м. Миколаїв.
14.12.2017 р. Справа № 814/2459/17
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши адміністративну справу в порядку скороченого провадження
за позовомІнгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської обл., пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018
доОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54003
простягнення заборгованості в сумі 538,72 грн.,
Позивач звернувся з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 538,72 грн.
Ухвалою від 22.11.2017 р. по даній справі відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачу подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Ухвала суду, направлена на зареєстровану адресу відповідача, повернулася без вручення адресату.
Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Станом на час розгляду справи відповідачем не подано до суду заперечення проти позову та документів на їх підтвердження чи заяви про визнання позову.
З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_2 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 01.03.1999 р.
Згідно звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, відповідач мала сплатити за 2010 р. страхові внески в сумі 2057,40 грн. Внески були сплачені частково в сумі 1518,68 грн.
07.05.2012 р. позивачем сформовано та направлено вимогу № Ф-2403 на суму 538,72 грн., яка відповідачем отримана, не оскаржена та залишилась непогашеною.
Згідно інформації з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 08.09.2017 р. відповідач припинила підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. На дату розгляду справи відповідач змінила прізвище з "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1".
Згідно ч. 14 ст. 103 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
На підставі ч. 15 вказаної статті строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Частиною 1 ст. 52 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Висновок про те, що з припиненням фізичної особи-підприємця зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, висловлений Верховним Судом України в постанові від 04.12.2013 р. по справі № 6-125цс13.
За таких обставин, суд оцінивши повідомлені позивачем обставини вважає, що достатньо підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 159-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54003, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 538,72 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та виконується негайно.
Суддя Н. В. Лісовська