14 грудня 2017 р. Справа № 804/6966/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Виноградовій Т.В.,
за участю:
представника позивача Говорухи В.П.,
представника відповідача Бохан О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Дніпрокомунтранс" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови в частині, -
Товариство з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» (далі - ТДВ «Дніпрокомунтранс», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 12.12.2017 року, просить визнати вказані у постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №193/4.1-12/607 від 25.09.2017 року факти, у частині допущених порушень відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про накладення штрафу у розмірі 96000 грн. неправомірними.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з виявленими порушеннями стосовно трьох працівників, оскільки згідно з пунктом 4.15 Колективного договору від 04.03.2010 року, який є чинним на теперішній час, встановлені доплати та надбавки працівникам підприємства, до яких відносяться сторожі, за роботу у нічний час - 40% годинної тарифної ставки, посадового окладу за кожну годину роботи в цей час. Пунктом 5.2 для сторожів встановлено час роботи з 08:00 до 08:00 наступного дня, добу через три, тривалістю зміни 22,2 годин з двома перервами на харчування та відпочинок: 50 хв. з 12:00 до 12:50 та 1 год. з 23:00 до 00:00.19.04.2010 року згідно з Наказом №66 по підприємству, який покращує становище працівників та обґрунтовується збільшеною відповідальністю, визначено нічні часи сторожів прохідної підприємства з 21 години до 6 години ранку. Відповідно до пункту 2 вказаного наказу бухгалтерія здійснювала нарахування сторожам за роботу у нічний час.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, надала суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначила, що перерва, яка визначена табелем обліку використання робочого часу та розпорядком роботи Правил внутрішнього трудового розпорядку з 23:00 год. до 00:00 год. працівниками не використовувалась. Весь нічний час з 22:00 год. до 06:00 год. працівники знаходились на робочому місці та здійснювали свої робочі обов'язки. Виходячи з викладеного, заробітна плата ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 нарахована та виплачена не в повному обсязі, що порушує вимоги статті 94 Кодексу Законів про працю України.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 21.08.2017 року по 05.09.2017 року на підставі наказу від 17.08.2017 року №171 та направлення на перевірку від 21.08.2017 року №158 ГУ Держпраці у Дніпропетровській області проведено перевірку додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування - ТОВ «Дніпрокомунтранс», про що складено акт №193/4.1-12.
В акті перевірки встановлено, зокрема, порушення стосовно трьох осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а саме визначено, що:
- час роботи працівника встановлено для сторожів з 08:00 год. до 08:00 год. наступного дня з зазначенням часу на 2 перерви: 50 хвилин з 12:00 год. до 12:50 год. та 1 година з 23:00 год. до 00:00 год. Тривалість зміни 22,20 год.;
- згідно з табелем обліку використання робочого часу за вересень, жовтень 2016 року та січень 2017 року перерва, яка визначена табелем обліку використання робочого часу та розпорядком роботи Правил внутрішнього трудового розпорядку з 23:00 год. до 00:00 год. працівниками не використовувалась; весь нічний час (з 22:00 год. до 06:00 год.) працівники знаходились на робочому місці та здійснювали свої робочі обов'язки;
- виходячи з вищезазначеного, заробітна плата ОСОБА_3 у вересні 2016 року, ОСОБА_4 у жовтні 2016 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у січні 2017 року нарахована та виплачена не в повному обсязі, що порушує вимоги статті 94 Кодексу законів про працю України;
- вказане порушення стосується 3 осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
На підставі акту перевірки №193/4.1-12 від 05.09.2017 року відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №193/4.1-12/607 від 25.09.2017 року, якою накладено на позивача штраф у розмірі 128000 грн.
Досліджуючи правомірність викладення фактів допущених порушень позивачем в акті перевірки відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, суд виходить з наступного.
Статтею 73 Кодексу законів про працю України встановлено такі святкові дні: 1 січня - Новий рік, 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове, 8 березня - Міжнародний жіночий день, 1 травня - День праці, 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги), 28 червня - День Конституції України, 24 серпня - День незалежності України, 14 жовтня - День захисника України.
Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня - Різдво Христове, один день (неділя) - Пасха (Великдень), один день (неділя) - Трійця.
У дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу.
Відповідно до статті 67 Кодексу законів про працю України у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Згідно зі статтею 107 Кодексу законів про працю України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:
1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
Згідно наданої суду копії табеля обліку використання робочого часу за січень 2017 рік у святковий день сторож ОСОБА_5 відпрацював 16 год.
Оплата роботи за відпрацьовані 16 год. у святковий день у подвійному розмірі сторожу ОСОБА_5 позивачем не проведена в порушення статті 107 Кодексу законів про працю України.
На підставі статті 66 Кодексу законів про працю України працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.
Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.
