14 грудня 2017 р. справа № 804/8524/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дій та рішень, а також зобов'язання вчинити певні дії, -
13 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо розгляду його звернень від 01.10.2017 р. та від 20.11.2017 р., а також зобов'язати відповідача усунути допущені порушення при розгляді зазначених звернень.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст.ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам ст. 106 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі, доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1, проте, документів на підтвердження його адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.
Крім того, частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
На порушення зазначеної норми закону, позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру не сплачений.
В якості підстав для звільнення від сплати судового збору позивач послався на своє незадовільне матеріальне становище (зазначивши лише, що його єдиним доходом є пенсія в розмірі 1 191 грн.).
З цього приводу суд зазначає, що у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» наведено вичерпний перелік суб'єктів звернення до суду, які звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
В даному випадку, позивач ОСОБА_1 не належить до жодної із визначених у ст. 5 Закону України «Про судовий збір» категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору. Натомість, визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Натомість, позивачем до позовної заяви не надано належних доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану. Надана ним ксерокопія листа (без вихідних реквізитів, без підпису та без дати) Пенсійного фонду України про розмір підвищення до пенсії не може вважатися таким доказом через її невідповідність вимогам до офіційних документів, а також не підтверджує сама по собі відсутність у ОСОБА_1 інших джерел існування (доходу).
Не є таким доказом і долучена позивачем до матеріалів позовної заяви копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 р. у справі № 804/4682/17, якою було задоволено клопотання позивача про звільнення від оплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 р., оскільки зазначене рішення прийнято судом апеляційної інстанції у справі, не пов'язаній зі справою, що розглядається, а також стосувалося звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
За викладених обставин, суд не знаходить підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р. (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р., який набрав чинності з 01.01.2017 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» № 1801-19 від 21.12.2016 р., прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено на рівні 1 600 гривень.
Отже, позивачу необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір в розмірі 640 грн.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання адміністративного позову до суду в розмірі 640 грн. за кожну із заявлених ним вимог немайнового характеру, або надати мотивоване клопотання про звільнення від сплати судового збору, а також докази в його обґрунтування.
Стосовно позовної вимоги про стягнення моральної шкоди - позивачу слід навести її обґрунтування, зокрема, щодо суми моральної шкоди, яка заявляється до стягнення, після чого визначитися з розміром судового збору за позовну вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди.
Окремо суд зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 складена мовою, яка не є державною в Україні.
Так, статтею 10 Конституції України передбачено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України, мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» № 5029-VI від 03.07.2012 р., судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
Отже, застосування регіональної мови (мов) (в тому числі російської) у межах території, на якій вона поширена, можливе тільки за згодою сторін по справі після її відкриття.
Отже, позивачу необхідно надати до суду текст позовної заяви, викладеної державною мовою, з наданням її примірників за кількістю сторін у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу надати строк до 18 січня 2018 року для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: шляхом складання нової позовної заяви, привести її у відповідність до вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» та статті 10 Конституції України - в частині викладання тексту позовної заяви державною мовою; надати оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 640 грн. з кожної заявленої позовної вимоги немайнового характеру, або надати мотивоване клопотання про звільнення від сплати судового збору та докази в його обґрунтування; навести обґрунтування позовної вимоги про стягнення моральної шкоди - зокрема, щодо суми моральної шкоди, яка заявляється до стягнення, після чого визначитися з розміром судового збору за позовну вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди; надати документи на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (копії паспорту).
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В. В. Чорна