Справа № 548/1603/17
Провадження №1-кп/548/169/17
13 грудня 2017 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження № 12017170330000511 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не інваліда, на утриманні має двох осіб похилого віку, неповнолітніх осіб на утриманні не має, не військовозобов'язаного, в порядку ст.89 КК України не судимого,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 у с.Козубівка Хорольського району Полтавської області скоїв кримінальне правопорушення при слідуючих обставинах.
Так, ОСОБА_4 , 18.10.2017 близько 17 год., відчинив хвіртку та зайшов на подвір'я домогосподарства, що належить ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 де реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих спонукань, умисно, шляхом вільного доступу, таємно викрав чуже майно - 1 поліпропіленовий мішок з волоськими горіхами, вагою 31 кг та вартістю 589 грн. 00 коп. (вартість 1 кг волоських горіхів становить 19 грн. 00 коп.), що стояв біля приміщення гаражу.
Викрадений мішок із горіхами ОСОБА_4 виніс із подвір'я домогосподарства та заховав в лісосмузі неподалік польової дороги між селами Козубівка та Андріївка Хорольського району, тим самим розпорядився викраденим чужим майном на власний розсуд.
19.10.2017 року близько 14 год., коли ОСОБА_4 приїхав на велосипеді до місця схованки викраденого мішка із волоськими горіхами, там його було виявлено працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_4 завдав матеріальної шкоди ОСОБА_5 на загальну суму 589 грн. 00 коп.
Під час досудового розслідування 29.10.2017 року між обвинуваченим та потерпілою була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України. Угода містить повне формулюванння обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч.1 ст.185 КК України, де вказано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним вказаного вище кримінального правопорушення, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно повністю відшкодував потерпілій завдану шкоду. В цій угоді про примирення також вказано узгоджене потерпілою та обвинуваченим покарання у виді 80 годин громадських робіт.
Прокурор не заперечує проти затвердження угоди про примирення, потерпіла та обвинувачений просять затвердити угоду.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілою, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, потерпіла та обвинувачений добровільно уклали угоду про примирення.
Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.
Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та Кримінального кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а покарання яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкції ч. 1 ст.185 КК України і відповідає вимогам чинного законодавства та особі обвинуваченого.
Заслухавши думку учасників судового розгляду та враховуючи вище викладене, суд вважає за можливим затвердити угоду про примирення від 29.10.2017 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , призначивши останньому міру покарання, узгоджену сторонами в угоді.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.
Судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 373, ст. 374 та ст. 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 29.10.2017 року про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та за вчинення цього кримінального правопорушення призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази по даному кримінальному провадженню - 1 поліпропіленовий мішок з волоськими горіхами, вагою 31 кг, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_5 ,- передати їй у власність анулювавши схоронну розписку.
У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення представник потерпілого має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Згідно зі ч. ч. 6, 7 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Хорольський районний суд обвинуваченим з підстав, передбачених п.1, ч.4, ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 469 КПК України.
Головуючий ОСОБА_1