На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
Тобто, статтею 66 Кодексу законів про працю України визначається право працівників використовувати час перерви для відпочинку і харчування на свій розсуд,у тому числі і відлучатись з місця роботи.
Частиною 4 статті 66 Кодексу законів про працю України зобов'язано власника надавати працівникові можливість вживання їжі протягом робочого часу на тих роботах, де умовами виробництва установити перерву неможливо.
Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» такі питання можуть бути вирішені і в колективному договорі.
04.03.2010 року на конференції трудового колективу прийнято колективний договір між роботодавцем та профспілковим комітетом ЗАТ «Дніпрокомунтранс» по забезпеченню економічного та соціального розвитку трудового колективу і захисту прав працівників, зареєстрований виконавчим комітетом Бабушкінської районної у місті ради №1202 від 26.04.2010 року.
В підпункті 5.2.6 пункту 5.2 колективного договору визначено, що на підприємстві, в установі, організації встановлюється такий розпорядок роботи для сторожів: час роботи - з 08:00 год. по 08:00 год. наступного дня, вихідні дні - добу через три, тривалість зміни - 22,2, перерва на харчування та відпочинок - 2 перерви, 50 хв. з 12:00 год. по 12:50 год., та 1 год. з 23:00 год. по 00:00 год.
19.04.2010 року головою правління ЗАТ «Дніпрокомунтранс» винесено наказ №66, згідно з яким наказано рахувати нічні години сторожів прохідної КТП з 21:00 год. по 06:00 год.; бухгалтерії перерахувати сторожам прохідної КТП оплату праці в нічні години з 01.01.2010 року та при необхідності провести доплату.
Судом досліджені надані копії табелів обліку використання робочого часу за вересень, жовтень 2016 та січень 2017 та встановлено, що:
- згідно табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_3 (сторож) у вересні 2016 відпрацював 3 зміни (03, 07, 11 вересня 2016) по 22,20 год. В рядку «Відпрацьовано за місяць годин всього» визначено, що ОСОБА_7 (сторож) відпрацював 66.60 год. у вересні 2016. Проте, в рядку «всього нічних» визначено, що з 66,60 год. фактично відпрацьованих ОСОБА_7 в вересні 2016 року у нічний час - 24 год.;
- згідно табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_4 (сторож) у жовтні 2016 відпрацював 7 змін (04, 08, 12, 16, 20, 24, 28 жовтня 2016) по 22,20 год. В рядку «Відпрацьовано за місяць годин всього» визначено, що ОСОБА_4 (сторож) відпрацював 155,40 год. у жовтні 2016. Проте в рядку «всього нічних» визначено, що з 155,40 год. фактично відпрацьованих ОСОБА_4 в жовтні 2016 у нічний час - 56 год.;
- згідно табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_7 (сторож) у січні 2017 відпрацював 5 змін (13, 17. 21, 25, 29 січня 2017) по 22,20 год. В рядку «Відпрацьовано за місяць годин всього» визначено, що ОСОБА_7 (сторож) відпрацював 111,00 год. у січні 2017. Проте в рядку «всього нічних» визначено, що з 111,00 год. фактично відпрацьованих ОСОБА_7 в січні 2017 у нічний час - 40 год.;
- згідно табелю обліку використання робочого часу ОСОБА_5 (сторож) у січні 2017 відпрацював 3 зміни (03, 07, 11 січня 2017) по 22,20 год. В рядку «Відпрацьовано за місяць годин всього» визначено, що ОСОБА_5 (сторож) відпрацював 66,60 год. у січні 2017. Проте в оядку «всього нічних» визначено, що з 66,60 год. фактично відпрацьованих ОСОБА_5 в січні 2017 у нічний час - 24 год.
З аналізу табелю обліку використання робочого часу, судом встановлено, що перерва, яка визначена табелем обліку використання робочого часу та розпорядком роботи Правил внутрішнього трудового розпорядку з 23:0 год. до 00:00 год. працівниками не використовувалась. Весь нічний час з 22:00 год. по 06:00 год. працівники знаходились на робочому місці та здійснювали свої робочі обов'язки.
Отже, заробітна плата ОСОБА_3 у вересні 2016 року, ОСОБА_4 у жовтні 2016 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у січні 2017 року нарахована та виплачена не в повному обсязі.
Таким чином, в судовому засіданні підтверджені факти, викладені в акті перевірки, стосовно допущених позивачем порушень відносно працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
В подальшому вказані порушення щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стали підставою для накладення штрафу постановою №193/4.1-12/607 від 25.09.2017 року.
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, яка була чинною на момент звернення позивача до суду та винесення рішення у справі, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимоги.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір присудженню на користь позивача не підлягає.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпрокомунтранс» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування постанови в частині - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 18 грудня 2017 року.
Суддя М.В. Бондар