Справа № 534/1479/17
Провадження № 2-а/534/86/17
12 грудня 2017 року Комсомольський міський суд Полтавської області
в складі: головуючого судді при секретарі Крикливого В.В. Клімовій С.І.
з участю:представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горішні Плавні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Інспектора роти №5 батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Харкові лейтенанта поліції Мамона Богдана Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому прохає скасувати постанову суб'єкта владних повноважень, на підставі якої на позивача було накладено адміністративне стягнення ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Мілінський І.М. заявлені вимоги підтримав повністю, посилаючись на викладені у позові обставини. Пояснив, що порушення вимог дорожнього знаку 5.16 (Напрямок руху по смугах) його довіритель не допускав.
Будучи належно повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач Мамон Б.М. до суду не з'явився, заперечень проти позову та доказів на їх підтвердження не надав.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши приєднані до справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №411901 від 05.09.2017 року, винесеною інспектором роти №3 батальйону №4 УПП у м.Харкові Мамоном Б.М., позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення (а.с.25), 05.09.2017 року о 10 год. 30 хв. на 396 км автодороги Харків-Київ-Довжанський, ОСОБА_4 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах» та зі смуги, напрямок руху якої вказано ліворуч, здійснив рух прямо, чим порушив п.8.4 г ПДР України.
Встановивши обставини справи, оцінивши досліджені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова підлягає скасуванню з наступних підстав.
Диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП, передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками
У відповідності до вимог п.8.4 г Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, яким визначено групи дорожніх знаків, наказові знаки показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
Разом із тим, суд зауважує, що дорожній знак 5.16 "Напрямки руху по смугах", який показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них, віднесено до групи інформаційно-вказівних знаків.
Виходячи із змісту п.п.ґ) п.8.4 ПДР України, інформаційно-вказівні дорожні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Даючи правову оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам, суд вважає, що оскаржувана постанова не містить посилань на докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а також доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в обґрунтування адміністративного позову. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В ході розгляду справи, представник позивача Мілінський І.М., заперечуючи факт порушення його довірителем вимог дорожнього знаку 5.16, пояснив, під час руху по автодорозі Київ-Харків-Довжанський автомобіль, яким керував ОСОБА_4, знаходився на смузі руху, по якій дозволено рух прямо, тобто, рухаючись прямо, ним було дотримано напрямок руху, встановлений дорожнім знаком. На підтвердження пояснень послався на приєднані до матеріалів справи фотокартки з місця пригоди.
Окрім цього, зазначив, що звертався до представника поліції та попросив інспектора надати йому докази порушення ним Правил дорожнього руху, на що отримав відмову, його ж пояснення поліцейським до уваги прийнято не було.
Виходячи із змісту ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Всупереч наведеної норми, відповідач обмежився лише наданням завіреної копії постанови. Інших додаткових доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП (пояснення позивача або свідків, відео- чи фотофіксації, тощо), відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Будь-які інші докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та вину ОСОБА_4 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні. Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи, що суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_4 правил дорожнього руху та відповідно вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд вважає позов обґрунтованим.
Одночасно суд зауважує, що у відповідності до вимог п.8 розділу 13 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015р., заповнення в письмовій формі протоколів про адміністративні правопорушення, постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, тимчасових дозволів здійснюється чорнилом (пастою) чорного або синього кольору. Записи здійснюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її місце проживання (перебування), місце роботи, а також посада, спеціальне звання та прізвище, ім'я, по батькові поліцейського записуються друкованими літерами.
Разом із тим, всупереч наведеної норми, оскаржувана у справі постанова містить виправлення, в тому числі щодо адреси особи, яка притягується до відповідальності, пункту правил дорожнього руху, порушення якого допустила особа. Крім того, при заповненні постанови інспектором поліції було не вірно зазначено по батькові позивача.
За таких обставин позовні вимоги щодо скасування постанови про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.1712 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_4 - задовольнити повністю.
Постанову серії АР № 411901 від 05 вересня 2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на ОСОБА_4 за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.
Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя підпис В.В. Крикливий
З оригіналом вірно.
Суддя В.В. Крикливий