14.12.2017 Справа № 756/14955/15-ц
Номер справи 756/14955/15-ц
Номер провадження 2/756/245/17
06 грудня 2017 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді - Яценко Н.О.
за участю секретаря - Хоменко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОМЕГА БАНК», Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» про захист прав споживача, шляхом визнання недійсним кредитного договору,-
Позивач через свого представника звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів та просив суд визнати недійсним з моменту укладення Кредитний договір № 0311/0208/71-006 від 22 лютого 2008 року, укладений між ВАТ «СВЕДБАНК» та ОСОБА_1.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ВАТ «СВЕДБАНК», яке 29.04.2013 змінило своє найменування на ПАТ «ОМЕГА БАНК», (відповідач 1) та ОСОБА_1 (позивач) 22 лютого 2008 року був укладений Кредитний договір, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 62 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день укладення договору, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на основі процентної ставки в розмірі 12,5% річних, сплатити комісію у розмірі 1% від суми кредиту та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у термін до 21 лютого 2038 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань передбачених Кредитним договором між відповідачем 1 та позивачем було укладено Іпотечний договір 22 лютого 2008 року, за яким в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1.
Між відповідачем 1 та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» (відповідач 2) 25 травня 2012 року був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого права вимоги до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги до осіб, які надали забезпечення за Договорами забезпечення, перейшли відповідачу 2.
Про відступлення прав позивача, що є власником предмету іпотеки та стороною Кредитного договору, жоден з відповідачів не повідомив.
Позивач вважає, що умови Кредитного договору не відповідають вимогам законодавства. Зокрема, кредитний договір укладений під впливом умисних дій відповідача 1 в результаті яких позивач, як позичальник введений в оману.
При укладенні договору банк приховав повну та об'єктивну інформацію про всі умови кредитування, не включив до змісту договору детальний розпис сукупної вартості кредиту, не виклав відповідний Графік платежів у розрізі сум погашенні основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, безпідставно поклав на позивача обов'язок сплатити кошти за перевірку документів, а також за підготовку та видачу готівки.
На думку позивача, умови п. 10.13 Кредитного договору не свідчать про ознайомлення позивача з умовами кредитування. Він був ознайомлений лише з тією інформацією, яка була фактично викладеною безпосередньо в змісті самого договору, розробленого відповідачем 1.
Позивач стверджує, що необхідної переддоговірної роботи з ним відповідачем 1 проведено не було, не повідомлено про наявні форми кредитування та відмінності між ними. Крім того взагалі не було повідомлено про орієнтовну сукупну вартість кредиту, що призвело до позбавлення можливості реально оцінити суму переплати по кредиту та доцільність його отримання.
Позивача не було попереджено про те, що він нестиме валютні ризики під час виконання кредитного договору.
Окрім того, при розрахунку сукупної вартості кредиту у грошовому виразі (абсолютне значення подорожчання кредиту), позивачем визначена реальна відсоткова ставка, яка відповідно до умов Кредитного договору становить 14,05%, в той час, коли в п. 1.3 Кредитного договору реальна процентна ставка визначена як 12,5% річних.
Представник позивача та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача 1 ПАТ «ОМЕГА БАНК» у судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника ПАТ «ОМЕГА БАНК».
Представник відповідача 2 ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі з підстав наведених у письмових запереченнях, окрім того додатково пояснив, що позивача при укладенні Кредитного договору було ознайомлено зі всіма істотними умовами договору. Також представник відповідача 2 просив суд відмовити у позові з підстав пропуску позовної давності, оскільки спірний договір було укладено 22.02.2008, а позивач звернувся до суду тільки 23.11.2015.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вбачає необхідним у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з огляду на таке.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
22 лютого 2008 року між позивачем та ВАТ «СВЕДБАНК», яке 29.04.2013 змінило своє найменування на ПАТ «ОМЕГА БАНК», (відповідач 1) був укладений Кредитний договір № 0311/0208/71-006, згідно якого позивачу було надано кредитні кошти у розмірі 62 000,00 доларів США із терміном остаточного погашення 21 лютого 2038 року (а.с.10-17).
Пунктом 1.3 Кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 12,5% річних за весь строк фактичного користування кредитом (а.с.10-17).
Згідно ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на час укладення спірного договору) перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. У разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.
25 травня 2012 року між відповідачем 1 та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» (відповідач 2) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким відповідачу 2 було передано право вимоги згідно Кредитного договору № 0311/0208/71-006 від 22.02.2008 (а.с.25-33).
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до п. 10.1 спірного Кредитного договору № 0311/0208/71-006 від 22 лютого 2008 року, укладаючи цей Договір, позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови Договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Підписанням цього Договору позичальник свідчить, що він до підписання цього Договору ознайомився з усіма його умовами, на яких ВАТ «СВЕДБАНК» здійснює кредитування фізичних осіб на цілі, не пов'язані з підприємницькою діяльністю та загальною сукупною вартістю всіх витрат, пов'язаних з отриманням кредиту у ВАТ «СВЕДБАНК», та свідомо обрав умови кредитування, викладені в цьому Договорі. Укладаючи цей Договір, позичальник свідчить, що під час укладання та виконання цього Договору Позичальник не знаходиться під впливом омани, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу важких обставин. Позичальник гарантує, що на момент укладання цього Договору він не є жодним чином обмеженим законом, іншим нормативним актом, судовим рішенням або іншим передбаченим чинним законодавством способом в своєму праві укладати цей Договір та виконувати усі умови, визначені у ньому (а.с.15-16).
Згідно п. 10.6 Кредитного договору цей Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і скріплення печаткою Банку і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (а.с.16).
Пунктом 10.13 Кредитного договору встановлено, що підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що перед укладенням Кредитного договору Банк надав йому в письмовій формі всю інформацію про умови кредитування. Також при укладенні Кредитного Договору йому була надана вся необхідна інформація, передбачена Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених постановою Правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168, в повному обсязі (а.с.17).
Вказаний Кредитний договір підписано представником Банку Олійник К.С. та безпосередньо позичальником ОСОБА_1 і скріплено печаткою банку (а.с.17).
Крім того позивач надав відповідачу 1 розписку від 14.02.2008, в якій підтверджує, що перед укладанням Кредитного договору Банк надав йому в письмовій формі вичерпну інформацію про умови кредитування та про орієнтовну сукупну вартість кредиту і те, що йому було роз'яснено існуючі особливості кредитування, переваги та недоліки запропонованих схем кредитування (а.с.58).
У Заяві-анкеті на видачу Кредиту позивач вказав валюту кредиту - в доларах США з відсотковою ставкою 12,5% річних (а.с.59).
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що при укладенні Кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов цього договору, про що свідчить підписання договору сторонами та його повне виконання відповідачем 1. На виконання ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитуванню та сукупну вартість кредиту» затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 відповідачем 1 було ознайомлено позивача з умовами кредитування.
З приводу незгоди позивачем щодо відсоткової ставки Кредитного договору у розмірі 12,5% річних, яка на його думку, реально становить 14,05% річних, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 24 березня 2016 року призначено по справі судово-економічну експертизу. На вирішення експертизи судом поставлено наступні питання: 1. В якому розмірі ВАТ «СВЕДБАНК» документально підтверджено прямі та непрямі витрати ОСОБА_1 по кредиту (яку сукупну вартість кредиту зазначено) при укладенні із ним кредитного договору № 0311/0208/71-006 від 22.02.2008 року? 2. Який розмір становить реальна процентна ставка по кредиту за кредитним договором № 0311/0208/71-006 від 22.02.2008 року з урахуванням понесених ОСОБА_1 витрат (яка реальна ставка по отриманому кредиту)? 3.Чи відповідає графік погашення кредиту - Додаток № 1 до кредитного договору № 0311/0208/71-006 від 22.02.2008 року, укладеного ВАТ «СВЕДБАНК» з ОСОБА_1 вимогам діючого у банківській сфері законодавства, зокрема, Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року за № 68, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 року за № 541/13808?
Висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 21.12.2016 надано наступні відповіді. По першому питанню: оскільки документи, на підставі яких можливо встановити, в якому розмірі ВАТ «СВЕДБАНК» документально підтверджено прямі та непрямі витрати ОСОБА_1 по кредитному договору №0311/0208/71-006 від 22.02.2008, в матеріалах справи відсутні та на клопотання експерта не надані, встановити, в якому розмірі ВАТ «СВЕДБАНК» документально підтверджено прямі та непрямі витрати ОСОБА_1 по кредиту (яку сукупну вартість кредиту зазначено) при укладанні з ним кредитного договору №0311/0208/71-006 від 22.02.2008, не видається за можливе (а.с.118-125).
