30 листопада 2017 р. Справа № 804/7262/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С.
при секретарі - Чорній М.В. за участю: позивача - ОСОБА_1 представника відповідачів - Ізотової Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про поновлення на роботі та стягнення заборгованості, -
У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідачем було прийнято накази № 220 о/с від 10.07.2017 року та № 276 о/с від 31.08.2017 року на підставі яких його протиправно було звільнено з посади інспектора сектору реагування патрульної служби № 3 Нікопольського відділу поліції ГУНП. При звільненні остаточний розрахунки з ним не зробили, як і не видали трудову книжку, що протирічить вимогам ст.ст.47, 48, 116 КЗпП України. Позивач вважає, що відповідач незаконно його звільнив, чим порушив вимоги ст.ст.19, 21, 22 Дисциплінарного статуту, позбавив його своєчасної виплати заробітку, компенсації за відпустку та затримав видачу трудової книжки, не маючи до цього підстав.
За таких обставин, позивач просив суд: постановити рішення суду, яким поновити його на роботі (службі) на посаді інспектора сектору реагування патрульної служби № 3 Нікопольського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровської області з 01.09.2017 року, і стягнути з належного відповідача, на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3 1720 грн. (на день звернення до суду (61 день х 520); за період затримки повного розрахунку при звільненні в сумі 31 200 грн. (60 день x 520); за період затримки видачі трудової книжки в сумі 31 720 грн. (61 день x 520); моральну шкоду в сумі 5 000 грн., а також звільнити його від витрат по даній справі та допустити до негайного виконання рішення суду.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник відповідачів у судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що ОСОБА_1 займав відповідальну посаду - інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Нікопольського ВП, мав спеціальне звання - старший лейтенант поліції, скоїв проступок, несумісний з подальшим перебуванням на службі, що дало підстави сумніватися в його об'єктивності, неупередженості при подальшому виконанні службових обов'язків.
Так, підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача стало проведення службового розслідування відповідно до наказу ГУНП від 01.05.2017 року №1830 за фактами неналежного виконання службових обов'язків та порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Нікопольського ВП. Згідно з п.8 ст.12 Дисциплінарного статуту за порушення дисципліни в якості дисциплінарного стягнення може бути застосовано звільнення з органів внутрішніх справ, що і було зроблено. Крім того, був врахований той факт, що згідно розділу 13 «Стягнення» особової справи старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, у нього крім інших стягнень, є одне із дисциплінарних стягнень як за невиконання вимог про недопустимість розпиття спиртних напоїв та прибуття на робоче місце в нетверезому стані, де наказом Нікопольського МВ від 27.12.2004 № 425, було оголошено догану.
Представник відповідачів вважає, що при звільненні позивача Нікопольський відділ поліції ГУНП в Дніпропетровській області, ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області діяло в межах компетенції та в спосіб, передбачений чинним законодавством України. Вимоги позивача про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є похідними і теж не підлягають задоволенню. Відповідно до роз'яснення п.2 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової шкоди) можливість відшкодування такої шкоди має бути прямо передбачена нормами відповідного матеріального закону, на підставі якого суд вирішує справу. Спеціальним законодавством, що регулює порядок проходження служби поліцейських, не передбачено можливості відшкодування моральної шкоди. Враховуючи викладене представників відповідачів просила суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення свідків - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 17.11.2003 року до 06.11.2015 року. З 07.11.2015 року наказом № 1 о/с ГУНП позивач прийнятий на службу до поліції на підставі п.п.9,12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію». Наказом ГУНП від 09.12.2016 року № 352 о/с позивач призначений на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції № 3 Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Наказом ГУНП від 31.08.2017 року № 276 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію».
Правомірність дій відповідача, щодо реалізації дисциплінарного стягнення, яке виразилося у звільненні позивача зі служби є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про національну поліцію» Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно з ст.3 Закону України «Про національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 1 Дисциплінарного Статуту ОВС України передбачено що службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Стаття 2 Дисциплінарного Статуту ОВС України передбачає, що дисциплінарний проступок - невиконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
В судовому засіданні встановлено, що підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача ОСОБА_1 стало проведення службового розслідування відповідно до наказу ГУНП від 01.05.2017 року № 1830 за фактами неналежного виконання службових обов'язків та порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Нікопольського ВП.
