Постанова від 12.12.2017 по справі 442/6907/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року справа № 442/6907/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Ільницької Х.Й

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Львівській області, першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Грицак Олени Олегівни про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області № 13031011126-0383 від 11.05.2017 року.

В позовній заяві позивач зазначає, що вона допустила інспекторів до перевірки, інспектори Сироїжко О.Є. та Кайда Я.С. провели перевірку та не виявили жодних порушень, вказує, що вона вимагала скласти акт перевірки у її присутності та розписатися у книзі перевірок, однак, інспектори відмовилися скласти акт перевірки, повідомили, що такий акт буде ними складено у м. Львові без її участі.

Позивач позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач, у запереченні на позовну заяву, стверджує, що підприємцем створено перешкоди для проведення позапланової перевірки, внаслідок чого складено акт перевірки від 21.04.2017 року № 13/03/101/1126, протокол за ст. 188-6 КУпАП № 13/01/101-0528 від 23.05.2017 року та постанову № 13/01/101/0070 від 09.06.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КУпАП та постанову про накладення фінансових санкцій від 11.05.2017 року № 130311126-0383.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у запереченні на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

Головним управлінням Держпраці у Львівській області складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 13/03/101/1126 фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. В акті зазначено, що перевірка здійснювалась згідно наказу від 20.04.2017 р. № 0872-П та направлення на перевірку від 20.04.2017 р. № 0855.

На підставі акту перевірки першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Грицак Оленою Олегівною винесено Постанову № 13031011126-0383 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.05.2017 року, якою накладено на фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 штраф у розмірі 320000 (триста двадцять тисяч) гривень з покликанням на абз. 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема утворено Головне управління Держпраці у Львівській області.

За змістом Конвенції № 81 Міжнародної організації праці 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Україною 08.09.2004 року (ст. 12, ст.22, ст.23, ст. 24) інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Процедуру проведення Держпраці України та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень визначено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, від 02.07.2012, № 390 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.07.2012 р. за № 1291/21603) (надалі Порядок).

Згідно п.7 Порядку за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно абз.6 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно абз. 7 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України (ч.3 ст. 265 Кодексу законів про працю України).

В матеріалах справи містяться копії: наказу № 0872-П від 20.04.2017 р., направлення на проведення перевірки № 0855 від 20.04.2017 р., акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 13/03/101/1126 фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, згідно яких головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Сироїжко Ольга Євстахіївна та Кайда Мирослава Степанівна направлялись для здійснення позапланової перевірки на предмет додержання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.

З яких саме питань повинна була бути здійснена перевірки ні у наказі на проведення перевірки, ні у направленні на перевірку не зазначено. У направленні міститься посилання на розділи акту перевірки, який ще не був складений.

Посилання на питання, визначені абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, ані наказ, ані направлення на перевірку не містять.

Тому безпідставні твердження відповідача про те, що перевірка здійснювалась з питань виявлення порушень, зазначених у абзаці другому частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, а отже, необґрунтовано застосовано до позивача відповідальність у вигляді штрафу у стократному розмірі мінімальної заробітної плати.

Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні стверджував, що інспектори, які з'явились на перевірку не представили їй направлення на проведення перевірки та наказу на проведення перевірки, вказувала, що не створювала перешкод для проведення перевірки. Натомість, державні інспектори, які оформляли акт перевірки, відповідач у запереченні на позовну заяву, представник відповідача наполягали на тому, що інспектори не провели перевірку підприємця, оскільки їм були створені перешкоди.

При оцінці доказів суд враховує, що факт не допуску до перевірки не був належно оформлений, не складено акт про не допущення до перевірки у момент його вчинення (за наявності даного факту), який би мав бути підписаний, зокрема, особами, які не зацікавлені у вирішенні спору.

Тому суд прийшов до переконання, що суб'єкт владних повноважень не обґрунтував належними докази, що позивач не допустив державних інспекторів до проведення перевірки. Суд вважає, що невірно у разі не допуску до проведення перевірки оформляти згодом акт перевірки і у розділі виявлених порушень зазначати про створення перешкод при проведенні перевірки.

Досліджуючи оскаржувану постанову № 13031011126-0383 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 11.05.2017 року, суд враховує, що у ній безпідставно зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 порушила вимоги статті 259 Кодексу законів про працю України, оскільки статтею 259 Кодексу законів про працю України лише передбачено діяльність органів з нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відсутні підстави для накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 штрафу у розмірі 320000 (триста двадцять тисяч) гривень на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Отже, позовні вимоги слід задоволити, визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області № 13031011126-0383 від 11.05.2017 року.

Позивачем не було сплачено судовий збір при поданні позову, позов задоволено, тому судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області № 13031011126-0383 від 11.05.2017 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 грудня 2017 року.

Попередній документ
71054625
Наступний документ
71054627
Інформація про рішення:
№ рішення: 71054626
№ справи: 442/6907/17
Дата рішення: 12.12.2017
Дата публікації: 20.12.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів)