книжки. Окрім того, заважаючи на те, що на даний момент є діючою постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон», якою визначено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, у зв'язку з чим позивачі просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити посилаючись на обґрунтування позовних вимог.
Представник відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні в повному обсязі посилаючись на зміст заперечень проти адміністративного позову.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, звернулась з відповідною заявою від 06.09.2017 року № 04 до Зміївського районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області, для оформлення паспорту громадянина України ОСОБА_3. У своїй заяві ОСОБА_1, як законний представник ОСОБА_3, вказала, що її донька не бажає отримувати паспорт у формі пластикової картки типу ІД-1. Також, відповідач в своєї заяві просила провести реєстрацію громадянства України шляхом внесенням запису про набуття особою громадянства України, та в разі відмови оформлення бланку паспорта у вигляді паспортної книжечки просили надати конкретну відповідь та повідомити про це письмово. Крім цього відобразила посилання на постанову Верховної Ради України від 26.06.1992 року "Про затвердження положення про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон".
Суд констатує, що заява від 06.09.2017 року складена та підписана ОСОБА_1. Підпис ОСОБА_3 на заяві від 06.09.2017 року відсутній. За таких обставин суд приходить до висновку, що ініціатором звернення з відповідною заявою була ОСОБА_1.
Посилання ОСОБА_3 на зміст заяви : "Я, ОСОБА_3, не маю наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки типу ІД-1" суд не приймає як особисте волевиявлення ОСОБА_3, оскільки заява складена однією особою, одним почерком.
Листом від 09.09.2017 року № 34/992 Зміївським районного відділу ГУ ДМС України в Харківській області надано відповідь на письмову заяву від 06.09.2017 року про видачу паспорта, відповідно до якої суб'єкт владних повноважень повідомив, що підрозділами державної міграційної служби, громадянам України оформлюється паспорт громадянина України виключно в формі картки. Заявнику роз'яснено, що оформлення і видача паспорта громадянина України здійснюється у формі картки. Також, Зміївським РВ ГУ ДМС України в Харківській області звернуто увагу заявника на те, що у підрозділах, де розміщені робочі станції для оформлення і видачі паспорта громадянина України засобами Реєстру, громадянам України, які звернулися за оформленням паспорта вперше по досягненню відповідного віку, оформляється паспорт громадянина України виключно у формі картки. Окремо зазначено, що з 01.11.2016 року запроваджено оформлення вперше, обмін паспорта громадянина України (у тому числі замість втраченого або викраденого) з безконтактним електронним носієм, зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25.03.2015 (у редакції постанови КМУ № 745 від 26.10.2016, що чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Отже, спір у справі виник з приводу отримання позивачем - ОСОБА_3, яка досягла 16-ти річного віку паспортного документу.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» визначено, що документом, який підтверджує громадянство України, є зокрема паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (надалі за текстом - Положення № 2503-ХІІ).
Згідно з положеннями п. 3 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492 документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 Закону № 5492 оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Положеннями частини 4 статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492 визначено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Крім того, положення ч. 4 ст. 21 вищезазначеного Закону України кореспондуються та конкретизовані в пункті 2 Порядку № 302 (в редакції постанови КМУ № 745), у якому визначено, що паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Таким чином, прямою нормою законодавства визначено, що паспорт громадянина України виготовляється лише у формі картки, а у формі книжечки може бути виготовлено інший документ залежно від змісту та обсягу інформації.
При цьому, за приписами ч. 2 вказаної статті Закону кожен громадянин України незалежно від віку зобов'язаний отримати паспорт громадянина України у порядку, визначеному цим Законом.
Відносно тверджень позивача, що її неповнолітня донька ОСОБА_3 за релігійними переконаннями не бажає оформляти паспорт у формі пластикової ID картки, оскільки карта містить в собі безконтактний електронний носій, від отримання якого ОСОБА_3, відмовляється категорично, суд зазначає наступне.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є віруючою людиною, зазначивши, що отримання її донькою паспорта нового зразка у формі пластикової картки завадить останній зберегти свою духовну та душевну цілісність та автентичність, внаслідок віднесення ОСОБА_3 до православної християнки. Серед іншого отримання паспорта ОСОБА_3 необхідне для продовження навчання та складання законодавче обумовленого оцінювання.
Також ОСОБА_1 в судовому засіданні не навела жодних фактів висловлювань з боку Ієрархічної структури Православної християнської церкви, які б забороняли, засуджували, чи ставили під сумнів поєднання з боку віруючої людини своє віросповідання та отримання паспорту у формі пластикової ID картки.
Положеннями Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Зважаючи на те, що в Україні релігія відокремлена від держави, жодна особа не може бути увільнена від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Зазначене відповідає положенням статті 4 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", якою визначено, що будь-яке встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії є неприпустимим.
Частиною 1 статті 15 вказаного Закону України визначено, що бланки документів, які містять безконтактний електронний носій, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів та з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
На виконання даної норми Закону України 25.03.2015 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 302 «Про затвердження бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (у редакції постанови КМУ № 745 від 26.10.2016 року, що чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Зазначеною Постановою Кабінет Міністрів України затвердив:
- зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2;
- зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4;
- Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, що додається.
Пунктом 2 даної Постанови визначено, що з 1 січня 2016 року запроваджується із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.; запроваджується із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 302 встановлено, що до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів Державної міграційної служби матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки.
Прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється.
Отже, з цього часу відповідач зобов'язаний забезпечувати оформлення та видачу паспортів громадянам України у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме здійснювати оформлення та видачу паспорта громадянина України у вигляді картки.
Судом встановлено, що на даний час Зміївський РВ ГУ ДМС України в Харківській області у повному обсязі забезпечений матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України за зразком, що затверджений постановою № 302. Крім того, на виконання доручення ДМС України № Д/92/2-17 від 15.06.2017 Зміївським РВ ГУ ДМС України Харківській області проведено інвентаризацію бланків паспорта громадянина України зразка 1994 року. Всі наявні бланки паспорта громадянина України зразка 1994 року були використані Шевченківським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області для оформлення паспортів за заявами, що подані до 21.03.2017 року.
Таким чином, з 21.03.2017 року Зміївським РВ ГУ ДМС України в Харківській області не могло бути видано жодного паспорта зразка 1994 року у зв'язку із припиненням на законодавчому рівні оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року (книжечки).
Відносно посилань позивача на норми Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503 від 26.06.1992 р., суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України № 5492-VI від 20.11.2012 р. «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» має по відношенню до вищевказаної Постанови Верховної Ради вищу юридичну силу, суспільні відносини, пов'язані з оформленням, видачею передбачених зазначеним законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.
Таким чином, вказане виключає можливість видачі гр. ОСОБА_3, паспорта громадянина України у формі книжечки.
Щодо посилань позивача відносно нібито порушення її прав відповідачем прийняттям рішення про відмову у прийнятті документів, суд зазначає наступне.
Положеннями пункту 7 постанови КМУ № 302 визначено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви - анкети, поданої нею особисто.
Однак, гр. ОСОБА_3, до територіального підрозділу ГУ ДМС України в Харківській області не зверталась, що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи.
Вказаний факт виключає можливість прийняття відповідачем заявленого у позові рішення про відмову у прийнятті документів чи про відмову у видачі доньці позивача паспорта громадянина України, оскільки особисто та належним чином документи не були надані гр. ОСОБА_3.
З пояснень позивача та наявних матеріалів справи вбачається, що позивач та її представник підтверджують отримання відповіді-рішення на своє звернення, проте фактично не погоджуються зі змістом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для зобов'язання суб'єкта вданих повноважень оформити та видати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянки України в зв'язку з досягненням нею 16-річного віку у формі паспортної книжечки - відсутні з огляду на те, що ОСОБА_3, з метою отримання паспорту громадянина України вперше не зверталась, чинним законодавством України передбачено що паспорт громадянина України виготовляється виключно у формі картки, Зміївським РВ ГУ ДМС України в Харківській області у повному обсязі забезпечений матеріально - технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України за зразком, що затверджений постановою № 302, звернення представників інтересів ОСОБА_3, розглянуті відповідачем та останнім надана вичерпна консультація з питань отримання паспорту громадянина України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу відповіді від 09.09.2017 року, суд прийшов до висновку, що дії відповідача вчинені без порушення вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України, підстави для зобов'язання вчинити дії щодо видачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорту громадянки України в зв'язку з досягненням нею 16-річного віку у формі паспортної книжечки - відсутні.
Окремо суд зазначає, що відповідно до ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено: Проживання громадян, зобов'язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання, тягнуть за собою попередження.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин суд зазначає, що ОСОБА_1 як мати та законний представник ОСОБА_3 зобов'язана родинними, моральними та законодавчо обумовленими чинниками забезпечувати дотримання законодавства з боку своєї дитини ОСОБА_3 та не допускати найменшої вірогідності вчинення дій її дитиною які в розрізі позовних вимог можуть бути кореспондовані зі змістом ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, дії відповідача є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 18.12.2017 року.
Суддя Супрун Ю.О.