ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17737/17
провадження № 1-кп/753/1158/17
"11" грудня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
провівши в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання кримінального провадження № 42016051100000156 від 15.03.2016 року з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, військовослужбовця військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , обіймаючого посаду водія-механіка 1 гаубичного самохідно-артилерійського взводу 2 гаубичної самохідно-артилерійської батареї 1 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону, у військовому званні «солдат», розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
ОСОБА_5 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині польова пошта НОМЕР_1 , яка дислокується у населеному пункті АДРЕСА_2 , у військовому званні «солдат», у період з 25.10.2015 року по 15.09.2017 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді тимчасового ухилення від військової служби, будучи придатним до військової служби, достовірно знаючи про те, що він зобов'язаний проходити військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині - польова пошта, діючи умисно, без дозволу відповідних начальників та командирів, без поважних причин, самовільно залишив місце проходження служби та військову частину, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не приймаючи жодних мір для повернення до військової частини та місця служби, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, чим вчинив самовільне залишення військової частини та місця служби тривалістю близько двох років. В подальшому, 15.09.2017 року, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, прибув до військової прокуратури Дарницького гарнізону і заявив про себе.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив самовільне залишення місця проходження служби, без поважних причин, вчинене під час особливого періоду, крім воєнного стану, тобто, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що між прокурором військової прокуратури Дарницького гарнізону підполковником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , в присутності адвоката ОСОБА_4 , було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої сторони: визначили істотні для кримінального провадження обставини, констатовано факт беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно зі ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинах, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, при цьому від потерпілого надано згоду на укладення такої угоди.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 407 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє положення п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, вид покарання, який буде застосований в разі затвердження угоди.
Крім того, як обвинувачений, так і прокурор суду повідомили, що укладання угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор, думку якого підтримали захисник та обвинувачений, в судовому засіданні вважає наявними всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим.
Таким чином, перевіривши угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам кримінально-процесуального кодексу України та кримінального кодексу України; інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси сторін; наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст.ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, даних про його особу, наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором військової прокуратури Дарницького гарнізону підполковником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Керуючись ст. 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду, укладену між прокурором військової прокуратури Дарницького гарнізону підполковником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку один рік.
Покласти на ОСОБА_5 обов'язки відповідно до ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: