Справа № 819/1944/17
14 грудня 2017 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А. В. за участі секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., представника позивача - Свистун Є.М., представника відповідача - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Фізичної особи - громадянина ОСОБА_3 про стягнення податкової заборгованості,
Головне управління ДФС в Тернопільській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Тернопільській області) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-громадянина ОСОБА_3 (далі - відповідач, ОСОБА_3.) податкового боргу в сумі 121 741, 62 грн по податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідач не сплатив податковий борг, який виник на підставі проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, якою встановлено порушення абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового Кодексу України (далі - ПК України). Податок із суми анульованого боргу Відповідач не сплатив. Тому, позивач просить зазначену суму стягнути в судовому порядку. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову повністю посилаючись на протиправність податкового повідомлення-рішення, на підставі якого і стягується вищезазначена сума за платежем податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних міркувань.
Суд встановив, що ОСОБА_3, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на обліку в Тернопільській ОДПІ як платник податків. Відповідно до статті 67 Конституції України відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Згідно з статтею 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункт 14.1. стаття 14 Податкового кодексу України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).
Згідно з пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175. пункт 14.1. стаття 14 ПК України).
Суд встановив, що станом на 02.11.2017 відповідач має заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 121741,62 грн по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (основний платіж - 78061,16 грн, штрафні санкції - 19515,29 грн, пеня - 24165,17 грн).
Заборгованість по платежу податок на доходи фізичних осіб, за результатами річного декларування виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання згідно з податкового повідомлення-рішення №0044091302 від 21.09.2016 (аркуш справи 15), яке винесене на підставі акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 №3528/19-18-13-02/НОМЕР_1 від 09.09.2016 (аркуш справи 16-20).
Суд встановив, що податкове повідомлення-рішення №0044091312 від 21.09.2016 оскажувалось в судовому порядку. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 справа №819/1310/16 скасоване податкове повідомлення-рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №0044091312 від 21.09.2016. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 справа №876/1482/17 скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі №819/1310/16 та у задоволенні позову ОСОБА_3 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Вищезазначена постанова Львівського апеляційного адміністративного суду відповідно до вимог ч.5 ст.254 КАС України набрала законної сили, а тому податкове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням №0044091312 від 21.09.2016 набуло статусу узгодженого.
З врахуванням вищеописаного, судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача з приводу неправомірності податкового повідомлення-рішення №0044091312 від 21.09.2016, оскільки дана обставина уже досліджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п. 59.1. ст. 59 ПК України).
З матеріалів справи випливає, що Відповідачу надсилалась податкова вимога №2768-17 від 14.08.2017 з часу встановлення якої податковий борг платника не переривався (аркуш справи 13).
Вказана податкова вимога платником податків у визначеному законом порядку не оскаржена та недійсною не визнана. В добровільному порядку заборгованість Відповідач не погасив.
Дані обставини підтверджують досліджені у судовому засіданні письмові докази, а саме: довідка про наявність заборгованості, розрахунок суми боргу, податкова вимога, податкове повідомлення-рішенням.
З врахуванням викладеного, норми статей 95-99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 ПК України.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває у податковій заставі, не застосовується, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковим органом, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України судовий збір сплачений позивачем з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_3 (і.к. НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1) податковий борг у сумі 121 741, 62 грн. по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на р/р 33112341700515, код одержувача 38038156, МФО 838012, код бюджетної класифікації 11010500.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
В повному обсязі постанова складена та підписана 18.12.2017
Головуючий суддя Осташ А.В.
копія вірна
Суддя Осташ А.В.