Провадження № 11-сс/793/724/17 Справа № 705/2161/17 Категорія: ст. 304 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
14 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
з участю прокурораОСОБА_6
скаржників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.11.2017 р., якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_9 , ОСОБА_8 на постанову прокурора Уманської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_10 від 02.02.2017 р. про закриття кримінального провадження, колегія суддів, -
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 звернулися до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з скаргою на постанову прокурора про закриття кримінального провадження.
В обґрунтування скарги вказали, що 17.02.2017 р. ОСОБА_9 подав прокурору Уманської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_10 заяву в якій просив відкрити йому матеріали кримінального провадження № 12015250100000048 від 24.01.2015 р., вручити пам'ятку про права потерпілого, надати обвинувальний акт, надати матеріали кримінального провадження (в даному кримінальному провадженні об'єднані декілька проваджень, а саме: № 1801000072 від 01.05.2010 р. відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 122 КК України; № 1801000073 від 01.05.2010 р. відносно ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України; № 1801000147 від 18.08.2010 р. відносно ОСОБА_13 за ч. 1 ст. 122 КК України. При цьому, кримінальні провадження об'єднано слідчим неправильно, оскільки у провадженнях різні потерпілі це ОСОБА_14 та ОСОБА_9 і ці злочини не поєднані ні за часом, ні за місцем, ні за потерпілим). Однак, до цього часу, відповіді ОСОБА_9 не надано, обвинувальний акт без дати, який вручений йому в березні 2017 р., інші вимоги не задоволені.
03.02.2017 р. постановою прокурора ОСОБА_10 за п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України відносно ОСОБА_8 кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України закрито, з яких підстав йому не зрозуміло. Зазначає, що ОСОБА_8 була співмешканкою ОСОБА_9 , вони жили однією сім'єю, тому порушувати відносно неї кримінальне провадження було повним абсурдом. Крім того, дії ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які вірвались до нього серед ночі, били його та вимагали майно і гроші, повинні бути кваліфіковані за ст. 187 КК України, як розбій.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на постанову слідчого від 02.02.2017 р. про закриття кримінального провадження, слідчий суддя в ухвалі зіслався на те, що скаржниками ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не наведено доводів, які б виключали підстави для закриття даного кримінального провадження за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а тому рішення про закриття кримінального провадження прийняте прокурором з дотриманням вимог КПК України. Крім того, слідчий суддя зазначив, що з матеріалів скарги вбачається, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 направлено до Уманського міськрайонного суду, де він на даний час розглядається, тому всі питання що стосуються вказаних осіб мають бути розглянуті судом у провадженні якого перебуває вище вказаний обвинувальний акт.
Не погоджуючись із даною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в апеляційні скарзі ставлять питання про її скасування та задоволити їх скаргу на постанову про закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України.
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що ОСОБА_8 не брала речей, зазначених в постанові слідчого, слідчий ОСОБА_15 , який написав пояснення від її імені та, навіть, не дав їй їх прочитати.
Крім того зазначають, що суддя місцевого суду не звернув уваги на те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проживали спільно однією сім'єю, а тому ОСОБА_8 не викрадала ці речі, їх викрали ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою групою осіб, що самі і визнають.
Вказують, що ОСОБА_8 було безпідставно засуджено, а потім закрито провадження, хоча мали б реабілітувати і вона мала б звернутися за захистом своїх порушених прав.
До того ж, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_9 надавав покази з приводу того, що речі викрала ОСОБА_8 , однак в дійсності таких показів він не надавав.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, про відмову в задоволенні апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , підтримавших подану ними скаргу, та перевіривши матеріали справи і обміркувавши над доводами апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено перевіркою матеріалів провадження, то 01.05.2010 р. СВ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області порушено кримінальну справу № 1801000073 відносно ОСОБА_8 по факту таємного викрадення чужого майна ОСОБА_9 , поєднаного з проникненням у житло за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
14.08.2014 р. вироком Уманського міськрайонного суду ОСОБА_8 визнано винною за ч. 3 ст. 185 КК України і призначено їй покарання.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25.12.2014 р. вирок Уманського міськрайонного суду скасовано, а кримінальну справу направлено на додаткове розслідування прокурору Уманського району.
24.01.2015 р. по кримінальній справі № 1801000147 СВ Уманського РВ УМВС України в Черкаській області внесено відомості в ЄРДР № 12015250100000048 за ч. 3 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 не викрадала речі ОСОБА_9 , так як проживала з ним однією сім'єю, вона забрала належне їй майно.
02.02.2017 р. постановою прокурора Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_10 кримінальне провадження № 12015250100000048 від 24.01.2015 р. відносно ОСОБА_8 закрито на підставі ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України.
За вказаних обставин колегія суддів вважає, що висновки викладені в постанові прокурора про відсутність в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення є вірними.
Враховуючи, що ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження, та ким такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений даною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження є вичерпним.
До того ж, з матеріалів справи вбачається, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 направлений до Уманського міськрайсуду, де на даний час розглядається по суті, а тому, викладені в скарзі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 питання щодо дій зазначених осіб повинні вирішуватися судом в провадженні якого перебуває вказаний обвинувальний акт під час його розгляду по суті.
За вказаних обставин суддя суду першої інстанції прийшов до вірно висновку та виніс законне судове рішення, а тому апеляційна скарга ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.11.2017 р., якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_9 , ОСОБА_8 на постанову прокурора Уманської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_10 від 02.02.2017 р. про закриття кримінального провадження залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :