13 грудня 2017 р. справа № 804/8289/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Молодіжне Царичанської районної ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, -
11 грудня 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме, будівлі Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Молодіжне Царичанської районної ради Дніпропетровської області, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Молодіжне, вул. Леніна (Шкільна), 26.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст.ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративно-процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Представником позивача у позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на обмежене фінансування державної установи.
Розглядаючи зазначене клопотання, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 р., який набрав чинності з 01.01.2017 р.), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано. Зокрема, суб'єктом владних повноважень, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 р. № 1801-19, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено на рівні 1 600 гривень.
Позивачем заявлено немайнову вимогу про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єктів. Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом йому необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101 ) судовий збір у розмірі 1 600 грн. із заявлених ним немайнових вимог.
При цьому, Законом України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) не передбачено жодних пільг для органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у порівнянні з іншими органами державної влади (суб'єктів владних повноважень) щодо сплати судового збору. Отже, відстрочення сплати позивачем судового збору поставить його у привілейоване становище порівняно з іншими особами, що звертаються до суду та змушені сплачувати судовий збір.
Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Заявляючи клопотання про відстрочення від сплати судового збору, позивач посилається на те, що він є бюджетною неприбутковою організацією, яка звертається до суду за захистом життя та здоров'я людей. В обґрунтування заявленого клопотання, до позовної заяви ним долучено кошторис Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затверджений Головою ДСНС України на 2017 рік, яким передбачено надходження коштів із загального фонду бюджету у розмірі понад 82 мільйонів гривень, але не передбачено видатків у вигляді сплати судового збору.
З цього приводу суд зазначає, що майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб'єкта владних повноважень, адже держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору. Тобто, відсутність кошторисних призначень бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, на сплату судового збору не є підставою для відстрочення та розстрочення його сплати, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Отже, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - відсутні.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору на суму 1 600 грн. із заявлених ним майнових вимог.
Крім того, ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Проте, в порушення даних вимог закону, позивачем не надано належних доказів направлення вищевказаних документів на адресу відповідача. Зокрема, наданий позивачем опис вкладення до рекомендованого листа з повідомленням про вручення поштового відправлення не містить штампу поштового відділення, в якому оформлено відповідне відправлення, та підпису уповноваженої особи поштового відділення у відповідній графі «перевірив».
У зв'язку з чим, позивачу необхідно надати до суду належні докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - залишити без руху.
Позивачу надати строк до 10 січня 2018 року для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: надання оригіналу документа про сплату судового збору із заявлених позивачем немайнових вимог в сумі 1 600 грн. на реквізити суду, зазначені в ухвалі; надання належних доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В. В. Чорна