Справа № 552/8360/17
15 грудня 2017 року Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю старшого слідчого ВП №1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 , розглянувши клопотання про арешт майна, -
Слідчий ВП №1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м.Полтави з клопотанням про арешт на майна.
В поданому до суду клопотанні слідчий вказував, що в провадженні слідчого відділення ВП №1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12017170020002360 від 15.09.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 КК України ч.1 ст. 190 КК України. Предметом досудового розслідування є повідомлені 14.09.2017 року гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості, про те, що невідома особа в період з 01.04.2017 по 01.05.2017р., шахрайським шляхом намагалася заволодіти квартирою, яка належить ОСОБА_5 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий зазначав, що допитана як потерпіла ОСОБА_4 повідомила, що є тіткою громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - м. Полтава, місце реєстрації та проживання - АДРЕСА_1 . Після смерті його матері вона в міру своїх можливостей допомагає йому. У 2015 році вона на підставі довіреності, виданої їй ОСОБА_5 , допомогла йому оформити спадщину на 1/2 квартири АДРЕСА_2 . За домовленістю з ОСОБА_5 правовстановлюючі документи на квартиру, його паспорт та військовий квиток знаходяться на зберіганні у неї, оскільки останнім часом ОСОБА_5 зловживає алкогольними напоями та за своїм станом не в повній мірі віддає звіт своїм діям та не може керувати ними. Приблизно у липні 2017 року від ОСОБА_5 їй стало відомо, що особи - ОСОБА_6 та його спільник на ім'я ОСОБА_7 , використовуючи залежність ОСОБА_5 від алкоголю переконали останнього у тому, що йому належить лише 1/2 квартири, а інша 1/2 належить не йому, а його тітці ОСОБА_4 . Зазначені особи переконали ОСОБА_5 , який знаходився під впливом алкоголю, надати ОСОБА_6 довіреність на право отримання правовстановлюючих документів на квартиру та нового паспорта. Зі слів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , ОСОБА_6 отримав в органах реєстрації дублікати правовстановлюючих документів та пропонував ОСОБА_5 вчинити відчуження квартири. Також вказала, що востаннє
Допитана з даного приводу як свідок ОСОБА_9 повідомила, що є колишньою дружиною ОСОБА_5 , з яким знаходилась у шлюбі з 11.11.1994 по 15.09. 2004 року. Під час шлюбу, а саме 03.11.1997 ОСОБА_5 за їх спільні кошти придбав 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Нова адреса: АДРЕСА_1 . 1/2 зазначеної квартири придбала мати ОСОБА_5 . ОСОБА_10 . Право власності на зазначену частку квартири свідок за собою не реєструвала. 12.09.2017 їй зателефонував син ОСОБА_4 . ОСОБА_11 та повідомив, що на ОСОБА_5 , користуючись його схильністю до зловживання алкоголем, чинять тиск ОСОБА_6 та його спільник ОСОБА_7 (як стало відомо пізніше - ОСОБА_12 ), з метою заволодіння квартирою ОСОБА_5 . ОСОБА_11 запропонував зустрітися та обговорити як можна допомогти ОСОБА_5 зберегти за собою житло. Близько 19 години вони зустрілись і ОСОБА_11 повідомив їй, що ОСОБА_5 знаходиться у такому психічному стані, що не віддає своїм діям, а також, що ОСОБА_5 потрапив під вплив ОСОБА_6 та ОСОБА_13 . ОСОБА_11 розповів, що ОСОБА_5 під впливом обману та зловживання довірою, надав довіреність ОСОБА_6 як його представнику на право відновлення правовстановлюючих документів на квартиру. З метою, як вважав ОСОБА_11 , заволодіння квартирою шляхом подальшого відчуження на користь третіх осіб.
Також слідчий вказував, що 18.09.2017 року з реєстру прав на нерухоме майно стало відомо, що 15.07.2017 року ОСОБА_5 уклав договір купівлі - продажу 1/2 частки зазначеної квартири з сином ОСОБА_13 - ОСОБА_14 . Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , який раніше посвідчив довіреність ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_6 .
Тому, з метою забезпечення кримінального провадження та для запобігання можливості відчуження нерухомого майна, яке є об'єктом кримінально протиправних дій, в результаті вчинення кримінального правопорушення, слідчий просив суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 шляхом заборони розпорядження нею.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого, розглянувши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Наданими до слідчого судді матеріалами встановлено, що є дійсно обґрунтовані підстави вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12017170020002360 від 15.09.2017 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 КК України ч.1 ст. 190 КК України.
Відповідно до даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №107120776 від 12 грудня 2017 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_16 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11 грудня 2017 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_17 .
Також встановлено, що до 15 вересня 2017 року право власності на вказану квартиру в повному обсязі було зареєстровано за ОСОБА_5 .
15 вересня 2017 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_15 посвідчено договір купівлі-продажу на 1/2 частини вказаної квартири, за яким право власності на 1/2 частину квартири було зареєстровано за ОСОБА_14 .
17 листопада 2017 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_18 посвідчено договір дарування (!) 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 , за яким право на цю частку також набув ОСОБА_14 .
11 грудня 2017 року наведена квартира ОСОБА_14 відчужена, право власності на неї в повному обсязі зареєстровано за ОСОБА_16 .
При цьому ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 22 листопад 2017 року у справі №552/7504/17 на вказану квартиру було накладено арешт.
Відповідно до п. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зокрема були об'єктом кримінально протиправних дій.
Враховуючи, що вже під час кримінального провадження відбулося декілька переходів прав власності на квартиру, з клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що квартира АДРЕСА_2 є об'єктом кримінально протиправних дій і у внаслідок її подальшого відчуження можуть бути нанесені збитки власнику, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні підстави для накладення арешту на вказану квартиру, а саме заборона на її розпорядження, з метою встановлення осіб, що вчинили даний злочин та відшкодування шкоди завданої злочином шляхом повернення нерухомого майна власнику чи відшкодування збитків іншим шляхом.
Тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого ВП №1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт із забороною на розпорядження на квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_16 .
Арешт діє до його скасування у встановленому КПК України порядку.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до апеляційного суду Полтавської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1
15.12.2017