12 грудня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2091/17
Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
суддів - Сич С.С. , Алєксєєвої Н.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання - Крутько О.В.,
представника позивача - Куліша С.М.,
представника відповідача - Тур Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехнологія" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
24 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехнологія" /надалі - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України /надалі - відповідач/ про визнання протиправним та скасування рішення № 182157/37667574 від 25.09.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 22.08.2017; зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 22.08.2017, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Зазначив, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, позивачем були надані усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній № 7 від 22.08.2017, в т.ч. відповідність обсягів постачання обсягам виробництва по УКТ ЗЕД: 1507. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, у зв'язку з чим прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Звертав увагу на те, що оскаржене рішення не містить чіткого обґрунтування підстав для його прийняття.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Зазначив, що позивачем не надано усіх належних первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, за наслідками яких сформовано податкову накладну та подано для реєстрації в ЄРПН.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшла наступних висновків.
21.08.2017 між ТОВ "Сільгосптехнологія" (постачальник) та ТОВ "Актуалс" (покупець) укладено договір поставки № 8957, за умовами пункту 1.1 якого Постачальник, в порядку та на умовах визначених цим Договором, зобов'язується поставити (передати) у власність Покупця олію соєву, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити /а.с. 64-67/.
ТОВ "Сільгосптехнологія" 22.08.2017, за фактом поставки соєвої олії в кількості 20,06 т, складено податкову накладну №7 на суму 420256,92 грн, у тому числі ПДВ 70042,82 грн /а.с. 9/.
Згідно з квитанцією № 1 реєстрація податкової накладної № 7 від 22.08.2017 зупинена 05.09.2017 відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у зв'язку із виявленими помилками, а саме: податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства Фінансів України від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1507. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу /а.с. 10/.
Позивачем направлено відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, від 18.09.2017 № 4 /а.с. 12/.
Із рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісія ДФС України) №182157/37667574 від 25.09.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Сільгосптехнологія" №7 від 22.08.2017 вбачається, що відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування /а.с. 15/.
За результатами розгляду скарги позивача від 03.10.2017 на рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №182157/37667574 від 25.09.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Сільгосптехнологія" №7 від 22.08.2017 комісією з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України прийнято рішення від 02.11.2017 № 24893/37667574 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС - без змін /а.с. 20/.
Позивач не погодився з рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №182157/37667574 від 25.09.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 22.08.2017, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскарженому рішенню ДФС України, суд виходить з наступного.
Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
За приписами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, як визначено абзацами другим - третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Тобто, законодавцем введено положення, за яким фіскальний орган з 1 липня 2017 року фактично позбавляється повноважень на здійснення контролю за правомірністю формування платниками податку - покупцями податкового кредиту, адже в силу наведеної вище норми абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.
Натомість, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Як визначено пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, законодавцем фактично змінено порядок здійснення фіскальними органами контролю за правомірністю нарахування платниками сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту, а саме - визначено, що відповідна перевірка проводиться контролюючим органом на стадії реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Згідно з пунктом 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).
Відповідно до пункту 2 названих Критеріїв моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 6 згаданих Критеріїв визначено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної ТОВ "Сільгосптехнологія" № 7 від 22.08.2017 стала відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства Фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1507.
В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити в чому полягає невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1507 та якому виду, визначеному пунктом 6 зазначених Критеріїв, вона відповідає.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" визначено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Комісія ДФС не може відмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платником податку до органу Державної фіскальної служби за основним місцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що разом з повідомленням від 18.09.2017 ТОВ "Сільгосптехнологія" подано до податкової інспекції за основним місцем обліку (Машівське відділення Карлівської ОДПІ) документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції, а саме: договір поставки від 11.05.2017, договір поставки від 21.08.2017 № 8957, товарно-транспортну накладну від 22.08.2017 № 13523, довіреність від 22.08.2017 №163, видаткові накладні від 17.05.2017 №№ 1170-1175, від 18.05.2017 № 1190, від 19.05.2017 № 1217, від 22.05.2017 № 1233, від 22.08.2017 № 61, платіжне доручення від 22.08.2017 № 3104_8М029/20.
Зі змісту спірного рішення колегією суддів встановлено, що рішення про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної від 22.08.2017 № 7 Комісією прийнято у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування /а.с. 15/.
