14 листопада 2017 року 15:38Справа № 0870/10037/12 Провадження № СН/808/13/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Печерикіної А.О. та представників:
позивача Машко Г.І.
відповідача Корольова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Токмацький завод «Прогрес»
до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Публічне акціонерне товариство «Токмацький завод «Прогрес» (далі - позивач або ПАТ «Токмацький завод «Прогрес») звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2012 № №0000062201-765, 0000072201-766, від 05.10.2012 № № 0000152201-1707, 0000142201-1706.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладені між позивачем з ТОВ «ТД «ПІВ-КО» та ТОВ «Транс Агенство Сервіс» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України та своїми наслідками спричинили зміни у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданими. На прохання позивача, контрагентами були надані первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, що підтверджують факт виконання господарських зобов'язань, та є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами-постачальниками враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності. Беручи до уваги вищенаведене, висновки податкового органу про нереальність вчинення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами є протиправними, у зв'язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Крім того відповідачем під час проведення планових перевірок вже повністю за цей же період перевірялась господарська діяльність позивача і жодних зауважень по даним контрагентам та господарських операціях у податкового органу не виникало.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у нормативному та документальному обґрунтуванні позовних вимог (вх. № 15202 від 29.05.2017). Просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив, з підстав визначених у письмових запереченнях (вх. № 18628 від 29.06.2017), відповідно до яких зазначає, під час проведення перевірки позивачем не надано документів на підтвердження взаємовідносин ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПІВ-КО» та ТОВ «Транс Агенство Сервіс», на запити податкового органу про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин позивача із контрагентами, позивачем були надані відповіді про неможливість їх надання, у зв'язку із відсутністю документів, з причин їх ліквідації на підставі наказу про створення комісії по списанню та знищенню документів від 15.11.2010 № 50 та акту списання документів від 17.11.2010.
Крім того, в ході проведення перевірки податковим органом отримано від Мелітопольської ОДПІ Запорізької області ДПС України акт перевірки ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПІВ-КО від 31.08.2010 №1044/23/34126683, відповідно до якого встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПІВ-КО» із зазначеними у акті перевірки покупцями, у т.ч. ТОВ «ТД «ПІВ-КО»; та від Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС України акт перевірки ТОВ «Транс Агенство Сервіс» від 10.02.2012 № 310/236-36713483 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011, яким встановлено неможливість фактичного здійснення господарських операцій ТОВ «Транс Агенство Сервіс» через відсутність майна, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо.
За наявності таких обставин у позивача були відсутні підстави для включення сум по господарських операціях із даними контрагентами до складу податкового кредиту та валових витрат. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 14.11.2017 на підставі ст. 160 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представників позивача, відповідача, та допитавши свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
У період з 27.03.2012 по 17.04.2012, на підставі направлення від 27.03.2012 № 78-79, відповідно до наказу № 174 від 26.03.2012, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.78 Податкового кодексу України та згідно з отриманим актом невиїзної документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПІВ-КО» від 31.08.2010 № 1044/23/34126683, фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» з питання дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 31.12.2011.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 24.04.2012 № 61/22/02969981 (т.1 а.с.24-38).
Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог:
п.п 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168/94-ВР», п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 636 679 грн. у т.ч.: за січень 2009 року - 186 304,74 грн., за лютий 2009 року - 153 012,60 грн., за березень 2009 року - 77 154, 26 грн., квітень 2009 року - 67 673, 86 грн., травень 2009 року - 67 422, 85 грн., червень 2009 року - 79 971,05 грн., січень 2011 року - 5 139,30 грн.;
п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» занижено суму податку на прибуток підприємств на загальну суму 795 849 грн. у т.ч.: за І квартал 2009 року в сумі 520 590 грн., за ІІ квартал 2009 року в сумі 268 835 грн., за І квартал 2011 року в сумі 6 424 грн.
Вказані висновки обґрунтовані відсутністю у позивача первинних бухгалтерських та податкових документів по взаємовідносинах з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПІВ-КО» та ТОВ «Транс Агенство Сервіс».
Крім того, перевіркою встановлено ведення контрагентами позивача податкового обліку безтоварних операцій, які пов'язані з податковою вигодою третіх осіб внаслідок формування для них штучних валових витрат та податкового кредиту. Також, встановлено відсутність у контрагентів необхідних умов для здійснення основного виду діяльності (відсутність необхідних основних фондів та обладнання для здійснення діяльності).
Такі висновки ґрунтуються, між іншого на отриманій відповідачем податковій інформації, а саме:
- акт перевірки ТОВ «Транс Агенство Сервіс» від 10.02.2012 № 310/236-36713483 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011, отриманий від Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС України (т.1 а.с.159-166);
- акт перевірки від 31.08.2010 №1044/23/34126683 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПІВ-КО» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 (т.1 а.с.183-202).
На підставі Акту перевірки від 24.04.2012 № 61/22-02969981 податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення форми «Р» від 28.05.2012:
№ 0000062201-765, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 345 680 грн., у т.ч.: за основним платежем - 275 259 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 70 421 грн. (т.1 а.с.39).
№ 0000072201-766, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 189 383 грн., у т.ч. за основним платежем 152 533 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 36 850 грн. (т.1 а.с.40).
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивачем до Державної податкової служби України в Запорізькій області подано скаргу вих. № 598 від 06.07.2012 та доповнення до скарги вих. № 747 від 15.08.2012.
Рішенням Державної податкової служби України в Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 06.09.2012 № 4323/10/10420 залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 28.05.2012 № 0000072201-766, а скаргу - без задоволення в цій частині, податкове повідомлення - рішення від 28.05.2012 № 0000072201-765 скасовано в частині 3 122 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих з посиланням на п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за 1 квартал 2011 року, в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін; збільшено на 1,00 грн. розмір штрафної санкції відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та зобов'язано Токмацьку ОДПІ Запорізької області ДПС України скласти та направити ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» окреме податкове повідомлення - рішення на суму збільшення податкового зобов'язання; зменшено на 18 328 грн. розмір від'ємного значення податку на додану вартість в декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року та зобов'язано Токмацьку ОДПІ Запорізької області ДПС України скласти та направити ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» окреме податкове повідомлення - рішення (т.1 а.с.151-155).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням Державної податкової служби України в Запорізькій області від 06.09.2012 № 4323/10/10420, позивачем до Державної податкової служби України подано повторну скаргу вих. № 862 від 14.09.2012.
Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 04.10.2012 № 5121/0171-12/10-2115 залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 28.05.2012 № 0000072201-766, № 0000072201-765 залишено без змін з урахуванням рішення Державної податкової служби України в Запорізькій області, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення (т. 1 а.с.169-170).
05.10.2012 Токмацькою ОДПІ Запорізької області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:
№ 0000152201-1707, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 342 469 грн., у т.ч.: за основним платежем 275 259 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 67210 грн. (т.1 а.с.42);
№ 0000142201-1706, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 18328 грн. (т.1 а.с.41).
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 28.05.2012 № № 0000062201-765, 0000072201-766 та від 05.10.2012 № № 0000152201-1707, 0000142201-1706, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2012, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Токмацький завод «Прогрес» задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.05.2012 № № 0000062201-765, 0000072201-766, від 05.10.2012 № № 0000152201-1707, 0000142201-1706, винесені Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби (т.2 а.с.60-65).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2012 залишено без змін (т.2 а.с.98-102).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2017, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2012 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013 у справі №0870/10037/12 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд справу суд касаційної інстанції вказав що, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи щодо реальності вчинення спірних господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ПІВ-КО», Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Сервіс» на підставі належних та допустимих доказів, судами не з'ясовано всі умови відповідних договорів, специфіки господарських операцій позивача з контрагентами, умов придбання товарів, не з'ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів, не перевірено зв'язок придбання товарів з власною господарською діяльністю позивача.
З огляду на обставини, якими відповідач обґрунтовує позицію щодо безтоварності господарських операцій та направленість взаємовідносин між позивачем та контрагентами на безпідставне формування податкового кредиту та валових витрат з метою заниження податкових зобов'язань, суди повинні були з'ясувати наявність чи відсутність у позивача необхідності придбавати товари у контрагентів, перевірити чи мали зазначені контрагенти потужності для спірних операцій.
