15 вересня 2017 р. Справа № 804/2718/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) 27.04.2017 року звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.03.2017 року № 0000942202, № 0000932202.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до акту камеральної перевірки від 01.03.2017 року № 490/04-36-13-01/НОМЕР_3 встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених податкових зобов'язань визначених п. 287.3 ст. 2987 ПК України, з яким позивач не згоден, оскільки з акту перевірки № 490/04-36-13-01/НОМЕР_3 від 01.03.2017 року не зрозуміло до якого числа і яка сума зобов'язання повинна бути сплачена, відсутні посилання на первинні документи які це підтверджують.
Відповідачем надані до суду письмові заперечення, в яких відповідачем зазначено, що плата за користування земельною ділянкою здійснювалась за неправильними реквізитами, що призвело до зарахування коштів на неправильних рахунок.
Представники осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули.
З урахуванням неявки сторін та заявлених клопотань, відповідно до вимог статей 122 та 41 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 24.06.2004 року, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_6.
Податковим органом проведена камеральна перевірка своєчасності сплати орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку державної та комунальної власності, за результатами якої складено акт від 01.03.2017 року № 490/04-36-13-01/НОМЕР_3.
Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 щодо термінів сплати самостійно визначених податкових зобов'язань, визначених у п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.
Не погодившись з висновками податкового органу позивачем подано заперечення на акт перевірки від 01.03.2017 року № 490/04-36-13-01/НОМЕР_3, за результатами розгляду яких заперечення ФОП ОСОБА_1 залишено без розгляду.
За результатами перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.03.2017 року:
- № 0000932202, за затримку на 29,28, 24,24,12,12 календарних днів сплати/за несплату (неперерахування) фізичною грошового зобов'язання в сумі 23 443,40 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 2344,34 грн.
- № 0000942202, за затримку на 59,42,42 календарних днів сплати/за несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов'язання в сумі 44415,00 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 8883,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Криворізькою міською радою укладено попередній договір щодо укладання договору оренди (основного договору) земельної ділянки в майбутньому № 176/07/2014 року від 09.07.2014 року, предметом якого є внесення до міського бюджету платежів за користування земельною ділянкою загальною площею 1,6800 га для розміщення комплексу будівель та споруд для виробництва машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва на АДРЕСА_1.
Відповідно до розрахунку плати ФОП ОСОБА_1 щомісячна сума плати за користування земельною ділянкою, з урахуванням коефіцієнтів диференціації ставки земельного податку відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 року № 2088 «Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу», становить 22 207,50 грн.
Позивачем подано до податкового органу декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності), де позивачем самостійно зазначена щомісячна сума до сплати починаючи з липня 2017 року сума у розмірі 22207,50 грн.
Також, між позивачем та Криворізькою міською радою укладено попередній договір щодо укладання договору оренди (основного договору) земельної ділянки в майбутньому № 193/08/2014 від 26.08.2014 року, предметом якого є внесення до міського бюджету платежів за користування земельною ділянкою загальною площею 0.0213 га для розміщення нежитлової будівлі (виробництво машин і устаткування для добувної промисловості) на АДРЕСА_2.
Відповідно до розрахунку плати ФОП ОСОБА_1 щомісячна сума плати за користування земельною ділянкою, з урахуванням коефіцієнтів диференціації ставки земельного податку відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 року № 2088 «Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу», становить 281,56 грн.
Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності), де позивачем самостійно зазначена щомісячна сума до сплати починаючи з серпня 2017 року у розмірі 281,56 грн.
На підтвердження виконання позивачем податкових зобов'язань за вищезазначеними деклараціями останнім надано копії платіжних доручень № 230 від 28.08.2014 року в сумі 33 245,61 грн., № 236 від 29.09.2014 року в сумі 23 433, 32 грн., № 242 від 29.10.2014 року в сумі 22 489,06 грн., № 253 від 27.11.2014 року в сумі 22489,06 грн., № 265 від 30.12.2014 року в сумі 22 489,06 грн., № 277 від 29.01.2015 року в сумі 22 489,06 грн.
Відповідно до п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
При цьому, позиція відповідача базується на тому, що сума податку сплачена розрахунковий рахунок 33214815700024, МФО 805012, код УДКСУ 38032510. Проте, відповідачем зазначено, що вірними реквізитам, за якими сплачується орендна плата є: р/р 33216815700022, код платежу 18010900, управління ДКСУ у м. Кривому Розі, код ЄДРПОУ 38031627, МФО 805012.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталась до податкового органу з заявою про перерахування коштів сплачених з земельного податку на орендну плату за землю від 21.10.2014 року та від 29.10.2014 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2017 року від Головного управління ДФС України судом витребовувались додаткові документи, а саме: податкові декларації з плати за землю від 18.07.2014 року № 9041175608 за 2014 рік, від 03.09.2014 року № 9050692945 за 2014 рік; інформація комп'ютерних баз даних АІС «податковий блок»; всі інші документи, які були використані при проведені камеральної перевірки за результатами якої прийнято оскаржене рішення; інформацію чи здійснено позивачем плату за землю за вказаними деклараціями. Проте, на день розгляду справи витребувані документи відповідачем до суду не надані.
Однак така позиція протирічить правовій доктрині Бюджетного кодексу України, а саме: податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном) (ч.4. ст. 45 Бюджетного кодексу України).
Така правова позиція визначена й в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.09.2007р. №К-24401/06 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/1131699): «Податок фактично надійшов до відповідного бюджету у визначений законом строк, а те, що кошти знаходилися на бюджетних рахунках під іншими, на думку податкового органу, кодами є формальною обставиною і не може бути підставою для висновків про порушення граничних строків сплати податків у застосування штрафних санкцій».
Наведена правова позиція була в подальшому підтверджена й Верховним Судом України, відповідно до постанови якого від 15.06.2015р. №21-337а15 «оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій».
Також в постанові Вищого адміністративного суду України від 15.09.2011 р. №К-184/08, відповідно до якої «Судом апеляційної інстанції вірно визначено, що важливе значення для вирішення даної справи має факт зарахування сплачених коштів саме до державного бюджету, оскільки в такому випадку відсутні ознаки складу правопорушення у вигляді несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а зокрема наслідки, що можуть проявлятися у недоотриманні державним бюджетом відповідних коштів». Наведене відображено й в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.08.2013р. №К/9991/38036/12.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню, а тому податкові повідомлення-рішення від 27.03.2017 року № 0000942202, № 0000932202 підлягають скасуванню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернені до суду повинен сплатити судовий збір у розмірі 678,58 грн. та сплачено судовий збір, що підтверджується квитанцією від 24.04.2017 року № 0.0.752876028.1 на суму 640,00 грн. та квитанцією від 15.05.2017 року № 0.0.764524183.1 на суму 40,00 грн. та виписками про зарахування судового збору до державного бюджету України.
Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, суд, у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області:
- від 27.03.2017 року № 0000932202 про зобов'язання ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 2344,34 грн.
- від 27.03.2017 року № 0000942202 про зобов'язання ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі в сумі 8883,00 грн.
Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 678,58 грн. (шістсот сімдесят вісім грн. 58 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Л.Є. Букіна