По другому питанню: згідно проведеного розрахунку, реальна процента ставка за кредитним договором №0311/0208/71-006 від 22.02.2008 з урахуванням понесених ОСОБА_1 витрат, які передбачені зазначеним договором як складова сукупної вартості кредиту, становить 13,79 % (а.с.118-125).
По третьому питанню: наявний в матеріалах справи Додаток № 1 до кредитного договору №0311/0208/71-006 від 22.02.2008 «Графік погашення кредиту» не відповідає умовам зазначеного кредитного договору, укладеного між ВАТ «СВЕДБАНК» та ОСОБА_1, та окремим положенням Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007 р. № 68, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 за №541/13808 щодо повноти надання інформації (а.с.118-125).
Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вищезазначеним висновком експерта вказано, що попереднім вивченням наданих документів встановлено їх недостатність для надання висновків, у зв'язку з чим 02.06.2016 судовим експертом було направлене клопотання про надання додаткових документів, а саме документів, якими підтверджуються прямі та непрямі витрати ОСОБА_1 за Кредитним договором (а.с.118-125).
Відповідно до Висновку у зв'язку з відсутністю серед матеріалів справи та додатково наданих документів розрахунок реальної відсоткової ставки, яка у процентах річних разом з абсолютним значенням подорожчання кредиту у грошовому виразі є складовою сукупної вартості кредиту, експертом складено розрахунок сукупної вартості Кредитного договору, виходячи з умов договору та наданих документів. Розрахунок реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту за кредитним договором наведено в Додатку 1 до Висновку. При цьому суми вказані у таких графах Розрахунку, як «розрахунково-касове обслуговування», «інші послуги банку», «страхування» та «послуги нотаріусів» переведені з гривневого еквіваленту та вказані у доларах США (а.с.118-125).
Відповідно до інформації з офіційного сайту НБУ офіційний курс гривні по відношенню до 1 долара США станом на 22.02.2008 року становив 5.05 грн. Таким чином відповідно до квитанції про сплату комісії за підготовку та видачу готівкових коштів за Кредитним договором від 22.02.2008 («розрахунково-касове обслуговування») комісія становить 1 565,50 грн, тобто 310 доларів США, а не 337,37 доларів США, як вказано у Розрахунку, відповідно до квитанції про сплату комісії за перевірку документів за Кредитним договором від 22.02.2008 («інші послуги банку») комісія становить 3 131,00 грн, тобто 620 доларів США, а не 674,74 доларів США, як вказано в Розрахунку, така ж ситуація із розмірами сум у графах «страхування» та «послуги нотаріусів». Тобто експерт при обрахуванні застосовував не актуальний на той час офіційний курс національної валюти гривні (а.с.118-125).
Окрім того висновки експерта щодо реальної процентної ставки за кредитним договором №0311/0208/71-006 від 22.02.2008 та невідповідності Графіку погашення кредиту умовам зазначеного кредитного договору викликають у суду сумніви щодо їх обґрунтованості, оскільки у висновку на перше питання експерт стверджує, що оскільки документи, на підставі яких можливо встановити, в якому розмірі ВАТ «СВЕДБАНК» документально підтверджено прямі та непрямі витрати ОСОБА_1 по кредитному договору №0311/0208/71-006 від 22.02.2008, в матеріалах справи відсутні та на клопотання експерта не надані, встановити, в якому розмірі ВАТ «СВЕДБАНК» документально підтверджено прямі та непрямі витрати ОСОБА_1 по кредиту (яку сукупну вартість кредиту зазначено) при укладанні з ним кредитного договору №0311/0208/71-006 від 22.02.2008, не видається за можливе (а.с.118-125).
До того ж незгода позивача з реальної процентною ставкою спірного Кредитного договору не може бути підставою для визнання його недійсним. Суд вбачає необхідним зазначити, що при наявності спору щодо розміру заборгованості позичальник не позбавлений можливості підготувати свій контррозрахунок.
Проаналізувавши спірний Кредитний договір та вищенаведені норми законодавства, суд встановив, що Кредитний договір №0311/0208/71-006 від 22.02.2008 містить всі істотні умови передбачені законодавством України, а позивач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору.
Таким чином, відповідно до чинного цивільного законодавства суд вважає правильним у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст. 203, 215, 520, 524-526, 530, 627, 628, 638, 651, 652, 672, 1054 ЦК України; ст. 11, 18, 21 ЗУ «Про захист прав споживачів»; керуючись ст.ст.4, 10, 11, 57, 60, 147, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: