Справа № 761/18057/15-ц
Провадження № 2/761/186/2017
08 листопада 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарях: Паночко О.М., Куделя А.П., Лукянчук А.О.,
Припутневич В.І., Краснянській С.В.,
за участю представника позивача: ОСОБА_3,
представника відповідачів ОСОБА_4,
ОСОБА_5: ОСОБА_6,
представника служби у справах дітей
Шевченківської районної в м.Києві
державної адміністрації: Скопич Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_8 та як законного представника ОСОБА_9, ОСОБА_4 та як законного представника ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи - Шевченківська районна у м.Києві державна адміністрація в особі Служби у справах дітей, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації про виселення,-
25 червня 2015 року до суду надійшла вказана позовна заява.
В позовних вимогах, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 08.08.2017 року, позивач просить: виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_8, зареєстровану 04.07.2006 року; ОСОБА_9, зареєстровану 18.10.2012 року (малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_1) із зняттям з реєстраційного обліку у Відділі з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА; виселити з квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_10, зареєстрованого 22.12.2008 року (малолітній, ІНФОРМАЦІЯ_2); ОСОБА_11, зареєстровану 15.02.2011 року (малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_3) із зняттям з реєстраційного обліку у Відділі з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської РДА.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.07.2006 року між ВАТ «Родовід Банк» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №28.4/С-058.06.1 на суму 465 000,00 дол. США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 04.07.2006 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_4 було укладено Договір іпотеки, за яким ОСОБА_4 передала в іпотеку належні їй на праві власності дві квартири, а саме: АДРЕСА_1 Квартири є власністю Іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності, виданого 05.03.2003 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань перед банком за кредитним договором, за зверненням АТ «Родовід Банк», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. 23.04.2010 року було вчинено виконавчий напис №553 за Договором іпотеки та звернуто стягнення на квартири № 1 і квартири № 2 для задоволення вимог АТ «Родовід Банк» та стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складає 630 868,20 дол. США (що еквівалентно за курсом НБУ 5 000 135,18 грн.). Окрім того, 06.08.2010 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №20786605 з виконання виконавчого напису. В межах виконавчого провадження на вказані квартири накладено арешт.
Так, відповідно довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописку, видану Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт» від 23.12.2016 року, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_8 - сестра власниці з 04.07.2006 року та ОСОБА_9 - донька сестри (малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_1), зареєстрована 18.10.2012 року. Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописку, видану Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт» від 23.12.2016 року, у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_4 - власник, ОСОБА_10 - син власниці (малолітній ІНФОРМАЦІЯ_2) з 22.12.2008 року; ОСОБА_11 - донька власниці (малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_3) з 15.02.2011 року.
Як зазначає позивач, на час укладання іпотечного договору ОСОБА_4 повідомила АТ «Родовід Банк», що у вказаних квартирах прописана та проживає лише вона одна, що було підтверджено письмовими заявами. Отже, на момент укладення АТ «Родовід Банк» з ОСОБА_4 Договору іпотеки, банку не було відомо про факт реєстрації інших осіб у квартирах.
А тому, на підставі ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК УРСР, позивач звернувся до суду із цим позовом.
В судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові.
Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні. Суду пояснив, що на даний час Банк не звернув стягнення на предмет іпотеки, а тому Позичальник не позбавлений можливості виконати свої зобов'язання до закінчення виконавчого провадження. Крім того, на даний час діє мораторій на звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці, поскільки ОСОБА_4 придбала житло не за рахунок кредитних коштів, тому у відповідності до положень діючого законодавства відповідачі не можуть бути виселені без надання іншого постійного жилого приміщення.
Представник третьої особи служби у справах дітей Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві в судове засідання нез'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заперечень чи пояснень на позов не надіслав.
Представник відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації до суду направив лист про слухання справи у їх відсутність.
А тому на підставі положень статті 169 ЦПК України суд продовжив розгляд справи у відсутність третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.07.2006 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 28.4/С-058.06.1, згідно умов якого банк надав ОСОБА_4 кредит на споживчі цілі у розмірі 465 000,00 дол. США із строком користування до 04.07.2009 року зі сплатою 14,5 % річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором, 04.07.2006 року між ВАТ «Родовід Банк» (правонаступником якого є позивач, далі - Іпотекодержатель) та ОСОБА_4 (далі - Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки, посвідчений 04 липня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лакустою С.І. та зареєстрований в реєстрі за №516.
Як зазначено в Договорі іпотеки, предметом іпотеки є квартири АДРЕСА_1 які належать Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтв про право власності, виданих Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 05.03.2003 року.
Як встановлено в судовому засіданні, умови кредитного договору ОСОБА_4 не виконувалися належним чином внаслідок чого утворилась заборгованість.
23.04.2010 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергеєв О.О. вчинив виконавчий напис № 533, яким запропоновано звернути стягнення на квартири АДРЕСА_1 що належить на праві власності боржнику ОСОБА_4 в рахунок заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 630 868,20 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 5 000 135,18 (п'ять мільйонів сто тридцять п'ять) гривень 18 копійокта складається:
-кредит в сумі, еквівалентній 465 000,00 дол. США;
-відсотки в сумі, еквівалентній 7 397,37 дол. США;
-пеня в сумі, еквівалентній 158 470,83 дол. США,
Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві Терещенко О.В. від 06.08.2010 року відкрито виконавче провадження ВП №20786605 на підставі виконавчого напису №533 виданого 23.04.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. про звернення стягнення на квартири АДРЕСА_1 що належить на праві власності боржнику ОСОБА_4. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартир задовольнити вимоги ПАТ «Родовід Банк» у розмірі 5 002 635,18 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно ч. 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо:
- договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку;
- договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.
Згідно ст. 109 ЖК УРСР, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.
Згідно довідки від 23.12.2016 року, яка видана Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт» вбачається, що особовий рахунок АДРЕСА_1 відкритий на ОСОБА_4, окрім того, в квартирі зареєстровані дві особи: ОСОБА_8 (сестра власника) з 04.07.2006 року та ОСОБА_9 з 18.10.2012 року.
З довідки від 23.12.2016 року, яка видана Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт» вбачається, що в АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_4 (власник) з 27.06.2015 року, ОСОБА_15 (донька власника) з 27.06.2015 року, ОСОБА_16 (син власника) з 27.06.2015 року.
Згідно Правових позицій Верховного Суду України, за змістом статей 39, 40 Закону України "Про іпотеку" та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР). У такому випадку виселення здійснюється відповідно до частини четвертої статті 109 та статті 132-2 ЖК УРСР.
Отже, так як в судовому засіданні встановлено, що вказана квартира була придбана не за рахунок кредитних коштів, окрім того, позивачем не запропоновано іншого постійного житла для проживання відповідачів, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог позивача, оскільки вони не обгрунтовані на нормах закону.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 109 ЖК УРСР, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.3, 10, 11, 60, 57-60, 159, 212, 213, 215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_8 та як законного представника ОСОБА_9, ОСОБА_4 та як законного представника ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи - Шевченківська районна у м.Києві державна адміністрація в особі Служби у справах дітей, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві, відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації про виселення- відхилити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н.Г.Притула