Матеріалами службового розслідування підтверджується, що 01.05.2017 року поліцейськими ВІОС УКЗ ГУНП та Дніпропетровського управління ДВБ НП України на виконання наказу ГУНП від 10.02.2017 року № 544 з метою недопущення порушень поліцейськими службової дисципліни та скоєння ними надзвичайних подій здійснено перевірку організації та порядку несення служби в Нікопольському ВП. Під час якої, крім іншого, виявлено, що 01.05.2017 року о 08.50 год. інспектор СРПП № 3 Нікопольського ВП старший лейтенант поліції ОСОБА_1, у порушення пункту 4 розділу II Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 року № 70, пункту 6.10. Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 року №940, не дотримуючись затвердженого у встановленому порядку графіку несення служби від 25.04.2017 року № 49/8291, не прибув на цільовий інструктаж перед виконанням службових завдань, пов'язаних із можливим застосуванням або використанням зброї. Перевіряючими спільно з керівництвом ВП було ужито заходів, спрямованих на встановлення причин відсутності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та 01.05.2017 року під час огляду службових приміщень ВП, у спортивній залі на території Нікопольського ВП виявлено сплячого на дерев'яній лавці позивача в однострої, який мав при собі закріплену за ним вогнепальну зброю - пістолет Макарова, серії НОМЕР_1 та набої до нього. За своїми зовнішніми ознаками ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. В присутності керівництва у ОСОБА_1 було у встановленому порядку вилучено вогнепальну зброю та передано на зберігання до КЗЗ СРПП ВП. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній категорично відмовився, поводив себе зухвало, вчинив непокору законним вимогам поліцейських та під час спроби супроводу до службового кабінету підполковника поліції ОСОБА_8, вчинивши опір перевіряючим, втік.
Також було встановлено, що 01.05.2017 року у період часу приблизно з 09.00 до 11.00 ОСОБА_1 у порушення п.4.29 Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 28.04.2009 року № 181, отримавши закріплену за ним табельну вогнепальну зброю, перебуваючи у складі добового наряду СРПП (чергової частини), не знаходився в приміщенні чергової частини, а у подальшому самовільно залишив службу без дозволу начальника ВП та чергового.
Відповідно до ст.7 Дисциплінарного Статуту ОВС України, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового та начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника Національної поліції України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Отже, спеціальні юридичні і моральні норми пред'являють підвищені вимоги до почуття відповідальності працівника поліції, та покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, бездоганному виконанні вимог Присяги Поліцейського, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики. Вимагають від кожного працівника поліції за будь-яких умов не відповідати очікуванням суспільства, та усіляко сприяти підвищенню авторитету органів внутрішніх справ серед населення, оскільки їх неухильне дотримання це справа честі і обов'язку кожного працівника поліції.
Поведінка працівника поліції завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника.
Склавши присягу поліцейського ОСОБА_1 зобов'язувався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя та зокрема з честю нести високе звання поліцейського.
Таким чином, позивач маючи правовий статус поліцейського, з метою дотримання вимог діючого законодавства, зобов'язаний був 01.05.2017 р. бути присутнім на цільовому інструктажу перед виконанням службових завдань, пов'язаних із можливим застосуванням або використанням зброї, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак у порушення вимог чинного законодавства позивач безпідставно відмовився від відповідного огляду чим допустив порушення вимог службової дисципліни.
За висновком службового розслідування видано наказ ГУНП від 26.05.2017 року №2208 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Нікопольського ВП ГУНП».
Таким чином, службовим розслідуванням було встановлено, що у діях позивача є склад дисциплінарного проступку, яке виразилось у порушенні службової дисципліни, недотримання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р., Присяги працівника поліції, абзаців 1, 2, 8, 9 пункту 1, абзацу 5 пункту 2, пункту 3 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських , затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179, пункту 4 розділу II Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 26.05.2017 р. №70, пункту 6.10 розділу VI Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 р. № 940, пункту 4.29 розділу IV Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 28.04.2009 р. № 181, що виразилося у неприбутті 01.05.2017 року та не проходженні цільового інструктажу перед виконанням службових завдань, пов'язаних із можливим застосуванням або використанням зброї, перебування на службі у складі добового наряду з порушенням встановленої форми одягу (однострою) та з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відсутності в приміщенні чергової частини без дозволу чергового більше двох годин та відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на інспектора СРПП № 3 Нікопольського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до п.8.6. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України 12.03.2013 р. № 230 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 р. за № 541/23073 коло осіб які повинні бути ознайомлені зі службовим розслідуванням, а саме із затвердженим висновком службового розслідування за рішенням начальника, який призначив службове розслідування, повинен бути ознайомлений начальник органу (підрозділу) внутрішніх справ, де проходить службу працівник, стосовно якого воно проводилося та відповідно до п.8.7. висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування, або вищим прямим начальником.
