печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53981/17-к
10 листопада 2017 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю представника третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно - ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетінвестгруп» про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 42017000000001079,
14 вересня 2017 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, ТОВ «Маркетінвестгруп» про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 42017000000001079.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 7 липня 2017 року у справі №757/38946/17-к у кримінальному провадженні 42017000000001079 накладено арешт, а саме, на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунку ТОВ «Маркетінвестгруп» № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «БАНК 3 / 4» (МФО 380645), заборонено розпоряджатись грошовими коштами, а також зупинено видаткові операції по вказаному рахунку.
Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки жодній посадовій ТОВ «Маркетінвестгруп» не повідомлено підозру, відносно товариства не здійснюється досудове розслідування. Відсутні та не зазначені докази того, що грошові кошти, які обліковуються на вказаному рахунку є речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, накладений арешт паралізує роботу товариства.
У судовому засіданні представник ТОВ «Маркетінвестгруп» клопотання підтримав.
Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання про скасування арешту, мотивуючи тим, що арешт накладено обґрунтовано та на даний час потреба у накладенні арешту в органу досудового розслідування не відпала.
Заслухавши пояснення учасників процесу за клопотанням та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Під час розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001079, за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що посадові особи ПАТ «КЕВРЗ», зловживаючи своїм службовим становищем, із залученням та в інтересах пов'язаних між собою комерційних структур - ТОВ «НВП Укрпромвпровадження», ТОВ «Локомотивремсервіс», ТОВ «Маркетінвестгруп», ТОВ «Іст Лоуд Груп» здійснили комплекс антиконкурентних узгоджених дій під час проведення закупівельних процедур, спрямованих на придбання товарно-матеріальних цінностей, що перевищують ринкові у 40-80% із подальшим переведенням у готівку та заволодінням надлишково сплаченими коштами, внаслідок чого підприємству, засновником якого є ПАТ «Укрзалізниця», завдано шкоду у особливо великому розмірі.
В подальшому, з метою ухилення від сплати податків та проведення безтоварних операцій з ПАТ «КЕВРЗ» у ланцюгу поставок, група компаній ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження» відправляє кошти та одержує документи від компаній з ознаками фіктивності. Далі продає неіснуючий товар на іншу компанію із наведеного списку (що виграла тендер на поставку), яка в свою чергу проводить безтоварні операцій з ПАТ «КЕВРЗ» за сприяння керівництва заводу. Так, зокрема ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження» щомісяця отримує консультаційні та інші послуги на суми від 300 тис. до 1 млн. грн. від підприємства ТОВ «ІСТ ЛОУД ГРУП» (фактичне керівництво яким здійснює син засновника ТОВ «НВП «Укрпромвпровадження»).
Установлено, що у ПАТ «БАНК 3 / 4» відкрито банківський рахунок № НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Науково-Виробниче Підприємство Укрпромвпровадження» (МФО 380645) та № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Маркетінвестгруп».
У зв'язку з цим, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 7 липня 2017 року у справі №757/38946/17-к у кримінальному провадженні 42017000000001079 накладено арешт, а саме, на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунку ТОВ «Маркетінвестгруп» № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «БАНК 3 / 4» (МФО 380645), заборонено розпоряджатись грошовими коштами, а також зупинено видаткові операції по вказаному рахунку з метою збереження речових доказів - грошей, набутих кримінально протиправним шляхом.
Вказаний арешт на грошові кошти накладався, оскільки вони відповідали критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
Разом з тим, з кредитного договору № 06-8/58/2016/Ю від 2 3листопада 2016 року вбачається, що ТОВ «Маркетінвестгруп» відкрито рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК 3 / 4», розміщені грошові кошти на котрому мають цільове використання - погашення кредиту.
Крім того, на даний час відносно ТОВ «Маркетінвестгруп» не здійснюється досудове розслідування.
Жодній його посадовій особі не пред'явлено підозру.
Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Отже арешт ухвалою слідчого судді на грошові кошти ТОВ «Маркетінвестгруп» накладено необґрунтовано, оскільки арешт накладено на майно юридичної особи, службові особи якої, не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов'язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.
Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту прокурором не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.
Прокурор не довів та не зазначив конкретних фактичних обставин (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), які виправдовували б такий спосіб втручання у господарську діяльність ТОВ «Маркетінвестгруп».
Прокурором не доведено, яка сума грошових коштів обліковується на рахунках товариства, на котрі накладено арешт; чи з вказаних рахунків не здійснюється виплата заробітної плати працівникам, сплата податків та загальнообов'язкових платежів до бюджету; якою є сума грошових коштів, на котрі накладено арешт з метою збереження речових коштів; чи вся сума грошових коштів, на котру накладено арешт, відповідає критеріям речових доказів; в чому це проявляється.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-И). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статгі 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Отже, висновки прокурора, що кошти ТОВ «Маркетінвестгруп», які знаходяться на рахунках в ПАТ «БАНК 3 / 4» мають ознаки таких, що були здобуті кримінально протиправним шляхом є припущеннями та спростовуються наданими доказами.
Крім того, слідчий враховує і думку прокурора, що він не заперечує щодо скасування арешту.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,
Клопотання третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетінвестгруп» про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 42017000000001079 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 7 липня 2017 року у справі №757/38946/17-к у кримінальному провадженні 42017000000001079, а саме, на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться на рахунку ТОВ «Маркетінвестгруп» № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «БАНК 3 / 4» (МФО 380645), заборону розпоряджатись грошовими коштами, а також зупинення видаткових операцій по вказаному рахунку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1