Справа № 755/18590/16-ц
"18" грудня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.,
з секретарем Рудь Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2, Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про ухвалення додаткового рішення,
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, інфляційних збитків та трьох відсотків річних, задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 4547,00 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн., а всього на загальну суму 5098 (п'ят тисяч дев'яносто вісім ) грн. 20 коп., в іншій частині позовних вимог відмовити..
Позивач звернулася з письмовою заявою про ухвалення додаткового рішення суду, оскільки її представником подано письмове клопотання - з уточненими розрахунками, а також просила про застосування ч. 4 ст. 196 Сімейного кодексу України, яке при ухваленні рішення по справі судом не розглянуто, та в рішенні не зазначено, яким чином вплинуло чи не вплинуло зазначене клопотання на вирішення справи по суті. Крім того, просить зазначити обґрунтування щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині інфляційних втрат у розмірі 12 536,28 грн. із суми боргу у розмірі 10 572,00 грн. за період з 14 листопада 2013 року по 27 липня 2017 року, оскільки відповідне питання по суті судом не вирішено.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча повідомлені про час і місце судового засідання належним чином. До суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
На підставі ст.247 ч.2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.
Виходячи з наведеного додаткове рішення може бути ухвалено виключено з правових підстав, передбачених ч.1 ст.220 ЦПК.
Заявник просить про ухвалення додаткового рішення суду, оскільки її представником подано письмове клопотання - з уточненими розрахунками, а також просила про застосування ч. 4 ст. 196 Сімейного кодексу України, яке при ухваленні рішення по справі судом не розглянуто, та в рішенні не зазначено, яким чином вплинуло чи не вплинуло зазначене клопотання на вирішення справи по суті.
Однак в мотивувальній частині рішення зазначено, що в розрізі склавшихся правовідносин, суд не вбачає підстав для застосування до відповідача заходів відповідальності за прострочення оплати додаткових витрат на дитину, присуджених за рішенням суду, які передбачені ч.4 ст. 196 Сімейного кодексу України, в редакції чинній з 08 липня 2017 року, оскільки дана правова норма не діяла на момент виникнення спірних відносин.
Тому у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення в частині застосування ч. 4 ст. 196 Сімейного кодексу України слід відмовити.
Крім того, заявник просить зазначити обґрунтування щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині інфляційних втрат у розмірі 12 536,28 грн. із суми боргу у розмірі 10 572,00 грн. за період з 14 листопада 2013 року по 27 липня 2017 року, оскільки відповідне питання по суті судом не вирішено.
Однак зі змісту мотивувальної частини рішення Дніпровського районного суду м. Києва вбачається, що положення частини другої статті 625 ЦК України не застосовуються до правовідносин, які врегульовані положеннями сімейного законодавства, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача, як боржника в процедурі виконавчого провадження щодо виконання рішення суду про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини, оскільки між сторонами спору зобов'язальні правовідносини не виникають, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Оскільки дане питання вирішено під час розгляду справи по суті, тому у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення в частині зазначення обґрунтування щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині інфляційних втрат у розмірі 12 536,28 грн. із суми боргу у розмірі 10 572,00 грн. за період з 14 листопада 2013 року по 27 липня 2017 року, слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 247, 270, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2, Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Н.Є.Арапіна