Постанова від 12.12.2017 по справі 813/3311/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року справа № 813/3311/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Іванес Х.О.

за участю : позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання протиправної бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області та з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

1) визнати бездіяльність начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_2 протиправною, щодо не розгляду звернень в строки встановлені Законом України «Про звернення громадян»;

2) визнати дії Головного управління Національної поліції у Львівській області у вигляді надання відповідей №0-17/04/15-17 від 29.08.2017 р за підписом заступника начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області А.М. Тарана на скаргу від 08.08.2017 р та №0-19/04/15-17 від 05.09.2017 р протиправними;

3) визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області у вигляді ненадання в термін встановлений ч.1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» відповіді на скаргу від 12.09.2017 р направлену відповідачу керівником Червонорадської місцевої прокуратури Я.Гарасимчуком листом №235-09 від 15.09.2017 р;

4) визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області у вигляді ненадання відповідей на звернення від 11.09.2017 р , 14.09.2017 р протиправною та зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області надати відповіді на звернення від 11.09.2017 р, 14.09.2017 р рекомендованим листом за правилами встановленими ч.1 ст. 257 КАСУ невідкладно, оскільки граничний термін встановлений ч.1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» вже закінчився.

Позивач обґрунтовує свої уточнені позовні вимоги тим, що ним скеровано відповідачу скарги від 08.08.2017 р та 05.09.2017 р, відповідачем надані відповіді на вказані скарги, однак позивач вважає їх протиправними, оскільки вони містять формальну відписку. Також, відповідачем не надано в термін встановлений ч.1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» відповіді на скаргу від 12.09.2017р, направлену відповідачу керівником Червоноградської місцевої прокуратури Я. Гарасимчуком листом №235-09 від 15.09.2017 р, не надано відповіді на звернення від 11.09.2017 р , 14.09.2017 р, чим порушив Конституцію України та Закон України «Про звернення громадян».

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач участь представника в судовому засіданні не забезпечив, про день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся, заперечення на позов не подав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.08.2017 року скерував скаргу на ім'я начальника Головного управління Національної поліції України у Львівській області ОСОБА_2, в якій просив надати відповідь на скаргу за правилами ст. 19 з урахуванням ст.16 та без порушень ч.4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян».

17.08.2017 року скерував скаргу до Головного управління Національної поліції України у Львівській області на ім'я ОСОБА_2

Станом на час звернення до суду, а саме 28 вересня 2017 р позивач зазначає, що відповідачем відповіді на скарги від 08.08.2017 р та 17.08.2017 р.

В матеріалах справи наявна відповідь за підписом заступника начальника А.М. Таран на скаргу від 08.08.2017 р та від 05.09.2017 на скаргу від 17.08.2017 р, в яких зазначено, що розгляд звернень гр. ОСОБА_1 припинено, оскільки в ході перевірки матеріалів порушень не встановлено.

Також позивачем подано звернення від 11.09.2017 до Червоноградської місцевої прокуратури щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності службових осіб Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області, яке у відповідності до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» скеровано за належністю до Головного управління Національної поліції у Львівській області. 14.09.2017 року подано позивачем звернення до Головного управління Національної поліції у Львівській області з приводу неправомірних дій працівників Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області.

Позивач стверджує, що відповідачем не повідомлено його про розгляд звернень, так як жодної відповіді він не отримував.

Відповідачем надано відповідь на звернення від 11.09.2017 року, а саме листом №0-23/02/15-17 від 11.10.2017 р, на звернення від 14.09.2017 р відповіді не надано.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів, згідно з ч. 2 цієї ж статті, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Вирішуючи дану справу суд керується положеннями Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтями 4, 5 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно зі ст.14 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. За змістом ч.1 ст.15 указаного Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Частиною 1 ст.16 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Статтею 18 Закону України "Про звернення громадян" встановлено права громадянина при розгляді заяви чи скарги, зокрема, громадянину гарантується право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Зазначеному праву кореспондує обов'язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, визначений у ст.19 Закону, яким передбачено їх обов'язок письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Окрім цього, цією ж статтею передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень, не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Відповідно до норм ст.20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідачем на вимогу суду не надано доказів, які б свідчили, що відповідачем перевірялись викладені у зверненні факти, а тому суд розцінює таке, як порушення Закону України "Про звернення громадян" та бездіяльність відповідача. На вищезазначені звернення-скарги від 08.08.2017 р, 17.08.2017 р, 11.09.2017 р відповідачем формально надано відповіді, вказані відповіді не містять мотивів відмови з належним обґрунтуванням розгляду всіх поставлених у скарзі питань, тобто є невмотивовані. На звернення від 14.09.2017 р відповідачем не надано відповіді.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із роз'яснень пункту 10.3. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7 у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

В силу наданих частиною другою статті 162 КАС України повноважень, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоти позивача слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не розгляду звернень ОСОБА_1 в строки передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області у вигляді надання відповідей №0-17/04/15-17 від 29.08.2017 р на скаргу від 08.08.2017 р та №0-19/04/15-17 від 05.09.2017 року.

Визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненадання в термін встановлений ст. 20 ч.1 Закону України «Про звернення громадян» відповіді на скаргу від 12.09.2017 р.

Визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненадання відповідей на звернення від 11.09.2017 р та від 14.09.2017 р та зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області надати відповіді на звернення від 11.09.2017 р, 14.09.2017 р в строки встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Гулкевич І.З.

Попередній документ
71054818
Наступний документ
71054820
Інформація про рішення:
№ рішення: 71054819
№ справи: 813/3311/17
Дата рішення: 12.12.2017
Дата публікації: 20.12.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів