Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15431/17
23 листопада 2017 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42017101070000221 від 20 вересня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 200, ч.2 ст. 361 КК України,-
Прокурор Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучено відповідно до вимог ч.3 ст.208 КПК України під час проведення обшуку затриманої особи ОСОБА_4 , які відповідно до постанови від 17.11.2017 року визнано речовими доказами.
З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що СВ Подільським УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017101070000221 від 20 вересня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 200, ч.2 ст. 361 Кримінального Кодексу України.
З витягу із ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання вбачається, що група осіб, діючи повторно, за попередньою змовою, незаконно втручається в роботу інформаційних мереж одного із банків з метою компрометації платіжних карток та наступного розкрадання грошових коштів, заподіявши значну шкоду. Група осіб за допомогою невстановлених пристроїв вчинила таємне викрадення грошових коштів в особливо великих розмірах із мережі банкоматів. Група осіб займаються підробкою та використанням платіжних карток. 06.07.2017 ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 та залученням невстановлених досудовим розслідуванням осіб, діючи за попередньою змовою групою осіб, використовуючи інформацію про ПІН-коди платіжних карт, а також підроблені банківські платіжні картки, здійснили зняття грошових коштів клієнтів у банкоматній мережі м. Києва, країн В'єтнаму та Тайвані, чим завдали матеріальний збиток ПАТ КБ «ПриватБанк» на суму 294 117 грн. ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб вчинили несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, що призвело до підробки та спотворення процесу обробки інформації. ОСОБА_7 та ОСОБА_4 використовують підроблені платіжні картки, за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_8 та ОСОБА_4 вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжці), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Прокурор в клопотанні зазначив, що протягом 2017 року в банкоматній мережі ПАТ КБ «Приватбанк» виявлено більше 500 фактів незаконного зняття готівки шляхом незаконного використання підроблених карт клієнтів. З метою викрадення банківської інформації, яка в наступному використовується для виготовлення підроблених карт, зазначені особи використовують спеціальний технічний пристрій прихованого зчитування інформації з магнітної стрічки (так званий «шимер»). За наявними даними, зазначена група осіб причетна до розкрадання грошових коштів ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі більш ніж 6 млн. грн. За наявними даними, значну кількість випадків компрометації та незаконного зняття готівки за підробленими банківськими картами зафіксовано за наступними адресами: АДРЕСА_1 ; м.Київ, вул. Спаська, 6; м. Київ, вул. Сагайдачного, 25. 16.11.2017 о 20 год. 50 хв. на місці вчинення злочину ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий працівниками прокуратури. 17 листопада 2017 року останньому повідомлено про те, що він підозрюється у використанні підроблених платіжних карток, за попередньою змовою групою осіб, несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин, що призвело до підробки та спотворення процесу обробки інформації, за попередньою змовою групою осіб, а також у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.200, ч.2 ст.361, ч.5 ст.185 КК України.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання. Пояснив, що грошові кошти, вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_4 є грошима, що набуті кримінально протиправним шляхом, 3 (три) дисконтних пластикових картки та 3 (три) банківських картки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення (необхідні для призначення експертизи з метою встановлення змісту інформації, що міститься на магнітних носіях), мобільний телефон Nokia блакитного кольору з батареєю та сім-картою Київстар є матеріальними об'єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (необхідний для призначення експертизи з метою встановлення змісту інформації, що міститься у мобільному телефоні, в тому числі змісту текстових повідомлень між можливими співучасниками протиправної діяльності); Флешка Sandisk червоного кольору є матеріальним об'єктом, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (необхідна для призначення експертизи з метою встановлення змісту інформації, що міститься на флеш-носії); жіночка пилка для нігтів є матеріальним об'єктом, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (використовувалась ОСОБА_4 для зняття попередньо встановлених на банкомат магнітних накладок з прихованою відеокамерою), куртка чорного кольору з червоною підкладкою фірми Моnсlіеr є матеріальним об'єктом, що містить відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (при неодноразових фактах компрометації платіжних карт та зняття готівки у мережі банкоматів ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_4 був одягнений у чорного кольору).
Вислухавши думку прокурора, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до постанови про визнання речових доказів від 17.11.2017 року вилучені у ОСОБА_4 предмети та грошові кошти визнано речовими доказами.
Враховуючи, що клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а тимчасово вилучені речі є предметом кримінального правопорушення, мають значення в якості речового доказу в кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість, законність клопотання та про те, що на вказані речі слід накласти арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173, 175, 309 КПК України,
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42017101070000221 від 20 вересня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 200, ч.2 ст. 361 Кримінального Кодексу України - задовольнити.
Накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні №42017101070000221, а саме:
1. 23 купюри номіналом 100 грн.;
2. 1 купюра номіналом 50 грн.;
3. 1 купюра номіналом 20 грн.;
4. 2 купюри номіналом 10 грн.;
5. 1 купюра номіналом 5 грн.;
6. 1 купюра номіналом 2 грн.;
7. 1 купюра номіналом 1 грн.;
8. Мобільний телефон Nokia блакитного кольору з батареєю та сім-картою Київстар;
9. З (три) дисконтних пластикових картки;
10. З (три) банківських картки;
11. Флешка Sandisk червоного кольору;
12. Жіночка пилка для нігтів;
13. Куртка чорного кольору з червоною підкладкою фірми Moncler.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1 .