Номер провадження 2/754/4956/17
Справа №754/8295/17
14 грудня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Грей О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу, -
Позивач ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" звернувся до відповідача ОСОБА_1 з позовом про відшкодування шкоди у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.10.2015 року о 19 год. 30 хв. по вул. Теліги, 15 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та Peugeot 208 дн НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3. Автомобіль Peugeot 208 дн НОМЕР_3 був застрахований у позивача за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № НОМЕР_4 від 12.02.2015 року. У результаті ДТП автомобіль НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, а власнику автомобіля ОСОБА_3 була завдана матеріальна шкода. Позивачем власнику автомобіля Peugeot 208 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 5 575, 87 грн. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.11.2015 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Оскільки відповідач добровільно не бажає відшкодувати завдану шкоду, позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 5 575, 87 грн. та судові витрати по справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у його відсутність, за наявних у справі матеріалів.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Страхової компанії підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 01.10.2015 року о 19 год. 30 хв. по вул. Теліги, 15 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та Peugeot 208 дн НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3
В результаті ДТП автомобіль НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, а власнику автомобіля завдано - матеріальну шкоду.
Винним у скоєній ДТП визнаний відповідач ОСОБА_1, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.11.2015 року.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, автомобіль НОМЕР_2 був застрахований власником ОСОБА_3 у Страховій компанії "ПЗУ Україна" за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № НОМЕР_4 від 12.02.2015 року та відповідно до Акту огляду транспортного засобу від 02.10.2015 року, Страхового акту № UA2015100100040|L01|01 від 15.10.2015 року, на підставі рахунку № П_СчТ01350 від 01.10.2015 року позивачем було виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля на загальну суму 5 575, 87 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 36127 від 05.10.2015 року.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно із ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно із ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Оскільки автомобілем НОМЕР_1, керував відповідач ОСОБА_1, який визнаний винним у скоєній ДТП, то саме він з урахуванням вимог діючого законодавства зобов'язаний відшкодувати невідшкодовану шкоду, а тому суд вважає, що сума страхового відшкодування на загальну суму 5 575, 87 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Страхової компанії.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600, 00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 224-233 ЦПК України, ст. 990, 993, 1166, 1187, 1191, 1192, 1194 ЦК України, Законом України "Про страхування", -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" страхове відшкодування у розмірі 5 575, 87 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: