15.12.2017 Справа № 756/16776/17
Справа пр. №1-кс/756/2458/17
ун. №756/16776/17
15 грудня 2017 року м. Київ
Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_4 , про поновлення строку на звернення до суду та арешт майна, -
Старший слідчий СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на звернення до суду та арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий покликається на те, що в провадженні СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100050011222 від 05 грудня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Слідчий у своєму клопотанні зазначив, що 05 грудня 2017 року на будівельному майданчику, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Степана Бандери, 15-А, унаслідок допущеного порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, загинув ОСОБА_5 , а ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.
Під час проведення огляду місця події 05 грудня 2017 року слідчим СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 вилучено журнал реєстрації та інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, наряд-допуск від 05 грудня 2017 року №5, журнал видачі запобіжних пристроїв та індивідуальних засобів захисту, дві будівельні каски.
Постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 від 05 грудня 2017 року згадані матеріальні об'єкти були визнані речовими доказами, а тому, покликаючись на ч. 3 ст. 170, ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчий просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, поновивши йому строк на звернення до суду з клопотанням про арешт цього майна.
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про накладення арешту, просив суд його задовольнити.
Представник володільця майна - ПрАТ “Агробудмеханізація” у судове засідання не з'явився, ПрАТ “Агробудмеханізація” про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомив.
Заслухавши думку слідчого, дослідивши клопотання, копії наданих документів, слідчим суддею встановлено наступне.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за №12017100050011222 від 05 грудня 2017 року внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
05 грудня 2017 року при проведенні огляду місця події слідчим СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 в порядку ст. 167 КПК України тимчасово вилучено журнал реєстрації та інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, наряд-допуск від 05 грудня 2017 року №5, журнал видачі запобіжних пристроїв та індивідуальних засобів захисту, дві будівельні каски.
Ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 від 05 грудня 2017 року згадані матеріальні об'єкти були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12017100050011222 від 05 грудня 2017 року.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
У силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
У справі “Раймондо проти Італії” (Raimondo v. Italy, рішення від 24 січня 1994 року) ЄСПЛ зазначив, не є порушенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції накладення арешту на майно під час здійснення досудового розслідування, у випадку, якщо такий інститут передбачений відповідним національним законом, і він спрямований не на позбавлення особи права власності на майно, а лише користування ним.
За приписами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З урахуванням вищевикладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів вважаю, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
У судовому засіданні слідчим доведено, що строк для звернення до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна пропущено з поважних причин. Відтак, слідчий суддя вважає, що цей строк слід поновити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 117, 167, 170, 171, 172, 173, 234, 236, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_4 , про поновлення строку на звернення до суду та арешт майна, - задовольнити.
Поновити старшому слідчому СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 строк на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12017100050011222 від 05 грудня 2017 року.
Накласти арешт на журнал реєстрації та інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, наряд-допуск від 05 грудня 2017 року №5, журнал видачі запобіжних пристроїв та індивідуальних засобів захисту, дві будівельні каски.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 .
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому та не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати іншим заінтересованим особам, які не були присутні при її проголошенні.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1