Також, пунктом 6.3. прописані права особи рядового і начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.
Під час розгляду справи, позивачем до суду не було надано належних доказів звернення з рапортом щодо ознайомлення з висновком службового розслідування, а відповідно до доказів наявних в матеріалах справи, 05.09.2017 року відповідачем був складений акт про відмову здавати службове посвідчення та спеціальний жетон, відповідно до якого позивачу було запропоновано здати службове посвідчення та спеціальний жетон у зв'язку із звільненням його з Національної поліції, а також отримати трудову книжку, припис посвідчення та направлення для постановки на військовий облік.
Так, 05.05.2017 року позивач ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень та поставив свій підпис на бланку пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування. Після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства
Позивач не скористався своїм правом та не написав рапорту на ознайомлення. Доказів зворотного позивачем не надано, а матеріали справи не містять.
Проте, 05.06.2017 року позивача було ознайомлено із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 2208 від 26.05.2017, що підтверджується його підписом в наказі про притягнення до дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби.
В силу ст.18 Дисциплінарного Статуту ОВС дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Представник відповідача в судовому засіданні також зазначила, що 30.08.2017 року позивач ОСОБА_1 вийшов з лікарняного. 31.08.2017 року відповідно до ст.18 Дисциплінарного статуту ОВС ОСОБА_1 був звільнений з Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області. Розрахунки з позивачем проведені, заборгованості не має. 31.08.2017 року Нікопольський ВН ГУНП через канцелярію позивачу було направлено листа проте, що він звільнений з Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та йому необхідно прибути до каб. № 205 Нікопольського ВП для отримання трудової книжки, приписного посвідчення та направлення для постановки на військовий облік.
05.09.2017 року позивач прийшов до кабінету № 205 Нікопольського ВП ГУНП де в присутності начальника СКЗ Нікопольського ВП майора поліції ОСОБА_5, начальника СКЗ Нікопольського ВП капітана поліції ОСОБА_6, заступника начальника Нікопольського ВП капітана поліції ОСОБА_4 йому було запропоновано розрахуватись з Нікопольським ВП та отримати трудову книжку, приписне посвідчення та направлення для постановки на військовий облік на що позивач ОСОБА_1 категорично відмовився вчиняти певні дії і вийшов з адмінбудівлі Нікопольського ВП. В судовому засіданні допитані у якості свідків підтвердили зазначений вище факт та зазначили, що склали з даного приводу відповідний акт від 05.09.2017 року № 49/23120.
Свідок ОСОБА_5.05.10.2017 року також зазначила, що на адресу Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов лист від позивача в якому він також просив надати йому трудову книжку приписне посвідчення. Нікопольський ВП ГУНП було розглянуто лист позивача 01.11.2017 року та в строки передбачені Законом України «Про звернення громадян» ОСОБА_1 через канцелярію Нікопольського ВП було повторно направлено листа в якому було зазначено, що був він звільнений з Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області поліції та йому необхідно прибути до каб. № 205 Нікопольського ВП для отримання трудової книжки, приписного посвідчення та направлення для постановки на військовий облік. Відповідно до статті 47 КЗпП України та пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58 передбачено, що у день звільнення роботодавець зобов'язаній видати працівнику належно оформлену трудову книжку із внесеним до неї записом про звільнення і провести з ним розрахунок у встановлені строки. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, відповідно до пункту 4.2 Інструкції № 58 роботодавець у цей же день має надіслати працівнику поштове повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається лише за письмовою згодою працівника. Якщо письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою роботодавець не отримав, або рекомендований лист повернувся (працівник відмовився від отримання листа або змінив місце проживання і не надав відповідної інформації), то слід керуватися пунктом 6.2 Інструкції № 58, відповідно до якого трудові книжки та їх дублікати, що не були одержані працівниками при звільненні, зберігаються протягом двох років у кадровій службі підприємства окремо від інших трудових книжок працівників, які перебувають на роботі.
Таким чином, згідно з ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Аналізуючи викладене суд доходить до висновку, що при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення, відповідачі діяли в межах повноважень та в спосіб, передбачений чинним законодавством.
В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачем не доведено протиправності в діях відповідачів, а отже позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення заборгованості задоволенню не підлягають з викладених вище підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про поновлення на роботі та стягнення заборгованості - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 04 грудня 2017 року.
Суддя Кучма К.С.