Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 грудня 2017 р. Справа № 805/4861/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод»
до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про скасування вимоги від 13 жовтня 2016 року № Ю-1 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску частково на суму 100000,00 гривень
Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» звернулося до суду з позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про часткове скасування вимоги від 13 жовтня 2016 року № Ю-1 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 100000,00 гривень.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19 листопада 2016 року поштою отримав вимогу від 13 жовтня 2016 року № Ю-1 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в якій зазначено, що станом на 30 вересня 2016 року заборгованість з ЄСВ становить 940825,32 гривень, у тому числі: недоїмка - 874326,13 гривень, штраф - 29146,67 гривень, пеня - 37352,52 гривень. Зазначає, що дана заборгованість виникла за самостійно узгодженими сумами ЄСВ за звітні періоди з січня 2015 року по серпень 2016 року включно.
Зазначає, що через високі ставки судового збору просить скасувати вказану вимогу в частині 100000,00 гривень.
Вважає, що вимога від 13 жовтня 2016 року № Ю-1 є незаконною, необґрунтованою, оскільки підприємство позивача зареєстровано в зоні проведення антитерористичної операції, що триває на території Донецької і Луганської областей згідно указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, а Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ внесено доповнення у розділ VIII «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пунктом 93, відповідно до якого, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Позивачем подано таку заяву до податкової інспекції 28 листопада 2014 року та повторно 30 квітня 2017 року.
За таких обставин позивач вважає себе звільненим від сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, а відповідач неправомірно вимагає від нього виконання визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 обов'язків зі сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.
Через канцелярію суду позивачем надано заяву від 07 грудня 2017 року про розгляд справи без участі його представника.
Відповідачем через канцелярію суду 08 грудня 2017 року надано письмові заперечення. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Несвоєчасно не сплачена сума є недоїмкою та стягується з застосуванням штрафів.
Суми зобов'язань з єдиного внеску відображені в картці ПрАТ «АМЗ» на підставі поданих платником звітів. Обставини несвоєчасної сплати єдиного внеску позивачем не заперечуються тому Мангуською ОДПІ правомірно була винесена спірна вимога.
Згідно облікових даних, наданих відповідачем, заборгованість позивача станом на 30 вересня 2016 року становила 940825,32 гривень, тому ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу на вказану суму боргу. При цьому, за період з 01 вересня 2013 року по 31 серпня 2016 року ПрАТ «АМЗ» нараховано 2034050,45 гривень. У період з 01 жовтня 2013 року по 30.09.2016 року сплачено 1551445,40 гривень.
Крім того, суми штрафних санкцій по рішенням відповідача в загальному розмірі 29146,67 гривень, які оскаржені позивачем та залишені судовими рішеннями в силі також увійшли до спірної вимоги.
Вважає недоцільним посилання позивача на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464, оскільки згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015р. № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зміни внесені Законом України № 1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464 втратили чинність. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 10-53-р діяло з 05.11.2014 року по 18.12.2015 року.
Також зазначає, що позивач не має сертифікату ТПП про настання форс-мажорних обставин, а виробничі потужності позивача взагалі знаходяться у м. Бердянську Запорізької області, яке не відноситься до переліку міст, де здійснювалася АТО.
З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -
Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 32954671 з 24 грудня 2004 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 12).
Позивач перебуває на обліку у Мангуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області як платник податків та платник єдиного внеску, про що свідчить довідка форми № 4-ОПП від 02 липня 2012 року (а.с.13).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406- VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тобто, контролюючим органам, надано також право здійснення контролю за нарахуванням, повнотою і своєчасністю сплати єдиного соціального внеску.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.2 та п.4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який діяв до 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014р. за № 217/24994, передбачено, що зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.
Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.
Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.
При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.
Згідно з п.1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який діє з 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, передбачено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку
У відповідності до п.1 підрозділу 2 вказаного Порядку прийняття Звітного документа є обов'язком контролюючого органу.
Дані Звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп'ютерної обробки Звітних документів.
Після повного внесення даних Звітного документа такий документ отримує статус «Повністю введено».
Для звітних документів, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.
Таким чином, визначені платником суми єдиного внеску до сплати підлягають відображенню у відповідній картці платника ЄСВ.
13 жовтня 2016 року Мангуською ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 940825,32 гривень, з яких: недоїмка - 874326,13 гривень, штраф - 29146,67 гривень, пеня - 37352,52 гривень (а.с. 11). В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 30.09.2016 року.
Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк.
Підставою виникнення зазначеного вище боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 940825,32 гривень є самостійно задекларовані позивачем суми ЄСВ з січня 2015 року по серпень 2016 року та застосовані до нього штрафи і пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску, що не спростовується сторонами. Позивачем надано розрахунок самостійно задекларованих сум з січня 2015 року по серпень 2016 року, який становить 874326,13 гривень (а.с. 15). Тобто, ця обставина не є спірною між сторонами. Проте, позивач просить скасувати частково спірну вимогу в сумі 100000,00 гривень.