Крім того колегія суддів зазначила, що у справі також залишилися недослідженими обставини про те чи контрагенти позивача були спроможними виконати умови договорів; чи могли поставити відповідний обсяг товарів в обумовлені сторонами строки; як мало оформлятися поставка та транспортування товарів; чи мали контрагенти позивача виробничий, технологічний й кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, чи була у позивача необхідність замовляти товари у контрагентів.
Відповідно до положень статті 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В ході перевірки встановлено, що ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» у періоді, що перевірявся мало взаємовідносини з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» за січень 2011 року на загальну суму 25696,50 грн. (ПДВ 5139,30 грн.), згідно наданих позивачем до перевірки податкових та видаткових накладних на отримання металевого листа, фактично не доведено отримання ТМЦ, оскільки позивачем не надано документи на транспортування ТМЦ (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти приймання-передачі) та документи, що підтверджують походження товару, а відтак, на думку податкового органу, у позивача відсутнє право на включення вищезазначених сум до складу податкового кредиту.
Так, судом встановлено, що 23.11.2010 між позивачем (Покупець) та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (Постачальник) укладено Договір поставки № 29/231110 ПД, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору. Найменування товару, його ціна, асортимент, що підлягає поставці визначаються у товаросопровідних документах, які є невід'ємною частиною цього договору (т.2 а.с.186-187).
На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: податкові накладні, видаткові накладні, рахунок-фактури (т.2 а.с.11-42, 188-192).
Розрахунки між сторонами за договором перевезення здійснювались у безготівковій формі шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Транс Агентство Сервіс», що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи (т.2 а.с.18, 22, 26, 193).
Висновок податкового органу щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з постачання товару від ТОВ «Транс Агентство Сервіс», ґрунтується, між іншого на висновках акту перевірки ТОВ «Транс Агенство Сервіс» від 10.02.2012 № 310/236-36713483 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011, отриманого від Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС України, яким встановлено, що господарські операції між ТОВ «Транс Агенство Сервіс» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 у справі №2а/1270/1874/2012, яка набрала законної сили 18.06.2012, позов ТОВ «Транс Агентство Сервіс» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено. Визнано протиправними та скасовані накази відповідача №41 від 12.01.2012, №63 від 18.01.2012 та №184 від 13.02.2012 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за періоди з 01.01.2011 по 31.08.2011 та з 01.09.2011 по 30.10.2011. Визнано протиправними дії відповідача щодо проведення позапланових невиїзних документальних перевірок ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено акт №310/236-23713483 від 10.02.2012 та за період з 01.09.2011 по 30.10.2011, за результатами якою складено акт №345/236-36713483 від 14.02.2012. Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області утриматися від використання актів №310/236-23713483 від 10.02.2012 та №345/236-36713483 від 14.02.2012 позапланових невиїзних документальних перевірок ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість. Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірок ТОВ «Транс Агентство Сервіс», оформлених актами №310/236-23713483 від 10.02.2012 та №345/236-36713483 від 14.02.2012 і поновити в ній дані, що містяться у наданих ТОВ «Транс Агентство Сервіс» податкових звітах з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.10.2011.
За приписами ч. 1 ст. 71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки, висновки акту перевірки ТОВ «Транс Агенство Сервіс» від 10.02.2012 № 310/236-36713483 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011 скасовані у судовому порядку, то висновок податкового органу щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Транс Агентство Сервіс» суд вважає не обґрунтованим.
Суд зазначає, що посилання податкового органу на ту обставину, що в ході перевірки позивачем не надано товарно-транспортні накладні, на підтвердження факту перевезення товару, є необґрунтованими, оскільки наявність або відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для позбавлення права позивача на формування податкового кредиту за умови реальності господарської операції, оскільки товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, та не віднесені законодавцем до документів, на підставі яких відбувається формування податкового кредиту.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.
Щодо твердження податкового органу стосовно неможливості встановити походження отриманого товару, суд зазначає, що відсутність необхідних документів у податкового органу не свідчить про порушення податкового законодавства позивачем та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності ПАТ «Токмацький завод «Прогрес», вказані обставини не впливають на формування сум податкових зобов'язань.
Крім того, в ході проведеної перевірки встановлено завищення ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» податкового кредиту за період січень - червень 2009 року на загальну суму 631540 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «ПІВ-КО», оскільки позивачем не надано жодних підтверджуючих документів зазначених взаємовідносин.
Як встановлено судом, в ході проведення перевірки податковим органом на адресу позивача направлявся запит від 28.03.2012 № 865/10/23-013 про надання пояснень та копій документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «ТД «ПІВ-КО» за період з квітня по червень 2009 року, на який позивачем надано відповідь № 309 від 05.04.2012 (т.1 а.с.220), якою повідомлено контролюючий орган про те, що документи у підприємства відсутні у зв'язку з їх ліквідацією, що підтверджується службовою запискою від 15.11.2010, актом списання документів від 17.11.2010 та переліком списаних документів (т.1 а.с.222-223).
Листом вих. № 133 від 26.05.2017 ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» звернулось до ТОВ «ТД «ПІВ-КО» із проханням надати копії первинних документів по взаємовідносинах за період з 01.01.2009 по 01.07.2009 (т.2 а.с.194-195).
Листом Директор ТОВ «ТД «ПІВ-КО» підтвердив взаємовідносини між підприємствами ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» та ТОВ «ТД «ПІВ-КО» за період з 01.01.2009 по 01.07.2009 з поставки ТМЦ з наданням відповідних первинних документів, належним чином завірених підписом керівника та печаткою підприємства (т. 3 а.с.3).
Так, на підтвердження поставки ТМЦ від контрагента ТОВ «ТД «ПІВ-КО» за вказаний період позивачем до матеріалів справи надано: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, загальну відомість про рух коштів за період з 01.01.2009 по 14.05.2009, загальну відомість про рух коштів за період з 14.05.2009 по 30.06.2009, відомість про рух коштів з копіями банківських виписок за період з 01.01.2009 по 30.06.2009, обороно-сальдову відомість по рахунку 631 за І півріччя 2009 року, копії карток складського обліку матеріалів, отриманих від ТОВ «ТД «ПІВ-КО» (т.3 а.с.4-217).
Отримані позивачем від ТОВ «ТД «ПІВ-КО» ТМЦ за видатковими накладними, були використані у власній господарській діяльності для виробництва власної продукції, про що свідчать довідки про виробництво продукції за І півріччя 2009 року (т.3 а.с.218-223), які в подальшому були реалізовані позивачем ВАТ «Запоріжтрансформатор», про що свідчать оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 за період лютий-червень (включно) 2009 року, видаткові накладні, довіреності та акти виконаних робіт транспортування товару, які наявні в матеріалах справи (т.3 а.с.224-251, т.4 а.с.1-245, т.5 а.с.1-53).
Таким чином, поставка товару від ТОВ «Торговий Дім «ПІВ-КО», ТОВ «Транс Агентство Сервіс» їх отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом під час судового розгляду первинними документами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, відомостями про рух коштів з копіями банківських виписок, обороно-сальдовими відомостями по рахунку 631, копіями карток складського обліку матеріалів.
Допитаний у судовому засіданні 07.09.2017 у якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що у період з 2007 року по червень 2011 року обіймав посаду директора ТОВ «ТБ «ПІВ-КО» та підтвердив, що ТОВ «ТБ «ПІВ-КО» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ПАТ «Токмацький завод «Прогрес», а саме реалізовувало ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» металопрокат. Металопрокат який був реалізований ТОВ «ТБ «ПІВ-КО» на адресу ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» закупався на ТОВ «Меткон Юг» (м. Маріуполь) та ТОВ «Запоріжметалооптторг». Загрузка ТМЦ здійснювалась на ТОВ «Меткон Юг» (м. Маріуполь) та ТОВ «Запоріжметалооптторг», транспортування ТМЦ здійснювалось за рахунок ТОВ «ТБ «ПІВ-КО» та іноді за рахунок ПАТ «Токмацький завод «Прогрес», як попутний груз, його транспортними засобами.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що господарські операції між позивачем та контрагентами, мали реальний зміст та підтверджуються наданими матеріалів справи первинними документами.
