27 червня 2017 р. Справа № 804/2920/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді А.О. Коренев, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Головне управління ДФС у Дніпропетровській області Державної Фіскальної служби України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості , -
Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_2, відповідач), третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ) про стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_2 на користь державного бюджету по орендній платі за землю з фізичних осіб у розмірі 1 342 529,65 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг, який у добровільному порядку не сплачує, що завдає збитків державі.
Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно рішення виконкому міської ради м. Дніпропетровська про надання земельної ділянки в оренду від 20.04.2005 року № 418/26 між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 3,1514 га. Земельна ділянка надана в користування на умовах оренди на 15 років.
На виконання вимог п. 286.5 ст. 286 ПК України, Лівобережною ОДПІ на підставі п. 288.1 ст. 288 ПК України - сформовано та засобами поштового зв'язку надіслано на адресу ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення по орендній платі з фізичних осіб № 4553-1302 від 19.05.2016 року в сумі 1 342 529,65 грн.
На момент виникнення спірних правовідносин відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_2 та користувався земельною ділянкою на умовах оренди, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, судом встановлено, підприємницька діяльності ФОП ОСОБА_2 припинена з 06.01.2017 року, про що у ЄДРПОУ державний реєстратор зробив відповідний запис.
З огляду на положення ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
На виконання вимог п. 286.5 ст. 286 ПК України, Лівобережною ОДПІ на підставі п. 288.1 ст. 288 ПК України - сформовано та засобами поштового зв'язку надіслано на адресу ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення по орендній платі з фізичних осіб № 4553-1302 від 19.05.2016 року в сумі 1 342 529,65 грн.
З урахуванням викладеного, суд зазначає про підтвердження матеріалами справи наявності у відповідача заявленого до стягнення податкового боргу перед бюджетом, а саме: податковий борг по орендній платі з фізичних осіб.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Стаття 36 Податкового кодексу України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Проте, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе сам платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Пунктом 95.3 цієї статті визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Лівобережною ОДПІ виставлено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" від 01.12.2014 року № 7588-25 на суму податкового боргу 41 669,77 грн., яку направлялась на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 виставлено податкову вимогу форми "Ф" від 19.05.2016 року № 4553-1302 на суму податкового боргу 1 342 529,65 грн., яка також направлялась на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, сума податкового зобовязання, що заявлена у позові, у розмірі 1 342 529,65 грн. є саме податковим боргом відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_1 загальну суму боргу у розмірі 1 342 529,65 грн. з податку по орендній платі з фізичних осіб, та їх задоволення, оскільки доказів добровільного погашення сум податкового боргу відповідач не надав.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 183-2, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь державного бюджету податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 1 342 529 (один мільйон триста сорок дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 65 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя А.О. Коренев