Таким чином, станом на дату винесення спірної вимоги - 13 жовтня 2016 року не сплачена сума боргу з ЄСВ у строк, передбачений Законом № 4264 склала 940825,32 гривень.
Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:
"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Суд не бере до уваги заперечення відповідача стосовно втрати чинності вказаної норми в Законі України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки у спеціальному законодавстві - Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» дана норма є діючою.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області, де зареєстроване підприємство позивача.
Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року.
Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області.
Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного соціального внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.
Суд не бере до уваги факт зупинення дії розпорядження №1053-р, оскільки фактично антитерористична операція не припинялася, територія проведення АТО не змінилася, що є загальновідомою обставиною, а бездіяльність Кабміну з приводу не своєчасного винесення розпорядження про перелік населених пунктів, де проводилася АТО не може бути підставою для порушення прав господарюючих суб'єктів, що здійснюють діяльність в зоні проведення АТО.
За приписами частини 4 статті 25 Закону № 2464 вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, а платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, оскаржувана позивачем вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1 від 13 жовтня 2016 року безпосередньо порушує права позивача, виходячи з наступного.
Згідно пункту 5 розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» наказу Мінфіну України від 20.04.2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» протягом десяти календарних днів з дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов'язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), орган доходів і зборів протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).
У разі якщо платник єдиного внеску, що є бюджетною установою та одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою та організацією, рахунки яких відкриті в органах Казначейства, протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), орган доходів і зборів протягом десяти календарних днів надсилає в порядку, встановленому частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», до органу Казначейства вимогу про сплату боргу (недоїмки).
До сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, у вимогу про сплату боргу (недоїмки) за даними інформаційної системи органу доходів і зборів включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.
У зазначених випадках орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені. У разі звернення органу доходів і зборів з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені до суду передбачені законом заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Таким чином, Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прямо зобов'язує платника ЄСВ оскаржити вимогу шляхом адміністративного або судового оскарження в випадку незгоди з визначеною у ній суми недоїмки.
Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Позивач звертався до Донецької Торгово-промислової палати з заявою щодо отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин від 09 липня 2015 року № 156 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача по обов'язках зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання якого наступило з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (а.с. 20).
Проте, листом від 15 липня 2015 року № 1011/12.12-03 Донецька Торгово-промислова палата повідомила позивача, що законом не передбачено підтверджувати ще й настання форс-мажорних обставин, оскільки підприємство зареєстроване в смт. Мангуш Першотравневого району Донецької області, яке в свою чергу включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція (а.с. 21-22). Донецька Торгово-промислова палата зазначила, що єдиною підставою для звільнення від сплати ЄСВ є заява платника єдиного внеску, подана за місцем обліку.
Відповідно до заяви від 27 листопада 2014 року приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» просить Мангуську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області звільнити його від виконання обов'язків від сплати ЄСВ (а.с. 16).
Листом від 08 грудня 2014 року Мангуська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області відмовила позивачеві, оскільки дію Розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року зупинено згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року (а.с. 17).
Позивач вдруге звернувся до Мангуської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з заявою від 30 квітня 2015 року стосовно звільнення від сплати ЄСВ (а.с. 18). Проте, листом від 13 травня 2015 року № 2864/08/05-40-013 йому знову було відмовлено (а.с. 19). Контролюючий орган повідомив, що приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» знаходиться на обліку Мангуської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, але ж фактично підприємство (основні фонди та засоби виробництва) знаходиться у м. Бердянськ Запорізької області по вулиці Гагаріна, буд. 7. Тобто, підприємство здійснює свою діяльність не на території проведення антитерористичної операції. Згідно зі статтею 1 Закону № 1669, територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (а.с. 18).
При цьому, відповідно до приписів частини 1 статті 2 Закону № 2464 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Отже, стаття 1 Закону 1669 суперечить пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, яким встановлено, що підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним саме до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції
Таким чином, позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати єдиного соціального внеску.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року у справі № 805/1586/15-а у спорі між позивачем та Мангуською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1 від 06 березня 2015 року у сумі 716765,79 гривень.
За приписами частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, вимоги про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1 від 13 жовтня 2016 року в частині 100000,00 гривень підлягають задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про часткове скасування вимоги від 13 жовтня 2016 року № Ю-1 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 100000,00 гривень - задовольнити.
Скасувати вимогу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1 від 13 жовтня 2016 року в частині 100000,00 гривень.
Стягнути з Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДР 39885059) на користь приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» (код ЄДР 32954671) судові витрати з судового збору у розмірі 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень 00 копійок.
Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 14 грудня 2017 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Голубова Л.Б.