Справа № 752/5010/17
Провадження №: 2/752/3177/17
11 грудня 2017 року року Голосіївський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ладиченко С.В.,
при секретарі Мороз О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про визнання поруки припиненою,-
В березні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОТП Банк» про визнання поруки припиненою.
В позовній заяві позивач просив суд визнати припиненою поруку за договором поруки № SR-001/034/2008 від 21 березня 2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_1.
У мотивування позовних вимог позивач вказує, що 21.03.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3(Позичальником) було укладено кредитний договір № МL-001/034/2008, за яким Банк надав Позичальнику на придбання нерухомого майна кошти в сумі 611939,82 доларів США з кінцевою датою повернення кредиту до 21.03.2033 р.
З метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором між Банком та Позивачем було укладено договір поруки № SR-001/034/2008 від 21 березня 2008 року за яким позивач виступив в якості поручителя позичальника за виконання останньою умов кредитного договору.
Пунктами 1.4.1.2, 1.5.1, 1.5.1.1 частини 2 кредитного договору передбачено обов»язок Позичальника повертати кредит та нараховані відсотки частинами, щомісяця, в розміри і строки, встановлені графіком платежів.
Пунктом 2.1.3.1 додаткового договору № 4 від 18.04.2011 р. сторони визначили умови про дострокове виконання боргових зобов'язань за кредитним договором з ініціативи Банку, де зазначили, що у випадку невиконання Позичальником боргових зобов»язань чи невиконання позичальником або третіми особами (під якими згідно п.1.1 додаткової угоди розуміються поручителі) інших умов кредитного договору, цього додаткового договору, документів забезпечення та/чи будь/яких інших умов договорів (правочинів), укладених між Банком та Позичальником, та/чи між Банком і третіми особами, що існували на момент укладання кредитного договору, чи цього додаткового договору, чи таких, що будуть укладені у майбутньому, понад 30 календарних днів(надалі строк порушення зобов'язань), сторони домовились, що Банк вважається таким, що реалізував своє право щодо вручення позичальнику вимоги про виконання боргових зобов'язань у повному розмірі, а Позичальник вважається таким, до допустив істотне порушення умов кредитного договору та цього додаткового договору та отримав вимогу Банку, в зв'язку з чим Позичальник зобов'язаний погасити боргові зобов'язання в повному розмірі протягом наступних 30 календарних днів, що слідують за останнім днем строку порушення зобов'язань.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає що Позичальник за кредитним договором порушив строки сплати платежів з погашення штрафних санкцій відповідно з кредитного договору з 16.06.2012 р., а з повернення відсотків з 21.11.2012 р., а тому саме з цього моменту на підставі положень додаткового договору № 4 від 18.04.2011 р. (а.с.28) повинен відраховуватись строк порушення зобов'язань, а Банк, починаючи з 16.07.2012 р. вважається таким, що реалізував своє право щодо вручення Позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту в повному обсязі.
Незважаючи на те, що 27.06.2013 р. Банк надіслав на адресу Позичальника та Поручителя вимоги про дострокове погашення суми боргу за кредитним договором, які не були ними отримані, оскільки направлені не залежною адресою, а також те, що лише 25.09.2013 р. Банк звернувся до суду з позовом про стягнення у солідарному порядку заборгованості з Позичальника та Поручителів, строк виконання зобов'язань згідно з умовами Додаткової угоди настав 16.08.2012 р.
Саме з цієї дати, на думку позивача, протягом шести місяців Банк зобов'язаний був звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з Поручителів за Кредитним договором від 21.03.2008 р.
Оскільки Банк звернувся до суду лише 25.09.2013 р., тобто після закінчення строку на пред,явлення вимоги до Поручителя, позивач на підставі положень ч.4 ст.559 ЦК України просить визнати поруку за поговором поруки № SR-001/034/2008 від 21 березня 2008 року припиненою.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що Банк у визначені строки з врахуванням положень Додаткової угоди № 4 від 18.04.2011 р. не пред'явив вимог до Поручителя, в зв'язку з чим порука припинилась. Узагальнюючі письмові пояснення представника позивача долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на існування судового рішення щодо солідарного стягнення заборгованості за Кредитним договором від 21.03.2008 р. та наявність судами наданої оцінки в рішеннях судів питанню щодо припинення поруки. Письмові заперечення представника позивача долучені до матеріалів справи на а.с.60-63).
Вислухавши представника позивача. Представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено встановлено, що 21.03.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3(Позичальником) було укладено кредитний договір № МL-001/034/2008, за яким Банк надав Позичальнику на придбання нерухомого майна кошти в сумі 611939,82 доларів США із встановленням плаваючої процентної ставки в розмірі 4,49% річних та FIDR ( процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені у банку на строк у 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору) а Позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти у строк до 21.03.2033 р. та сплатити проценти за користування кредитом.
З метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором між Банком та Позивачем було укладено договір поруки № SR-001/034/2008 від 21 березня 2008 року за яким позивач виступив в якості поручителя позичальника за виконання останньою умов кредитного договору.
Пунктами 1.4.1.2, 1.5.1, 1.5.1.1 частини 2 Кредитного договору передбачено обов»язок Позичальника повертати кредит та нараховані відсотки частинами, щомісяця, в розміри і строки, встановлені графіком платежів.
Згідно з п.4.1.1 Кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів та користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.
Борговими зобов'язаннями за умовами Кредитного договору є зобов'язання Позичальника перед Банком щодо повернення суми Кредиту, плати за користування Кредитом, сплати комісій, штрафних санкцій, витрат та збитків Банку (включаючи, але не обмежуючись неодержанні доходи) у зв'язку з неналежним виконанням Позичальником своїх зобов'язань перед Банком за Кредитним договором та інших платежів, якщо такі матимуть місце.
Крім того 18.07.2011 р. між Позичальником та ПАТ «ОТП Банк» був укладений Додатковий договір № 4, яким внесені зміни до Кредитного договору від 21.03.2008 р.(а.с.28).
Пунктом 2.1.3.1 Додаткового договору № 4 від 18.04.2011 р. сторони визначили умови про дострокове виконання боргових зобов'язань за кредитним договором з ініціативи Банку, де зазначили, що у випадку невиконання Позичальником боргових зобов'язань чи невиконання позичальником або третіми особами (під якими згідно п.1.1 додаткової угоди розуміються поручителі) інших умов кредитного договору, цього додаткового договору, документів забезпечення та/чи будь/яких інших умов договорів (правочинів), укладених між Банком та Позичальником, та/чи між Банком і третіми особами, що існували на момент укладання кредитного договору, чи цього додаткового договору, чи таких, що будуть укладені у майбутньому, понад 30календарних днів, сторони домовились, що Банк вважається таким, що реалізував своє право щодо вручення позичальнику вимоги про виконання боргових зобов»язань у повному розмірі, а Позичальник вважається таким, до допустив істотне порушення умов кредитного договору та цього додаткового договору та отримав вимогу Банку, в зв,язку з чим Позичальник зобов'язаний погасити боргові зобов'язання в повному розмірі протягом наступних 30 календарних днів, що слідують за останнім днем строку порушення зобов»язань.
Як встановлено в ході судового розгляду Позичальник за Кредитним договором порушила свої зобов'язання щодо сплати належних платежів у визначені договором строки, а також сплати штрафних санкцій за такі порушення, внаслідок чого, починаючи з червня 2012 р. у Позичальника виникла заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, а з листопада 2012 р. виникла заборгованості по сплаті відсотків.
Враховуючи положення п. 2.1.3.1 Додаткового договору № 4 від 18.04.2011 р., а також визначення поняття «боргові зобов'язання», ПАТ «ОТП Банк» 16.07.2012 р. реалізував своє право щодо вручення Позичальнику вимоги про виконання боргових зобов'язань у повному розмірі, а Позичальник вважається таким, що допустив істотне порушення умов кредитного договору та цього додаткового договору та отримав вимогу Банку, в зв'язку з чим Позичальник зобов'язаний погасити боргові зобов'язання в повному розмірі протягом наступних 30 календарних днів, що слідують за останнім днем строку порушення зобов'язань.
З огляду на викладене Позивач повинна була виконати боргові зобов'язання в повному розмірі до16.08.2012 року.
Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не прел'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом предъявления вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Згідно з роз'яснень наданих у п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора та суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.
З огдяду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосоване в другому реченні частини четвертої ст. 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.
Вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Зі збігом цього строку жодних дій щодо реалізації права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права шляхом пред'явлення позову, кредитор вчиняти не може.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6- 2662цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для суду.
Відповідно до положень п.4.1 Договору поруки, укладеного з позивачем даний договір діє до повного виконання боргових зобов'язань.
Посилання на повне виконання боргових зобов'язань не є визначенням строку дії Договору поруки, а тому, з врахуванням положень п. 2.1.3.1 додаткового договору № 4 від 18.04.2011 р. та положень Кредитного договору, що визначають зміст зобов'язань, суд приходить до висновку, що ПАТ «ОТП Банк» повинен був пред'явити вимогу до поручителя про стягнення заборгованості в повному обсязі, звернувшись до нього з відповідним позовом до 16.02.2013 р. (протягом шести місяців починаючи з дня, коли у Боржника виник обов'язок щодо погашення заборгованості в повному обсязі - 16.08.2012 р. ), однак зазначених дій не вчинив і пред'явив позов до Позичальника та Поручителів 25.09.2013 р., тобто поза межами строку для пред'явлення вимоги до поручителя.
Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача про те, що Апеляційним судом м. Києва 27.07.2016 р. була надана оцінка обставинам, про які зазначає позивач, оскільки при ухваленні судового рішення суд розглядав дещо інші правовідносини не надаючи оцінку положенням додаткової угоди № 4 від 18.04.2011 р., якими сторони змінили строк виконання зобов'язань у разі порушення Позичальником умов договору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,57-61,208,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.559, 1050 ЦК україни, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати припиненою поруку за договором поруки № SR-001\034\2008 від 21 березня 2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство«ОТП Банк» та ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.В. Ладиченко.