Справа № 545/3080/17
Провадження № 1-в/545/924/17
18.12.2017 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисника: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в режимі відеоконференції клопотання засудженої про умовно-дострокове звільнення, а саме:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Середній Єгорлик Ростовської області РФ, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , раніше притягувалася до кримінальної відповідальності:
- 26.08.1997 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ст. 106 ч.2,19,118 ч.2, 42 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Звільнена від відбування покарання по амністії.
- 10.11.2003 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ст. 75 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
- 02.04.2004 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі. 10.08.2006 року звільнена умовно-достроково з невідбутим строком покарання 8 місяців 1 день;
- 19.05.2010 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185,ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;
Засудженої: 22.05.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 121, ст. 69 КК України до 6 років позбавлення волі.
Засуджена ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання посилаючись на те, що вона відбула 2/3 строку покарання і довела своє виправлення.
В судовому засіданні засуджена та її захисник ОСОБА_4 клопотання підтримали та прохали задовольнити.
Прокурор та представник адміністрації Державної установи «Надержинщинської виправна колонія № 65» ОСОБА_6 проти задоволення клопотання засудженої заперечували, вважають, що ОСОБА_5 не довела своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання засудженої задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення та відбув 2/3 строку покарання за умисний тяжкий злочин.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким”, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Згідно п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно -дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Так, ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів та знову вчинила умисний тяжкий злочин - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за який засуджена 22.05.2015 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 121, ст. 69 КК України до 6 років позбавлення волі, покарання відбуває з 16.04.2014 року.
За час відбування покарання засуджена мала 6 стягнень, які погашені у встановленому порядку, та має 2 заохочення.
Як встановлено судом ОСОБА_5 за час відбування покарання із 22.03.2016 р.перебувала на профілактичному обліку як злісний порушник режиму відбування покарання (а. о/с 180).
Відповідно до характеристик на засуджену від 25.05.2016 року, 13.07.2016 вбачається, що засуджена на шлях виправлення не стала, до роботи відноситься пасивно, ініціативи в роботі не проявляє за період відбування покарання в слідчому ізоляторі м. Дніпропетровськ у період з 25.04.2014 по 26.02.2016 року характеризувалась негативно, своєю поведінкою та відношенням до праці не довела своє виправлення (а. о/с 140, 149). Даний факт також підтверджується витягами із протоколів засідань комісії Надержиншинської виправної колонії №65 від 25.05.2016 року за № 14 та від 13.07.2016 року за № 20, згідно яких вбачається, що засуджена не стала на шлях виправлена в зв'язку із чим їй було відмовлено у застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, заміні умов тримання, застосуванні умовно-дострокового звільнення. (а. о/с 148, 157, 167).
Лише з останньої характеристики на засуджену від 01.12.2017 р., направлену до суду у зв'язку із розглядом клопотання засудженої, вбачається, що на даний час
ОСОБА_5 характеризується позитивно, працевлаштована робітником у будівельну бригаду, до роботи відноситься добре, дотримується правил поведінки, трудової дисципліни та безпеки праці, що свідчить про позитивні зміни в поведінці та ставленні до режимних вимог.
Як вбачається із психологічної характеристики на засуджену ОСОБА_5 , останній властива погано стримувана імпульсивність поведінки, відношення до оточуючих упереджене, головною якістю, що визначає поведінку є агресивність, яка виявляється у негативному відношенні до інших осіб. Характерна неадекватна реакція на зауваження, поради або прохання, в бесіди з представниками адміністрації вступає важко, виховному впливу піддається погано (а. о/с 166).
Відмовляючи в задоволенні подання, суд враховує особу засудженої, кількість і характер судимостей, дані про поведінку засудженої і її ставлення до праці за весь період відбування покарання, в тому числі, і за останній час, який безпосередньо передує розгляду подання, виходить з того, що єдиною та достатньою підставною умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарань - виправлення засудженого, що повинно підтверджуватися його сумлінною поведінкою та ставленням до праці у процесі відбування покарання.
Таким чином, суд вважає, що наявність у засудженої ОСОБА_5 двох заохочень, свідчить про позитивні тенденції в її поведінці, але встановлені судом обставини, дані про особу засудженої,яка неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів, та крім того, до неї вже раніше застосовувалось умовно-достроково звільнення від відбування покарання, не дають підстави вважати, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці ОСОБА_5 довела своє виправленні і до неї може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання.
На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст. 537, ст.539 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 7 днів з моменту її проголошення, а засудженим - з моменту отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1