Дата документу 18.12.2017 Справа № 554/7112/17
Провадження № 2-о/554/228/2017
18 грудня 2017 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі суду:
судді - Блажко І.О.
при секретарі - Кучеренко В.В.
за участю заявника - ОСОБА_1
адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_2, заінтересовані особи Міністерство внутрішніх справ України, Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в особі ліквідаційної комісії про встановлення факту, що має юридичне значення ,-
Заявник ОСОБА_1, представник заявника ОСОБА_2 звернулись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В якій прохали: встановити факт безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях з оборони м.Маріуполя під час проведення антитерористичної операції в період з 18.08.2014 по 15.12.2014 в складі полку ППС міліції особливого призначення «Азов» ГУ МВС України в Полтавській області.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 просила заяву задовольнити.
В судове засідання заінтересована особа МВС України свого представника не направили, надіславши суду 23.11.2017 заперечення. В яких зазначили, що у постанові Пленуму Верховного суду України №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 зі змінами, зазначено, що: «2. При вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які. постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова, відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду. Викладене свідчить про те, що заява. ОСОБА_1 не підлягає розгляду у порядку окремого провадження в судах цивільного судочинства.
В судове засідання представник заінтересованої особи ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Київській області не з»явився, надіславши суду 01.11.2017 пояснення. В яких зазначили, що відповідно до ст.ст.255, 271 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. З огляду на вищенаведене заявник юридично не проходив службу в ПППСОПМ «Азов», так як наказ про його призначення не видавався. Оскільки заявником не надано підтверджуючі документи, щодо можливості йому в майбутньому надати учасника бойових дій, а саме приналежність його до ст.5 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому вважати дану заяву таку, що породжує юридичні наслідки неможливо.
Суд, заслухавши заявника, адвоката, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення клопотання та закриття провадження у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту перебування в зоні антитерористичної операції.
Відповідно до частини першої ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, а п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною першою ст.315 ЦПК України, встановлений перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а згідно частини другої цієї ж статті у судовому порядку можуть бути встановлені також Інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено Іншого порядку їх встановлення.
Отже, встановлений ч.1 ст.315 ЦПК України перелік, в силу частини другої цієї ж статті цього ж Кодексу, не є вичерпним.
При цьому, відповідно доабзацу 7 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” : не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород.
Крім того, відповідно до пункту 1 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України, увагу судів звернено на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, заява ОСОБА_1, про встановлення фактів, що мають юридичне значення - факту його безпосередньої участі в антитерористичної операції не може і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки чинним законодавством передбачено інший порядок встановлення цих фактів з метою отримання статусу учасника бойових дій, а саме Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 за № 413.
Враховуючи, що фактична вимога спрямована на встановлення статусу учасника бойових дій, то у разі відмови уповноваженого органу у встановленні фактів, які просить визнати заявник у своїй заяві, - така відмова може бути ним оскаржена до суду в порядку, передбаченому КАС України, тобто вказане не позбавляє заявника оскаржити рішення, дію чи бездіяльність відповідних органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у суді в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст.255 ч.1 п.1 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання. Закрити провадження у справі, оскільки заява ОСОБА_1, про встановлення фактів, що мають юридичне значення - факту його безпосередньої участі в антитерористичної операції не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки чинним законодавством передбачено інший порядок встановлення цих фактів з метою отримання статусу учасника бойових дій.
Керуючись ст.ст.255 ч.1 п.1, 293, 315 ЦПК України , суд ,-
Клопотання - задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_2, заінтересовані особи Міністерство внутрішніх справ України, Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області в особі ліквідаційної комісії про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 15 (п»ятнадцяти) днів з дня її вручення.
Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.
Суддя І.О. Блажко