Колегія суддів зауважує, що спірне рішення містить посилання на підставу для відмови в реєстрації податкової накладної у чіткій відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" та за формою і змістом відповідає вимогам пункту 21 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що визначені у вказаній постанові Кабінету Міністрів України підстави для відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН є загальними, а затверджена Порядком №566 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не передбачає зазначення контролюючим органом конкретної інформації про підставу такої відмови. Наведене, у свою чергу, унеможливлює з'ясування платником причин відмови у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Як вже зазначалося вище, 21.08.2017 між ТОВ "Сільгосптехнологія" (постачальник) та ТОВ "Актуалс" (покупець) укладено договір поставки № 8957, за умовами пункту 1.1 якого Постачальник, в порядку та на умовах визначених цим Договором, зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору соєву олію /а.с. 64-67/.
Матеріалами справи підтверджується, що укладенню зазначеного договору передували господарські операції ТОВ "Сільгосптехнологія" із ПАТ "Укргазвидобування" по придбанню сої (договір поставки від 11.05.2017, видаткові накладні від 17.05.2017 №№ 1170-1175, від 18.05.2017 № 1190, від 19.05.2017 № 1217, від 22.05.2017 № 1233) /а.с. 56-61, 109-113/.
ТОВ "Сільгосптехнологія" 22.08.2017, за фактом поставки ТОВ "Актуальс" соєвої олії в кількості 20,06 т, виписано рахунок на оплату від 22.08.2017 № 60 на суму 420256,92 грн, у тому числі ПДВ 70042,82 грн, складено видаткову накладну від 22.08.2017 № 61 та податкову накладну № 7 від 22.08.2017 на суму 420256,92 грн, у тому числі ПДВ 70042,82 грн /а.с. 9, 64-68, 70/.
Зі змісту товарно-транспортної накладної №13523 від 22.08.2017 слідує, що перевезення вантажу, а саме: соєвої олії кількістю 20,06 т, здійснено ТОВ "Актуалс", вантажовідправник - ТОВ "Сільгосптехнологія", вантажоодержувач - ТОВ "Актуалс", пункт навантаження: с. Селещина Машівський район Полтавська область, пункт розвантаження: Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, 59 /а.с. 69/.
Позивачем надано суду договір оренди нежитлового приміщення № 01 від 10.04.2011 та технічний паспорт на орендовані виробничі будівлі /а.с. 33-46/. За змістом договору ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) передав ТОВ "Сільгосптехнологія" (орендар) в строкове платне користування нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з актом приймання обладнання від 25.01.2012 ТОВ "ЧеркасиЕлеваторМаш" передано в розпорядження ТОВ "Сільгосптехнологія" обладнання, а саме: екструдер для зерна та прес, які використовують, зокрема, при переробці сої /а.с. 129/.
ТОВ "Актуалс" перерахувало позивачу кошти у розмірі 420257 грн у в якості оплати вартості поставленої соєвої олії, що підтверджено залученим до матеріалів справи платіжним дорученням від 22.08.2017 №3104_8М029/20 /а.с. 114/.
Таким чином, наданими документами підтверджено факт укладання договору поставки соєвої олії, здійснення сплати коштів за договором, транспортування придбаного товару до місцезнаходження контрагента позивача.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що товарність спірної господарської операції підтверджена належним чином складеними первинними документами, укладення правочину спрямоване на настання реальних правових наслідків, відповідна господарська операція відповідає економічному змісту і діловій меті діяльності позивача та його контрагента.
Враховуючи викладені обставини та беручи до уваги підтвердження господарських операцій між ТОВ "Сільгосптехнологія" із ТОВ "Актуалс" необхідними первинними документами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної ТОВ "Сільгосптехнологія" №7 від 22.08.2017. Відтак, оскаржене рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №182157/37667574 від 25.09.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ "Сільгосптехнологія" №7 від 22.08.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Сільгосптехнологія" №7 від 22.08.2017, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, однією з підстав для реєстрації податкової накладної в ЄРПН є відповідне судове рішення про здійснення такої реєстрації.
Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.
За таких обставин, оскільки підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність такої накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 22.08.2017.
З огляду на викладене позовна вимога про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №7 від 22.08.2017 є правомірною та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Стосовно клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а саме: про зобов'язання ДФС України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України, у резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).
З огляду на вищевикладене, з метою відновлення порушених прав позивача, на виконання завдань адміністративного судочинства, визначених частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі та зобов'язати ДФС України подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Також суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3200 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 3200 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехнологія" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 25.09.2017 № 182157/37667574 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 22.08.2017.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 22.08.2017, подану для реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехнологія".
Зобов'язати Державну фіскальну службу України подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехнологія" (ідентифікаційний номер 37667574) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3200 грн (три тисячі двісті гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 18 грудня 2017 року.
Головуючий суддя А.Б. Головко
суддя суддя С.С. Сич Н.Ю. Алєксєєва