За вказаних обставин суд вважає висновки податкового органу щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з постачання товару, з чого випливає право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат необґрунтованими.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв під час здійснення взаємовідносин між позивачем та контрагентами) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За визначенням пункту 1.32 статті 1 цього Закону, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, та суттєвою. Під без посередньою її участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Необхідною умовою для включення витрат на оплату послуг до валових витрат підприємства є, зокрема, належне документальне підтвердження факту надання таких послуг (позаяк наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції відповідно до їх економічного змісту) та отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції як складової господарської діяльності. При цьому презумується, що така господарська операція здійснюється з врахуванням комерційного і розумного співвідношення розміру понесених витрат та очікуваної вигоди.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З наведеного вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України від 02.02.2010 № 2755-VI.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Статтею 3 Закону України № 996-IV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-IV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-IV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документа на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.
Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Як зазначалося вище, всі придбані ТМЦ були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані позивачем на підставі накладних, оплачені, та в подальшому використані у власній господарській діяльності, що в свою чергу призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.
Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.
Документи, які надані позивачем суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання ТМЦ у ТОВ «Торговий Дім «ПІВ-КО», ТОВ «Транс Агентство Сервіс».
Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Згідно з пунктом 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.
Щодо посилання податкового органу на те, що в супереч пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «ТД «ПІВ-КО» позивачем не були своєчасно відновлені, та відповідно, до суду були надані лише копії первинних документів, суд зазначає, що позивачем дійсно було порушено порядок, визначений статтею 44 Податкового кодексу України, зберігання та у разі втрати, відновлення первинних документів, однак, суд не може залишити поза увагою і те, що контролюючим органом неодноразово проводились перевірки ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» за спірний період та за результатами зазначених перевірок не було встановлено відсутності документального підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Торговий Дім «ПІВ-КО», ТОВ «Транс Агентство Сервіс», та наявності жодних зауважень щодо того, що первинна документація подана позивачем не у повному обсязі, про що свідчать наступні Акти перевірок:
№ 576/23/02969981 від 27.01.2009 про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008,
№ 569/23/02969981 від 05.11.2010 про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.062010,
акт перевірки № 56/23/02969981 від 27.01.2012 про результати планової виїзної перевірки ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» » з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2011.
Щодо посилань в Акті перевірки на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для здійснення основного виду діяльності (відсутність необхідних основних фондів та обладнання для здійснення діяльності), що було встановлено з наданої податкової інформації, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з тих підстав, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.
Також, як вбачається з матеріалів справи ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду відсутність у контрагентів спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.
Також, суд зазначає, що від'ємне значення сформоване за результатами господарських операцій ПАТ «Токмацький завод «Прогрес» визначено вірно, враховуючи правомірність формування сум податкового кредиту та підтвердження його виникнення. Від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від'ємного значення не потребує коригування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит, що зрештою сформувало від'ємне значення.
Щодо позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2012 №0000062201-765 суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, рішенням Державної податкової служби України в Запорізькій області 06.09.2012 № 4323/10/10420, податкове повідомлення - рішення від 28.05.2012 № 0000072201-765 скасовано в частині 3 122 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих з посиланням на п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за 1 квартал 2011 року (т.1 а.с.151-155).
За приписами підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо зокрема: контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.
Таким чином, враховуючи положення підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 28.05.2012 №0000062201-765 вважається відкликаним у зв'язку із його скасуванням в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3122,00грн., а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Токмацький завод «Прогрес» задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції ДПС від 28 травня 2012 року №0000072201-766, від 05 жовтня 2012 року №0000142201-1706 та від 05 жовтня 2012 року№0000152201-1707.
3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Судові витрати в сумі 1397 (одна тисяча триста дев'яносто сім) гривень 50 копійок присудити на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Токмацький завод «Прогрес» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П.Бойченко